Землетруси та психологічна допомога населенню

Міністерство  освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

 

 

 

Індивідуальна роботі

з дисципліни: «Цивільний захист»

На тему:

Землетруси та психологічна допомога населенню

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка ФРГТБ

5 курсу 5 групи

Кочетова Катерина

Перевірив: доктор медичних наук

професор Пострелко В.М.

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

Землетруси — коливання  Землі, викликані раптовими змінами  в стані надр планети. Ці коливання  являють собою пружні хвилі, що поширюються  з високою швидкістю в товщі  гірських порід. Найсильніші землетруси іноді відчуваються на відстанях  більше 1500 км від вогнища і можуть бути зареєстровані сейсмографами (спеціальними високочутливими приладами) навіть у протилежній півкулі. Район, де зароджуються коливання, називається вогнищем землетрусу, а його проекція на поверхню Землі — епіцентром землетрусу. Вогнища більшості землетрусів лежать у земній корі на глибинах не більше 16 км, однак у деяких районах глибини вогнищ сягають 700 км. Щодня відбуваються тисячі землетрусів, але лише деякі з них відчуваються людиною. . [1]

ЗЕМЛЕТРУС - це підземні поштовхи і коливання земної поверхні , що виникають внаслідок раптових зміщень  і розривів у земній корі або верхній  мантії і передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань . Точку  в земній корі , з якої розходяться  сейсмічні хвилі , називають гіпоцентром  землетрусу. Місце на земній поверхні над гіпоцентром землетрусу по найкоротшій  відстані називають епіцентром .

Інтенсивність землетрусу оцінюється за 12- ти бальною сейсмічною шкалою ( MSK -86) , для енергетичної класифікації землетрусів користуються магнітудою . Умовно землетруси поділяються на слабкі (1-4 бали) , сильні (5-7 балів) і  руйнівні (8 і більше балів). [2]

При землетрусах лопаються  і вилітають стекла, з полиць падають  предмети що лежать на них, хитаються  книжкові шафи, гойдаються люстри, зі стелі  обсипається побілка, а в стінах і стелях з'являються тріщини. Все  це супроводжується гучним шумом. Після 10-20 секунд трясіння підземні поштовхи посилюються, в результаті чого відбуваються руйнування будівель і споруд. Всього десяток сильних струсів руйнує всю будівлю. У середньому землетрус  триває 5-20с. Чим довше тривають струсу, тим серйозніші  пошкодження.

Згадки про землетруси зустрічаються в Біблії, у трактатах  античних учених — Геродота, Плінія й Лівія, а також у давніх китайських і японських письмових джерелах. До XIX ст. більшість повідомлень про землетруси містили описи, щедро приправлені забобонами, і теорії, що грунтувалися на убогих і недостовірних спостереженнях. Серію систематичних описів (каталогів) землетрусів у 1840 р. почав А. Перрі (Франція). У 1850-х роках Р. Малле (Ірландія) склав великий каталог землетрусів, а його докладний звіт про землетрус у Неаполі в 1857 р. став одним із перших строго наукових описів сильних землетрусів Хоча вже з давніх часів ведуться численні дослідження, не можна сказати, що причини виникнення землетрусів повністю вивчені. За характером процесів у їхніх вогнищах виділяють кілька типів землетрусів, основними з яких є тектонічні, вулканічні й техногенні. 
Тектонічні землетруси виникають унаслідок раптового зняття напруження, наприклад при переміщеннях уздовж розламу в земній корі (дослідження останніх років показують, що причиною глибоких землетрусів можуть бути і фазові переходи в мантії Землі, що відбуваються при певних температурах і тиску). Іноді глибинні розлами виходять на поверхню Під час катастрофічного землетрусу в Сан-Франциско 18 квітня 1906 р. загальна довжина поверхневих розривів у зоні розламу Сан-Андреас склала більше 430 км. максимальний горизонтальний зсув — 6 м. Максимальна зареєстрована величина сейс-могенних зсувів уздовж розламу 15 м.

Вулканічні землетруси виникають унаслідок різких переміщень магматичного розплаву в надрах Землі або в результаті виникнення розривів під впливом цих переміщень.

Техногенні землетруси можуть бути викликані підземними ядерними випробуваннями, заповненням водоймищ, видобутком нафти й газу методом нагнітання рідини у свердловини, підривними роботами при видобутку корисних копалин тощо. Менш сильні землетруси відбуваються при обвалі склепінь печер або гірських копалень. [1]

Реєстрація та вивчення землетрусів

Прилад, що записує сейсмічні коливання, називається сейсмографом, а сам запис — сейсмограмою. Сейсмограф складається з маятника, підвішеного усередині корпуса на пружині, і записуючого пристрою Один з перших записуючих пристроїв являв собою обертовий барабан із паперовою стрічкою При обертанні барабан поступово зміщається в один бік, так що нульова лінія запису на папері має вигляд спіралі. Щохвилини на графік наносяться вертикальні лінії — оцінки часу; для цього використовується дуже точний годинник, який періодично звіряють з еталоном точного часу. Для вивчення близьких землетрусів необхідна точність маркування — до секунди або менше У багатьох сейсмографах для перетворення механічного сигналу в електричний використовуються індукційні пристрої, у яких при переміщенні інертної маси маятника щодо корпуса змінюється величина магнітного потоку, що проходить крізь витки індукційної котушки. Слабкий електричний струм, що виникає при цьому, пускає в хід гальванометр, з'єднаний із дзеркальцем, який відкидає промінь світла на світлочутливий папір записуючого пристрою У сучасних сейсмографах реєстрація коливань ведеться в цифровому вигляді з використанням комп'ютерів.

Уперше інструментальні спостереження  з'явилися в Китаї, де в 132 р Чан  Хен винайшов сейсмоскоп, що становив собою майстерно зроблену посудину. На зовнішньому боці посудини, із розміщеним усередині маятником, по колу були вигравірувані  голови драконів, що тримають у пащі кульки При хитанні маятника від  землетрусу одна або кілька кульок випадали у відкриті роти жаб, розміщених біля основи посудини у такий спосіб, щоб жаби могли їх проковтнути. [4]

Спостереження за землетрусами ведуться з найдавніших часів Детальні історичні описи, що надійно свідчать про землетруси із середини І тис. до не., створені японцями. Велику увагу сейсмічності приділяли й античні вчені — Арістотель та ін. Систематичні інструментальні спостереження, розпочаті в другій половині XIX ст., призвели до виділення сейсмології у самостійну науку (Б. Б. Голіцин, Е. Віхерт, Б. Гутенберг, А. Мохоровичич, Ф Оморі й ін.).

Постійні спостереження за землетрусами здійснюються сейсмічною службою. Сучасна  світова мережа нараховує понад 2000 стаціонарних сейсмічних станцій, дані яких систематично публікуються в сейсмологічних бюлетенях і каталогах Крім стаціонарних станцій, використовуються експедиційні сейсмографи, у тому числі встановлювані на дні океанів. Експедиційні сейсмографи )асилалися також на Місяць (де 5 сейсмографів щорічно реєструють до 3000 місяцетрусів), а також на Марс і Венеру. Вивченням землетрусів займається сейсмологія Сейсмічні хвилі, що виникають при землетрусах, використовуються також для вивчення внутрішньої будови Землі, досягнення в цій області стали основою для розвитку методів сейсмічної розвідки.

Сейсмічні хвилі

Коливання, що поширюються з вогнища  землетрусу, являють собою пружні хвилі, характер і швидкість поширення  яких залежать від пружних властивостей і щільності порід. До пружних  властивостей належать модуль об'ємної  деформації, що характеризує опір стисканню  без зміни форми, і модуль зрушення, що визначає опір силі зрушення Швидкість  поширення пружних хвиль збільшується прямо пропорційно до квадратного  кореня значень параметрів пружності  й щільності середовища. [4]

Подовжні й поперечні  хвилі На сейсмограмах ці хвилі з'являються першими Спочатку реєструються подовжні хвилі, при проходженні яких кожна частка середовища зазнає спершу стискання, а потім знову розширюється, здійснюючи при цьому зворотно-поступальний рух у подовжньому напрямку (тобто в напрямку поширення хвилі). Ці хвилі називаються також Р-хви-пями, або первинними хвилями. їхня швидкість залежить від модуля пружності й твердості породи. Поблизу земної поверхні швидкість Р-хвиль складає 6 км/с, а на дуже великій глибині — близько 13 км/с. Наступними реєструються поперечні сейсмічні хвилі, названі також S-хвилями. або вторинними хвилями. При їхньому проходженні кожна частка породи коливається пер- • пендикулярно до напрямку поширення хвилі. їхня швидкість залежить від опору породи зрушенню і складає приблизно 7/12 від швидкості поширення Р-хвиль. [4]

Поверхневі хвилі поширюються уздовж земної поверхні або паралельно до неї і не проникають глибше 80—160 км. У цій групі виділяються хвилі Релея й хвилі Лява (названі за іменами учених, що розробили математичну теорію поширення таких хвиль). При проходженні хвиль Релея частки породи описують вертикальні еліпси, що лежать у комірковій площині. У хвилях Лява частки породи коливаються перпендикулярно до напрямку поширення хвиль. Поверхневі хвилі часто позначаються скорочено як L-хвилі. Швидкість їхнього поширення складає 3,2—4,4 км/с. При глибокофокусних землетрусах поверхневі хвилі дуже слабкі.

Амплітуда й період характеризують коливальні рухи сейсмічних хвиль. Амплітудою називається величина, на яку змінюється положення частки ґрунту при проходженні хвилі в порівнянні з попереднім станом спокою. Період коливань — проміжок часу, за який відбувається одне повне коливання частки Поблизу вогнища землетрусу спостерігаються коливання з різними періодами — від часток секунди до декількох секунд. Однак на великих відстанях від центру (сотні кілометрів) короткоперіодні коливання виражені слабше: для Я-хвиль характерні періоди від 1 до 10 с, а для 5-хвиль — трохи більше. Періоди поверхневих хвиль складають від декількох секунд до декількох сотень секунд. Амплітуди коливань можуть бути значними поблизу вогнища, однак на відстанях 1500 км і більше вони дуже малі — менше декількох мікронів для хвиль Pi Si менше 1 см — для поверхневих хвиль. [4]

Відображення й переломлення Зустрічаючи на своєму шляху шари порід із відмінними властивостями, сейсмічні хвилі відбиваються або переломлюються подібно до того, як промінь світла відбивається від дзеркальної поверхні або переломлюється, переходячи з повітря у воду. Будь-які зміни пружних характеристик або щільності матеріалу на шляху поширення сейсмічних хвиль змушують їх переломлюватися, а при різких змінах властивостей середовища частина енергії хвиль відбивається.

Шляхи сейсмічних хвиль. Подовжні й поперечні хвилі поширюються в товщі Землі, при цьому безупинно збільшується обсяг середовища, що втягується в коливальний процес. Поверхня, що відповідає максимальному просуванню хвиль певного типу в цей момент, називається фронтомцих хвиль Оскільки модуль пружності середовища зростає з глибиною швидше, ніж його щільність (до глибини 2900 км), швидкість поширення хвиль на глибині вища, ніж поблизу поверхні, і фронт хвилі виявляється більш просунутим усередину, ніж у латеральному (бічному) напрямку. [4]

Сейсмічні райони  

На земній кулі обмаль держав, яких не піддаються землетрусам. Не недавно  землетрусу відбувалися таких країнах, Румунія, Албанія, Індія, Індонезія, Перу, Туреччина, Італія, Іран, Греція, Югославія, США, Канада, Чилі, Пакистан, Росія, Вірменія, Казахстан, Туркменістан, Киргизія, Таджикистан, Узбекистан.

Сильне землетрус в  Індонезії 26 грудня 2004 року й викликане  ним цунамі позбавило життя більш 200000 покупців, безліч завдало величезних збитків багатьох країнах Тихоокеанського  узбережжя. Попередні, щонайменше сильні землетрусу, відбувалися там в 1833 і 1861 роках. . [3]

Японію, наприклад, називають  «країною землетрусів». Найбільш жорстокі землетрусу Японії припадають на 1946 (8.0), 1948 (7,1), й у 1995 .

Близько 50 % територію Узбекистану  належить до 6-9-балльной зоні при допущенні 10-відсоткового ризику. Землетрясениям піддаються такі міста, як Ташкент, Андижан, Наманган, Самарканд, Бухара, Навої  та інших.

Сейсмичность тієї чи іншої  назви населеного пункту відбито  на карті сейсмічного районування  території кожної держави, де цифрами  зазначена очікувана максимальна  розрахункова інтенсивність землетрусів  за шкалою MSK-64. Крім цього, великі міста  мають карти микросейсморайонирования.

За шкалою інтенсивності  стосовно будівлям можна приблизно  оцінити силу землетрусу у балах  за такими ознаками ушкоджень чи руйнацій:

VI балів – легкі ушкодження цегельних будинків;

VII балів – тріщини у цегельних будинків, ушкодження цегельних труб;

VIII балів – наскрізні тріщини і часткове завалення одноповерхових цегельних будинків;

IX балів – завалення стін, перекриттів багатоповерхових цегельних будинків;

X балів – повна руйнація цегельних будинків. [3]

У випадку загрози землетрусу

У випадку загрози землетрусу необхідно  зберігати спокій, попередити сусідів, надати допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку; уважно слухати  інформацію про обстановку та поради про порядок дій; не використовувати  без негайної потреби телефон; дізнатися  у місцевих органів державної  влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для  евакуації, визначити місце зустрічі родини у разі евакуації; навчити  дітей, як діяти під час землетрусу; одягнутись, узяти документи, необхідні  речі, невеликий запас харчів, питної води на декілька днів, медикаменти, кишеньковий  ліхтарик; погасити піч, вимкнути освітлювання, електронагрівальні прилади і газ; швидко вийти на вулицю.

На вулиці якнайшвидше відійти  від будівель, споруд і зайняти  місце на чистій незабудованій території, дивитися, щоб поблизу не було ліній  електропередач, шляхопроводів і  мостів. Вивести худобу на безпечне місце, якщо немає часу, відчинити  двері тваринницького приміщення —  дати можливість худобі врятуватися. Потрібно потурбуватися, щоб у зручному місці  були один або декілька вогнегасників, шланги для поливу саду, підключення  до кранів.

Особлива увага повинна бути, якщо житло або місце роботи знаходиться  у районі можливого затоплення (у  випадку руйнування греблі), зсуву  або іншого стихійного лиха.[ 5]

ЯК ПІДГОТУВАТІСЯ  до землетрусів

Заздалегідь обміркуйте план дій під час землетрусу при  знаходженні вдома, на роботі, в кіно, театрі, в транспорті и на Вулиці. Роз'ясніть членам своєї сім'ї, що вони повинні робити під час землетрусу ті навчіть їх правилам надання першої медичної допомоги.