Види туризму за метою подорожі

Геотуризм - це різновид туризму, який характеризує повернення до унікальної культури та самобутньої історії місць відпочинку масового туриста.

У 2008 році на Першій Всесвітній конференції з геотуризму в місті Перт (Австралія), де серед інших країн була представлена і Україна (з Європи було всього 4 країни), зазначено - геотуризм прагне не завдавати шкоди навколишньому середовищу та закликає насолоджуватися справжністю місць. На сьогодні договір про геотуризм вже підписаний такими країнами, як Гватемала, Гондурас, Норвегія, Румунія та кількома штатами СІЛА. Також треба відзначити, що в багатьох країнах світу створено та створюються геопарки, які задовольнять культурні та рекреаційні потреби туристів.

У результаті глобалізації навіть у найвіддаленіших куточках планети з'являються готелі одних  і тих же ланцюжків, ресторани  великих мереж пропонують однакову кухню - все це призводить до того, що туристи позбавляються можливості насолодитися незвичністю нового для них місця. Але сьогодні туристи прагнуть провести відпустку в природному середовищі, а не серед гігантських готелів та розпеченого асфальту.

Також серед постулатів геотуризму - повага до місцевого населення. Якщо туристи відвідують те чи інше місце відпочинку через його унікальність, для місцевої влади з'являється стимул зберегти цю унікальність туристичного місця. Цей вид туризму відкриває можливості для забезпечення місцевого населення роботою і підвищення доходів місцевих підприємців. Адже одна з основ геотуризму - це вигода для місцевого населення, де яскраво виражена унікальність регіону чи міста збільшує потік туристів.

Найпопулярніші сьогодні країни геотуризму: Малайзія, США, Австралія, Оман, Великобританія.

Глибокий туризм - це такий  вид туризму, що дає можливість якісно прожити кожен день подорожі поза межами масового туризму.

Глибокий туризм занурює  туриста у нестандартні умови, але не "дикі'¹, а комфортні, максимально сприяючи відпочинку від буденності. Це природна реалізація бажань як для тих, хто знаходиться в пошуку незвичайних вражень, так і для тих, хто шукає самого себе.

Під час такої подорожі у мандрівника є можливість самостійно скоригувати строк подорожі й навантаження впродовж неї. Хоча потрібно враховувати три важливі моменти. Перший-це насиченість програми: скільки місць відвідувати та скільки інформації отримувати. Другий - тривалість поїздки: як правило, це або 7-10 днів для відриву від дійсності, або майже місяць на тривалу подорож. Й нарешті, третій - якість та ступінь занурення в нові пригоди.

Для забезпечення глибини  та змісту глибокої подорожі залучаються  фахівці, які багато років професійно вивчають певні регіони, знають історію та культуру, міфи й легенди, етнічну специфіку країни. Як правило, ці люди добре знаються на справжньому етно. Вони спеціалізуються на розробці нестандартних маршрутів або організовують наукові експедиції. Максимально цікаво розповідають про всілякі версії, гіпотези, наукові відкриття, пов'язані з конкретним місцем, переказують легенди. Практика залучення фахівців (етнологів, істориків, культурологів, психологів, соціологів) до створення принципово нового і незвичайного продукту на туристичному ринку вже випробувана в Америці, Європі, Австралії. Й хоча такі поїздки відрізняються своєю ціною, їх якість і наповнення перевершать навіть найсміливіші очікування туристів-початківців і надзвичайно порадують бувалих мандрівників.

Грибний туризм

Грибний туризм - різновид туризму, що має на меті відвідування місць зростання їстівних грибів, пошук, споживання та купівлю грибів безпосередньо в грибному регіоні.

Грибний туризм - це чудова нагода побродити лісом, знайти їстівний гриб, презентувати товаришам по відпочинку свої здобутки. В грибному туризмі існує і свій к вест, наприклад пошук найякісніших категорій грибів, як у Франції через допомогу свиней - трюфелів, чи разом із досвідченим гідом знайти гриб Цезаря десь в Сан-Маріно, або ж вирушити до сибірської тайги не з корзинкою, а за цілим возом смачних рижиків чи лисичок. Найпопулярнішими в грибному туризмі вважаються такі гриби як - білий гриб, лисички справжні, підоснновик, шампіньйон, гриб Цезаря, енокітаке, строфарія, шиїтаке.

Грибний туризм довгий час був складовою інших видів туризму, але з появою окремої грибної гастрономії, грибних квестів, зацікавленості люкс-туристів окремими видами грибів (трюфелі, шампіньйони, шиїтаке, гриб Цезаря), він поступово виокремлюється в окремий вид туризму. Сьогодні чимало фірм Європи та Північної Америки пропонують в рамках своєї анімації - грибні тури для своїх клієнтів. До провідних країн грибного туризму входять:

1. Франція.

2. Росія.

3. Канада.

Демонологічний туризм (туризм за привидами) - це різновид туризму, коли туристи бажають оригінально насолодитися історико-культурною і релігійною специфікою незвичайних куточків планети, які пов'язані з демонологією. Власне, демонологія - це сукупність міфічних народних уявлень і переконань, яка спирається на віру в існування злих духів (демонів).

Демонологічний туризм викликає інтерес в багатьох екстре-малів  та непосидючих людей. Наприклад, ночівля  в шотландських замках з аристократичними привидами чи фотополювання на лох-неське чудовисько, або ж екскурсія володіннями графа Дракули, або ж подорож місцями, де за легендами живуть злі духи кельтської, скандинавської чи слов'янської міфології. Крім того, для особливо зацікавлених турфірми організовують демонологічні квести з пошуками захованих скарбів опришків, піратів, флібустьєрів.

Найпопулярнішими напрямами  демонологічного туризму на сьогодні є:

o Великобританія.

oСША.

o Румунія.

Джайлоо-туризм

Джайлоо-туризм - це різновид туризму, який передбачає життя туриста  у первісному племені з усіма  привабливостями кочового побуту.

Суть джайлоо-туризму  в тому, що туриста відправляють в дикі місця, і рекреант живе, як жили наші дикі предки - ніяких благ цивілізації, лише природа і ви. Краса такого відпочинку в тому, що туристи переоцінюють все своє життя і починають  по-іншому дивитися на звичні речі. Джайлоо-туризм - це великий ризик, особливо, якщо туристи відправляються в дикі джунглі, в пустелю Сахара, в тундру, на Північний чи Південний полюс поодинці.

Джайлоо-туризм підходить  не всім, тут не можна відправитися на природу з дітьми, оскільки це не піонерський табір і не похід скаутського загону. Джайлоо-туризм характеризується підвищеною екстремальністю. Найчастіше його вибирають мисливці за пригодами, любителі подорожі та ті, хто не боїться залишитися наодинці з дикою природою. Звичайно, поруч з туристами завжди знаходяться гіди та інструктори. Однак не треба забувати про сходження лавин, землетрус, виверження вулкана, укус змії, розлючених звірів. Джайлоо-туризм перестає бути однотипним, хоча насправді нудьгувати під час туру не доводиться. Найкраще на сьогодні розвивається джайлоо-туризм в Киргизстані, Таїланді, Тунісі.

Діловий туризм (бізнес-туризм, МІСЕ-туризм) - це подорожі, що здійснюються з метою участі в конгресах, зборах, семінарах і інших важливих ділових  заходах.

У тій або іншій формі бізнес-туризм існує вже давно. Як про самостійний і високодохідний вид туризму про нього заговорили в Європі і США в 70-80-і pp. XX ст., а в 90-і роки ця сфера бізнесу набула особливо значного розмаху. Сьогодні замість терміну діло-вий-туризм часто використовується англійський термін-абревіа-тура - MICE, що точно відображає структуру цього виду туризму: Meetings/incentives/'conferences/exibitions, що в перекладі означає: зустрічі/інсентив/конференції/виставки.

У всіх розвинених країнах  існують асоціації ділового туризму, спеціалізовані видання, учбові центри, проводяться виставки цієї сфери бізнесу. Наприклад, Американська Асоціація ділового туризму "SITE" (Society of Insentive and Travel Executives), об'єднує авіакомпанії, готелі, круїзні лінії, учбові установи, конгресні центри, консалтингові і страхові компанії, фірми-туроператори інсентив-турів, транспортні компанії. Основні напрями роботи "SITE" - це маркетингова підтримка своїх членів, узагальнення і розповсюдження досвіду, видання спеціалізованої літератури.

Business Travel сьогодні - розвинена  індустрія з обслуговування ділових  поїздок. Фахівці зазвичай розглядають  поняття

Business travel як бізнес-систему, що складається з чотирьох підсистем. Це - чотирикутник, в кутах якого знаходяться: "ком-панії-замовники" (вони направляють своїх співробітників у ділові поїздки), "компанії-постачальники окремого виду послуг" (авіакомпанії, готелі, бюро з оренди автомобілів, страхові компанії і ін.), "компанії-постачальники повного комплексу послуг (туро-ператори) у сфері ділових поїздок" і "організації і фірми індустрії MICE". Сьогодні багато туристичних компаній успішно працюють у сфері організації і обслуговування конференцій, конгресів і корпоративних заходів. Вони швидко і ефективно організовують поїздки різної тематики і мети (від організації конференцій до відвідин виставки чи конкретного підприємства) як для великих груп (100 і більш за чоловік), так і для індивідуальних клієнтів.

Організація бізнес-турів має і свою специфіку. Як правило, бізнесмени планують свої поїздки за декілька місяців, що особливо актуально для "високого сезону" у виставковому бізнесі, який припадає на лютий-травень і вересень-листопад. Туристичним компаніям без копіткої роботи з клієнтом, розуміння специфіки його професійної діяльності і чіткого бачення саме ділової мети його поїздки не обійтися. Ділові поїздки організовуються, як правило, з повною культурною і екскурсійною програмою. У стандартну програму входить мешкання, сніданки, трансфери, оформлення візи. Додатково надаються такі послуги як: акредитація на виставку або вхідні квитки, послуги гідів, перекладачів, додаткові переїзди або оренда автомобіля і багато іншого, що може бути необхідним на тому чи іншому заході.

Діловий туризм - один з  найперспективніших напрямів сучасного туризму. Високі темпи його розвитку визначають, в першу чергу, глобалізація світової економіки і "стирання кордонів". Бізнесмени все частіше шукають і знаходять ділових партнерів за кордоном. Але, рушаючи в подібну подорож, вони хочуть не просто побувати на виставці, семінарі, конференції - вони їдуть за новими можливостями для свого бізнесу.

Топ-5 країн - лідерів ділового туризму:

- США;

- Німеччина;

- Іспанія;

- Велика Британія;

- Франція.

Топ-5 міст - лідерів ділового туризму;

- Відень;

- Сінгапур;

- Барселона;

- Берлін;

- Гонконг.

Екзотичний туризм

Екзотичний туризм (нетрадиційний  туризм) - це такий різновид туристично-рекреаційної діяльності, який не типовий для  даної місцевості.

Екологічний туризм (туризм орієнтований на природні туристські ресурси, природний туризм

Екологічний туризм (туризм орієнтований на природні туристські ресурси, природний туризм) - це різновид туризму спрямований на еколого-просвітницьку  рекреаційну діяльність, протягом якої мандрівник вивчає навколишнє середовище, де природа є головною цінністю.

Основна причина виникнення екологічного туризму у невідрегульованості  відносин у системі "суспільство-природа", або в туристичній інтерпретації - "туризм-екологія". Численні опитування туристів свідчать, що серед провідних  мотивів туристських подорожей на перший план все більше виступає прагнення людей до спілкування з природою. Звідси походження близьких за змістом понять "м'який туризм" (soft tourism, або розширений варіант nature tourism with a soft touch - дослівно: природний туризм із м'яким дотиком до природи), "зелений туризм" тощо.

Природа - головне джерело  задоволення матеріальних і духовних потреб людини. Усвідомлення цього  очевидного факту неминуче ставить  людину на позиції любові й поваги до природи. Але це тривалий процес. До того ж відбувається він не автоматично. Потрібно цілеспрямовано формувати дбайливе ставлення до природи, виховувати в людях почуття вдячності до неї за те, що вона дає їм, за її роль у житті нинішнього й прийдешніх поколінь. Щодо цього екологічний туризм має реальні ресурси - невичерпні, як і сама природа.

Люди, через зміни умов життя у великих містах-мегаполісах, усе далі відходять від природи. Незмінними супутниками проживання в таких містах є ізольованість  людини, почуття самотності, надмірні навантаження па нервову систему, що породжують постійне психологічне напруження і призводять до стресів. Мешканці великих міст усе частіше потерпають від нервових розладів та захворювань нервової системи. У них з'являється природне і цілком зрозуміле бажання виїхати на природу, щоб у спілкуванні з нею звільнити свою нервову систему від навантажень, що накопичилися в умовах міського проживання.

Екологічний туризм з  його величезними рекреаційними  і пізнавальними можливостями покликаний сформувати суспільну свідомість щодо охорони та раціонального використання природних багатств.

Екологічний туризм обов'язково має містити в собі елементи усвідомленого  позитивного ставлення до навколишнього  природного середовища, а не тільки його використання, нехай навіть в  активних формах.

Необхідно зазначити, що внаслідок понятійної плутанини  багато експертів із туризму відмовилися  від використання терміну, тому що він  трактується різними групами  споживачів по-різному. Звідси і висновок міжнародного товариства екотуризму (TIES) про те, що ще довго не буде чіткого розмежування між туризмом і екотуризмом.

10 заповідей екотуриста, сформульованих (TIES):

- пам'ятати про вразливість  Землі;

- залишати тільки сліди,  забирати з собою тільки фотографії;

- пізнавати світ, у  який потрапив: культуру народів, географію;

- шанувати місцевих  мешканців;

- не купувати вироби, що піддають небезпеці навколишнє  середовище;

- завжди ходити тільки  протоптаними стежками;

- підтримувати програми  захисту навколишнього середовища;

- де можливо, використовувати методи зберігання навколишнього середовища;

- підтримувати (патронувати)  організації, що сприяють захисту  природи;

- подорожувати з фірмами,  що підтримують принципи екотуризму.

З цих позицій екологічний  туризм можна вважати головною концептуальною ідеєю сталого розвитку туристичної індустрії у XXI сторіччі.

Економний туризм (заощадливий  туризм, гарячі тури) - це різновид туризму, в якому турист обирає потрібний  напрям за прийнятною для себе ціною.

Найвідомішими підвидами  економного туризму є, звичайно, гарячі тури. Туроператори, не встигнувши вчасно продати куплені місця, виставляють їх на продаж за значно заниженою ціною. Та ж ситуація виникає при купівлі путівки за кілька днів до відправки групи - ціна буде нижчою майже в два рази. Цей вид туризму приємний тим туристам, які легкі на підйом, які можуть дуже швидко зібратися, за досить невелику ціну. Але при такому різновиді відпочинку наявність всіх необхідних документів на руках просто обов'язкова. Це головним чином стосується поїздок за кордон.

Наступним видом економного туризму є спосіб бронювання місць заздалегідь. Якщо забронювати тур за кілька тижнів раніше, а ще краще - місяців, тоді отримання дешевого відпочинку у вподобаному місці гарантовано. Такий спосіб бронювання дозволяє значно зекономити кошти. Цей вид туризму вже дуже популярний в європейських країнах.

Є й ще більш економний  вид туризму. Це закордонний відпочинок в недорогих готелях. Такі тури купують  для поїздки в Таїланд, Індію-Гоа, ОАЕ. При цьому проживання передбачається в готелях 2-8 зірок, але отримання яскравих емоцій від перебування в такій країні гарантовано в повній мірі.

Набирає велику популярність економний варіант автобусних турів. Це також дозволить відпочити  з невеликими витратами. Особливою  популярністю користуються тури по країнах Європи. При цьому туристи відвідують за короткий період часу кілька країн за цілком невеликі кошти. Плюсом такого виду подорожі є можливість вибору маршруту з важливими екскурсіями визначними місцями.

Екстремальний туризм

Екстремальний туризм - різновид туризму, який пов'язаний із певним ступенем ризику.

Різномаїття видів екстремального туризму в наш час просто захоплює. Кожний вигадує щось особливо новеньке, аби лиш привабити туристів та просто любителів гострого відчуття. Турист вже змагається з природою: переборює гірські річки, гостює в небезпечних печерах, підкорює води океанів та морів, дізнається про небо за допомогою різноманітних пристроїв, і може злітати на декілька днів у космос.

Цей вид туризму відкриває  найпрекрасніші куточки світу, пропонує неймовірні можливості, але завжди пов'язаний з небезпекою, тому вимагає хорошої фізичної та психологічної підготовки. Найпопулярніші види екстрім-туризму: спелеотуризм, раф-тинг, альпінізм і скелелазіння. Головне в екстремальному туризмі - наявність природних умов для обраного виду відпочинку і досвідчених організаторів.

Усі маршрути екстремального туризму мають різні категорії складності. Більшість не вимагають багаторічного досвіду і ретельних підготовок, і, як правило, вони під силу будь-якій здоровій активній людині. Невід'ємний атрибут екстремального туризму - спорядження, спецодяг та належне взуття, які роблять екстремальний туризм дорогим. Від них значною мірою залежить життя туриста, і економити на безпеці не можна.

Найвідоміші зони екстремального туризму - це Канада, США, Таїланд, Непал, Китай, Індія, Бутан, Росія.

Етнічний туризм (ностальгічний  туризм, етнографічний туризм)

Етнічний туризм (ностальгічний  туризм, етнографічний туризм) - різновид туризму, який здійснюється туристами  на місця свого історичного проживання.

Етнічний туризм - це чудовий  спосіб дізнатися більше про своє коріння або вивчити історію  народу вченим, любителям. Завдяки такому нововведенню в туристичних фірмах багато хто навіть знаходив своїх  далеких родичів на чужих землях. Іноді люди відвідували місця, де проживали їхні батьки, діди або вони самі в далекій молодості були виселені з цих околиць.

Учасники етнічного  туризму - в основному люди похилого віку, що раніше проживали в цій  місцевості. Основна частина програм  і мета приїзду - індивідуальне (або невеликими сімейними групами) відвідування різних регіонів. Туристські ресурси для етнічного туризму багаті і своєрідні. Це пам'ятки архітектури, музейні експозиції, архівні матеріали, мальовничі природні місця. У сукупності все це створює сприятливі умови для відпочинку та ознайомлення з історією та культурою народу.

Етнічний туризм може бути як внутрішнім (наприклад, відвідування глибинки міськими жителями з метою  ознайомлення з архаїчними говорами, фольклором, побутом, культурою і мовами автохтонних народів), так і зовнішнім, який пов'язаний з відвідуванням історичної батьківщини або місць народження родичів. Останній різновид часто називається ностальгічним туризмом, який отримав досить широке поширення у ряді регіонів світу - Ізраїль, Вірменія, Греція, Україна, Італія. Говорячи про ностальгічні тури, можна виділити один з підвидів такого туризму, як відвідування родичів і друзів (relative & visitors tour). Але цей вид туризму, підходить не для всіх людей, більшість - це ті, хто має родинні зв'язки із землями, на які вони їдуть.

Ігровий туризм (розважальний туризм) - різновид туризму, в якому  туристи-учасники, що їх називають гравцями, управляють ресурсами, даними через  ігрові символи, з метою досягнення мети.

Головне завдання ігрового туризму - діяльність з розважальною та іноді навчальною метою.

Коли описують напрями  ігрового туризму, одразу на думку спадає Лас-Вегас. Місто-феєрія уяви, жадоба збагачення і пишність фешенебельних готелів, сотні тисяч гральних автоматів, таємничий "блек-джек" і рулетка. Постійний розвиток світової гральної індустрії торкнувся всіх світових держав. За час свого існування деякі азартні оазиси стали нагадувати імперії. Законодавці моди на ігровий туризм - Монте-Карло і Лас-Вегас. Сотні тисяч людей щороку вирушають в дорогу, щоб самостійно відчути всю специфіку азарту, а рулетка, покер і різноманітні "однорукі бандити" дають таку можливість.

Види ігрового туризму:

1. Дитячі ігри, для цього створюють в турзонах дитячу анімацію та ігрові кімнати для дітей.

2. Симуляції, наприклад скаутинг, квест-анімація.

3. Спортивні ігри, серед найпопулярніших спортивних ігор у туризмі: футбол, теніс, гольф, петанк, волейбол.

4. Логічні ігри, наприклад, серед рекреантів популярні кросворди, судоку, розумова анімація.

5. Настільні ігри, серед популярних настільних ігор на відпочинку: шахи, шашки, нарди, го.

6. Азартні ігри. Відмінністю азартних ігор є те, що виграш чи програш у них має не тільки символічне, а й реальне життєве значення - вони грають на гроші. А такі ігри дуже популярні в курортних зонах, коли туристи відпочивають і часто послаблюють свої соціальні гальма.

7. Комп'ютерні ігри, очевидно, саме тому в багатьох готельних комплексах встановлено комп'ютерні зали, де запеклі гравці комп'ютерних ігор проводять основний час своїх відпусток.

8. Рольові ігри, анімація в туризмі. В рольових іграх гравці діють у певному, заданому правилами, світі, беручи на себе певні вигадані ролі. Рольові ігри часто не носять змагального характеру, а призначені для того, щоб отримати задоволення від самого процесу гри.

Найпопулярніші казино світу:

1. Baden-Baden, Баден-Баден,  Німеччина.

2. The Ritz Club, Лондон, Великобританія.

3. Atlantis,острів Парадайс, Нассау, Багами.

4. The Venetian, Лас-Вегас, Невада, США, б. Sun-City, Сан-Сіті, ПАР.

6. The Bellagio, Лас-Вегас, Невада, США.

7. Metropol, Москва, Росія.

8. Monte Carlo, Монте Карло,  Монако.

9. St. James Club, Антігуа.

10. Mandarin Oriental, Макао, Китай.

Індустріальний туризм (промисловий туризм)

Індустріальний туризм (промисловий туризм) - це дослідження туристами територій, будівель та інженерних споруд виробничого або спеціального призначення, а також будь-яких закинутих споруд з метою отримання психологічного, естетичного або дослідницького задоволення.

Цей різновид туризму  володіє рисами молодіжної субкультури і англійською мовою звучить як "urban exploration" (міське дослідження).

Види індустріального  туризму і міських досліджень:

1. Відвідання закинутих об'єктів, наприклад, великою популярністю користуються міста: Xвсіма (Японія), Прип'ять (Україна), Троя (Туреччина), Клондайк (США), Схокланд (Нідерланди), Біг Белл (Австралія).

2. Пост паломництво, тобто відвідання занедбаних десакралізованних об'єктів релігійного вшанування, наприклад, закриті храми, місця паломництва, предмети релігійного культу.

3. Проникнення на території, що охороняються, а також території діючих промислових Зон та зон, не створених для перебування в них людей - інфільтрація, наприклад, зони військових баз, армійські склади, хімічні заводи.

4. Дослідження підземних споруд (диггерство), наприклад, дренажних систем, каналізаційних колекторів, підземних рік, промислових тунелів.

5. Прогулянки дахами (руфинг, руферство ), наприклад, подорожі дахами хмарочосів та багатоповерхівок.

6. Пасивний та комерційний індустріальний туризм - це відвідання підприємцями вдалих об'єктів промисловості для запозичення позитивних моментів господарювання та можливого інвестування.

7. Психогеографія. Туристи, що користуються психогеогра-фією, вважають, що міський ландшафт, з яким часто стикається більшість людей, нав'язує певний спосіб взаємодії із середовищем - повсякденні маршрути, звичні почуття. Основним методом таких досліджень є **дрейф" (drift) -- техніка швидкого проходу через мінливу атмосферу, засіб суб'єктивного перетворення міського простору. її цілями можуть бути відмова від звичайних мотивів для пересування, дослідження району, емоційна дезорієнтація учасника.

8. Урбанізм - це любов до міських пейзажів, сформована в результаті розширення, розвитку або навпаки, занепаду міських територій. Об'єктами особливого натхнення можуть стати будівлі певної архітектури. Багато митців надихаються видами на залізничні розв'язки та депо, атмосферою спальних районів, міських колодязів, тупиків, дивних і незвичайних місць, доріг, що не використовуються. У країнах Європейського союзу діють туристичні фірми, що пропонують тури неафішованими куточками європейських міст.

9. Сурвівалізм (англ. survival - виживання) - виживання в екстремальних умовах. Це і комплекс дій, спрямований на збереження життя, здоров'я та нормальну життєдіяльність, і водночас виживання у важких і небезпечних умовах природи, міста, стихійних лих, військового конфлікту, економічних проблем, психологічного чинника.

Інтернет-туризм - один з різновидів туризму, в якому Інтернет служить головним або єдиним засобом пересування туриста.

Останнім часом на розвиток туристичного бізнесу великий  вплив мають Інтернет-технології і все частіше у всесвітній павутині можна знайти різноманітні сайти (сторінки), присвячені розвитку туристичної індустрії, туристичним фірмам, анімації, а також туристичним зонам, пансіонатам, базам відпочинку, готелям, сільським садибам. Звичайно, найбільш ефективно використовують переваги Інтернету туристичні фірми та агенства для реклами та надання туристичних послуг, а тому не дивно, що саме продаж туристичних послуг (продаж турів, бронювання авіабілетів, готелів) в першій п'ятірці за об'ємами продажу в Інтернеті. Такі показники забезпечуються тим, що Інтернет має багато переваг та можливостей для розвитку туристичного бізнесу, зокрема:

1. Можливість оперативного  як розміщення, так і пошуку  в Інтернеті інформації про  "гарячі" тури, місця в готелях,  квитки.

2. Можливість бронювання через Інтернет турів, місць у готелях, квитків, а також знижки при бронюванні та замовленні через Інтернет.

3. Економія коштів  під час використання електронної пошти при співробітництві з іноземними партнерами, туроператорами, готелями, транспортними компаніями.

4. Можливість бути  в центрі інформації, наприклад, нові тури, знижки, політична та економічна стабільність в обраних країнах, новини законодавства з туризму в різноманітних країнах.

Окрім того, віртуальні туристи  через соціальні мережі та різноманітні форуми мають змогу обмінюватися суб'єктивними враженнями та фотозображеннями своїх подорожей, а відповідно інші користувачі обирають або ж відкидають напрям можливої перспективної подорожі в той чи інший напрям.

Історичний туризм (історико-культурний туризм)

Історичний туризм (історико-культурний туризм) - це різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості, пов'язаної з історією та історичною спадщиною.

Ряд регіонів багатий  такими унікальними історичними  територіями, як стародавні міста, садибні  і палацово-паркові ансамблі, комплекси  культової архітектури, історичні  будівлі, історико-культурні пам'ятки. При організації унікальних територій слід поєднувати традиційні форми діяльності, що історично сформували ці території, з інноваційними видами, до числа яких належить і туризм. Причому, нові види діяльності повинні доповнювати, а не придушувати сформовані господарські, соціо-культурні та природні процеси. При розвитку туристської інфраструктури важливо не порушувати історичний вигляд території. Кожен знову створюваний туристський центр або ж об'єкт повинен відповідати національним особливостям, традиціям і одночасно мати свій неповторний вигляд. Створення природно-історичних парків має сприяти порятунку найцінніших пам'яток культури та історії як цілісних архітектурно-ландшафтних і культурних комплексів. Власне, культурну, історичну та природну спадщину в історичному туризмі прийнято ділити на такі категорії:

* надбання, що використовується в основному туристами (фестивалі, пам'ятники);

* надбання змішаного користування (менш значні історичні пам'ятники і музеї, театри, заповідники);

* надбання, що використовується в основному місцевим населенням (цивільні споруди, культові об'єкти, кінотеатри, бібліотеки).

Прикладом нового підходу  до розвитку традиційних форм туризму  є рекомендації щодо підвищення рівня  історико-культурного змісту туру через включення до його програми знайомства з місцевими визначними пам'ятками, навіть якщо мова йде про організацію короткострокової екскурсії або спеціалізований тур. Кожен регіон має унікальну історичну спадщину. Виділяють чотири принципи історичного туризму: 1) активне сприяння у збереженні спадщини місцевості-культурного, історичного та природного;

2) підкреслення і виділення  унікальності спадщини місцевості  щодо інших регіонів;

3) створення у місцевого  населення почуття гордості і  відповідальності за унікальну спадщину;

4) розробка програми  розвитку туризму на основі  використання унікальної спадщини  місцевості.

Історичний туризм не тільки приносить доходи регіону, але  й дає місцевому населенню  підставу пишатися своєю унікальною спадщиною та можливості ділитися нею з туристами. Якщо суспільство буде це враховувати, то зможе створити систему раціонального використання унікальних ресурсів для туризму. Успішний розвиток туризму, а отже, масове залучення потенційних туристів залежить від дій, спрямованих на збереження культурних, історичних і природних ресурсів місцевості. Реалізація програми з використання історико-культурного та природного потенціалу регіону з метою туризму вирішить одну з найважливіших його проблем - проблему сезонного коливання попиту, шляхом пропозиції різноманітних форм міжсезонного туризму, які передбачають використання елементів культури.

Журнал National Geographie Traveller визначив найкращі і найпопулярніші у туристів світові пам'ятки історії. ТОП-10 історичних пам'яток світу:

1. Долина Вахау, Австрія.

2. Канал в Онтаріо,  Канада.

3. Гент, Бельгія. 4.Нікко,  Японія.

5. Грац, Австрія.

6. Гамла Стан, Швеція.

7. Зкс-ан-Прованс, Франція.

8. Потсдам, Німеччина.

9. Діжон, Франція.

10. Мендоса, Аргентина.

Кавовий туризм - тури, що проходять по центрах кавового виробництва.

Камва (каша - назва провінції Каффа у Ефіопії) - напій, що його виготовляють зі смажених плодів (бобів) кавового дерева. Стародавній напій, який має багату історію. За деякими оцінками, кавовий напій є другою за об'ємами споживання речовиною на Землі після води. Споживання кави вже давно набуло ознак окремої культури, оспіваної митцями різних епох.

Споживання кави відіграє дуже важливу роль у спілкуванні  між людьми. Ритуал приготування і  пиття кави у багатьох народів є часткою національної культури. При цьому чашка кави міцно асоціюється з моментом спокою між напруженими частинами дня або з пробудженням вранці, коли людина або залишається наодинці зі своїми думками, або неквапно розмовляє з друзями чи рідними. Саме ці соціальні моменти дали поштовх великій популярності кавового туризму.

Кавові дерева досить важко класифікувати, зважаючи на їх надзвичайну різноманітність. Всього існує близько вісімдесяти видів  кавових дерев - від карликових чагарників до 10-метрових велетнів, серед яких виділяють всього 4 основні види. З них лише два ботанічні види кавових дерев цікавлять поціновувачів кави

- це Coffea Arabica (Арабіка), ще зване аравійською кавою, і Coffea Canephora (Робуста), яку іноді називають конголезькою кавою. Інші два різновиди кавового дерева - це Coffea Liberica (Ліберіка), відкрита в Ліберії і Coffea Dewevrei, найбільш відомим підвидом якої є Ексцельса. Цим двом різновидам притаманні якості Робусти і цілком прийнятний, хоча і досить посередній смак.

Слід розрізняти поняття "вид кави" та "сорт кави" Називати Арабіку, Робусту, Ліберіку, або Ексцельсу сортом неправильно

- це види, чи точніше різновиди  кавового дерева. У кожного різновиду  є багато сортів.

Імена різним сортам даються :

- за країною походження;

- за портом, з якого здійснюється постачання;

- за підвидом кавового  дерева (Bourbon, Туріса);

- за назвою господарства, маєтку, володіння, де вирощують  каву;

- за назвою місцевості, гори, долини або міста;

- в якості комерційної  назви;

- відповідно до національної системи класифікації якості країни-виробника;

Також існує багато різних класифікацій кави за якістю вирощених  зерен. В різних країнах по-різному  проводять таку класифікацію:

- SHG (Strictly High Grown) - кава, вирощена в горах; HG (High Grown) - кава, вирощена в передгір'ях; MG (Medium Grown) чи CS (Central Standard) - тобто кава, вирощена на рівнинних плантаціях;

- SHB (Strictly Hard Bean), тобто кава з дуже твердим зерном; НВ (Hard Bean), тобто кава з твердим зерном;

- А - кава найкращої  якості; В - кава посередньої якості; та С - кава низької якості;

- АА - найкраща кава; АВ - хороша кава; ВА - посередня кава; ВВ - кава низької якості.

Спеціально для туристів сьогодні організовують кавові тури, що проходять по центрах кавового виробництва. Туристи не тільки знайомляться з історією кавової справи, а й беруть участь у дегустації напою. Туристи дають каві різні оцінки: від "м'яка" (приємна, нетерпка, майже солодка) до "жорстка" (з різким, йодистим смаком). Кавові туристи оцінюють процеси змішування, обсмажування, помолу, способи приготування кави.

Сьогодні відомі такі способи приготування кави:

o кава no-східному - готується в так званій джезві (турці);

o кавафільтр, американський спосіб;

o френч-пресс - спеціальна колба (зазвичай скляна або металевий термос), в якій поршень із ситом відокремлює кавову гущу від напою;

o у гейзері, кава по-неаполітанськи - гейзер складається умовно з трьох частин: в одну заливається вода, в іншу засипають мелену каву, а в третій через деякий час з'являється готовий напій;

o еспресо - виходить за допомогою спеціальної еспресо-машини, в якій через мелену каву під тиском подається гаряча вода, нагріта до температури 88°.

Каву вирощують понад 50 країн світу. Країни, де розвивається кавовий туризм, можна розділити  на чотири географічні зони:

1. Південна Америка. Найбільший світовий виробник кави, а відповідно і кавового туризму безумовно, Бразилія, яка задовольняє світовий попит на каву Арабіка на одну третину. Далі слідують Колумбія, Венесуела, Перу, Еквадор.

2. Центральна Америка. Культура місцевої кави має першорядне значення для економіки країн цього регіону - від Мексики до Панами і країн Карибського басейну, такі як Нікарагуа, Гватемала, Сальвадор, Коста-Ріка, Домінікана, Куба, а Ямайка взагалі славиться одним із найдорожчих у світі сортів кави.

3. Африка. Це континент з більш помірним кліматом. Тут виробляється в основному кава сорту Робуста, це Камерун, Конго, Руанда, Бурунді, Малаві. Але в окремих країнах вирощується і більш трудомісткий сорт Арабіка, це Ефіопія, Кенія, Танзанія.

4. Азія і Австралія. Тут виробництво кави та кавовий туризм розвиваються завдяки модернізації цієї культури, в Індії та Індонезії. З Індії експортується 35-40% усього виробництва кави в цьому регіоні, інші регіони - Ємен, Китай, Лаос, Папуа Нова Гвінея - намагаються також не відставати.

Карнавальний туризм - різновид туризму, що здійснюється з  метою участі в карнавальних заходах.

Карнавал (від лат. carne - м'ясо і лат. levare - прощавай) - народні гуляння, що відбуваються у християнських країнах напередодні початку Великого посту. Слово "карнавал" вживається також в широкому смислі щодо інших святкових розваг, що часто супроводжуються маскарадами.

Традиції святкування  карнавалу різні в різних країнах. Іноді карнавал триває кілька днів. Використання карнавалу, як форми святкової культури, отримало широке поширення при організації масових свят. Пильна увага до карнавалу обумовлена тим, що він є такою формою свята, в рамках якої здійснюється передача самобутніх традицій окремих народів і повноцінний діалог культур різних країн і регіонів, що особливо актуально на сьогоднішній день. Базовими є збереження і пропаганда карнавальних традицій як важливої частини світової культурної спадщини та сприяння розвитку карнавального туризму в різних країнах.

Базові завдання карнавального туризму:

o карнавал може виступати середовищем, в якому людина задовольняє потребу в спілкуванні, а також знімає напругу, викликану особистісними, соціальними чи політичними проблемами;

o карнавал сприяє формуванню іміджу, Оренду того регіону, де він проводиться, що відповідно сприяє розвитку туризму в регіоні;

o карнавальний туризм є прибутковим напрямком у туристичному бізнесі.

Сьогодні карнавал - явище  чисто "туристичне", яке втратило колишнє значення для духовного  життя народу. Він перероджується в театралізовані демонстрації, на яких все більше фотоапаратів і все менше масок. Адже туристи, що потрапляють на карнавал, у своїй більшості воліють залишатися сторонніми спостерігачами.

Карнавальний туризм став анімаційним феноменом XXI століття. Із заняття, доступного на початку століття вузькому колу осіб, він перетворився в масове захоплення мільйонів людей нашої планети завдяки тому, що бажання подорожувати поєдналося з доступністю туристичних дестинацій і поліпшеними матеріальними можливостями мандрівників. Найвідоміші фестивалі світу:

1. Бразильський карнавал  в Ріо-де-Жанейро (Бразилія).

2. Карнавал Марді Гра  в Новому Орлеані (США).

3. Венеціанський карнавал (Італія).

4. Карнавал "Квітковий  парад" в Ніцці (Франція). 5.Карнавал  острова Мадейра (Португалія).

6. Карнавал "Маусвайф" в Маастрихті (Нідерланди).

7. Гоа-карнавал (Індія).

8. Кельнський карнавал (Німеччина).

9. Карнавал у Базелі (Швейцарія).

10. Карибський карнавал (країни Карибського басейну).

Туризм катастроф (туризм стихійних лих)

Туризм катастроф (туризм стихійних лих) - різновид туризму, що функціонує в місцевостях, де відбулися  катастрофічні події.

Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків. У математиці та фізиці катастрофа - стрибкоподібна зміна стану системи при неперервній зміні параметрів.

Класифікація катастроф  у туризмі стихійних лих:

o катастрофи космічних  тіл;

o катастрофи в геосферах;

o катастрофи в біосфері;

o катастрофи соціальні;

o катастрофи техногенні;

o катастрофи в житті людей;

o катастрофи машин.

Все більшу популярність набувають екстремальні тури, у яких туристам пропонують подивитися на природні катастрофи. Більшість компаній пропонують туризм катастроф на чотири-п'ять  днів, а іноді й на тиждень, у  нього входить також страховка від нещасних випадків. Туроператори в основному пропонують торнадо, блискавки, град і пісчані бурі.

На світі є багато людей, що подорожують по світу в  пошуках стихійних лих та природних  катаклізмів, але ними рухають винятково  естетичні міркування. Наприклад, багато хто любить полювати за грозами, штормами, цунамі. У числі найпопулярніших маршрутів - постраждалі від стихії країни та міста:

- узбережжя США, що  постраждало від ураганів;

- території Південної  та Південно-Східної Азії, що постраждали від землетрусів;

- ісландські вулкани;

- торнадо в центральних  штатах США.

Туристи також відвідують місця з трагічним минулим. У  кожній країні знайдеться місце, відоме своєю сумною історією. І туди також  їдуть тисячі і мільйони туристів, щоб більше дізнатися і зрозуміти про події, які там колись відбулися:

- місце Чорнобильської  трагедії в Україні;

- меморіальний комплекс  Аушвіц-Біркенау в Польщі;

- меморіал "Поля смерті  червоних кхмерів" у Камбоджі.

Китовий туризм - це різновид туризму, метою якого є відвідання місць проживання китоподібних.

Туристи приїжджають  до місць скупчень китів, які зараз  стали об'єктом масового туризму (whale watching), що приносить величезні  прибутки. По всьому світу стає популярним цей вид туризму, коли рекреанти  зі спеціально обладнаних суден спостерігають морських гігантів у їхньому природному середовищі, які в певний період року припливають для шлюбних ігор і створення потомства.

Китоподібні, за якими  полюють туристи, поділяються на види:

1. Вусаті кити: сірий кит, синій кит, горбатий кит, фінвал, сейвал, смугач малий, гренландський кит, південний кит, карликові кити.

2. Зубаті кити: кашалот, карликовий кашалот, білуха, нарвал, ремнезуби, дзьоборил, Тасманів дзьоборил, плавун північний, високочолий пляшконіс, плоскочолий пляшконіс.

Індустрія whale watching приносить деяким державам (наприклад, Королівство Тонга) до 13% доходів скарбниці. Бурхливо розвивається "китовий туризм" на деяких територіях Південної Африки та Америки, справжній бум whale watching зараз починається і на Тайвані. Площа китового туризму сьогодні може скласти близько 30 млн квадратних кілометрів. У його зону потраплять такі острівні держави і території, як Соломонові острови, Тувалу, Науру, Вануату, Нова Каледонія, Тонга, Самоа, острови Кука, а також Австралія, Панама, Нова Зеландія.

Кінотуризм

Кінотуризм - це різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості, пов'язаної з теле- та кіноіндустрією.

Кінотуризм завойовує  в світі все більшу популярність. Шанувальники кіно і телебачення  готові платити чималі гроші і терпіти будь-які негаразди, щоб побувати на місцях зйомок своїх улюблених фільмів або серіалів. Як вважають експерти із туризму, кожен п'ятий тур до Великобританії, наприклад, робиться з метою побачити місця зйомок популярних фільмів, і в першу чергу "Гаррі Поттера". Завдяки англійській письменниці сучасна Великобританія асоціюється не інакше як з казковою магією, а місто Лондон з Гаррі Поттером. Шанувальників книг Джоан Ролінг чекає абатство XIII століття, замок Глостера і Королівська школа, в стінах якої і знімалася магічна школа Хогвартс.

Не менш популярна і Франція: головний паризький музей Лувр відвідують мільйони туристів. Експерти розцінили  зростання числа відвідувачів як результат популярності кінофільму "Код да Вінчі". Численні скандали, пов'язані з романом Дена Брауна, а потім і його екранізація, спонукали багатьох мандрівників приїхати в Париж, щоб на власні очі побачити скляну піраміду Дувру і знамениту картину Леопард о да Вінчі. Тенденція розвивається настільки стрімко, що туроператори на повному серйозі вважають фільми "віртуальними рекламними брошурами" >

Нью-Йорк - це місто, як ніяке  інше, знамените кінематографічними пам'ятками. Його вулицями проносилися  всілякі чудовиська, наприклад, такі як Годзілла або інопланетяни з "Дня незалежності". На хмарочос Емпайр Стейт Білдінг дерся Кінг-Конг, а на добру половину всіх хмарочосів - Людина-Павук. На перетині Лексінгтон і 52-ї вулиці знаходиться та сама решітка на проїжджій частині, гаряче повітря з якої здіймало спідницю Мери лін Монро. Прогулюючись алеями Центрального парку, ви можете пригадати кадри з фільмів "Осінь у Нью-Йорку" та "Грін-кард". Гіди з будь-якої туристичної контори із задоволенням покажуть вам естраду Центрального парку, знайому по фільму "Сніданок у Тіффані", або пожежну станцію "Мисливців за привидами". Втім, щоб згадати всі фільми, зняті в Нью-Йорку, не вистачить і цілого дня.

Нова Зеландія - ця країна переживає справжній туристичний  бум і все завдяки гучному "Володарю кілець", саме тут в містечку Матамата було побудовано з дерева і гіпсу місто Хоббітів. Тепер національний парк Тонгаріро більше відомий як похмура країна Мордор. Місцеві туристичні агентства організують тури чарівним лісом Ізенгард (національний парк Маунт Еспайрінг), по річці Форд Бруйн, якою сплавлялися члени Братства Кільця, або лісом Рівенделл (регіональний парк Каітоке). Всього ж більше 150 місць можуть похвалитися тими чи іншими кадрами, що потрапили в знаменитий фільм. А ще тут знімалося "Піаніно", "Верхи на киті", "Колись вони були воїнами".

Туніс - тут поблизу містечка Тозер, 20 км вглиб пустелі Сахари, знаходиться справжня Мекка для фанатів "Зоряних війн" - рідного села Люка Скайуокера. Потрапивши туди, будь-хто буде відчувати себе так, ніби щойно приземлився на Татуїн. Ще далі на південь, через соляні рівнини знаходиться маленьке пустельне село Мат мата, якого немає на карті, але 700 будинків кам'яного століття якого теж увійшли до фільму. Крім "Зоряних війн", у Тунісі зняті "Англійський пацієнт", "Життя Брайана" та "Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега".

Щоб потрапити до Стародавньої Греції або в Стародавній Рим, просто відвідайте Мальту. Адже саме в  тутешніх мальовничих руїнах палаців  і храмів, а не в справжніх Греції та Італії знімалися "Гладіатор", "Троя", "Олександр", а ще "Граф Монте-Крісто" і "Папай-моряк".

Іноді навала кінотуристів в якусь місцевість така велика, що починає загрожувати місцевій екології. Так сталося, наприклад, з  лагуною Майя тайського острова  Пхі Пхі. Фанати фільму "Пляж" з  Леонардо ді Капріо в головній ролі такі численні, що влада подумовує про те, щоб обмежити доступ туристів, які порушують екологію лагуни.

Приголомшлива архітектура, низькі ціни та податки стали причиною того, що канадське Торонто чудово замінює американським кінематографістам  їх рідні США. Саме в цьому канадському місті знімалися такі "американські" фільми, як "Поліцейська академія", "Вердикт", "Екзотика".

Студія Баррандов і класична європейська архітектура зробили Прагу "Європейським Голлівудом". Саме на цих похмуро-сірих вулицях відбувалася дія фільмів "Амадей", "Місія нездійснима", "Ідентифікація Борна".

На Близькому Сході  також знімалася величезна кількість  історичних та пригодницьких стрічок. В Йорданії старовинне місто Петра послугувало чудовими декораціями для "Індіани Джонса", "Останнього хрестоносця" та фільму "Мумія повертається". Деякі сцени фільму "Малкольм X" були зняті в місті Мекка в Саудівській Аравії.

Конференц-туризм - різновид туризму, що здійснюються з метою  участі в конференціях.

Проведення конференцій  є ефективним інструментом побудови іміджу і репутації. Великі компанії та організації проводять конференції регулярно. Особливо вдало формат конференції підходить для просування складних продуктів і послуг, інформацію про які важко вмістити в коротке рекламне повідомлення. Величезна частка відповідальності лягає на плечі організаторів конференцій, семінарів, з'їздів, симпозіумів та конгресів, оскільки збори на високому рівні, якими є такі заходи (конференція - від лат. Confero - збираю) - це ґрунтовна, продумана до дрібниць підготовка, а головним завданням для організаторів ділової зустрічі вважається оренда конференц-залу. Види конференцій:

o наукова конференція;

o ехоконференція;

o веб-конференція;

o відеоконференція;

o конференц-зв'язок, селекторна  нарада;

o бізнес конференція;

o прес-конференція.

Конференцтуризм - це не тільки підбір конференц-залу, а й створення комфортної атмосфери, умов, необхідних для максимально ефективної роботи учасників конференції.

Основні послуги конференц-туризму:

o консультації і рекомендації з питань планування та організації заходів (конференцій, семінарів, тренінгів, нарад, ділових зустрічей);

o підбір та оренда конференц-залів, аудиторій для семінарів та тренінгів, комп'ютерних класів та аудиторій, виставкових залів;

o кейтеринг. Організація харчування, узгодження меню (сніданки, обіди, вечері, кава-паузи, святкові вечері, фуршети, банкети, барбекю);

o зустріч учасників заходу - організована та індивідуальна. Організація розміщення та проживання учасників заходу;

o організація та забезпечення роботи бізнес-центру в місці проведення заходу: міжміський та міжнародний зв'язок, телефон, телефакс, комп'ютер, принтер, ксерокс, доступ до Internet, електронна пошта;

o поліграфічні послуги різного формату та складності;

o запис на аудіо, відео, підготовка звітів, стенограм. Послуги перекладачів: письмовий, послідовний та синхронний переклади;

o транспортне забезпечення (оренда та надання легкових автомобілів, мікроавтобусів, автобусів);

o технічна підтримка заходу: проекційне обладнання, системи звукопідсилення, обладнання для синхронного перекладу;

o забезпечення учасників заходу канцелярськими товарами (зошити, блокноти, папки, ручки, бейджі тощо);

o забезпечення сувенірною продукцією з логотипом компанії замовника чи атрибутикою конкретного заходу.

Кращими конференц-готелями світу визнані Sheraton Готель і Центр з'їздів в Анкарі, Туреччина та Emirates Palace, Абу-Дабі в ОАЕ.

Коньячний туризм

Коньячний туризм - подорож  в географічну місцевість Коньяк з основною метою розпивання традиційних  спиртних напоїв.

Коньяк (фр. cognac) - міцний алкогольний напій янтарно-золотистого кольору, що має складний аромат з відтінками ванілі і м'яким гармонійним смаком, виготовляється з коньячного спирту, який отримують в результаті перегонки білих сухих виноградних вин з пізнішою витримкою в дубових діжках. Коньяк носить ім'я маленького міста Коньяк, розташованого за 500 кілометрів на південний захід від Парижа, що дав назву всій області департаменту Шаранта. Коньяк роблять з винограду сортів Юні Блан, Фоль Бланш і Коломбар, вирощеного на крейдяних ґрунтах регіону Коньяк.

Позначення марочних коньяків:

o V.S. (Very Special) - вік коньячних спиртів не менше 2,5 років.

o Superior - не менше 3,5 років.

o V.S.O.P. (Very Superior Old Pale) - не менше 4,6 років.

o V.V.S.OJ*. - Grand Reserve - не менше 5,5 років.

o Napoleon - Х.О. (Extra Old) - понад 6,5 років.

Тільки напій, народжений на території  Франції в шести округах, може називатися справжнім коньяком, саме в цих регіонах і функціонує коньячний  туризм:

1. Grande Champagne (Велика Шампань). Коньяки, вироблені з винограду, вирощеного на цій території, мають тонкий квітковий смак і вимагають довгої витримки.

2. Petite Champagne (Мала Шампань). Коньяки, які тут виробляють, схожі на коньяки Grande Champagne, але з менш тонким смаком.

3. Borderies (Бордері). Коньяки мають м'який смак квіткових ароматів, в основному фіалки. Коньяки Borderies досягають оптимальної якості після коротшого періоду витримки, ніж коньяки Grande Champagne.

4. Fins Bois (Тонкі Ліси). Міцні коньяки, які дозрівають достатньо швидко і мають букет, який нагадує запах свіжовичавлених виноградин.

5. Bons Bois (Добрі Ліси). Коньяки дозрівають швидше і мають оригінальний смак.

6. Bois Ordinaires (Звичайні Ліси). Ґрунт тут повністю піщаний, додає коньякам аромати моря, водоростей та йоду.

Креативний туризм - різновид туризму, що поєднує в собі не тільки приємний відпочинок і нові враження, але і можливість зануритися в  абсолютно інше середовище, зазирнути  за лаштунки звичного життя.

Креатив (creative або творчий) - це визначення, що характеризує продукт діяльності людини, створеної способом, що відрізняється від аналогічних, новизною підходу, творчим рішенням. Як правило створюється для привертання уваги, в основному за рахунок шокування, пародіювання, легкості сприйняття, яскравості і високої запам'ятованості образу.

Креативний туризм - це і подорож в етнічну глибинку, де люди по-іншому живуть і мислять, здійснюють дивні вчинки, а можуть бути і пригодницькі чи пізнавальні  тури, як, наприклад, тур "На службу в  канадську армію" або ж навчання в японській школі гейш, чи то всілякі командні тури та екшн-ігри. Причина популярності креативного туризму - доступність подібних заходів, гнучкість формату і можливість підігнати їх під будь-які цілі і завдання будь-якої компанії туристів.

Екшн-ігри як напрям креативного туризму на сьогоднішній день все частіше витісняє командоутворюючі тренінги або тімбілдинг і навіть з успіхом використовується у всіляких BTL та івент-заходах, а також у шар-, ігромо- і маркетингових акціях. До того ж, креативний туризм викликає все більший інтерес у жителів мегаполісів як форма активного дозвілля, коли можна відволіктися від повсякденних турбот, і не просто поринути в зовсім інший світ, але і відкрити щось у себе та інших і отримати заряд нових ідей.

Останнім часом почав активно розвиватися напрямок комунікативних екшн-ігор - наприклад, "Ключі від форту Буаяр", "Мафія", "Загублений світ", "Останній герой", "Сталкер", "Корпорація".

Креативний туризм відрізняється  від інших різновидів тим, що завдання організаторів туру - не розслабити туристів, а синтезувати їм такі умови, в яких вони змогли б щось відкрити для себе, знайти, пізнати, зрозуміти, скинути з себе тягар повсякденних проблем, зарядитися позитивом і енергією для нових подвигів. Його відмінна особливість полягає в тому, що головне - це не місце, куди вирушає група, а враження, які мандрівники виносять з туру. У цьому турі головне не переміщення в просторі, а створення особливої атмосфери.

Культурний туризм

Культурний туризм - це відвідання історичних, культурних або географічних визначних пам'яток.

Основна мета культурного туризму - ознайомлення з туристськими визначними пам'ятками (пам'ятками історії, архітектури, мистецтва, природними та етнічними особливостями, сучасним життям народу).

Базові критерй культурного туризму:

1. Об'єкт є шедевром  людського творчого генія.

2. Об'єкт свідчить про  значний взаємовплив людських  цінностей в певний період  часу або в певному культурному  просторі, в архітектурі або в  технологіях, в монументальному  мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів.

3. Об'єкт є унікальним  або принаймні винятковим для  культурної традиції або цивілізації,  яка існує до цих пір або  вже зникла.

4. Об'єкт є видатним  прикладом конструкції, архітектурного  або технологічного ансамблю  або ландшафту, які ілюструють значущий період людської історії.

5. Об'єкт є видатним  прикладом людської традиційної  споруди, з традиційним використанням  землі або моря, будучи зразком  культури (або культур) або людської  взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив незворотних змін.

6. Об'єкт безпосередньо  або матеріально пов'язаний з  подіями або існуючими традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми  або літературними творами і  має виняткову світову важливість.

Культурний туризм - це також культурний обмін, за допомогою  якого як туристи, так і місцеві  жителі, сприймають і пізнають об'єкти культури, а також взаємодіють  між собою. Культурний туризм - вагома форма музейної роботи. На відміну  від пам'яток архітектури, музеї здатні самостійно поставляти значну частину інформації і про себе, і про своє оточення.

Напрями культурного туризму:

o знайомство з різними  історичними, архітектурними або  культурними епохами шляхом відвідання  архітектурних пам'яток, музеїв, історичних маршрутів;

o відвідування культурницьких  акцій: відвідування фестивалів (музичних, театральних, кіно, фольклорних), релігійних свят, виставок;

o відвідування лекцій, семінарів, курсів наукової мови.

Основним принципом розвитку культурного туризму є принцип стійкого розвитку, що має на увазі підтримку місцевої культури, збереження культурних і природних об'єктів та поліпшення життєвого рівня місцевого населення. Туризм, реалізований за принципами стійкого розвитку, є важливим засобом забезпечення зайнятості населення й економічного розвитку регіону, а також збереження і залучення в соціально-економічний розвиток об'єктів культури.

Види об'єктів культурного туризму:

o археологічні - городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, мегаліти, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, рештки життєдіяльності первісних людей;

o історичні - будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;

o монументального мистецтва - твори образотворчого мистецтва, як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);

o архітектурні - історичні центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, залишки давнього планування та забудови, окремі архітектурні споруди, а також пов'язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва;

o садово-паркового мистецтва - поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;

o ландшафтні - природні території, які мають історичну цінність.

Лідери за кількістю  об'єктів Всесвітньої культурної спадщини, та відповідно культурного  туризму:

o 24 - Росія.

o21-США.