Проблеми розвитку банківської системи в сучасних умовах

     Регресійна  методика  визначає  певну  сукупність банків,  розраховує  значення  факторних  показників у кожному  банку та середніх за сукупністю. Перевагою  цієї методики  є  отримання  об’єктивної  оцінки, що  ґрунтується на  аналізі взаємозв’язків  з  ефектом, і  можливість  оновлення  оцінки  відповідно  до  змін впливу факторів на результати діяльності.

     Серед банків країн СНД поширеним є метод синтетичного коефіцієнта (як суми фінансових коефіцієнтів: надійності, ліквідності, якості активів, прибутковості, помножених  на  вагові  коефіцієнти, що  визначаються  експертним  методом),  який  заснований на методиці В. Кромонова та О. Ширинської [14; 15]. У результаті їх застосування одержують розрахункове значення синтетичного коефіцієнта, який і є відображенням позиції банку. Ця методика має певні недоліки: коефіцієнти характеризують стан банку тільки з позиції «витратних» показників; питома вага коефіцієнтів  установлюється  суб’єктивно; механічний підсумок  коефіцієнтів  ускладнює  інтерпретацію  результатів  розрахунків. Крім  того, рейтинги, отримані  подібним  чином, не мають  строгого  економічного «змісту»  і  є  інструментом  для  класифікації  банків  за принципом «краще – гірше» [12].

     У світовій практиці, поряд із традиційними методами аналізу фінансового стану банку, широко застосовуються  економіко-математичні методи. Одним  із найбільш перспективних підходів до аналізу та оцінки надійності і фінансової стійкості вітчизняних банків  є  підхід  із  використанням  методів  багатовимірного статистичного аналізу, зокрема методів розпізнавання образів та кластерного аналізу. Це дає змогу  значно  розширити  та  вдосконалити методологічні можливості і принципи рейтингової оцінки стану фінансової стійкості банків, оскільки слугує додатковим інструментом нагляду за банківською системою, насамперед  пруденційного,  а також може  використовуватися банківськими аналітиками для «експрес-оцінки»  роботи  власного  банку,  аналізу  фінансової стійкості  банків-контрагентів  та  незалежними  рейтинговими  агенціями  для складання рейтингу  вітчизняних банків.

     Аналізовані методики мають свої переваги і недоліки: вони  базуються на  здійсненні  кількісного  аналізу фактів  і подій, що вже відбулися, тобто констатують статичну фінансову стійкість; більшість з них не  забезпечує  об’єктивної  оцінки  через  недостатність  урахування  реальних  причин  фінансової  нестабільності вітчизняних банків. Тому існує необхідність удосконалення методик оцінки фінансової стійкості банків на основі прогнозування  та  економіко-математичного моделювання з більш широким переліком  показників фінансової  стійкості  банківського сектору.

     Обґрунтування  отриманих наукових  результатів.  Кількісну  оцінку  фінансової  стійкості  окремої банківської установи та банківської системи в цілому  може  бути  визначено  за  допомогою  економіко-математичної  моделі  з  використанням  методу PАТТЕRN1 на основі порівняння оптимальних (вихо­дячи  зі  світового досвіду), фактичних  та  критичних

значень  індикаторів фінансової  стійкості  [16]. У  загальному  вигляді  порівняння  за  цим  методом  здійснюється в такому порядку:

1. Подаються   у  формі  матриці  показники   для всіх порівнюваних об’єктів:

x x  … x … x 11 12  1j  1m

x x  … x … x 21 22 2j  2m

…  …  … … … … 

x x  … x  … x i1  i2  ij im

…  …  … …  … … 

x x  … x … x ni  n2 nj  nm

2. Підраховуються  суми по лінійках:

m

∑x ,.i j

j−1 

3. Значення  всіх  показників  перетворюються  в часткові величини:

xi j  ,

x′ = .

i j  ,  m

x  .

∑ i j  ,

j−1 

4. Часткові  величини xʹ домножуються на вагові множники qi

:

i, j

∗

xi  j  ,

= x′

i j  ,

×qi

.

5. Зважені  часткові величини x* i, j сумуються для кожного об’єкта:

m

x Rj  ,

. = ∑  i j

j−1 

     Отримані  значення Rj, названі рангами, розглядаються як  характеристики фінансової  стійкості кож-ного об’єкта в загальній сукупності.

     Для критерію порівняння доцільно обрати систему показників, розподіливши  їх на  такі  групи: стійкість  капітальної  бази;  стійкість  ресурсної  бази; організаційно-структурна стійкість; комерційна стій-

кість банку.

     Різні показники для такого порівняння мають неоднакове  значення  при  оцінці  ефективності  діяльності. Одні відіграють вирішальну роль, інші – другорядну. Диференціація впливу кожного показника на оцінку  ефективності  досягається шляхом  його  зваженого агрегування. Важливість для оцінки ефективності того чи іншого показника та його вагова частка

в системі  показників визначається фахівцями керівного органу або залученими експертами.

     До  основних переваг методу PАТТЕRN можна віднести необмеженість  кількості  суб’єктів  та  критеріїв порівняння, відсутність або зведення до мінімуму суб’єктивних оцінок, отримання цифрового кінцевого показника фінансової стійкості окремого суб’єкта чи системи в цілому.

     Висновки. Таким чином, більш детальне вивчення  понять  «стійкість  банку»,  «фінансова  стійкість банку», визначення критеріїв оцінки стійкості, застосування  міжнародного  досвіду  щодо  розбудови  та впровадження в Україні методик системи комплексної  оцінки  стійкості банківської системи як  одного з  пріоритетних напрямів у регулюванні фінансової системи країни є необхідною передумовою ефективного функціонування, стабільного розвитку банківської системи та запобігання фінансовим кризам в умовах трансформаційної економіки України.

Список  використаної літератури

1. Набок Р. Аспекти, що можуть призвести до виникнення проблемного банку // Вісник НБУ. – 2007. –

№ 8. – С. 46–50.

2. Ларионова И. В. Реорганизация коммерческих банков. – М.: Финансы и статитика, 2001. – С. 34–36.

3. Крухмаль О. В. Оцінка фінансової стійкості на підставі визначення критеріїв динамічної стабільності

діяльності  банку // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 9 (63). – С. 43–50.

4. Юданов А. Ю. Секреты финансовой устойчивости международных монополий. – М.: Финансы и ста-

тистика, 1991. – С. 73.

5. Живалов В. Н. Повышение устойчивости функционирования коммерческих банков: Автореф. дис. …

канд. экон. наук. – М., 1997.

6. Коваленко  В. В. Методи аналізу та управління  фінансовою стійкістю комерційного  банку  // Вісник 

УАБС. – 2002. – № 2. – С. 39–47.

7. Примостка  Л. Методика  аналізу фінансової  стійкості  банку  за  допомогою   динамічного нормативу 

// Вісник НБУ. – 2002. – № 10. – С. 40–45.

8. Фетисов  Г.Г.Методологические основы формирования устойчивости банковской системы // Финансы

и кредит. – 2002. – № 15. – С. 2–14.

9. Шумило І., Міщенко В., Лисенко Р. Теоретичні і практичні аспекти аналізу стану фінансової системи

економіки // Вісник НБУ. – 2006. – № 3. – С. 6–11.

10. Організаційно-методичні  підходи до запровадження в  НБУ системи оцінки стійкості  фінансової сис-

теми. –  К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2005. – 97 с.

11. Stress testing at major inancial institutions: Survey results and practices / Committee on the Global Financial

System. – 2005. – Available from: <http://www.bis.org/publ/cgfs24.pdf>.

12. Кочетков В. М. Організація управління фінансовою стійкістю банку в ринкових умовах: Монографія.

– К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 300 с.

13. Положення  про планування та порядок  проведення інспекційних перевірок:  Затверджено постано-

вою № 276 Правління НБУ від 17.07.2001 р. // www.rada.gov.ua.

14. Панова  Г. С. Анализ финансового состояния коммерческого банка. – М.: Финансы и статистика, 1996.

– 272 с.

15. Ширинська Є. Рейтинг і лімітна політика банків // Вісник НБУ. – 1996. – № 5. – С. 29–31.

16. Сравнительный анализ на комбинатах и предприятиях / Г.-П. Вольф, У. Кюкк, Г. Форбриг; Пер. с нем.;

Под ред. М. И. Лугачева. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 160 с. – С. 51–54.

Summary.  In  the  article  the  essence  of  bank  stability  concept  and  its  inancial  component  is  investigated;  the

approaches of national and  foreign scientists along with  the author’s point of view at  the stability are  illustrated;

theoretical aspects of methodology of complex estimation of inancial stability of bank system are deined.

Keywords: banking system, bank’s inancial stability, inancial stability estimation criteria, complex estimation of

inancial stability of system.

вісник  університету банківської справи національного  банку україни   № 3 грудень 2008  111