Морфологічні і фізіологічні основи відтворення тварин. Штучне осіменіння

Огляд проводять при достатньому освітленні, стоячи позаду тварини. Звертають увагу на зміну контурів живота, набряки черевної стінки, кінцівок, молочної залози, а також визначають істинну ознаку вагітності (наявність плода) за коливанням черевної стінки при рухах плода.

Діагностика вагітності у кобил. Об’єктивним раннім методом діагностики вагітності у кобил є Сонографічний, який дає можливість діагностувати вагітність з 11-го дня після осіменіння за появою ембріонального міхура і з 23-ї доби — за візуалізацією ембріона (Д. В.Подвалюк).

Ректальну діагностику жеребності краще застосовувати з 45-ти днів після осіменіння. Матка нежеребної кобили рівномірно плоска, а яєчники знаходяться на рівні маклаків.

Півтора місяці жеребності. Яєчники збільшені за рахунок жовтих тіл і фолікулів. Один яєчник дещо опущений вниз. Роги матки пружно-еластичні, збільшені. На межі тіла матки і одного з рогів виявляється флуктуюче збільшення, розмірами з куряче яйце.

Два місяці. Яєчник з боку місця-плодовмістилища дещо опущений вниз. У місці плодовмістилища пальпується флуктуючий міхур, розмірами 10´15см.

Три місяці. Яєчник з боку місця-плодовмістилища опускається до середини висоти тазової порожнини. Міхур у матці збільшується до 20–25 см і добре флуктує.

Чотири місяці. Яєчники опускаються до дна таза, а матка — у черевну порожнину. Міхур у матці набуває розмірів до 40 см; інколи промацується плід. Шийка матки розміщується на межі тазової і черевної порожнин. Відчувається слабка вібрація середньої маткової артерії з боку плодовмістилища, а широка маткова зв’язка з боку рогу плодовмістилища напружена.

П’ять місяців. Матка знаходиться у черевній порожнині. Плідний міхур великий, добре флуктує. Виразно вібрує середня маткова артерія з боку плодовмістилища.

Шість місяців. Шийка матки опускається в черевну порожнину, а матка з плодом — до нижньої частини черевної стінки, що спричиняє погіршення її обстеження. Починає вібрувати середня маткова артерія з боку, протилежного до плодовмістилища.

Сім-вісім місяців. Шийка матки опущена в черевну порожнину; у 8 місяців промацуються передлежачі частини плода. Вібрують обидві середні маткові артерії і задня маткова артерія з боку плодовмістилища.

Дев’ять місяців. Шийка матки розміщена у тазовій порожнині; пальпуються передлежачі частини плода. Відчутно вібрують зазначені маткові артерії.

Десять-одинадцять місяців. Передлежачі частини плода розміщуються в тазовій порожнині. Всі артерії добре вібрують. Виповнюється молочна залоза.

 

2.6 Надання допомоги тваринам  при патологічних родах.

 

Показником для надання рододопомоги є патологічні роди: слабкість перейм і потуг, крупнопліддя, неправильне передлежання, членорозміщення, положення, позиція. Рододопомогу також надають при народженні двоєнь, виродковості плодів, новоутворень у родових шляхах. Тому акушер повинен поставити за мету збереження життя породіллі та плоду.

Подаючи акушерську допомогу, лікар повинен пам’ятати про профілактику післяродових хвороб, збереження продуктивності та відтворної функції самки. Досягнення зазначеного можливе при виконанні основних правил рододопомоги та нормальному перебігу родів.

Організація родів

1. Роди повинні проходити у  спеціально обладнаних приміщеннях (родильне відділення, денник, окремий  станок, вольєра, тепляк і т. д.) і  обов’язково – під наглядом  спеціаліста або обслуговуючого  персоналу.

2. Втручання у перебіг нормального  родового процесу (розрив навколоплідних  оболонок, насильне витягування  плода) при відсутності показань  забороняється.

3. При народженні плода із  заднім передлежанням, необхідно  прискорити його виведення для  попередження асфіксії.

4. Після народження плода пуповину, якщо вона не розірвалася, необхідно  розірвати, попередньо перекрутивши  її, або перерізати ножицями після  накладання лігатури, відступивши  на 10–15 см від пупкового кільця.

5. Для профілактики розвитку  септичних процесів та стимуляції  перших вдихань плода, куксу пуповини  занурюють у 5 %-ний спиртовий розчин йоду.

6. Для стимуляції перших дихальних  рухів новонародженого слід зробити  наступні процедури:

– чистою серветкою чи рушником видалити слиз із носових ходів і ротової порожнини;

– дати можливість породіллі облизати новонародженого, що буде стимулювати кровообіг і дихання у новонародженого;

– у випадку асфіксії навколоплідними рідинами, підняти новонародженого за задні кінцівки для видалення рідини із дихальних шляхів, декілька разів струснути, вдути повітря через марлеву серветку у рот чи вухо новонародженого;

– розтерти поверхню тіла новонародженого чистою щільною матерією, або віхтем чистої соломи (сіна).

7. Новонародженому в перші 60–90 хвилин необхідно забезпечити  ссання або випоювання молозива  першого надою, як найбільш багатого  імуноглобулінами. У разі запалення  молочної залози у породіллі, новонародженому випоюють повноцінне  молозиво іншої самки або згодовують  штучне молозиво.

Правила подання допомоги при патологічних родах

1. Акушерську допомогу необхідно  надавати своєчасно, відразу після  проведеного акушерського дослідження  та встановлення діагнозу.

2. Допомога повинна бути направлена  на збереження життя матері  і плоду.

3. При рододопомозі суворо дотримуватися правил асептики і антисептики.

4. При сухості чи набряках  родових шляхів, у їх порожнину  необхідно ввести велику кількість  ослизнюючих речовин (вазелінове  масло, відвар насіння льону чи  вівса, гліцерин, крохмаль тощо).

5. Виправлення неправильних положень (передлежання, положення позиції  і членорозташування) можна проводити лише між переймами і потугами, після відштовхування плода у матку, попередньо зафіксувавши правильно розташовані передлежачі частини тіла плода.

6. Вводити у родові шляхи і  виводити із них акушерські інструменти необхідно лише під контролем руки акушера.

7. Витягувати плід можна лише  після встановлення правильних  положень, позиції і членорозміщення під час перейм і потуг, силою не більше 3–4 чоловік.

8. При крупноплідді чи вузькості родових шляхів допускається, як виключення, метод кантування (почергового потягування за кінцівки і голову), із застосуванням сили максимум 150–200 кг (3–4 чоловіки), після попереднього введення у родовий канал ослизнюючих речовин.

9. При черевному і спинному  передлежаннях плода, стараються  перевести його у тазове передлежання.

10. При рододопомозі необхідно слідкувати за загальним станом породіллі, серцевою діяльністю, диханням.

11. При неможливості витягнути  плід через родові шляхи, приступають  до виконання однієї з невідкладних  розроджуючих акушерських операцій (кесарів розтин, фетотомія).

12. Кесарів розтин виконують, якщо  плід живий і відсутні протипоказання  до операції, фетотомію – якщо плід мертвий.

13. При явно безнадійному стані  породіллі і вимушеному її  забої, необхідно своєчасно витягнути  плід після розтину черевної  стінки і матки (посмертний кесарів  розтин).

14. При сумнівному прогнозі не  рекомендується використовувати  пахучі речовини (камфора, іхтіол  тощо).

15. Надаючи акушерську допомогу  при родах, лікар повинен її  закінчити сам, не передаючи її  іншим спеціалістам.

 

2.7 Видові особливості  проведення кесаревого розтину  у тварин.

 

 

Модуль 3. Післяродовий період та його ускладнення у тварин. Хвороби новонароджених.

 

3.1 Видові особливості  перебігу післяродового періоду.

 

Ускладнення пуерперального періоду характеризуються змінами морфо-біохімічних показників, гормонального стану та імунограми, що є основою для застосування засобів імуномодуляції. За змінами вищевказаних показників, а також даними клінічної оцінки загального стану та стану органів статевої системи корів встановлено параметри основних діагностично-прогностичних тестів при фізіологічному і ускладненому перебізі післяродового періоду у корів, що надає змогу використовувати їх для ранньої діагностики патології у післяродовому періоді та застосуванню ефективних заходів її профілактики.

Встановлено, що застосування з профілактичною метою ПДЕ та естрофану призводять до покращення показників імунобіологічної резистентності та зниженню частоти виникнення післяродових ускладнень.

    Функціональні  розлади органів статевої системи  тварин, які спостерігаються під  час вагітності, родів і в перші  дні післяродового періоду можуть  сприяти розвиткові післяродової  патології, що обумовлює тривалу  неплідність корів та зниження  їх продуктивності. Застосування  з профілактичною метою за 10 діб  до родів тканинного препарату  ПДЕ дозволяє не тільки підвищити  стан імунобіологічної активності, попередити розвиток післяродових  ускладнень, але й отримати високу  молочну продуктивність корів.

    Вибраковка  корів у базових господарствах  Луганської області у 2003-2006 роках  складала 11%, домінуючими причинами  яких була патологія родів  та післяродова патологія (3,2-8,8%). Низькі показники відтворення  корів з ускладненнями у післяродовий  період характеризуються збільшенням  сервіс-періоду в середньому до 84,93±6,73 діб, зниженням заплідненості  і зменшенням кількості отриманих  телят.

    Серед основних  причин неплідності телиць слід  зазначити штучну та аліментарну  неплідність, відсоток яких коливався  від 3,4 до 45,6, а у корів – симптоматичну  неплідність відмічали у 8,7-16,2%. У  віковому аспекті серед післяродової  патології домінуючим були післяродові  ускладнення (субінволюція) матки (11%), післяродовий ендометрит (10,2%), вагініти, вестибуліти, цервіцити (8,6%) у корів після 3 і 4 отелів.

    У корів  з ознаками післяродових ускладнень  було встановлено збільшення  термінів проявлення передвісників  родів на 9,77 годин (Р<0,001); набряку  молочної залози на 40,9 годин (Р<0,001); витікання цервікального слизу на 14,86 годин (Р<0,001); та зменшення на 6,28 годин (Р<0,001) розкриття шийки матки. Кількість лохіальних виділень після родів у корів була різною, що залежало від тривалості родового процесу. У той же час у всіх вікових групах строки виділення лохій достовірно (Р<0,001) подовжувались на 6,66 діб і в середньому становили 20,08 днів.

    Під час  вагітності у нетелів і корів відбувається ряд складних адаптаційних процесів, спрямованих на підтримку гомеостазу, які обумовлюють виражені зміни клітинних і гуморальних захисних реакцій (олігохромемія, еозинопенія та диспротеінемія на фоні набутого імунодефіциту). Так, у корів, у яких було встановлено післяродові ускладнення, за 10 діб до родів відмічали зменшення кількості еритроцитів на 17% (Р<0,001), лейкоцитів - на 21,2% (Р<0,001), еозинофілів - на 58,1%, сегментоядерних нейтрофілів – на 25,5% (Р<0,001), моноцитів – на 44,3% (Р<0,001) та збільшення юних нейтрофілів (Р<0,001).

    При післяродових  ускладненнях у корів відмічається  зменшення загального білка - на 14,5%, альбуміну – на 14%, б1-глобулінів  – на 68,5%, б2-глобулінів – на 64,7% та в-глобулінів – на 32,1%, в  порівнянні з тваринами з фізіологічним  перебігом пуерперального періоду. За 10 днів до родів вміст естрадіолу становив 0,39 нмоль/л, тоді як у корів з післяродовими ускладненнями він був на 28% нижчим (Р<0,001), а концентрація прогестерону була 10,88 нмоль/л та 32,26 нмоль/л відповідно.

    Перебіг післяродового  періоду характеризується зниженням  рівня В-лімфоцитів і Т-клітин  на 16%, концентрації імуноглобулінів - на 5%, вмісту імунних комплексів - на 1,6-4,2%. За кількістю В-лімфоцитів  здорові корови перевершують  корів з післяродовими ускладненнями  на 37,8% (Р<0,001), Т-лімфоцитів – на 35,8% (Р<0,001), Т-активних – на 37,5% (Р<0,001), Т-хелперів – на 52,1% (Р<0,001), Т-супресорів - на 52,6% (Р<0,001), великомолекулярних імунних комплексів у 3 рази (Р<0,001), середньомолекулярних – в 1,7 рази (Р<0,001), а також зниження дрібномолекулярних – у 2,1 рази (Р<0,001). Зміни кількісних показників імунного гомеостазу корелюють з встановленими в процесі дослідження доказами імунодепресії, що є основою для застосування засобів імуномодуляції.

    Комплексне  раннє прогнозування післяродових  ускладнень у корів в господарствах  різної форми власності, дасть  змогу своєчасно застосувати  ефективні заходи їх профілактики  та лікування. До показників щодо  прогнозування розвитку післяродових  ускладнень у корів слід віднести  достовірні зміни морфо-біохімічних, гормональних, імунологічних показників  крові та характер цитологічного  складу вагінальних мазків-відбитків.

    Дворазове  застосування тканинного препарату  ПДЕ посилює метаболічні процеси  в організмі корів, про що свідчить  достовірне підвищення кількості  еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, моноцитів та загального білка, достовірне (Р<0,05 - Р<0,001) зростання  загальної кількості лімфоцитів  за рахунок Т-загальних лімфоцитів, особливо хелперів і Т-активних на фоні збільшення рівня імунних комплексів та імуноглобулінів.

    Дворазове  застосування ПДЕ та естрофану дозволило 73,3% корів повноцінно проявити стадію збудження статевого циклу, що на 40% більше, ніж при одноразовому введенні ПДЕ та на 13,3% більше, ніж при ін’єкціях ПДЕ та естрофану і на 53,3% більше, ніж у тварин, яким препарати не застосовували. Введення ПДЕ дозволило скоротити загальний строк тривалості родів на 93,27 - 119,07 хвилин, виділення лохій - на 2,03 - 2,27 доби та попередити виникнення патологічних родів у 26,6% тварин, затримання посліду – у 6,67-26,67%, а післяродових ускладнень – у 13,3-26,7% корів, у порівнянні з тваринами, яким препарати не застосовували.

 

3.2 Надання допомоги тваринам  при післяродовій патології

 

Профілактика післяродової патології у самок дрібних тварин спрямована на організацію якісної і повноцінної годівлі, дотримання санітарно-гігієнічних норм їх утримання, профілактику інфекції, охорону господарств від заносу збудників інфекційних захворювань.

Основу профілактики післяродової патології у самок дрібних тварин складає проведення ветеринарно-санітарного контролю за благополуччям поголів'я.