Організаційно-правові основи в бухгалтерському обліку в громадському харчуванні

Господарюючий суб'єкт зобов'язаний забезпечити наявність правильно оформлених цінників товарів, що надійшли для продажу, і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виготовлювача, основні споживчі якості та безпеку товару і його ціну, забезпечити належний рівень обслуговування.

Роздрібні ціни фіксуються суб'єктом господарювання у реєстрі роздрібних цін, де зазначається: назва товару, марка, тип, відпускна ціна (ціна постачальника) з посиланням на документ, що її засвідчує, розмір торговельної надбавки, встановлена роздрібна ціна.

Документами, які обгрунтовують сформовані і встановлені ціни на товари, що надійшли до підприємств громадського харчування, є рахунки-фактури, накладні, квитанції про прийняття товарів на комісію, забірні картки, калькуляційні картки, інші супровідні документи, книги надходження товарів, акти останньої інвентаризації, описи-акти уцінки, дооцінки.

Інформування покупців про роздрібні ціни на товари здійснюється за допомогою таких засобів:

ярликів цін (цінників);

прейскурантів алкогольних напоїв;

меню та прейскурантів на куповані товари на підприємствах громадського харчування.

Меню призначається для надання покупцям основної інформації - про перелік страв, кулінарних, булочних, борошняних кондитерських виробів, що пропонуються протягом дня.

Цінники повинні мати такі реквізити:

для вагових товарів - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів;

для товарів чи напоїв, що продаються на розлив, - назва товару чи напою, сорт, ціна за одиницю місткості або одиницю ваги;

для штучних товарів та напоїв в пляшках - назва товару чи напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку;

для товарів, що розфасовані, - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів, вага одиниці розфасовки, ціна за одиницю розфасовки.

У разі реалізації товарів імпортного виробництва у пакувальній тарі з написами іноземною мовою господарюючий суб'єкт зобов'язаний забезпечити інформацію державною мовою про найменування, основні споживчі властивості товару, термін його придатності та умови зберігання, можливі застереження щодо вмісту шкідливих компонентів і обмежень у споживанні, а також гарантійні зобов'язання.

На підприємствах громадського харчування в меню зазначається назва продукції, вихід і вартість однієї порції, у прейскуранті на алкогольні напої - назва напою, об'єм пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мілілітрів. На підприємствах з обслуговуванням офіціантами в бланках рахунків повинні бути передбачені графи для зазначення назв страв, кількості порцій та ціни за порцію, загальної суми.

Ярлики цін, прейскуранти на куповані товари, покажчики цін на підприємствах громадського харчування, у тому числі в стаціонарній дрібнороздрібній торговельній мережі обов'язково підписуються працівником, відповідальним за формування, установлення або застосування цін, і завіряються печаткою або штампом суб'єкта господарювання із зазначенням дати підписання.

На підприємствах роздрібної торгівлі, що при розрахунках з покупцями застосовують сучасні ЕККА з штриховими кодами, а значення цін товарів зберігається в пам'яті ЕККА, завірення цінників підписом з датою та печаткою або штампом не обов'язкове. У відділах та секціях торговельних залів таких підприємств у доступному для покупців місці повинен бути прейскурант, завірений підписом працівника, відповідального за формування, установлення або застосування цін, та печаткою із зазначенням дати підписання.

На підприємствах громадського харчування меню та прейскуранти на алкогольні напої і тютюнові вироби підписуються керівником підприємства та бухгалтером (калькулятором) і завіряються печаткою суб'єкта господарювання.

До початку роботи підприємства громадського харчування продавець повинен поповнити товарні запаси у місці продажу, обновити викладку товарів (оформлення вітрин), перевірити наявність правильно оформлених і завірених цінників, а також відповідного інвентарю та пакувальних матеріалів, виконати інші роботи для забезпечення належного обслуговування покупців.

Товари, що надійшли у продаж від громадянина-підприємця, повинні мати ярлик із зазначенням його прізвища, адреси, номера документа, що засвідчує право на заняття підприємницькою діяльністю, та назви органу, що його видав (у разі потреби - відомостей про сертифікацію цих товарів), гарантійного терміну і терміну придатності.

У разі придбання товарів і продуктів у населення підприємству громадського харчування слід керуватися порядком обкладення сум, що виплачуються фізичним особам, прибутковим податком, установленим Декретом про прибутковий податок. Відповідно до цього Декрету, доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній i садовій ділянці продукції рослинництва i бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так i продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки не включаються до сукупного оподатковуваного доходу.

Листом ГДПІ визначено, що таке право одержали громадяни з постійним місцем проживання в Україні у разі підтвердження ними походження зазначеної продукції довідкою місцевої ради народних депутатів. А про виплачені суми надсилається довідка за ф. №2 податковим інспекціям за місцем проживання цих громадян, у якій зазначається сума виплаченого доходу і з якої причини не утримувався податок.

Із сум вище перелічених доходів, одержаних громадянами, які не мають постійного місця проживання в Україні, прибутковий податок утримується за місцем виплати за ставкою 20 відсотків.

Закупівля продукції та сировини у населення оформляється двостороннім закупівельним актом.

Цінники повинні мати такі реквізити:

9. Облік витрат на підприємстві громадського харчування

Відповідно до Інструкції №291, на рахунку №23 підприємство громадського харчування обліковує витрати на випуск власної продукції тільки у складі сировини, необхідної для її виробництва. А інші витрати, пов'язані з випуском і реалізацією продукції, а також інші витрати, що виникають під час здійснення господарської діяльності, формують витрати діяльності та обліковуються підприємством громадського харчування на рахунках класу 9 "Витрати діяльності".

Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" застосовуються підприємством громадського харчування для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати".

Для обліку операційних витрат підприємства громадського харчування використовують такі рахунки класу 9 "Витрати діяльності":

- 90 "Собівартість реалізації";

- 92 "Адміністративні витрати"; 

- 93 "Витрати на збут";

- 94 "Інші витрати операційної  діяльності".

Рахунок 91 "Загальновиробничі витрати" підприємствами громадського харчування не використовується.

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" підприємства громадського харчування використовують для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

На рахунку 92 "Адміністративні витрати" підприємства громадського харчування відображають загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

На рахунку 93 "Витрати на збут" ведеться облік витрат, пов'язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг.

Рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності" підприємства громадського харчування використовують для обліку витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут". Тобто на цьому рахунку відображають:

• втрати від знецінення запасів;
• нестачі і втрати від псування цінностей;
• суми курсових різниць, що виникли внаслідок відображення валютних операцій;
• визнані штрафи, пені, неустойки.

Для цілей обліку витрат операційної діяльності за елементами (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати) підприємства громадського харчування нарівні з рахунками класу 9 "Витрати діяльності" можуть використовувати рахунки класу 8 "Витрати за елементами", крім рахунка 85 "Інші витрати". Рахунок 85 призначений для обліку витрат інвестиційної, фінансової діяльності, а також витрат від надзвичайних подій, і ведеться тільки тими підприємствами, які не застосовують рахунки класу 9 "Витрати діяльності".

Суттєво

Вибір типу підприємства здійснюється господарюючим суб'єктом запогодженням з місцевим органом виконавчої влади. Суб'єкт підприємницькоїдіяльності самостійно обирає клас ресторану або бару.

Допускається обмеження входу відвідувачів у підприємства громадського харчування з обслуговуванням офіціантами за 30 хвилин до їх закриття, а у підприємствах самообслуговування - за 15 хвилин до їх закриття.

При оприбуткуванні в комору сировини, придбаної для виготовленнякулінарної продукції з метою подальшого продажу, і купованих товарів необхідно враховувати і всі ті витрати, що визначені П(С)БО 9.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат щодо сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підприємства громадського харчування повинні робити таку націнку, щоб покрити всі витрати та забезпечити собі прибуток від діяльності. З моменту набрання чинності національними стандартами витрати, що несе підприємство громадського харчування на реалізацію такої продукції, включаються до витрат на збут.

Особливість обліку у виробництві полягає в тому, що продукти і товари прибуткуються за вагою необробленої сировини (брутто), а списуються за обліковими даними відпуску і реалізації готових страв, виробів, напівфабрикатів. Оскільки страви складаються з компонентів, то облік руху продуктів, з яких вони були виготовлені, здійснюється на підставі калькуляційних карток.

 

 

 

 

 

Нормативна база

1. Закон України "Про Державний  бюджет України на 2001 рік" (у  тексті - Закон про бюджет).

2. Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні" (у тексті - Закон про бухгалтерський  облік).

3. Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку  підприємств" в редакції Закону  України від 22.05.97 р. №283/97-ВР (у тексті - Закон про прибуток).

4. Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (у тексті - Закон про ПДВ).

5. Закон України від 03.12.90 р. №507-XII "Про ціни і ціноутворення" (у тексті - Закон про ціни).

6. Декрет КМУ від 26.12.92 р. №13-92 "Про  прибутковий податок з громадян" (у тексті - Декрет про прибутковий  податок).

7. Наказ Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 "Про затвердження  Плану рахунків бухгалтерського  обліку та Інструкції про його  застосування" (у тексті - Новий  план рахунків та Інструкція  №291).

8. Постанова КМУ від 18.12.98 р. №1998 "Про удосконалення порядку  формування цін" (у тексті - Постанова  №1998).

9. Наказ Мінфіну України від 20.10.99 р. №246 "Про затвердження  Положення (стандарту) бухгалтерського  обліку" (у тексті - П(С)БО 9).

10. Наказ Міністерства зовнішніх  економічних зв'язків України  від 03.07.95 р. №129 "Про затвердження  Правил роботи підприємств громадського  харчування" (у тексті - Правила  №129).

11. Правила обов'язкової сертифікації  послуг харчування, затверджені  наказом Держстандарту України  від 27 січня 1999 р. №37 (у тексті - Правила  №37).

12. Постанова Кабінету Міністрів  України від 08.02.95 р. №108 "Про Порядок  заняття торговельною діяльністю  і правила торговельного обслуговування  населення" (у тексті - Правила  №108).