Теоретичні положення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту розрахунків з оплати праці

Надурочні роботи   можуть   провадитися   лише   з    дозволу профспілкового  комітету підприємства,  установи,  організації. До надурочних робіт забороняється  залучати: вагітних жінок і жінок,  які мають дітей  віком  до  трьох років; осіб, молодших вісімнадцяти років; працівників,  які навчаються в загальноосвітніх  школах  і професійно-технічних  училищах без відриву від виробництва,  в дні занять. Законодавством можуть  бути  передбачені  і  інші   категорії працівників,  що  їх  забороняється  залучати до надурочних робіт.

Надурочні роботи   не   повинні   перевищувати   для  кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.  Власник  або  уповноважений  ним  орган  повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

За погодинною системою оплати праці робота в  надурочний  час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується  доплата  у  розмірі  100  відсотків  тарифної ставки працівника   відповідної   кваліфікації,   оплата   праці    якого здійснюється  за  погодинною  системою,  -  за  всі  відпрацьовані надурочні години. У разі  підсумованого обліку  робочого  часу  оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді. Компенсація надурочних робіт   шляхом  надання  відгулу  не допускається.

Згідно  КЗпП на підприємствах час від часу трапляються випадки, які дещо відрізняються від нормального режиму роботи на підприємстві оплата цих випадків має свої особливості (додаток В)

1.2 Нормативне  регулювання бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту розрахунків  з оплати праці

В умовах ринкового господарювання, відповідно до змін в економічному і соціальному розвитку країни істотно змінюється і політика в області оплати праці, соціальної підтримки і захисту працівників. Багато функцій держави щодо реалізації цієї політики передані безпосередньо підприємствам, які самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, матеріального стимулювання його результатів.

Нормативне регулювання діяльності підприємств і організацій покликане забезпечити правильне й однакове ведення бухгалтерського обліку.

Ринкові умови вимагають вступу підприємств, кредитних установ, інших об'єктів у договірні відносини з використанням майна, коштів, проведенням комерційних операцій та залученням інвестицій. Довірчість цих відносин повинна підкріплюватися можливістю для всіх учасників угод одержувати і використовувати фінансову інформацію.

Трудові відносини в Україні регулюються численними законодавчими та нормативними актами. Основним законодавчим актом є Конституція України, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю.

Облік розрахунків з оплати праці є досить складною ділянкою обліку, яка вимагає досить ретельного організаційного забезпечення.

До основних норм діючого законодавства, що юридично регулюють розрахунки з оплати праці можна віднести:

• Кодекс Законів про Працю [22];
• Закон України «Про оплату праці» [23];
• Закон України «Про відпустки» [24];
• Закон України «Про охорону праці» [25].

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини .

Основним документом, який визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці є Закон України «Про оплату праці». Він спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.

28 жовтня 2003 року було  прийнято положення (стандарт) бухгалтерського  обліку (П(С)БО) 26, в якому розкрито  порядок відображення в бухгалтерському  обліку і фінансовій звітності  виплат працівникам.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності. Норми Положення (стандарту) 26 застосовуються роботодавцями-підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Таким чином, основним завданням П(С)БО 26 є забезпечення чіткої та повної інформації про всі виплати працівникам [26].

Також розрізняють Міжнародні стандарти фінансової звітності 19 «Виплати працівникам».

Проведемо порівняльну характеристику П(С)БО 26  «Виплати працівникам» та МСФЗ 19 «Виплати працівникам», використовуючи наступні критерії (додаток Г).

З додатку Г видно, що за змістом  МСФЗ 19  «Виплати  працівникам»  та П(С)БО 26 «Виплати працівникам» хоча  і не суттєво, проте дещо відрізняються. Це зумовлено національними особливостями та не однократними спробами наблизити норми МСФЗ до вітчизняного законодавства. 

Відповідно до національних та міжнародних стандартів бухгалтерського

обліку і фінансової звітності необхідним є використання терміну  «виплати працівникам».

Отже, згідно МСФЗ (IAS)19, виплати працівникам – це всі форми компенсації, що їх надає суб’єкт господарювання в обмін на послуги, надані працівниками. При цьому, працівник може надавати послуги підприємству на основі повного або неповного робочого дня, постійної або періодичної зайнятості та на тимчасовій основі [27].

Закон України «Про відпустки» встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Особливо важливим у сучасних умовах господарювання є Закон України «Про охорону праці». Цей   Закон   визначає   основні  положення  щодо  реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у  процесі трудової діяльності,  на належні, безпечні і здорові умови  
праці,  регулює за  участю  відповідних  органів  державної  влади  
відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни  
праці  та  виробничого  середовища  і  встановлює  єдиний  порядок  
організації охорони праці в Україні.

Позитивним явищем щодо регулювання доходів та оплати праці в Україні можна вважати законодавче регулювання інфляції. Рівень інфляції в країні постійно коливається, а саме в більшості випадків зростає, тому доходи громадян частково знецінюються. Примусова індексація доходів працівників почалася із затвердженням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 р. Ця постанова стала позитивним фактором, який вплинув на незначне, але, все ж таки на збільшення доходів громадян [28].

Питання оплати праці регулюються досить широким колом нормативних документів, основні з яких наведені у додатку Д.

Локальне і індивідуально-договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. №3356-XII (зі змінами та доповненнями).

Під колективним договором розуміють усяку письмову угоду щодо умов праці та найму, яка укладається, з одного боку, між роботодавцем, а з іншого – однією чи кількома організаціями працівників, належним чином обраних і уповноважених згідно із законодавством країни [29].

Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємстві здійснюється :

• Міністерством праці України та його органами;
• фінансовими органами;
• органами Державної податкової інспекції;
• професійними спілками та іншими органами (організаціями), що представляють інтереси найманих працівників.

Вказаною нормативною базою, яка регулює розрахунки та їх відображення у обліку та звітності має бути забезпечено кожне робоче місце бухгалтера, відповідального за певну ділянку обліку розрахунків. Нормативна база на робочому місці може бути представлена як у документальному, так і в електронному вигляді. Наявність такої бази у документальному вигляді є обов'язковою, так як полегшує роботу працівників бухгалтерії по розрахункам з оплати праці.

Аналізуючи нормативні документи можна сказати, що оплата праці є досить проблемним питанням тому, що на законодавчому рівні їй приділяється досить велика увага.

 

 

 

1 Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств: Підручник. / М.Д. Білик. - К.: КНЕУ, 2003. - 628 с.

2 Бухгалтерський фінансовий облік: підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів / Ф.Ф. Бутинець, С.В. Івахненков, Т.В. Давидюк [та ін.].; за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: Рута, 2009. - 912 с.

3 Воляник Г.М. Фінансовий облік - 2. Конспект лекцій / Г.М. Воляник. – Л.: НЛТУ України, 2011. - 37 c.

4 Гарасим П.М. Фінансовий, управлінський  і  податковий облік у господарських товариствах (ВАТ, ЗАТ, ТОВ, ПОП, ПАП) / П.М. Герасим, Г.П. Журавель, П.Я. Хомин. – Тернопіль, 2003. – 522 с.

5 Гордієнко Н.І.  Фінансовий облік: Навчальний посібник  для самостійного вивчення дисципліни. / Н.І. Гордієнко. - Харків:  ХНАМГ, 2004. - 156 c.

6 Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник / Р.Т. Джога, С.В. Свірко, Л.М. Сінельник. - К.: КНЕУ, 2003. -  483 с.

7 Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. / Г.Т. Завіновська. -  К.: КНЕУ, 2003. - 300 с.

8 Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник / Н.П. Кондраков. - М.: ИНФРА-М, 2007. — 592 с.

9 Ловінська Л.Г. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Г. Ловінська. - К.: КНЕУ, 2002. - 370 с.

10 Марчак Н.В. Фінансовий облік 2 Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. / Н.В. Марчак. - Донецьк: ДонУЕП, 2008. - 60 с.

11 Михайлов М.Г. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: навчальний посібник / М.Г. Михайлов, М.І. Телегунь, О.П. Славкова. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 384 с.

 

12 Фінансовий облік. Навч. посібник. / В.К. Орлова, М.С. Орлів, С.В. Хома [та ін.].; за ред. В.К. Орлової. - 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 510 с.

13 Свірко С.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: Навч. посібник / С.В. Свірко. - К.: КНЕУ, 2003. -  380 с.

14 Скирпан О.П. Фінансовий облік: Навчальний посібник / О.П. Скирпан, М.С. Палюх. - Тернопіль: ТНЕУ, 2008. - 407 с.

15 Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник / В.В. Сопко. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 578 с.

 

16 Про оплату праці [Електронний ресурс]: закон від 24.03.1995 № 108/95-ВР. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр

17 Лепьохіна І.О. Теоретичні аспекти формування заробітної плати та її функції / І.О. Лепьохіна // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. –  2011. – № 2 (56).

18 Бурденко І.М. Виплати працівникам: облік, аудит і автоматизація / І.М. Бурденко, О.В. Кравченко, О.В. Шипунова. - Суми : Університетська книга. – 2009. – 283 с.

19 Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати [Електронний ресурс]: Наказ Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, із змінами і доповненнями. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

20 Про оплату праці [Електронний ресурс]: закон від 24.03.1995 № 108/95-ВР. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр

21 Про Державний бюджет України на 2014 рік [Електронний ресурс]: закон, бюджет від 16.01.2014 № 719-VII. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/719-18

22 Кодекс законів про працю України [Електронний ресурс]: закон від 10.12.1971 № 322-VIII, із змінами і доповненнями. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08. – Законодавство України.

23 Про оплату праці [Електронний ресурс]: закон від 24.03.1995 № 108/95-ВР. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр

24 Про відпустки [Електронний ресурс]: закон від 15.11.1996 № 504/96-ВР. – Режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/

25 Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон від 14.10.1992 № 2694-XI. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2694-12