Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Июня 2013 в 22:20, курсовая работа
У практиці дуже часто зустрічаються випадки отруєнь сільськогосподарських тварин сполуками свинцю.
Багато сполук свинцю відносяться до сильнодіючих отруйних речовин, що, знаходячись у м'ясі в мінімальних кількостях, здатні зробити токсичний вплив на організм людини. При отруєннях сполуками свинцю знижується резистентність організму тварин. Внаслідок цього токсичні речовини, створюючи умови розповсюдження кишкової мікрофлори по організму тварин і виникнення вторинних інфекцій. У м'ясі тварин, що отруїлися, часто не відбувається тих глибоких біохімічних процесів і змін фізико-колоїдної структури білка, що властиві нормальному процесові дозрівання або його ферментації. Ця обставина знижує не тільки смакові, але і якість самого м'яса.
ВСТУП
1.Значення, перелік і застосування препаратів свинцю у сільськогосподарському виробництві, різних галузях промисловості та побуті
2.Фізичні та хімічні властивості свинцю і його найважливіших сполук
3.Умови, що сприяють отруєнню
4. Шляхи надходження отрут в організм
5. Токсикологія
6.Патогенез
7. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів
8. Патолого-анатомічна картина
9. Діагноз
9. 1. Прогноз і перебіг захворювання
9. 2. Диференціальна діагностика
10. Лікування
11.Профілактика отруєнь
12. Ветеринарна санітарна оцінка продуктів тваринництва
Висновок
Список використаної літератури
В рибі і рибопродуктах максимально допустимий рівень свинцю складає 1 мг/кг.
Результати багатьох клінічних, епідеміологічних, експериментальних досліджень свідчать про ранній розвиток основних серцево-судинних захворювань в осіб молодого віку, який не вдається повністю пояснити з позицій загальновідомої теорії атерогенезу. До цього часу в повній мірі не враховується, що поряд з кардинальною зміною стилю життя людини в другій половині ХХ століття відбулось небачене раніше за своїми масштабами забруднення довкілля хімічними сполуками внаслідок інтенсивного їх застосування в усіх галузях господарства, погіршились умови праці і життя людей в урбанізованому суспільстві.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (1980) одним з пріоритетних забруднювачів навколишнього середовища є свинець (ВООЗ, 1980; Штабський Б.М., Федоренко В.І., 2000), відомий людству як політропний токсин (ВООЗ, 1980; Корбакова А.Н. и соавт., 2001), що має здатність вражати різні органи і системи [кровотворну, нервову, травну, сечовидільну, ендокринну, серцево-судинну (Ткач С.Н., Братусь В.Н., 1997; Дейнека С.Є., 1999 а; Штабський Б.М., Федоренко В.І., 2000)]. Найважливішим джерелом викидів сполук свинцю в атмосферне повітря вважаються свинцеві додатки до пального автомобільного та авіаційного транспорту (Трахтенберг И.М., 1998; Зайцева Н.В. и соавт., 1999; Быков А.А., Ревич Б.А., 2001). Загальна його кількість, що надходить в повітря, становить близько 400 000 тон за рік (Бабенко Г.А., 1994; Луговский С.П., 2001).
Крім того, свинець використовується в сотнях промислових галузей, здійснюючи на людину несприятливий професійний вплив. До них належать радіоелектронна промисловість, машино-приладобудування, поліграфія, нафтопереробна і хімічна галузі виробництва, виготовлення порцеляни і кераміки, акумуляторна галузь (Ткач С.Н., Братусь В.Н., 1997; Корбакова А.Н. и соавт., 2001). Особливо підкреслюється високий ступінь активності впливу сполук свинцю на працівників, які виконують наступні виробничі операції: виплавка свинцю, ливарні роботи, зварювання, розрізання металевих конструкцій і суден, робота з свинецьвмісними фарбами і їх виробництво, змішування скломаси та свинцевих стабілізаторів (виробництво полівінілхлориду), ремонт автомобільних радіаторів.
Сьогодні майже не викликає сумніву той факт, що свинець викликає патогенну дію на систему кровообігу, виступаючи в ролі етіологічного стимулу, відповідального за розвиток такої серцево-судинної патології, як васкуліти, артеріосклероз, атеросклероз і, як наслідок, артеріальної гіпертензії тощо. З метою найбільш повного висвітлення цього питання авторами даної статті здійснено спробу провести всебічний аналіз результатів власних досліджень, даних вітчизняних та зарубіжних наукових робіт, присвячених цій проблемі.
Завданням лікаря ветеринарної медицини є недопущення отруєнь тварин сполуками свинцю , а при виникненні отруєнь швидко і правильно надати лікувальну допомогу .
Лікар ветеринарної медицини повинен попередити захворювання проводячи роз’яснювальну роботи серед працівників сільського- господарства,що використовують та зберігають сполуки свинцю, а також повинен знати що робити з продуктами забою від тварин що отруїлися сполуками свинцю .
22. По матеріалу: ЗербіноД.Д., СоломенчукТ.М. Інститут клінічної патології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького