Організація обліку в селянських (фермерських) господарствах

    В бухгалтерському обліку виділяють такі форми:

• меморіально-ордерна;

• журнальна;

• спрощена;

• автоматизована.

    Меморіально-ордерна форма використовується переважно в бюджетних організаціях. На основі первинних документів, перевірених і згрупованих за певною ознакою, складають меморіальні ордери. У них вказується кореспонденція рахунків за госпоперацією та її сума. Усі меморіальні ордери після заповнення вносять за хронологічною послідовністю до реєстраційного журналу. Потім інформація відображається в Головній книзі за синтетичними рахунками [3].

    При використанні журнальної форми обліку інформація з первинних та зведених документів переноситься в журнали й відомості. У перших записують суми, що відповідають кредитовому обороту за відповідними рахунками. У других фіксують суми дебетових оборотів за рахунками. Підсумкові записи зі журналів переносять до Головної книги.

    Спрощена форма обліку може вестися малими підприємствами за їх вибором. Вона передбачає два варіанти: проста та з використанням регістрів обліку майна. При застосуванні простої госпоперації відображають у Книзі обліку господарських операцій. Форма обліку з використанням обліку майна, окрім Книги обліку господарських операцій, передбачає також використання відомостей.

    За автоматизованої форми збір, систематизація та обробка облікової інформації відбувається зі спеціально розробленим програмним забезпеченням.

 

2.2. Організація аналітичного обліку

  У процесі ведення бухгалтерського обліку на СФГ “Україна” виділяють три основні особливості [4]. По-перше, бухгалтерський облік веде його голова чи один із членів господарства. По-друге, для фермерського господарства властиве здійснення окремих специфічних господарських операцій, які  на інших підприємствах проводяться не часто. По-третє, фермерське господарство займається сільськогосподарською діяльністю.

    Серед  основних документів, які регулюють  основні сфери облікового процесу в СФГ “Україна”  виділяють наступні:

•  Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” від 16.07.1999 р.;

•  Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

•  Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених Мінагрополітики від 02.07.2001 р. №189

•  Методичні рекомендації по організації та веденню бухгалтерського обліку по журнал-ордерній формі на підприємствах агропромислового комплексу, затверджені Наказом Мінагрополітики України від 07.03.2001 р. №49;

•  Методичні рекомендації по плануванню, обліку та калькулюванню собівартості продукції сільськогосподарських підприємств, затверджені Наказом Мінагрополітики України від 18.05.2001 р. №132.

    СФГ “Україна”  самостійно визначає і затверджує  на тривалий період правила  документообігу і технологію  обробки облікової інформації.

    Специфіка  сільськогосподарського виробництва, в основному, має значний вплив  на організацію обліку таких  об`єктів як молодняк тварин, тварини  на відгодівлі, робоча та продуктивна  худоба, витрати виробництва, готова  продукція тваринництва, рослинництва  тощо.

    До складу  молодняку тварин й тварин  на відгодівлі відповідно до  п.1 Інструкції з обліку молодняку, птиці та тварин на відгодівлі, затвердженої наказом Міністерства  сільського господарства і продовольства  України від 15.01.97 р. №7, включають поголів’я, вирощене у власному підприємстві та придбане на стороні, а саме:

• молодняк усіх видів з моменту одержанні приплоду до переведення до основного стада чи вибуття;

• тварини на відгодівлі;

• пологів’я основного стада птиці, кролів та звірів;

• нетелі та свиноматки, що перевіряються;

• піддослідні тварини;

• корови, які використовуються для одержання ембріонів;

• корови-первістки від моменту розтелення до реалізації;

• сім’ї бджіл.

    Основними  завданнями обліку молодняку  тварин і тварин на вирощуванні та відгодівлі в СФГ “Україна” є:

1. своєчасне та правильне документальне оформлення операцій і забезпечення достовірних даних щодо надходження з виробництва та вибуття тварин і одержання продукції;

2. контроль за збереженням тварин у місцях їх утримання і на всіх етапах їх руху;

3. забезпечення щоденної реєстрації даних про рух поголів’я з метою визначення потреб виробничих підрозділів у кормах на кожний день;

4. правильне обчислення фактичної вартості тварин при їх народжуванні та оцінки при їх вибутті;

5. здійснення заходів з метою недопущення нестач, крадіжок та загибелі тварин.

  Об’єктами обліку виробничих витрат у тваринництві СФГ “Україна” є технологiчнi групи тварин за їх видами. На кожну таку групу тварин відкривають окремі аналiтичнi рахунки, на яких відображають витрати на утримання тварин i вихід продукції тваринництва. 

    Аналітичний облік ведеться за видами худоби: велика рогата худоба на відгодівлі й нагулі.

    Облік витрат i виходу продукції тваринництва СФГ “Україна” веде на рахунку 23 “Виробництво” субрахунки другого порядку 232 “Тваринництво”, на дебеті якого відображають витрати, а на кредиті - вихід продукції за плановою собiвартiстю протягом року. На кожному аналітичному рахунку облік витрат ведуть за такими статтями: витрати на оплату праці; відрахування на соцiальнi заходи; засоби захисту тварин; корми; роботи та послуги; витрати на утримання основних засобів (амортизація, паливо, будiвельнi матеріали).  По кредиту субрахунку 232 “Тваринництво” відображається за плановою собiвартiстю вихід продукції тваринництва в кореспонденції з дебетом paxунків:  21 “Поточні біологічні активи” - на вартість оприбуткованого приплоду i приросту;  231 “Рослинництво” - на вартість внесеного в грунт гною як добриво;  27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” - на вартість оприбуткованої продукції тваринництва.  В кiнцi року за встановленою методикою СФГ “Україна” визначає фактичну собiвартiсть продукції тваринництва i планову собiвартiсть та коригує до фактичного рівня.  Суму коригування списують з кредиту субрахунку 232 “Тваринництво” в дебет рахунків: 21, 23, 27, 90 залежно від напряму використання продукції тваринництва.   

 

2.3. Облік орендованих земель

    Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації, а для отримання земель комунальної власності -до місцевої ради. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерського господарства щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації. Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України [7] громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради.

    Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. 

У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства, питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем. 

    Землі СФГ “Україна” складаються з:

• земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; 
• земельних ділянок, що належать громадянам — членам фермерського господарства на праві приватної власності; 
• земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. 

    Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює СФГ “Україна”.   

     Права на земельні ділянки для ведення СФГ “Україна”, які засновник набув після 1 січня 2007 р., були зареєстровані згідно із вимогами Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”  [3]. 

    Відповідно до ст. 8 Закону України “Про фермерське господарство” після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації СФГ “Україна” підлягло державній реєстрації у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” [2].  

 

2.4. Організація оформлення трудових відносин та розрахунки з оплати праці членів сім’ї та залучених громадян у фермерських господарствах

    В СФГ “Україна” трудові відносини регулюються ст. 27 Закону № 973-ІV [11]. Цією статтею передбачено, що трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).

    Трудові відносини членів фермерського господарства “Україна” регулюються статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом) - законодавством України про працю. З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо).

    Згідно зі ст. 34 Закону № 973-ІV [11] час роботи у СФГ “Україна” членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування. Порядок ведення трудових книжок визначено постановою № 301 [4] та Інструкцією № 58 [5]. Відповідно до п. 1.1 зазначеної Інструкції трудові книжки ведуться як на членів фермерського господарства, так і на працівників, які працюють у цьому господарстві на умовах трудового договору (контракту).

    Згідно з п. 4.1 цієї Інструкції записи до трудових книжок [5] зазначених категорій осіб вносяться головою СФГ “Україна”. Внесені записи підтверджуються підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряються печаткою місцевого органу виконавчої влади.

    Конституцією України гарантується своєчасне одержання заробітної плати (ч. 7 ст. 43). В СФГ “Україна” вона  виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів (ч. 1 ст. 115 КЗпП України). Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 р. мінімальний розмір оплати праці віднесено до державних соціальних гарантій. У випадках затримання виплат по заробітній платі в СФГ “Україна” працівникам нараховують компенсації за кожен місяць затримки (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати  частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати” від 20 грудня 1997 р. № 1427. Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 958 ( 958-2001-п ) від 09.08.2001, N 430 ( 430-2003-п ) від 31.03.2003, N  35 (  35-2012-п ) від 25.01.2012)).

    Оплата праці членів СФГ “Україна” здійснюється за результатами господарської діяльності з прибутку після покриття витрат, сплати податків, зборів та інших платежів або іншим чином за домовленістю. Вона виплачується, як правило, у грошовій формі.

    У СФГ “Україна” існує дві основні системи оплати праці: погодинна і відрядна. Нараховується оплата за натуральними показниками, тобто за живою вагою худоби та за одержанням приплоду. При погодинній оплаті праця оплата здійснюється за відпрацьований робочий час (за встановленими погодинними, денними і місячними тарифними ставками). Сутність відрядної форми  полягає в тому, що її розмір залежить від кількості виробленої робітником продукції (виконаної роботи) належної якості на основі попередньо установлених норм часу (виробітку) і розцінок з урахуванням складності та умов праці.