Організація та методика аудиту нематеріальних активів

    На основі набутої інформації аудитор повинен вирішити питання про необхідність залучення для консультацій окремих фахівців (юристів. спеціалістів з податків, технології і інш.). У міжнародній аудиторській практиці до аудиторської перевірки широко притягуються експерти в тій або іншій області. Як експерти, до аудиторської перевірки можуть притягуватися як фізичні, так і юридичні особи. Послугами експерта користуються для отримання об'єктивних даних у якій-небудь вузькій області знання, пов'язаній з проведенням аудиторської перевірки або для розділення відповідальності з аудитором за результати перевірки.

     З самого початку роботи аудитору потрібно ознайомитися з юридичними документами клієнта: статутом, документами реєстрації, протоколами засідань Ради директорів і зборів акціонерів, в яких може міститися інформація про розподіл отриманого прибутку, оголошення дивідендів,

виплату винагород, підписання контрактів і угод. рішення про участь в інших підприємствах - про придбання власності, надання довгострокових позик, надання забезпечення і гарантії, визначення кола осіб, що має право підпису.

Всебічний і повний аудит нематеріальних активів неможливий без попередньої оцінки системи внутрішнього контролю.

     СВК може складатися з наступних елементів: область контролю, система обліку, система внутрішнього облікового контролю.

Чітко налагоджена СВК істотно знижує аудиторський ризик при проведенні і зовнішнього, і внутрішнього аудиту. Щодо нематеріальних активів система внутрішнього контролю передбачає наявність компетентного, свідомого персоналу з чітко певними правами і обов'язками; розділення відповідних обов'язків по зберіганню активів і їх обліку; дотримання необхідних процедур при здійсненні операції; контролю за збереженням документації; фактичного контролю над нематеріальними активами і документацією; незалежної перевірки виконання обов'язків.

     Аудиторська оцінка ефективності СВК необхідна для оцінки і планування масштабу аудиту. Якщо СВК оцінюється аудитором як ефективна, то у нього з'являється можливість знизити обсяг перевірки, а в деяких випадках і зовсім її не провести.

     Наступним етапом аудиту є перевірка документів, підтверджуючих права підприємства на дані об'єкти промислової власності. При цьому можливі три основних варіанти появи прав на об'єкти промислової власності:

- об'єкти були створені  безпосередньо на підприємстві  або на його замовлення (при  фінансуванні розробок підприємством) і тому спочатку підприємство  володіє правом власності (майновими  правами) на дані об'єкти і винятковими  правами на їх використання;

- об'єкти були створені  на іншому підприємстві, а потім  права на них були повністю  передані даному підприємству;

- підприємство отримало  від інших патентовласників офіційний  дозвіл (ліцензію) на право використання  об'єктів промислової власності. У цьому випадку необхідна  наявність ліцензійних угод (договорів). При цьому ліцензійні договори  на використання винаходів, корисних  моделей, промислових зразків і  товарних знаків підлягають обов'язковій  реєстрації в Комітеті у справах  інтелектуальної власності і  без реєстрації визнаються недійсними. Але ліцензійні договори про  передачу майнових прав на  топології програми для ЕОМ  або бази даних можуть бути  зареєстровані по угоді сторін (тобто вони можуть бути дійсними  і без реєстрації).

     Основним змістом даного етапу є перевірка дійсності прав підприємства на інтелектуальну власність, обсягу прав підприємства (передається об'єкт у власність підприємства або тільки у тимчасове використання), термінів володіння правами і інших основних договірних умов використання таких об'єктів.

 

     На підприємстві може здійснюватися переоцінка тільки тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. (Додаток В) При проведенні переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку). Якщо переоцінку об’єктів групи нематеріальних активів проведено, то надалі їх необхідно переоцінювати щороку.

     Здійснюючи аудит, слід пам’ятати, що переоцінена первісна вартість та знос об’єкта нематеріального активу мають визначатися як добуток відповідно первісної вартості і зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки слід визначати діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

     Аудитор  слід перевірити правильність  оприбуткування об'єктів на рахунку 12 "Нематеріальні активи" в  кореспонденції з рахунками 31 "Рахунки  в банках", 46 "Неоплачений капітал", а також обґрунтованість їх  вибуття (продаж, списання або безкоштовна  передача). Крім того, порівнюють  дані синтетичного та аналітичного  обліку нематеріальних активів, якщо облік ведеться за їх  видами та об'єктам. Аудитор перевіряє дотримання правил прийому, відображення в бухгалтерському обліку нематеріальних активів, правильність їх оцінки, списання і нарахування зносу. Для обліку амортизації нематеріальних активів використовують рахунок 13 "Знос необоротних активів", субрахунок 133 "Знос нематеріальних активів", а в дебеті - списання у разі вибуття або продажу.

     Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну корисного використання, але не більше 20 років.

     Підприємство самостійно обирає метод амортизації. Можуть застосовуватися методи, встановлені Положенням бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Дане підприємство «ВЕБТ» застосовує прямолінійний метод,при якому річна сума амортизації визначається поділом вартості активу на очікуваний період часу його використання.( Додаток Г)

     Завершальним етапом аудиту об'єктів нематеріальних активів є підготовка висновку, що містить висновки і пропозиції. Підсумковим документом проведення аудиту може бути довідка про перевірку з прикладеними до неї пропозиціями про необхідні юридичні і бухгалтерські виправлення в документах підприємства.

У ході аудиторської перевірки аудитор виконує певні процедури для отримання гарантії того, що дані звітності не спотворені, однак деякі спотворення звітності можуть залишитися непоміченими.

     За результатами проведеної аудиторської перевірки нематеріальних активів аудитор повинен скласти звіт і аудиторський висновок. При наданні інших видів аудиторських послуг також можливе складання аудиторського звіту. Аудиторський звіт підписується аудитором і керівником аудиторської фірми, що здійснював перевірку (або особою, уповноваженою керівником).

     Звіт завіряється печаттю аудиторської фірми. Проставляється дата аудиторського звіту. У випадку, якщо замовником в ході проведення перевірки не були усунені істотні порушення у веденні бухгалтерського обліку, складанні відповідної звітності і дотриманні законодавства, в підсумковій частині  аудиторського   висновку  робиться   запис   про   неможливість підтвердження достовірності фінансової звітності.

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, нематеріальний актив — це актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року чи операційного циклу для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Нематеріальні активи приймаються до обліку внаслідок їх придбання або створення власними силами. Якщо нематеріальний актив створюється підприємством, то у процесі здійснення витрат слід проаналізувати можливість застосування підприємством здійснених розробок для отримання нових чи вдосконалених продуктів, матеріалів, процесів та інше. Якщо підприємство здійснює дослідження з метою отримання нових знань, то здійснені у такому випадку витрати не слід визнавати як нематеріальний актив.

Методологічні засади оцінки та переоцінки  нематеріальних активів регламентуються П(С)БО 8  «Нематеріальні активи». Основою для визначення достовірної оцінки об’єктів нематеріальних активів є господарські договори на їх придбання або виготовлення та інші розпорядчі й облікові документи. Первісна оцінка нематеріальних активів здійснюється залежно від способу їх отримання.

Аудит нематеріальних активів, як і інших об’єктів обліку, має здійснюватися відповідно до аудиторських стандартів, де сформульовані єдині базові вимоги до якості аудиту, що забезпечують при їх дотриманні рівень гарантії результатів аудиторської перевірки. Аудитору слід пам’ятати, що перевірка нематеріальних активів здійснюється тільки в грошовому (вартісному) вираженні на підставі первинних документів. 
Проведення інвентаризації нематеріальних активів починається з визначення правильності віднесення сум, що обліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи», саме до складу нематеріальних активів, після чого проводиться перевірка обґрунтованості їх оприбуткування, наявності документів, на підставі яких оформлені придбані майнові права.

Характерною особливістю аудиту об’єктів нематеріальних активів є експертиза офіційних охоронних документів і аналіз дійсності документів по придбанню майнових прав та прав на використання.

При проведенні аудиту нематеріальних активів, що має специфіку, необхідно залучати як консультантів патентних повірених і юристів, які працюють у цій галузі.

Проведення аудиторської перевірки за алгоритмом, що пропонується, дає змогу значно скоротити трудові витрати, оскільки у разі виявлення відсутності об’єктів нематеріальних активів або його нетотожності об’єкту, що відображується в документах, подальша перевірка втрачає сенс (немає об’єкта — немає і прав, що з нього випливають).

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Белуха Н. Г. Аудит: Учебник. – К.: Знання, 2000. – 769 с. 

2.Белоусов А. Учет излишков и недостач основных средств // Бухгалтерский учет и аудит: журнал. – 2006. № 5. с. 27 – 31. 

3.Белоусов А. Пути гармонизации бухгалтерского и налогового учета основных средств // Бухгалтерский учет и аудит: журнал . – 2005. №11. – с. 11 – 16. 

4.Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003.-628с. 

5.Бондарь А. К вопросу оценки основных средств предприятия в бухгалтерском учете // Бухгалтерский учет и аудит: журнал. – К, 2005. - №3. – с. 23 – 28. 

6. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. 3-тє вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2006. – 512с. 

7.Валентинова Т. Документальная сторона нематериальных активов // Все о бухгалтерском учете. – Киев, 2007. - № 54. - с. 7 -13. 

8.Дорощенко И. В. Классификация основных фондов и нормы налоговой амортизации // Все о бухгалтерском учете. – Киев, 2007 - № 55. – с. 9 -10. 

9.Закон України „Про аудиторську діяльність” від 14 вересня 2006 р. 

10.Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996 – ХІY. 

11.Золотухин А. Ремонт собственных основных средств // Вестник налоговой службы Украины: журнал. – 2006. - №19. с. 30 – 33. 

12.Ивкин К. Учет нематериальных активов // Вестник бухгалтера и аудитора Украины: журнал. – 2007 - № 11/12. – с. 22 – 25. 

13.Ивкин К. Учет операций арендованных основных средств// Вестник бухгалтера и аудитора Украины: журнал. -2007. - № 3/4. – с. 18 – 22. 

14.Ивкин К. Амортизация основных средств // Вестник бухгалтера и аудитора Украины: журнал. – 2007. - №7/8. – с. 14 – 19. 

15.Кириченко В. Ремонт основных средств: документальное оформление и учет// Бухгалтерский учет и аудит: журнал. – Киев, 2004. – № 2. – с. 38 – 44. 

16.Копылов В. А. Методические рекомендации по бухгалтерскому учету основных средств / Бухгалтерский учет и аудит: журнал. – Киев.- 2003.- № 10. с. 3-10. 

17.Лепетан І. М. Нематеріальні активи та інтелектуальний капітал // Економіка АПК: журнал. – 2007. - № 19. – с. 83 – 87. 

18.Медведєва Н. Ю. Особливості бухгалтерського обліку вибуття основних засобів // Облік и фінанси АПК: Науково-виробничий журнал. – 2007. - № 6/7. – с. 90 - 92. 

19.Мировнова О. Переоценка основных средств как один из способов влияния на финансовый результат деятельности предприятия // Вестник бухгалтера и аудитора Украины: журнал. – 2007. - № 9/10. с. 17 – 21. 

20.Миняйло В. Бухгалтерский учет основных средств // Вестник бухгалтера и аудитора Украины: журнал. – К., 2005.- № 19/20. – с. 39 – 43. 

21. Облік основних засобів // Бухгалтерія в сільскому господарстві: журнал. – 2007 - № 3. – с. 38 – 44. 

22.Основные средства // Баланс. Библиотека бухгалтера: методическое пособие. – 2006. - № 4. – с. 2 – 177. 

23.Основные средства // Все о бухгалтерском учете. – Киев, 2006. - № 31. - с. 1- 64. 

24. Павлюк И. Бухгалтерский учет выбытия и амортизации нематериальных активов // Бухгалтерский учет и аудит: журнал – 2007 – № 2 . – с. 3 – 8. 

25. Петрик Е. Методологические аспекты аудита основных средств предприятия // Бухучет и аудит. – 2001. - № 3, с. 33. 

26. Поступление и выбытие основных фондов // Все о бухгалтерском учете. – Киев, 2006. - № 67. – с. 7 – 37.