Стан організації обліку основних засобів у СТОВ «Степове»

 

На підставі проведеного аналізу  можна сказати, що у 2008 році вартість основних засобів підприємства зросла на 735,7 тис. грн. відповідно до рівня 2006 року та на 530 тис. грн. у порівняні з 2007 роком. Зростання вартості основних засобів відбулося за рахунок збільшення машин та обладнання, що є дуже позитивним моментом, тому що збільшується активна частина основних фондів підприємства. Вартість машин і обладнання у 2008 року збільшилась на 942,65 тис. грн. відповідно до рівня 2006, та на 610 тис. грн. у порівнянні з 2007 роком. При цьому за в 2008 році зросла не тільки вартість машин і обладнання, а також їх питома вага в загальній сумі основних засобів підприємства на 36,41%  порівняно з 2006 роком, та на 28,24% порівняно з рівнем 2007 року. Незначне збільшення питомої ваги будинків і споруд в загальній сумі основних засобів – 5,56.

По інших видах основних засобів  за досліджуваний період відбулося  зниження їх питомої ваги в загальній  сумі основних фондів.

Для більш повної характеристики діяльності СТОВ «Степове» проаналізуємо в таблиці 7 показники рівня інтенсивності та ефективності інтенсифікації.

Аналіз показників рівня інтенсивності та ефективності інтенсифікації в СТОВ «Степове»

Таблиця 7

Показники	Роки			Відхилення 2008 року від
	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2006 року	2007 року
1	2	3	4	5	6
Показники рівня інтенсивності
Фондозабеспеченність	0,72	0,52	0,44	- 0,28	- 0,08
Фондоозброєність праці	15,99	18,25	19,74	3,75	1,49
Виробничі витрати, тис. грн.:
− на 100 га с.-г. угідь;	171,84	167,07	179,46	7,62	12,39
− на 1 га посівної площі.	1,83	1,78	4,6	2,77	2,82
Показники ефективності інтенсифікації
Фондовіддача	1,65	2,95	3,49	1,84	0,54
Виручка від реалізації, тис. грн.:
− на 100 га с.-г. угідь;	119,10	154,10	101,37	- 17,73	- 52,73
− на 1 середньорічного працівника;	26,35	53,76	45,53	19,18	- 8,23
Валовий прибуток, тис.грн.:
− на 100 га с.-г. угідь;	26,78	17,44	26,33	- 0,45	+ 8,89
− на 1 середньорічного працівника.	5,93	6,08	11,82	5,89	5,74

 

Проаналізувавши дані таблиці 7, можна  сказати, що в СТОВ «Степове» є  тенденція до інтенсивного розвитку. Так, в 2008 році відповідно до рівнів 2006 та 2007 років зросла фондоозброєність праці на 3,75 та 1,49 відповідно, збільшилась фондовіддача – на 1,84 та 0,54 відповідно, зменшилась виручка від реалізації продукції на 100 га сільгоспугідь проти 2006 р. – 17,73 т грн, 2007 р. – 52,73 т грн.. та на 1 середньорічного працівника проти 2006 р. виручка збільшилась на 19,18 т. грн а проти рівня 2007 р. знизилась на       8,23 т.грн

 Крім того у 2008 році порівняно з рівнем 2007 року зросли витрати на 100 га сільгоспугідь (на 12,39 т. грн) та на 1 га посівної площі (на 2,82 т. грн). Це пояснюється інфляційними процесами в державі. У 2008 році порівняно з попередніми роками знизилась фондозабеспеченість підприємства. На те зменшення вплинуло збільшення площі сільгоспугідь, а валовий прибуток в розрахунку на 100 га сільгоспугідь та на 1 середньорічного працівника зростає, що є позитивним фактом.

Підбиваючи підсумки проведеного  аналізу діяльності СТОВ «Степове», треба зазначити, що підприємство має  середній рівень спеціалізації і  займається вирощуванням зернових культур, соняшника та виробництвом продукції тваринництва. Фінансовий стан СТОВ «Степове» досить задовільний. Підприємство є платоспроможним, фінансово стійким і прибутковим. аналіз показників інтенсифікації в цілому свідчить про достатній рівень та ефективність підприємства тому що має достатній рівень темпів росту валового прибутку.

 

 

 

 

 

3. Стан організації обліку основних  засобів у СТОВ «Степове»

 

3.1. Економічний зміст основних засобів і завдання їх обліку.

 

Матеріальні довгострокові активи, вартість яких відноситься на витрати  протягом тривалого терміну їх корисного  використання, є основними засобами підприємства. Підприємство самостійно визначає способи корисного використання окремих об’єктів та строки їх використання.

Основні засоби (засоби праці) необхідні для здійснення виробничої діяльності. Під засобами праці розуміють річ або сукупність  речей, за допомогою яких працівник здійснює вплив на предмети праці (сировину, матеріали тощо). Від предметів праці засоби праці відрізняються тим, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому натуральну форму і фізичні властивості, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію, або виконання роботи (надані послуги). Під впливом засобів праці предмети праці змінюють свої фізико-хімічні, біологічні властивості та перетворюються на готову продукцію.

Зміст, порядок визнання та оцінки (переоцінки) основних засобів, їх амортизації  визначаються П(С)БО № 7 «Основні засоби».

За П(С)БО №7 основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше від 1 року (або 1 операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби визнаються на балансі підприємства, якщо вони відповідають загальним критеріям  визнання активів:

— існує ймовірність  отримання майбутньої економічної  вигоди;

— їх оцінка може бути достовірно визначена.

До основних засобів належать: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки та споруди, передавальне устаткування, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, тварини, багаторічні насадження, інші основні засоби.

П(С)БО 7 при встановленні критеріїв  належності матеріальних активів до основних засобів надає перевагу їх призначенню і не висуває обмеження щодо їх вартості.

Облік основних засобів здійснюється за окремими інвентарними об’єктами.

Об’єктами основних засобів можуть бути: 

а) закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

б) окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання самостійних функцій;

в) відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів, що становлять собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу.

Якщо один об'єкт основних засобів  складається з частин, що мають  різні строки корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватися  в бухгалтерському обліку як окремий  об'єкт основних засобів. Наприклад, якщо термін експлуатації будівель може становити 40—80 років, то для окремих складових цього об'єкта обліку: систем водопостачання та водовідведення, опалення, електропостачання — слід визначити менші строки експлуатації, оскільки протягом періоду експлуатації будівлі вони повністю зносяться і потребуватимуть заміни принаймні два рази. Отже, ці системи слід виділити як окремий об'єкт обліку.

Бухгалтерський облік  основних засобів повинен забезпечити:

• узагальнення інформації про наявність та рух власних 
  або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів;
• достовірне визначення вартості (оцінки) основних засобів;
• визначення економічних вигод від використання основних засобів;
• контроль за наявністю і збереженням основних засобів з моменту придбання і до вибуття із господарства;
• правильне і своєчасне нарахування зносу;
• контроль за правильністю та ефективним використанням коштів, на реконструкцію, модернізацію відповідно до, наявних джерел фінансування;
• контроль за ефективним використанням основних засобів залежно від їх потужності;
• точне визначення результатів від ліквідації основних засобів;
• точне   визначення   вартості  довгострокових  біологічних активів, інших необоротних нематеріальних активів та матеріальних активів.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух  основних засобів, інших необоротних активів їх зносу передбачені рахунки            10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», 16 «Довгострокові біологічні активи».

Витрати пов¢язані з поліпшенням об¢єкта (модернізація, докомплектація, реконструкція інше), які призводять до збільшення майбутніх економічних вигод від їх використання обліковують на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Класифікація основних засобів

Основою правильної організації бухгалтерського  обліку основних засобів є дотримання принципу їх класифікації. Основні  засоби доцільно групувати за їх функціональним призначенням, галузями, речовим, натуральним характером, видами, за використанням і належністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема. Класифікація основних засобів

 

Виробничі основні засоби – безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, або сприяють у його здійсненні (будови, споруди, обладнання, силові робочі машини, що діють у сфері матеріального виробництва).

Невиробничі основні  засоби – не беруть участі в процесі виробництва, в основному призначенні для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб працівників, використовуються у не виробничій сфері. Невиробничі основні засоби не є засобами праці, але вони також використовуються протягом тривалого часу, зберігають натуральну форму та поступово втрачають свою вартість у міру зношення. Таким чином поняття «основні засоби» на практиці не співпадає з поняттям «засоби праці», так як до складу основних засобів входять і невиробничі засоби.

Діючі основні засоби – всі основні засоби, які використовуються в господарстві.

Недіючі основні засоби – ті що не використовуються в даний період часу у зв’язку з тимчасовою консервацією,

запасні (устаткування, які знаходяться у резерві, та призначені для заміни об’єктів основних засобів що вибули або ремонтуються.

Власні основні засоби – засоби за якими підприємство має право на володіння і розпорядження, внесені в статутний капітал, придбані за кошти або одержані безкоштовно у користування без вимоги повернення.

Орендовані основні  засоби – це засоби взяті у тимчасове користування у фізичних та юридичних осіб за відповідну орендну плату.

П(С) БО 7 «Основні засоби» передбачає  що основні засоби одинакові за технічними характеристиками, призначенням та способом використання об’єднуються в групи:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема. Групування основних засобів за технічними характеристиками і способом використання

 

Поняття земельні ділянки законодавством не передбачено. Згідно ст.. 2 Земельного кодексу України всі землі  поділяються по цільовому призначенню:

1. Землі сільськогосподарського призначення;
2. Землі населених пунктів;
3. Землі промисловості, т<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_