Організація обліку розрахунків зі соціального страхування

Облікова політика узаконюється в  обліковій діяльності конкретного підприємства розпорядчим актом керівника (власника) протягом невизначеного терміну.

Облікова політика підприємства –  це система способів і прийомів організації  та ведення обліку на конкретному  підприємстві, яка закріплена відповідним  внутрішнім розпорядчим документом на невизначений термін. 

Поділяємо думку російського економіста П.С.Безруких, який навів найбільш конкретизоване визначення облікової політики: “Облікова політика являє собою вибір підприємством конкретних методик, форм, техніки ведення і організації бухгалтерського обліку, виходячи з встановлених правил і особливостей діяльності (організаційних, технологічних, чисельності і кваліфікації облікових кадрів, рівня технічного оснащення бухгалтерії)” [13, с.438].  

Законодавчу основу облікової політики підприємства становить Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” у якому у ст. 1 визначено: “Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності”, а  ст. 5 цього закону вказано, що “... підприємство самостійно визначає облікову політику...” [2]. 

Потрібно зауважити, що кожного  року наказ про облікову політику підприємства підлягає  коригуванню  з причин впливу зовнішніх чинників, які залежать від змін у чинному законодавстві країни, нормативно-правовій базі регулювання організації бухгалтерського обліку та внутрішніх, що можуть відбутися в результаті змін методів та видів оцінок, які застосовує підприємство у своїй обліковій діяльності.

Зокрема, із введенням у дію Податкового  кодексу, підприємствам потрібно переглянути  ряд положень наказу про облікову політику підприємства, що пов’язано  зі змінами у  податковому обліку.

Конкретизація наказу про облікову політики підприємства повинна забезпечити:

− незмінність протягом поточного року прийнятої методології  відображення окремих господарських  операцій та оцінки майна. Зміна методології  обліку на наступний рік повинна  передбачатись у примітках до річної фінансової звітності;

− повноту відображення в обліку за звітний період (місяць, квартал, рік) всіх господарських операцій, що були проведені за цей час, та результатів інвентаризації майна  і зобов’язань; 

− правильність віднесення доходів  та витрат до відповідних звітних  періодів, незалежно від часу надходження доходів та оплати витрат, якщо інше не встановлено чинним законодавством; 

− розмежування в обліку поточних витрат на виробництво та капітальних  інвестицій; 

− тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Прийнята облікова політика та облікові оцінки активів і зобов’язань  у бухгалтерському обліку повинні  зберігатися незмінними протягом року.

При необхідності здійснення змін в обліковій політиці підприємств, можливо їх здійснення тільки з початку року, відповідно до вимоги П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

“Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року і повторного подання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів”, – так учені Г.Партин та А.Загородній визначають оцінку значущості інформації, наведеної в наказі про облікову політику підприємства, яка є важливимджерелом для аналізу та контролю фінансово-господарської діяльності підприємства [9, с.58-59].

Для ефективності застосовування на підприємстві, облікова політика повинна  бути чітко сформульована й формалізована. На основі вивчення стану та змісту облікової політики підприємств різних форм власності, можна зауважити, що практичне застосування облікової політики зводиться до мінімуму, здебільшого це тільки формальне відображення  в розпорядчому документі, основні позиції якого не розкривають фактичного стану обліку, контролю та формування звітності конкретного підприємства та переважно скопійовані з доступних джерел.

Більшість менеджерів і бухгалтерів  вважають, що облікова політика підприємства це практично сам наказ, в якому  перечисленні деякі аспекти діяльності облікового підрозділу та який не має суттєвого впливу на практичну діяльність економічного підрозділу та на фінансовий стан підприємства загалом.

Ці судження, на нашу думку, є не тільки помилковими але й  шкідливими для результативності діяльності підприємства, оскільки вибір оцінки чи методів обліку об’єктів ефективний тільки тоді, коли він обчислений на базі ґрунтовного аналізу варіантів, передбачених нормативними актами з урахуванням фактичних даних підприємства. 

Поділяємо висловлення доктора економічних наук, професора В.Г. Швеця, який на основі вивчення проблем впровадження облікової політики у практичну діяльність підприємств зауважив: “... на сьогодні дедалі частіше спостерігається формальний, вузькоспрямований підхід до формування облікової політики, який зводиться до складання фінансової звітності відповідно до загальних вимог П(С)БО та зовнішніх користувачів. На таку ситуацію впливають як відсутність достатнього практичного досвіду управління в ринкових умовах, так і недостатнє законодавче врегулювання цього питання, а також недостатнє вивчення з боку науковців цієї проблеми“. [15].

Облікова політика ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» вибрана на 2011 рік затверджена наказом № 1 від 14 січня 2011 року (дод. Б). Облiкова полiтика пiдприємства вiдповiдає вимогам МСБО.

Згідно цього наказу обумовлений  порядок обліку активів, зобов’язань  та власного капіталу Товариства, а  також його доходів та витрат. Бухгалтерський облік в цілому ведеться Товариством у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-Х1У( зі змінами і доповненнями, затверджених Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших законодавчих та нормативно - правових документів з питань організації бухгалтерського обліку та звітності.

Товариство веде бухгалтерський облік господарських операцій щодо майна і результатів своєї  діяльності в натуральних одиницях і в узагальненому грошовому  виразі шляхом безперервного документального, взаємопов'язаного їх відображення. Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер:

Головний бухгалтер підприємства може мати заступника (заступників). Їх кількість визначається штатним  розписом підприємства.

Бухгалтерський облік господарських операцій здійснюється методом подвійного запису згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку у відповідних журналах ордерах та аналітичних відомостях. Бухгалтерський облік ведеться в автоматизованому режимі за допомогою бухгалтерської комп'ютерної програми .

Кількісний та якісний  склад бухгалтерії визначається штатним розписом і затверджується окремим наказом керівника підприємства.

Згідно наказу про  облікову політику, встановлену на Товаристві, інвентаризація наявності  товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та розрахунків проводиться відповідно до вимог «Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженої Наказом міністерства фінансів України № 69 від 11.08.94р. Для проведення інвентаризаційної роботи (планових та незапланованих інвентаризацій активів та зобов'язань, списання основних засобів, малоцінки, інших матеріальних цінностей тощо) затвердити постійно діючу інвентаризаційну комісію. Додатково до завдань, обумовлених Інструкцією 69, на постійно діючу інвентаризаційну комісію покладаються завдання: з визначення ефективності застосовуваних на підприємстві принципів, методів і процедур облікової політики; з проведення робіт щодо оцінки активів та зобов'язань; з розробки та затвердження пропозицій щодо їх зміни на наступний звітний рік, проведення внутрішнього контролю на підприємстві.

Загальну відповідальність за ведення податкового обліку покладено на заступника головного бухгалтера з питань оподаткування.

Облік наявних у Товариства основних засобів ведеться у відповідності  з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського  обліку №7, затвердженого наказом  Мінфіну України від 27.04.2000 року № 92 зі змінами та доповненнями. Відповідальність за недопущення несанкціонованого доступу до облікової інформації покладено на головного бухгалтера підприємства.

Філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємства передають бухгалтерські документи  в центральну бухгалтерію для ведення обліку.

На ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» дозволяється використовувати факсимільний підпис генерального директора тільки на наступних документах:

- рахунках, виписаних  Підприємством на оплату;

- актах-приймання передачі, актах виконаних робіт, додатках і доповненнях, що підписуються Підприємством з клієнтами на виконання зобов’язань по укладених договорах;

- видаткових накладних  на відпуск товарів/послуг;

- актах списання ТМЦ  та актах приймання-передачі (внутрішнього  переміщення) основних засобів, за виключенням основних засобів першої групи;

- посвідченнях на відрядження;

- внутрішніх наказах,  інструкціях по товариству.

Перед проставлянням  факсиміле на вказаних документах розпорядник  факсимільного підпису повинен  впевнитися, що відтиснення факсимільного підпису відображає підпис генерального директора, крім того, в лівому або правому нижньому кутку вказує свою посаду, прізвище і ставить підпис. На рахунках та посвідченнях на відрядження зазначати посаду, прізвище та ставити підпис розпоряднику факсимільного підпису не потрібно. Порядок використання факсиміле регулюється „Інструкцією про порядок використання на Підприємстві факсимільного підпису генерального директора при оформленні первинних та інших документів”.

Активи визначаються в облiку, якщо iснує вiрогiднiсть отримання пiдприємством економiчних вигiд. Основнi засоби вiдображенi в облiку за фактичними витратами на придбання, покращення основних засобiв вiдображається шляхом збiльшення залишкової та балансової вартостi. Нарахування амортизацiї основних засобiв проводиться у вiдповiдностi з податковим законодавством. Амортизацiя основних засобiв нараховується шляхом застосування норм аморитизацiї до залишкової вартостi на початок звiтного перiоду : для основних засобiв, придбаних до 2004 р. по групi 1 - 1,25%, по групi 2 - 6,25%, по групi 3 - 3,75% ; для придбаних основних засобiв з 01.01.2004 р по групi 1 - 2%, по групi 2- 10% ,по групi 4 - 15%, по групi 3- 6% у розрахунку на календарний квартал. Корисний строк використання об'єкта та його ліквідаційна вартість установлюється наказом по підприємству з урахуванням мінімальних строків його корисного використання.

З 01 квiтня 2011 року в зв'язку iз вступом в дiю Податкового  кодексу України основнi засоби було проiнвентарiзовано, визначено термiн експлуатацiї для кожного об'єкту, та прийнято рiшення про застосування прямолiнiйного методу нарахування амортизацiї.

Запаси облiковуються  за собiвартiстю, яка включає витрати  на придбання та доставку. При вибутті запасів застосовувати такі методи їх оцінки:

 • середньозваженої  собівартості — при відпусканні  у виробництво запасів для  виготовлення великогабаритних  агрегатів, при реалізації готової  продукції;

 • ідентифікованої  собівартості — при відпусканні  у виробництво запасів для  виготовлення приладів і вузлів;

 • за цінами  продажу — при реалізації продукції  їдальнею.

Метод середньозваженої собівартості передбачає визначення вартості кожної одиниці запасів шляхом ділення  загальної суми вартості запасів, що були на початок періоду і надійшли за цей період, на сумарну кількість запасів, що були на початок періоду і надійшли за період. При передачi в експлуатацiю малоцiнних та швидкозношуваних предметiв нараховується 100% зносу з вiднесенням на витрати операцiйної дiяльностi.

Дебiторська заборгованiсть  визнається активом, якщо iснує вiрогiднiсть отримання пiдприємством майбутнiх економiчних вигiд i може бути достовiрно визначена її сума.

Доход пiдприємства визначається в момент збiльшення активу або  зменшення зобов'язань. Зобов'язання визначаються, якщо товари, матерiали або послуги отриманi підприємством вiд постачальникiв. Витрати вiдображаються у бухгалтерському облiку одночасно iз зменшенням активу або збiльшенням зобов'язань.

Таким чином, розглянуто поняття про облікову політику згідно вимог чинного законодавства та дана характеристика облікової політики ПАТ «Сумиоблагротехсервіс».

 

2.2. Організація роботи облікового апарату згідно вимог чинних нормативних документів

 

Організація облікового процесу в цілому в тій чи іншій ланці галузі економіки значною мірою залежить від організації облікового апарата і праці облікових працівників. Таким чином, організація бухгалтерського обліку включає організацію облікового процесу, облікового апарата і праці облікових працівників.

Організація праці облікового персоналу потребує здійснення управління обліковим персоналом та створення сприятливих умов для функціонування бухгалтерії підприємства, а саме:

визначитись з найбільш ефективним варіантом роботи облікового персоналу (централізований або  децентралізований) та оптимальною структурою бухгалтерії;