Продуктивність праці в сільському господарстві та шляхи її підвищення у ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району Миколаївської області

Для визначення множинного коефіцієнта кореляції необхідно виконати розрахунки парних коефіцієнтів кореляції:

1) між виходом валової продукції  на 100 га сільськогосподарських угідь  та енергозабезпеченістю:

Даний коефіцієнт свідчить про дуже слабкий, майже відсутній зв'язок між енергозабезпеченістю та продуктивності праці по ЗАСТ «Зоря Інгулу».

2) між продуктивністю праці та  фондозабезпеченістю:

 

Даний парний коефіцієнт свідчить про середній обернений зв'язок між продуктивністю праці та фондозабезпеченістю.

3) між енергозабезпеченістю та  фондозабезпеченістю:

Парний коефіцієнт кореляції між фондозабезпеченістю та енергозабезпеченістю свідчить про відсутність зв'язку між цими факторами.

4) визначимо множники, коефіцієнт  кореляції та коефіцієнт детермінації:

Обчислений множинний коефіцієнт кореляції показує, що зв'язок між енергозабезпеченістю і фондозабезпеченістю та виходом валової продукції на одного працюючого є середнім.

А коефіцієнт детермінації свідчить, про те що вихід валової продукції залежить на 80,16% від енергозабезпеченості та фондозабезпеченості, а на 19,84% від інших не врахованих факторах.

РОЗДІЛ 4

Шляхи підвищення продуктивності праці в сільськогосподарському підприємстві

Трудові ресурси в сільському господарстві досить обмежені, що ж стосується продуктивності праці, то можливості її росту, по суті, безмежні. Для успішного рішення різноманітних економічних і соціальних завдань, що стоять перед країною, немає іншого шляху, крім прискореного росту продуктивності праці, різкого підвищення ефективності всього суспільного виробництва. Особливо важливе значення таке положення має для сільського господарства, де весь приріст продукції забезпечується за рахунок підвищення продуктивності праці. Це ключове питання розвитку економіки сільського господарства.

Підвищення продуктивності праці прямо й безпосередньо пов'язане з досягненнями науково-технічного прогресу, зі здійсненням всебічної інтенсифікації виробництва.

Інтенсифікація, а отже, і підвищення фондо- і енергооснащеності праці дозволяють у першу чергу заощаджувати живу працю, знижувати його витрати. На практиці це виражається в зростанні оброблюваних площ і поголів'я тварин на працівника, у зниженні витрата праці на одиницю земельної площі й на голову худоби й т.д.

Підвищення рівня технічної оснащеності сільського господарства завдяки поліпшенню якості проведення робіт дотриманню оптимальних строків їхнього виконання сприяє не тільки скороченню потреби в праці, але й росту врожайності культур, продуктивності тварин.

При насиченні сільського господарства технічними засобами, на жаль, не враховується специфіка сільськогосподарського виробництва: сезонність використання багатьох видів техніки, мобільність робочих процесів, переміщення техніки й вантажів усередині господарства, велика розмаїтість машин, знарядь для виробництва зерна, картоплі, інших культур і т.д. Практика передових господарств і закордонний досвід свідчать, що фондоозброєності праці в сільському господарстві повинна бути не нижче, а приблизно в 2 рази вище в порівнянні із промисловістю.

Один з основних шляхів росту продуктивності праці складається в прискоренні переходу до комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів. Комплексна механізація дозволяє різко скоротити витрати праці на одиницю продукції.

Основні польові роботи повністю механізовані. Зросла технічна оснащеність сільського господарства сприяла переходу до оброблення ряду сільськогосподарських культур по інтенсивних технологіях. Однак створювана нова техніка не завжди відповідає пропонованим до неї вимогам, у результаті порушується технологія виробництва, допускаються більші втрати врожаю при збиранні. Повільно знижуються витрати ручної праці.

Прискорення темпів механізації трудомістких процесів - одне з головних соціально-економічних завдань на найближчий час. Має бути здійснити заходу щодо заміни старих машин і устаткування новими, більше продуктивними.

В одержанні максимальної кількості сільськогосподарської продукції при мінімальних витратах праці на її одиницю важливу роль грає раціональне розміщення виробництва по території країни, насамперед у тих природних зонах, де за інших рівних умов забезпечується більше висока продуктивність праці.

Важливе значення для сільськогосподарського виробництва має підвищення інтенсивності праці, що дозволяє заощадити не тільки живий і суспільну працю, але й час.

З ростом інтенсивності зростає цінність сільськогосподарської хвилини. Втрата її в гарячу пору приводить до більших втрат, які не надолужиш і годиною. Тому важливо домагатися, щоб жодна хвилина трудового часу не пропала, давала додаткову продукцію.

До числа факторів росту продуктивності праці ставиться строге дотримання трудової дисципліни. Кожний працівник зобов'язаний дотримувати технології виробництва, виконувати плани, установлені норми виробітку, дбайливо ставитися до техніки, устаткуванню й матеріальним цінностям - кормам, насінням, паливу, виконувати розпорядження керівників, строго дотримуватися правил охорони праці, дотримувати техніки безпеки.

Строге дотримання вимог дисципліни праці особливо важливо в умовах великих спеціалізованих підприємств, що функціонують в умовах кооперації, коли порушення ритму в одній ланці здатна розбудувати всю систему, обернутися величезними втратами. Надання самостійності передбачає підвищення відповідальності робітників та службовців за запізнення, прогули й інші порушення дисципліни, за брак у роботі, попиту з посадових осіб за організацію виробництва, умов праці й побуту людей.

Обов'язкова умова раціонального використання робочого часу протягом дня - науково обґрунтоване його нормування. Воно стимулює поліпшення використання трудових ресурсів, основних і оборотних фондів, є важливим чинником зміцнення дисципліни. Без норм не можна правильно вирішити питання розподілу й кооперування, розміщення робочої сили й оплати праці.

Наукова організація праці передбачає застосування найбільш сучасних прийомів і методів виконання операцій, сучасних форм кооперації й поділи праці, найбільш раціональне розміщення людей у процесі виробництва. Одними з перспективних форм є впровадження групових методів роботи, використання різних форм підряду на орендних умовах і т.д.

Оренда виражає економічні відносини, при яких орендар одержує за плату в користування на певний строк в орендодавця землю, засоби виробництва й інше майно.

У колективах, що працюють на орендному підряді, вдало сполучаються особисті інтереси працівників із загальними завданнями господарства. При цьому усувається знеосібка у використанні землі, техніки, матеріальних ресурсів. Робітники, колгоспники залучаються до керування справами, беруть участь в обговоренні виробничих питань, визначають порядок оплати праці у своєму підрозділі. У таких колективах, як правило, високі трудова дисципліна, взаємна вимогливість і відповідальність за доручену справу. У них розвивається творчий характер праці, формується хазяйське відношення до народного добра.

Орендний підряд являє собою не тільки форму організації й оплати праці, але й нову демократичну систему господарювання, засновану на самоврядуванні й господарському розрахунку. Мілко групові форми підряду забезпечують ефективне використання ресурсів і госпрозрахункового доходу. Це не заміна великого виробництва дрібним, а форма зміцнення суспільного виробництва, створення на землі турботливого хазяїна, засіб проти зрівнялівки й знеосібки. Орендні відносини відкривають широкий простір для творчої діяльності працівників, створюють умови для швидкого росту продуктивності

Виняткове значення в справі підвищення продуктивності праці має матеріальна зацікавленість у результатах праці. На сільськогосподарських підприємствах оплата праці й матеріальне стимулювання повинні будуватися залежно від кількості і якості виробленої продукції, скорочення витрат на її одиницю.

Оплата праці повинна зацікавлювати працівників у кінцевих результатах виробництва.

Все більше значення для підвищення продуктивності праці поряд з матеріальним має моральне стимулювання. За трудові успіхи в розвитку сільського господарства передовики нагороджуються орденами, медалями, дипломами, відзначаються іншими формами заохочення.

В умовах безперервного зміцнення й удосконалювання матеріально-технічної бази сільського господарства важливе значення мають кваліфіковані кадри, здатні забезпечити високоефективне використання складних машин і впровадження інших досягнень науково-технічного прогресу. Підвищення кваліфікації, наприклад, механізатора з III до I класу збільшує продуктивність праці на 25-30 %.

Більшу роль у відтворенні й раціональному використанні кваліфікованої робочої сили грає поліпшення культурно-побутових умов у сільській місцевості. Закріплення людей у селі, збереження багатьох сіл пов'язані із забезпеченням їх стабільного, повнокровного розвитку, рішенням багатьох взаємозалежних питань. Невідкладною практичною справою є наближення умов життя в селі до міських, поліпшення соціальної інфраструктури. Рішення житлової проблеми повинне орієнтуватися на будівництво індивідуальних будинків з урахуванням місцевих умов, традицій, соціальних і демографічних особливостей. Дуже важливе значення має розвиток доріг і транспортних зв'язків, покликаних розширити можливості використання сільським населенням соціально-культурного потенціалу суміжних міських поселень. Поліпшення умов життя й побуту на селі вимагає чималих засобів, але вони швидко окупаються й служать забезпеченню господарств робочою силою, підвищенню зацікавленості працівників у більше продуктивному використанні ресурсів.

---

Зростання суспільного виробництва, підвищення ефективності й використання виробничих фондів нерозривно пов'язані з полегшенням умов праці, збереженням здоров'я й працездатності трудящих, зі зниженням виробничого травматизму й професійної захворюваності. У заходах щодо охорони праці передбачаються раціоналізація робочих місць, зниження ваги й трудомісткості робіт, устаткування й оснащення санітарно-побутових приміщень, забезпечення працівників спецодягом і спецвзуттям, благоустрій території й робочих зон. З погляду економіки служба охорони праці впливає на виробничі показники, і, насамперед на рівень продуктивності праці. Чим вище культура виробництва й благоприємні умови праці, тим вище рівень його продуктивності.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши продуктивність праці ЗАСТ «Зоря Інгулу» та її ефективність можна зробити висновок, що підприємство за розмірами є середнім, спеціалізується на вирощуванні плодових дерев і має можливість їх самостійної переробки. Рівень рентабельності протягом 2006 й 2007 років погіршується через значну втрату врожаю основної продукції, що вагомо впливає як на саму сільськогосподарську виробничу галузь, так і й на галузь власної переробки вирощеною продукції.

Продуктивність праці по ЗАСТ “Зоря Інгулу” на одного працюючого був найкращим у 2005 році - 89,01 тис. грн., коли чисельність працівників була найменша, а продуктивність праці 2007 року складає лише 18,03 % від виробітку 2005 року, він склав 16,05 тис. грн., та хоча чисельність працівників у 2007 році збільшилась, кількість продукції, яку виготовляє один робітник зменшилась.

Продукція, яку дають сади є основною сировиною для розвитку промислової галузі на підприємстві. Так як підприємство має власний переробний консервний цех потужністю 0,5 млн. умовних банок. В цьому цеху переробляється на соки і пюре частка зібраних фруктів.

Для підвищення продуктивності праці необхідно використовувати науково-технічний прогрес, зі здійсненням всебічної інтенсифікації виробництва.

З розрахунків у третій частині, коефіцієнт детермінації свідчить, про те що вихід валової продукції залежить на 80,16% від енергозабезпеченості та фондозабезпеченості, а на 19,84% від інших не врахованих факторах.

Інтенсифікація, а отже, і підвищення фондо- і енергооснащеності праці дозволяють у першу чергу заощаджувати живу працю, знижувати його витрати. На практиці це виражається в зростанні оброблюваних площ і поголів'я тварин на працівника, у зниженні витрата праці на одиницю земельної площі й на голову худоби й т.д.

Також ЗАСТ «Зоря Інгулу» одним з основних шляхів росту продуктивності праці складається в прискоренні переходу до комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів. Хоча на придбання нової техніки потрібні кошти, але саме із її поповненням спостерігається збільшення валової продукції та комплексна механізація дозволяє різко скоротити витрати праці на одиницю продукції

Саме виконання цих пропозицій призведе до підвищення ефективності продуктивності праці, яке є одним з головних завдань, оскільки від цього залежить розвиток всіх інших галузей - зміцнення самого господарства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський Кодекс України  №436-IV від 16.01.2003. - К.: Атіка,2003.-2008 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних  підприємств: Підручник. - 2-ге, доп. І  перероблене. - К.: КНЕУ, 2002. - 624с.

3. Гайдуцький П.І. Економічні відносини  підприємств АПК в умовах ринку.-Київ: Вища школа,1994.-175с.:іл.

4. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-е перероб.доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528с.

5. Економіка сільського господарства. Підручник для вузов. / Под ред. Добрынина В.А. - М.:

6. Коволенко Н.Я. Економіка сільського  господарства Курс лекций. - М., «экмос», 1999г

7. Кондратенко П.В.Розвиток галузі  садівництва в Україні/П.В.Кондратенко//Вісник  аграрної науки. - 2006. - №12 - С.33-34.

8. Минаков И.А. «Економіка сільського  господарства». Учебное пособие. - М., «Колос», 2000г.

9. Організація, нормування и оплата  праці на підприємствах : Учебное  пособие/ под редакцией Ю.Н. Шумакова. - М., «колос», 2001г.

10. Савицкая Г.В. «Аналіз господарської діяльності підприємства» Учебник. - Минск, ООО «Нове знання», 1999г.

11. Рульєв В.А.Основні чинники  відродженняпромислового садівництва  в Україні/В.А. Рульєв// Сад, виноград  і вино України. - 2006. - №5-6 - С.30-32.

12. Рульєв В.А.Ефективність промислового саду/В.А. Рульєв// Сад, виноград і вино України. - 2005. - №1-2 - С.16-18.

13. Попов Н.А. Організація сільськогосподарського  виробництва. Підручник - М.: Экмос, 1999.

14. Попов Н.А. Економіка сільського  господарства: Підручник. - М.: Діло и Сервіс, 2000.

15. Радугин Н.П. Аграрна економіка: проблеми відновлення. - М.: Фінанси  и статистика, 1993.

16. Семенов А. Продуктивність праці  та перспективі економічного  росту // Экономист. 1995. № 2. С. 24-34.

ДОДАТОК А

Визначення вартості валової продукції сільськогосподарського виробництва в порівняних цінах 2005 року в ЗАСТ "Зоря Інгулу"

Види продукції	Обсяг виробленої продукції	Порівняльні ціни 2005 р. за 1 ц продукції, грн	Валова продукціія сільського господарства в порівняльних цінах 2005 року, тис. Грн
	2005	2006	2007		2005	2006	2007
Пшениця (озима+яра)	1274	910,9	325	40,58	51,699	36,964	13,189
Ячмінь (озима+яра)	278	801,3	197	47,54	13,216	38,094	9,365
Гречка	0	53,4	0	84,74	0,000	4,525	0,000
Горох	127	19202	0	38,53	4,893	739,853	0,000
Соняшник	453	176,1	480	88,02	39,873	15,500	42,250
Зерняткові плоди	70129	17213,18	23311	142,88	10020,032	2459,419	3330,676
Кісточкові плоди	9186	8704,69	2367	227,22	2087,243	1977,880	537,830
Разом по рослинництву	81447	47061,57	26680	х	12216,956	5272,235	3933,309
Приріст свиней	20	14	14	1004,88	20,098	14,068	14,068
Разом по тваринництву	20	14	14	х	20,098	14,068	14,068
Разом по с.-г. виробництву	81467	47075,57	26694	х	12237,053	5286,304	3947,377

---