Проблемні питання обліку готової продукції, її реалізації та шляхи їх вирішення на ДП ЛРЗ «Мотор»

- на роботах  з підвищеною небезпекою - 1 раз  на 3 місяці;

- для  решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

- при  введенні в дію нових або  переглянутих нормативно-правових  актів з охорони праці, а також  при внесенні змін та доповнень  до них;

- при  зміні технологічного процесу, заміні  або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної  сировини, матеріалів та інших  факторів, що впливають на стан  охорони праці;

- при  порушеннях працівниками вимог  нормативно-правових актів з охорони  праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при  перерві в роботі виконавця  робіт більш ніж на 30 календарних  днів - для робіт з підвищеною  небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі на ДП МОУ ЛРЗ «Мотор» проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, на ДП МОУ ЛРЗ «Мотор» цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.

Перелік професій та посад працівників, які звільняються від повторного інструктажу, затверджений директором ДП МОУ ЛРЗ «Мотор». До цього переліку зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням об'єктів, машин, механізмів, устаткування, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.

Поняття умови праці включає в себе сукупність факторів виробничого середовища, що здійснюють вплив на здоров'я, працездатність людини в процесі праці.

Безпека трудового процесу характеризується параметрами безпечності операцій при виконанні нормованих завдань. Порушення параметрів безпеки трудових операцій - це виникнення небезпечних і шкідливих (чи тих та інших одночасно виробничих факторів, якщо її поява не пов'язана з порушенням параметрів безпеки обладнання і виробничих процесів. 

Загальна безпечність праці є сукупністю трьох складових: безпечності виробничого процесу, безпечності виробничого обладнання, безпечності трудового процесу. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Виробництво готової продукції та отримання доходів від її реалізація в умовах конкуренції є центральними проблемами функціонування підприємств. Ринкові відносини вимагають від них швидкої окупності витрат та оперативного реагування на зміни споживчого попиту. В реальних умовах змінна структура споживчого попиту за номенклатурою виробів та обсягом реалізації не завжди збігається зі структурою виробничих потужностей і ресурсів. У зв'язку з цим виникає потреба формування підприємствами оптимальної виробничої програми, яка би найповніше задовольняла попит і забезпечувала максимальний прибуток за рахунок встановлення оптимальних цін та обсягу випуску продукції [16, с. 256].

Бухгалтерський облік процесу виробництва залежить від конкретних умов, властивостей і характеру технології та організації виробництва, що визначаються індивідуальними особливостями. Інколи виникають ситуації, коли виготовлення одного продукту різними технологічними прийомами вимагає різної системи групування статей витрат та обрахування собівартості. Такі процеси призводять до ускладнення документування, обліку випуску готової продукції та подальшої її реалізації. Водночас у процесі здійснення виробничої діяльності підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання вступають у певні економічні відносини, результатом яких є цикл операцій, пов'язаних із реалізацією готової продукції. В цьому циклі приймаються управлінські рішення щодо продажу товарно-матеріальних цінностей, відбуваються процеси, які не обхід ні для передачі права власності покупцям на відвантажену, відпущену, реалізовану продукцію. В зв'язку з цим, на мою думку, розгляд і дослідження деяких аспектів обліку готової продукції та її реалізації актуальні за нинішніх економічних умов і потребують врегулювання [16, с. 302].

У даній роботі подано пропозицій щодо вдосконалення процедур обліку готової продукції та її реалізації. Однак   проблеми,   які   виникають   на   одному підприємстві певної галузі, поширені, як правило, на інших цього ж або подібного профілю.

З використанням комп'ютерної техніки на підприємстві прийнято вести облік реалізації готової продукції без застосування узагальнюючих документів, виняток становить формування оборотно-сальдової відомості за рахунком 26 "Готова продукція". Цей документ характеризує інформацію щодо оборотів і залишків готової продукції. Однак цього недостатньо, тому ми вважаємо за доцільне на підставі первинних документів складати реєстри документів з реалізації готової продукції. Реєстри необхідно формувати за напрямками реалізації, видами продукції, покупцями та замовниками. Щоденне заповнення цих реєстрів дасть змогу здійснювати оперативний контроль за реалізацією продукції, застосуванням цін та їх змінами, надходженням виручки.

У   зв'язку   з   цим   вважаю доцільним  відкриття два субрахунки на   ДП ЛРЗ «Мотор» до рахунку 26 "Готова продукція":

- 261 "Готова продукція  за обліковими цінами";

-   262 "Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції

від облікових цін".

Необхідність виокремлення зазначених субрахунків пояснюється тим, що в аналітичному обліку можливе відображення готової продукції за обліковими цінами, а надходження та відпуск готової продукції в синтетичному обліку - за фактичною виробничою собівартістю; при цьому облікові записи в системі рахунків можуть бути різними. Так, щоб позбутися розбіжностей в оцінці готової продукції, необхідно визначити відхилення між фактичною й умовною вартістю продукції після формування калькуляції та скласти виправні проводки в разі, коли фактична собівартість готової продукції перевищує умовну вартість, або сторнувати такий запис, якщо фактична собівартість виявиться меншою від умовної вартості.

Для вдосконалення обліку готової продукції та її реалізації вважаю за необхідне розмежувати витрати на збут, які пов'язані з доведенням існуючої продукції до споживача (тара, упаковка, вантажні роботи, транспортування, складування, витрати на утримання складів, магазинів, торгового персоналу тощо) та маркетингові витрати, що виникають у зв'язку з вивченням і стимулюванням попиту, пошуком інформації про ринки збуту і розширенням частки ринку виробника.

Інша пропозиція стосується використання у розрахунках із покупцями таких форм безготівкових розрахунків, які би гарантували своєчасне надходження грошей за відпущену покупцям продукцію. Найзручнішими є використання попередньої оплати за продукцію, а також акредитивної форми розрахунків. Обидві форми безготівкових розрахунків найбільш безпечні й унеможливлюють виникнення безнадійної дебіторської заборгованості.

На даному підприємстві, яке має значні обсяги виробництва і реалізації продукції, доцільно використовувати логістичні способи та прийоми управління випуском і збутом продукції, оскільки в збутовій діяльності й інформаційному забезпеченні процесу збуту готової продукції, який ще називають логістичним сервісом, вони дають найкращі результати. Для інформаційного забезпечення маркетингових і логістичних процедур необхідно формувати і передавати на відповідні рівні управління повну, своєчасну та достатню інформацію про кількісні та вартісні показники щодо залишків готової продукції на будь-який момент часу, про вартість відпущеної оплаченої та неоплаченої продукції, про сегменти ринків збуту і витрати, пов'язані із збутовою діяльністю. Необхідну інформацію постачає система обліку, в якій реєструються всі без винятку операції щодо руху готової продукції та її фактичної собівартості, залишків готової продукції за окремими  групами  та  аналітичними  позиціями.  При  цьому,  як  правило, облікова інформація вміщує набагато більше даних, ніж їх використовують у системі управління.

Отже, сьогодні проблема полягає не в обсягах та якісних характеристиках облікової інформації. Найбільшою проблемою залишається рівень використання останньої для оцінки якісних і кількісних параметрів об'єктів обліку, передусім готової продукції і витрат на збут. Ця інформація нині недостатньо застосовується для прийняття управлінських рішень і коригування виробничої діяльності, тому на кожному підприємстві доцільно вивчати інформаційні потреби управлінських підрозділів, формувати оперативні дані у вигляді звітів і використовувати їх для оптимізації програми виробництва і збуту продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про бухгалтерський  облік та фінансову звітність” від 16.07.1999р. №996; XIV зі змінами та доповненнями. Ткаченко. Бухгалтерський облік.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. №246.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. №87.

6. Бухгалтерський облік і звітність в Україні: Збірник норм.-прав. актів / уклад. М. І. Камлик.; К.: Атіка, літера ЛТД, 2001.; 725 с.

7. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали. За ред. Р. Л. Хом’яка.; Львів: Національний університет “Львівська політехніка” (Інформаційно-видавничий центр   “Інтелект+” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2001.; 728 с.

8. Бухгалтерський облік та фінансова діяльність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред. С. Ф. Голова.; Дніпропетровськ, ТзОВ “Баланс-Клуб”, 2000.; 768 с.

9. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. Житомир: ЖІТІ, 2000.; ст. 195.

10. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік; 3-тє видання, перероблене і доповнене.; Житомир: ЖІТІ, 2001.; ст. 327.

11. Кужельний М. В., Калюга Є. В. Контроль фінансової звітності і правильності її складання: Навч.-метод. Посібник.; К. Ельга, 2001.; 240 с.

12. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств: підручник 3-тє видання, перероблене і доповнене.; К.: KUEV, 2000.; ст. 290.

13. Кашник Н. І. Бухгалтерський облік та звітність в Україні: збірник нормативно-правових актів / К.: Атіка, літера ЛТД, 2001.; ст. 572.

14. Хом’як Р. Бухгалтерський облік в Україні.; К. 2001.; ст. 142.

15. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України: 5-те видання, доповнене й перероблене.; К.: А.С.К., 2000.; ст. 412

16. Шеремет О. О. Фінансовий аналіз: навчальний посібник.; К., 2005.; ст. 888.

17. Шеремет О. О. Фінансовий аналіз: навчальний посібник.; К.: Міленіум, 2003.; ст. 152.