Організація і методика внутрішнього аудиту

 

Як засвідчує таблиця 1.4.1., замовником внутрішнього аудиту є  керівництво підприємства, а зовнішнього  аудиту – власники підприємства (акціонери).          Функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом або власником підприємства залежно від змісту і специфіки його діяльності, обсягів, показників, системи управління. Одначе можна виділити ряд типових функцій, притаманних внутрішньому аудиту і відмінних від зовнішнього аудиту, незалежно від особливостей діяльності підприємства, на якому він проводиться, зокрема:         - зменшення ризиків у проведенні операцій, пов'язаних з ефективним використанням ресурсів;          - вивчення стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, їх моніторинг та розроблення рекомендацій щодо удосконалення цих систем;  - дослідження бухгалтерської й оперативної інформації, включаючи експертизу засобів і способів, що використовуються для визначення, оцінки, класифікації такої інформації, і складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності;       - перевірку виконання законів та інших нормативних актів, а також вимог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівок керівництва або власників;             - оцінку ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення й оцінку контрольних процедур у структурних підрозділах підприємства;  - перевірку наявності, стану і забезпечення збереження майна;   - роботу над спеціальними проектами і контроль за окремими елементами структури внутрішнього контролю;      - оцінку використовуваного підприємством програмного забезпечення; - спеціальні службові розслідування окремих випадків, за завданням керівника;             - координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час проведення зовнішнього аудиту;        - складання та надання висновків і звітів при проведенні перевірки;  - розроблення і подання пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і пропозицій з підвищення ефективності управління.    Наповнення функцій внутрішнього аудиту конкретним змістом залежить від особливостей діяльності підприємства і має здійснюватися тим органом управління, якому підпорядковується служба внутрішнього аудиту.  Завдання конкретної служби можуть бути різними залежно від специфіки роботи підприємства, від особливостей його організаційної структури і від завдань, які ставить перед собою адміністрація в даний момент.           Вивчаючи завдання, які стоять перед службою внутрішнього аудиту, необхідно врахувати відмінності між внутрішнім аудитом та ревізією. Стосовно завдань, які стоять перед ними, можна зазначити таке.  Насамперед служба внутрішнього аудиту повинна здійснювати періодичний контроль за фінансово-господарською діяльністю окремих підрозділів. Основна послуга, яку надають внутрішні аудитори, - перевірка достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності. Внутрішні аудитори повинні перевіряти звітність підрозділів і всієї організації в цілому. Складання висновку є одним із результатів контролю за діяльністю окремих структур, виявлення відповідності бухгалтерської звітності цих структур і всієї організації в цілому даним бухгалтерського обліку.   Важливим завданням служби внутрішнього аудиту є фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства і розроблення її фінансової стратегії. Це дає змогу підвищити ефективність роботи окремих підрозділів і організації в цілому, сприяє виконанню основної мети, поставленої перед внутрішнім аудитом.         Консультативні послуги щодо бухгалтерського обліку і оподаткування, а також у питаннях права є важливими напрямками внутрішньої аудиторської служби. Упровадження ефективної достовірної та повної інформації системи управління для своєчасного виявлення й усунення недоліків.            У результаті перевірки, аналізу і консультування з боку служби внутрішнього аудиту підприємство буде підготовлене до перевірки зовнішніми аудиторами, податковою інспекцією та іншими органами зовнішнього контролю.          Завдання, які повинні виконувати внутрішні аудитори, визначають функції внутрішнього аудиту, а також професійно-кваліфікаційний склад цієї служби.            За обсягами роботи внутрішній аудит поділяється на загальний і локальний - за окремими напрямками аудиту (технології, бухгалтерського обліку).             Згідно з міжнародним нормативом "Використання результатів роботи внутрішнього аудитора" внутрішній аудит здійснюється за такими напрямками:            - аналіз системи обліку і внутрішнього контролю;     - вивчення бухгалтерської (фінансової) й операційної інформації (за окремими статтями витрат, залишків на бухгалтерських | рахунках та ін.);  - вивчення економічності й ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання;         - аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;     - оцінка якості інформації;         - розроблення проектів управлінських рішень;      - проведення стратегічного аналізу;       - розроблення фінансових прогнозів.      Для вирішення цих питань аудитор повинен бути компетентним, що виражається у відповідності підготовки і досвіду спеціаліста масштабу і складності завдань за умови високої якості виконаної роботи.   Принципи внутрішнього аудиту це - цілісність, об'єктивність, конфіденційність, майстерність і компетентність. Робота, яку виконують аудитори, документується і планується.       Усі ці роботи, звичайно, можуть бути виконані зовнішніми аудиторами, але за окремим договором і за окрему плату. Якщо взяти до уваги вартість аудиторських послуг, то оплата всього комплекту робіт з аудиту суттєво збільшить собівартість виконуваних підприємствами робіт чи послуг і відповідно знизить прибуток.         До того ж об'єктом зовнішньої аудиторської перевірки є бухгалтерський облік і звітність за відповідний період. Тобто, якщо перевірка звітності за 2001 р. здійснюється у травні 2002 р., аудитори не будуть перевіряти документи з січня по травень 2002 р. (до наступної аудиторської перевірки). А це означає, що помилки, зроблені в цей період, залишаються без виправлення.          Вирішити ці проблеми допомагає служба внутрішнього аудиту, оскільки вона може постійно контролювати правильність ведення бухгалтерського обліку, податкових та інших розрахунків.   Аудитори можуть виконувати й інші обов'язки (зокрема, щодо контролю правильності оцінки майна, мінімізації витрат на виробництво, аналізу фінансово-господарської діяльності, оптимізації оподаткування, автоматизації обліку і складання звітності тощо).     Отже, основною особливістю внутрішнього аудиту є те, що він виконується під час здійснення і документального оформлення господарських операцій, що дає змогу своєчасно виявити недоліки в роботі і вжити відповідних заходів щодо їх попередження.     Крім того, наявність служби внутрішнього аудиту підвищує довіру з боку зовнішніх аудиторів до звітності клієнта, оскільки вони вже заздалегідь передбачають наявність високоефективної системи бухгалтерського обліку і контролю, здатної перешкоджати виникненню порушень.    На основі міжнародних нормативів аудиту інститут внутрішніх аудиторів як міжнародна асоціація розробив для своїх членів стандарти професійної практики внутрішнього аудиту. У цих стандартах загальноприйняті вимоги до аудиторської діяльності скориговані з урахуванням специфіки внутрішнього аудиту. Стандарти професійної практики мають рекомендаційний характер, оскільки внутрішній аудит - це внутрішня справа підприємства, а в умовах ринкової економіки втручання у діяльність економічних суб'єктів обмежене. Увесь комплекс стандартів поділений на п'ять розділів, в яких визначені основні концепції внутрішнього аудиту. Необхідно зауважити, що вимоги стандартів періодично оновлюються у Положеннях про стандарти внутрішнього аудиту. Кожний із п'яти розділів містить один загальний стандарт, який конкретизований У спеціальних стандартах.          Так, перший розділ "Незалежність" містить загальний стандарт: внутрішні аудитори повинні бути незалежними від структурного підрозділу, який вони перевіряють.            Вимоги до незалежності внутрішніх аудиторів розкриті у директивах з двох спеціальних стандартів - "Організаційний статус" (для ефективного виконання аудиторських завдань необхідний відповідний організаційний статус відділу внутрішнього аудиту) і "Об'єктивність" (у процесі здійснення аудиту внутрішніми аудиторами слід дотримуватись принципу об'єктивності).          Аналогічно побудовані й решта розділів стандартів професійної практики внутрішнього аудиту: "Професійний досвід", "Сфера внутрішнього аудиту", "Здійснення внутрішнього аудиту", "Управління відділом внутрішнього аудиту".            Вимоги до професійних здібностей внутрішніх аудиторів розглядають на двох рівнях: щодо відділу внутрішнього аудиту (стандарти "Штат"; "Знання, навички, дисципліна"; "Нагляд за роботою") та щодо окремого внутрішнього аудитора (стандарти "Відповідність стандартам професійної поведінки", "Знання, навички, дисципліна", "Взаємовідносини аудиторів і надання інформації", "Продовження навчання", "Належна професійна ретельність"). Важливими є директиви стандарту взаємовідносини аудиторів і надання інформації; для внутрішніх аудиторів - це уміти спілкуватися й ефективно обмінюватися інформацією. Ця вимога найкраще відображає мету діяльності внутрішніх аудиторів у міжнародній практиці - допомогти керівництву і працівникам підприємства добре виконувати свої обов'язки. Крім того, від вміння внутрішніх аудиторів отримувати інформацію залежать продуктивність перевірки, а чітке і зрозуміле подання результатів внутрішнього аудиту сприяє впровадженню розроблених внутрішніми аудиторами відповідних рекомендацій. Сферу внутрішнього аудиту окреслюють п'ять стандартів:  " Достовірність і повнота інформації ", "Узгодженість з політикою, планами, процедурами, законами і нормативами", "Збереження активів", "Раціональність і ефективність використання ресурсів" і "Досягнення цілей операційної діяльності і програм". Крім перевірки правильності відображення фінансово-господарської діяльності підприємства у системі обліку та забезпечення збереження матеріальних цінностей, що входить до завдань вітчизняних контрольно-ревізійних підрозділів, внутрішні аудитори за кордоном широко залучаються до визначення раціональності використання ресурсів та контролю за дотриманням законодавчих і нормативних вимог у процесі господарювання.          Внутрішні аудитори зобов'язані планувати кожну аудиторську перевірку (стандарт "Планування аудиту"); їм необхідно нагромаджувати, аналізувати, інтерпретувати і документально фіксувати отриману інформацію для підтвердження її результатів (стандарт "Перевірка й оцінка інформації").          Звітувати за результатами аудиторської перевірки (стандарт "Подання результатів") і контролювати реалізацію наданих рекомендацій (стандарт "Упровадження результатів внутрішнього аудиту").     Специфіка стандартів професійної практики внутрішнього аудиту полягає у наявності вимог щодо якості керівництва внутрішніми аудиторами, яким присвячений 5-й розділ: "Управління відділом внутрішнього аудиту". Відповідно до положень стандарту "Мета, права й обов'язки" керівник відділу внутрішнього аудиту зобов'язаний сформулювати положення про мету діяльності, обов'язки і відповідальність внутрішніх аудиторів. До обов'язків керівника відділу внутрішнього аудиту належить документальне оформлення політики і процедур керування відділом (стандарт "Політика і процедури"), формування програми підбору і розвитку трудових ресурсів відділу внутрішнього аудиту (стандарт "Управління і розвиток трудових ресурсів"). Ефективність функціонування служби внутрішнього аудиту досягається через реалізацію спеціальної програми підтвердження якості проведення аудиту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.Організаційні  та методологічні аспекти внутрішнього аудиту

2.1. Організаційна структура внутрішнього аудиту на підприємстві

Співробітники служби внутрішнього аудиту повинні мати освіту, що відповідає характеру їх діяльності.        В складі служби внутрішнього аудиту бажано передбачити наявність аудитора, що має відповідний кваліфікаційний сертифікат, оскільки такий спеціаліст володіє спеціальними прийомами перевірки.    Приблизний склад і структура служби внутрішнього аудиту можуть бути наступними: [ 2, c.196 ]         1. Керівник служби (сертифікований аудитор). Складає план-графік перевірок всіх пiдроздiлiв, визначає склад групи для перевірки діяльності філій, контролює підготовку до перевірки філій i документальне оформлення результатів дій, здійснює аналіз фінансово-господарської діяльності, проводить консультації з окремих питань, контролює виконання наказів i розпоряджень керівника головного підприємства з господарських питань, складає загальний звіт про виконану службою внутрішнього аудиту роботу.  2. Спеціаліст по розрахунках. Проводить аналіз фінансових потоків між підрозділами та головним підприємством, надає консультації з фінансових питань, бере участь у складанні загального плану i програми внутрішнього аудиту, в поточному контролі за фінансовою діяльністю пiдроздiлiв, складанням звітів про результати внутрішнього аудиту.    3. Спеціаліст з документальних перевірок звітності. Складає план - графік перевірок пiдроздiлiв, комплектує виїзну групу, організовує i здійснює поточний контроль роботи з підрозділами, складає загальний план i програму внутрішнього аудиту, доводить до відома керівників служби основні результати аудиту, які можуть вплинути на зміст i висновки звіту про внутрішній аудит, бере участь у підготовці, безпосередньо здійснює i документально оформлює результати аудиторських дій, складає звіт за результатами внутрішнього аудиту, організовує i контролює роботу учасників виїзної групи внутрішніх аудиторів, проводить консультації, перевірку виконання наказів i розпоряджень керівника головного підприємства з фінансово-господарських питань.     До складу аудиторської служби також можуть входити й інші спеціалісти (з оподаткування, правових питань, фінансового аналізу тощо). Вони можуть не входити до штату служби, а залучатись до роботи на договірних засадах поряд з експертами, які за необхідності можуть залучатись до роботи.         Залучені аудитори мають повноваження надані їм договором i несуть за це відповідальність i виступають у ролі зовнішніх аудиторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Планування  внутрішнього аудиту

               Внутрішній аудит  з метою  досягнення максимальних результатів, повинен здійснюватись у певній послідовності.

     Етапи  внутрішнього аудиту:

• Планування перевірок, включаючи зустрічні на інших підприємствах
• Накопичення фактів та інформації про діяльність підрозділів
• Вивчення фактичного стану діяльності підрозділів
• Оцінка адекватності системи управління та контролю
• Підготовка підсумкових висновків та рекомендацій (підготовка звіту)

               Для внутрішніх аудиторів однією  з умов успішного проведення  перевірки є ефективно організований  процес планування. При цьому  керівник аудиторської служби  на основі проведеного аналізу  складає плани, що визначають  пріоритети внутрішнього аудиту  та відповідають цілям підприємства. Плани повинні бути ретельно  відпрацьовані з відповідними  службами та їх керівниками,  відповідати вимогам власника, який  створив службу внутрішнього  аудиту. Плани робіт із зазначенням  коштів, необхідних для їх виконання,  керівник служби аудиту подає  на розгляд i затвердження керiвництву,  інформує його, коли до плану  вносяться істотні зміни протягом  звітного періоду. Керівник внутрішнього  аудиту, у свою чергу, повинен  інформувати про це вище керівництво.

При формулюванні цілей аудиторського  завдання слід звертати увагу на систему  контролю i процес корпоративного управління, що стосується об’єктів аудиту. Цілі аудиту є основою процесу планування, від якого залежить ефективність аудиту, а також результат оцінки діяльності аудиторської служби.        Відповідність i взаємозв’язок цілей господарюючого суб’єкта з цілями внутрішнього аудиту наведено в таблиці 2.2.1. [2, c.198]

 

Взаємозв’язок цілей підприємства i цілей внутрішнього аудиту.

Таблиця 2.2.1.

№ з/п	Цілі підприємства	Цілі внутрішнього аудиту
1	2	3
1	Постійне удосконалення  ефективності діяльності підприємства.	Виявлення внутрішніх резервів підприємства і визначення шляхів їх ефективного використання.
2	Дотримання єдиної методики бухгалтерського обліку на всіх підприємствах  зі складною організаційною структурою. Правильне формування зведеної і  консолідованої звітності.	Уніфікація і стандартизація облікових процесів, постійне консультування облікових працівників.
3	Дотримання вимог чинних нормативних актів і стандартів бухгалтерського обліку та звітності.	Інформування співробітників про існуюче законодавство та нормативні акти, що стосуються їх діяльності.
4	Організація контролю з метою  запобігання порушень, марнотратства, розкрадань.	Розробка системи контролю, що дає можливість попередити неефективність господарювання. Виявлення та інформування керівництва про серйозні порушення, зловживання тощо.
5	Розвиток і удосконалення  управлінських навичок співробітників.	Розробка адекватної програми навчання співробітників.
6	Досягнення запланованих показників діяльності підприємства.	Перевірка фактичного виконання  прийнятих планів.
7	Забезпечення високого рівня  обслуговування клієнтів.	Розробка політики та стандартів обслуговування клієнтів, контроль за їх дотриманням.

 

Поставлені перед співробітниками  служби індивідуальні завдання повинні  включати:           - аналіз і оцінку адекватності елементів системи внутрішнього контролю;             - дотримання підприємством положень нормативних і законодавчих актів;              - наявність та ефективність ведення бухгалтерського обліку й облікових процедур;           - наявність у системі управління підсистеми, що контролює виявлення і виправлення можливих помилок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Типи структур  апарату внутрішнього аудиту

В сучасних умовах зростають  вимоги до служб внутрішнього аудиту щодо пошуку резервів удосконалення  результатів роботи підприємств, вирішення  нових економічних завдань, надання  допомоги керівництву у виборі найефективніших  варіантів господарської діяльності та прогнозування її подальшого розвитку.         Для повнішого забезпечення виконання функцій аудиту потрібно відповідним чином організувати апарат внутрішнього аудиту та запровадити наукову організацію праці аудиторів, що є важливими складовими елементами організаційної структури внутрішнього аудиту.  Провідне місце в структурі організації внутрішнього аудиту належить раціональній побудові його апарату та оптимальному застосуванню його організаційних форм. Залежно від адміністративного порядкування розрізняють три типи побудови структури апарату внутрішнього аудиту: лінійно-просту, лінійно-штабну та комбіновану (табл. 2.3.1.).

Типи структур апарату  внутрішнього аудиту

Таблиця 2.3.1.

Тип структури	Характеристика
Лінійне адміністративне  підпорядкування	Працівники служби внутрішнього аудиту прямо підпорядковуються  керівнику підприємства. Такий підхід має місце на малих i середніх підприємствах
Лінійно-штабне підпорядкування	Служба внутрішнього аудиту поділяється на сектори, а керівник цього органу дає розпорядження  керівникам секторів. Такий підхід виправданий лише на великих підприємствах  зі складною організаційною структурою
Комбінована структура	Передбачає передачу окремим  службам управління частини прав i функціональних обов’язків внутрішніх аудиторів

Залежно від розподілу  праці співробітників сфери контролю і відповідно побудови служби внутрішнього аудиту, розрізняють централізовану i децентралізовану її форми (рис. 2.3.1.). [ 2, c.194 ].   При централізованій формі організації внутрішнього аудиту аудитори знаходяться в штаті бухгалтерії і підпорядковуються головному бухгалтерові в адміністративному і методологічному відношенні. При децентралізованій – аудитори виділені в самостійний структурний підрозділ.   Загальне керівництво службою внутрішнього аудиту здійснює начальник, який безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства. У службі внутрішнього аудиту повинні працювати переважно працівники з вищою освітою. Бажано, щоб до цієї служби залучались працівники, які б мали ґрунтовні знання не тільки з обліку i аудиту, а й фінансів, банківської справи, страхування, права, менеджменту, маркетингу тощо.             Без чітко визначених функціональних обов’язків i достатньо високої кваліфікації працівників внутрішнього аудиту мета створення такої служби не буде досягнута, тому в посадових інструкціях внутрішніх аудиторів слід чітко фіксувати як права, так й обов’язки.     Функціональні обов’язки керівника служби внутрішнього аудиту проявляються на початковій, дослідній i завершальній стадіях аудиту. Вони визначаються Положенням про відділ внутрішнього аудиту, яке затверджує власник (керівник) підприємства.

 

 

Централізована форма  внутрішнього аудиту

 

 

 

 

 

 

Децентралізована форма  внутрішнього аудиту

 

 

 

 

 

Рис.2.3.1. Форми організації  внутрішнього аудиту

В Положенні відображаються питання загального планування аудиту, розподілу роботи між аудиторами та з контролю за їх роботою, реалізацією  результатів проведеного аудиту та здійснення наступного контролю за виконанням прийнятих рішень.       Керівник служби внутрішнього аудиту безпосередньо відповідає за організацію роботи відділу з виконання поставлених перед ним завдань: за своєчасне виконання плану роботи підрозділу, подання на розгляд керівництву підприємства достовірної інформації внутрішнього аудиту та пропозицій щодо прийняття управлінських рішень.     Права та обов’язки внутрішніх аудиторів та їх відповідальність визначені також Кодексом законів про працю, Положенням з організації внутрішнього аудиту, контрактами, посадовими інструкціями, якщо вони працюють на постійній основі або виконують роботу за угодами цивільно - правового характеру.          Так, наприклад, для внутрішніх аудиторів Положення може передбачати:            - самостійне визначення способів i прийомів проведення аудиту, виходячи із погоджених плану та програми аудиту;      - вимоги й можливість отримання необхідних документів, пояснень у письмовій або усній формі, які мають відношення до об’єкта перевірки;  - огляд й опечатування при необхідності приміщень кас, складів, комор, архівів тощо;           - перевірку наявності майна, грошей, цінностей, проведення або вимоги проведення контрольних обмірів виконаних робіт, застосування інших прийомів перевірки для вивчення стану використання у господарській діяльності підприємства матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.  Внутрішні аудитори можуть мати досить широкі повноваження, передбачені внутрішніми нормативними актами. Вони можуть проводити інвентаризацію майна та зобов’язань, зустрічні перевірки, вимірювання обсягів виконаних робіт тощо.        На внутрішніх аудиторів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки, покладаються обов’язки:      - знати закони України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні та інструктивні документи органів державного управління, що регулюють діяльність підприємства;        - на науковій основі використовувати методи та форми проведення аудиту;             - належним чином перевіряти стан бухгалтерського обліку та достовірність звітності, інші питання, передбачені планом внутрішнього аудиту;             - повідомляти керівництво про всі факти виявлених під час аудиту недоліків у здійсненні господарської діяльності та вносити пропозиції щодо їх усунення тощо.          За неналежне виконання своїх обов’язків аудитор та інші спеціалісти, які залучені до внутрішнього аудиту, несуть майнову та іншу відповідальність, визначену чинним законодавством, контрактом та умовами договору, за яким вони працюють.