Захист авторських та суміжних прав в Україні

Майнові права автора можуть переходити до інших суб'єктів авторського  права відповідно до закону, договору чи в порядку спадкування.

Майнові права  автора на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив  цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, в якої він працює, якщо інше не встановлено договором.

Види  авторських договорів

Взаємовідносини між авторами і організаціями, які  випускають у світ їх твори, будуються  на підставі авторських договорів.

Саме авторський договір є тією юридичною формою, яка дозволяє реалізувати свої права на публікацію твору, на його поширення, на недоторканність тощо.

За загальним  правилом, договори про передачу прав на використання творів укладаються  в письмовій формі (крім використання твору в періодичних виданнях - газетах, журналах тощо). Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди).

Відповідні  відомства і творчі спілки можуть розробляти примірні авторські договори (зразки авторських договорів).

Найпоширенішими видами договорів про використання творів є авторські договори замовлення, видавничі договори, постановочні, сценарні, договори художнього замовлення, договори про видання творів у перекладі, у переробці, договори на створення і передачу комп'ютерних програм.

Авторський  договір замовлення укладається  на створення конкретного твору, за яким автор зобов'язується створити твір відповідно до умов договору і передати його замовнику. У рахунок зумовленої договором винагороди замовник зобов'язаний виплатити автору аванс. Розмір і термін виплати визначаються угодою сторін. У разі, коли твір створюється за державним замовленням, ставки авторського гонорару встановлюються централізовано, відповідно до положень про мінімальні ставки гонорару та авторської винагороди, затверджені урядом.

За видавничим договором - автор передає або  зобов'язується створити та передати видавцеві  науковий чи художній твір, а видавець зобов'язується здійснити випуск цього твору протягом визначеного строку і сплати зумовлену винагороду. Створений твір повинен відповідати визначеним у договорі умовам - жанру, обсягу. Протягом визначеного у договорі строку автор не має права передати цей твір іншому видавцю.

За постановочним  договором автор передає або  зобов'язується створити і передати драматичний, музичний, хореографічний, пантомімний твір (балет, оперу, лібрето  опери, музичну комедію тощо), а  організація - постановник зобов'язується у визначений договором термін здійснити постановку і публічне виконання твору та сплатити автору зумовлену винагороду за публічне виконання.

Сценарний договір  регламентує відносини, пов'язані  з використанням літературного  твору, за яким знімається кінофільм, телефільм, здійснюється радіо - або телепередача, проводиться масово-видовищний захід тощо. Сценарним договором передбачається використання твору в змішаній формі.

Договір художнього замовлення визначає відносини, пов'язані зі створенням твору образотворчого мистецтва з метою його публічного показу. Предметом договору є різноманітні твори образотворчого мистецтва, які створюються автором на замовлення організації та приватних осіб і стають власністю останніх.

Безоплатне  використання твору.

Твір може бути вільно та безоплатно використаний будь-якою особою без згоди автора та інших осіб:

1) як цитата  з правомірно опублікованого  твору або як ілюстрація у  виданнях, радіо - і телепередачах,  фонограмах та відеограмах, призначених  для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно зазначене в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;

2) для відтворення  у судовому та адміністративному  провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

3) при публічному  виконанні музичних творів під  час офіційних та релігійних  церемоній;

4) у виданнях  випущених у світ рельєфно-крапковим  шрифтом для сліпих (азбукою Брайля) та в деяких інших випадках (ст. 21-25 Закову України "Про  авторське право та суміжні права").

Особа, яка  використовує твір, зобов'язана зазначити  ім'я автора твору та джерело запозичення.

Суміжні права

Розвиток техніки  постійно розширює способи використання творів літератури та мистецтва. Фотографія, кінематограф, відеозапис, звукозапис, радіомовлення, телебачення створюють величезні можливості для відтворення та поширення авторських творів.

У 1961 р. в Римі була прийнята Конвенція щодо охорони  прав артистів-виконавців, виробників фонограм і організацій радіомовлення. Права артистів-виконавців отримали назву "суміжних прав". Під суміжними правами традиційно розуміють права виконавців на результати творчої діяльності, права виробників фонограм, відеограм та організацій мовлення.

У ст. 449 ЦК України  наведені об'єкти суміжних прав:

а) виконання;

б) фонограми;

в) відеограми;

г) програми (передачі) організацій мовлення. Виконавцями  вважаються актори (театру, кіно тощо), співаки, музиканти, танцюристи або інші особи, яка виконують роль, співають, читають, декламують, грають на музичному інструменті, танцюють чи будь-яким іншим способом виконують твори літератури, мистецтва чи народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів. Право на інтерпретацію є власне таким самим правом, як і авторське право, тому законодавець охороняє права виконавців від можливих порушень - неправомірного запозичення, спотворення.

Організацією  мовлення є юридична особа - організація  ефірного чи кабельного мовлення (телерадіоорганізація). Вона має виключне право щодо використання своїх програм у будь-якій формі, дозволяти чи забороняти публічне сповіщення своїх програм шляхом їх ретрансляції, фіксації на матеріальному носії, відтворення своїх передач в ефір і по проводах, публічного сповіщення передач у місцях з платним входом, а також забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе програми, органом, який поширював цей сигнал і для якого він не призначався.

Право інтелектуальної  власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення. Право інтелектуальної власності на фонограму чи відеограму виникає з моменту її вироблення. Право інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення виникає з моменту її першого здійснення.

Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання. Особисті права виконавців охороняються безстроково.

Захист  авторських та суміжних прав

Захист особистих  немайнових і майнових прав суб'єктів  авторського права або суміжних прав здійснюється у порядку, встановленому кримінальним, адміністративним та цивільним законодавством.

Законом передбачені  випадки, що дають підстави для судового захисту авторського права і  суміжних прав (ст. 50 Закону України "Про  авторське право і суміжні права"):

а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського  права і суміжних прав;

б) піратство  у сфері авторського права  і суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

в) плагіат - оприлюднення (опублікування) повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Плагіат - один із найпоширеніших видів порушення  авторського права. Відомі випадки  як повного, так і часткового запозичення  літературних творів. Від плагіату треба відрізняти запозичення творчого характеру. До них належать використання відомих образів, сюжетів, наприклад, казки "Золотий ключик або Пригоди Буратіно" Олексія Толстого і "Чарівник із Смарагдового міста" В.Волкова написані за мотивами творів К.Коллоді "Пригоди Піноккіо, історія маріонетки" та Ф.Баума "Мудрець із країни Оз";

г) ввезення на митну територію України без  дозволу осіб, які мають авторське  право і суміжні права, примірників  творів (у тому числі комп'ютерних  програм; баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення, та інші випадки.

При порушенні  будь-якою особою авторського права  або суміжних прав потерпілий має  право:

• - вимагати визнання та поновлення своїх прав;
• - звертатися з позовом про припинення дій, що порушують авторське право та суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
• - подавати позови про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і суміжних прав, або виплату компенсацій;
• - подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
• - вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права або суміжних прав (наприклад, призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм);
• - вимагати публікації у засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права або суміжних прав та ін.

Суд може зобов'язати  особу, яка порушила авторське право, замість відшкодування збитків  або стягнення доходу сплатити потерпілому компенсацію у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат (ст. 52 Закову України "Про авторське право і суміжні права").

Право на захист авторського права має не лише автор, а й особа, якій автор передав  повністю або частково свої майнові  права на підставі авторського договору.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

У даному рефераті розглянуті авторське право і  суміжні права як складова частина  інтелектуальної власності, вивчений порядок їх здійснення, розглянуті об'єкти і суб'єкти авторського права  і суміжних прав, а також охорона і способи їх захисту. Отже, можна узагальнити все вищесказане. 
Інтелектуальна власність - це закріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, літературній і художній областях. Інтелектуальна власність підрозділяється на «промислову власність» і «авторське право».

Авторське право  надає авторам інтелектуальних  творів (література, музи ¬ ка, мистецтво) певні права, що дозволяють їм дозволяти  або забороняти протягом певного  періоду часу ті або інші види використання цих творів. Авторське право має відношення до таких творів, як поеми, романи, музика, живопис, кінофільми тощо.

Авторське право  і суміжні права охороняються Законом України «Про авторське  право и суміжні права» від 23 грудня 1993р. Даний закон охороняє особисті немайнові та майнові права авторів та інших провопріемніков, пов'язаних із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), а також права виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (суміжні права).

Об'єкти авторського  права і суміжних прав підлягають правовій охороні незалежно від  їх цінності. Не має значення рівень художнього, літературного чи наукового  твору.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Про авторське та суміжні права [Електронний ресурс]: Закон України № 3792-ХІI від 23.12.1993. Зі змінами від 28.02.1995,  16.07.1999, 11.07.2001, 22.05.2003, 20.11.2003, 13.01.2011, 13.04.2012, 16.10.2012 рр. // Верховна Рада України [веб-сайт]. - Режим доступу http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page. – Загол. з екрану.

2.Гражданский Кодекс Украины. По состоянию на 15 августа 2006 года. – Х.: «Одиссей», 2006 – 400 с.

3. Коссак В.М., Якубівський І.Е., Право інтелектуальної власності: Підручник. – К.: «Істина», 2007. – 208 с.

4. Липинский В.В., Основы интеллектуальной собственности: Курс лекций. – Донецк: НордПресс, 2005. – 188 с.

5. Мікульонок І.І., Основи інтелектуальної власності: Навч. посібник. – К.:ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», Ліра – К, 2005. – 232 с.

6. Офіційний вісник України / Щотижневий збірник актів законодавства. К.: «Логос», № 32, 2001. – 400 с. (до Закону України про авторське право і суміжні права внесено зміни, згідно із Законом № 2627-III від 11.07.2001)

7. Права интеллектуальной собственности в Украине. Авторское право / Сб. систематизированного законодательства. – К.: «Блиц-Информ», Вып.10, окт.2004. – 226 с.