Зміст та форма договору транспортного експедирування

Договір транспортного експедирування укладають у письмовій формі. Крім того, клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона необхідна для виконання його обов'язків. Клієнт зобов'язаний також надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. У свою чергу, експедитор повинен повідомити клієнта про виявлення недоліків одержаної інформації, а в разі її неповноти — вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. 
У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації про властивості вантажу та умови його перевезення[Додаток 1].

При виконанні своїх обов'язків експедитор має право залучити інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків інших осіб він відповідає перед клієнтом за порушення договору. За невиконання чи неналежне виконання обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до положень Цивільного кодексу України, що встановлюють відповідальність за порушення зобов'язання[14].

Клієнт і експедитор мають право відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку з розірванням договору транспортного експедирування[1].

Отже, сутність цього договору полягає в тому, що одна особа, яка потребує перевезення певного вантажу (клієнт), передає функції щодо організації Його відправки чи одержання іншій особі (експедитору). 

3. Юридична характеристика та істотні умови договору транспортного експедирування

Відповідно до ст. 316 ГКУ, «за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу»[2].

Цьому виду договорів притаманні такі ознаки:

1. Договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

2. Двостороннім.

3. Оплатним.

За загальним правилом, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов.

Істотні умови – це такі умови без яких договір вважається не укладеним.

Якості істотних умов в зміст договору можуть включені умови які запропоновані однією із сторін і за згодою іншого, включити у перелік істотних умов.

Істотні умови договору транспортного експедирування перелічені у ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Істотними умовами договору транспортного експедирування є:

1) відомості про сторони договору:

— для юросіб — резидентів України: про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі;

— для юросіб — нерезидентів України: про найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

— для фізосіб — громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, адресу місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

— для фізосіб — іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;

2) вид послуги експедитора;

3) вид та найменування вантажу;

4) права, обов'язки сторін;

5) відповідальність сторін, у т. ч. в разі заподіяння шкоди внаслідок дії непереборної сили;

6) розмір плати експедитору;

7) порядок розрахунків;

8) пункти відправлення та призначення  вантажу;

9) порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;

10) строк (термін) виконання договору;

11) а також усі ті умови, щодо  яких за заявою хоча б однієї  зі сторін має бути досягнуто  згоди[15].

Отже, договір транспортного експедирування є: консенсуальним, оплатним, двостороннім, який укладається у письмовій формі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ II. Зміст та форма договору транспортного експедирування

2.1 Сторони договору  транспортного експедирування та  їх правове становище

Згідно зі статею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»сторонами договору є:

— експедитор (транспортний експедитор) — суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його кошти виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

— клієнт — споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору[3].

Експедитор може виконувати чи організовувати або забезпечувати виконання визначених договором транспортного експедирування послуг як особисто, так і залучати інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Причому у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків інших осіб він несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб як за власні дії.

Обов'язки експедитора може виконувати й перевізник. При цьому всі положення, що застосовуються до договорів транспортного експедирування, повною мірою поширюються й на договори перевезення, стороною якого виступає перевізник (експедитор). Умови щодо надання послуг експедиції (супроводу вантажу на всьому шляху) можуть бути викладені в окремому документі (договорі) або міститися безпосередньо у договорі перевезення[16].

Які ж види послуг становлять предмет договору транспортного експедирування?

Статтею 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» наведено перелік видів послуг, які експедитори надають клієнтам. Так, експедитори за дорученням клієнтів:

1) забезпечують оптимальне транспортне  обслуговування, а також організовують  перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»;

2) фрахтують національні, іноземні  судна та залучають інші транспортні  засоби і забезпечують їх подання  у порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти  для своєчасного відправлення  вантажів;

3) здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, дороблянням, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

4) ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;

5) організовують охорону вантажів  під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

6) організовують експертизу вантажів;

7) оформлюють товарно-транспортну  документацію та розсилають її  за належністю;

8) надають в установленому законодавством  порядку учасникам транспортно-експедиторської  діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

9) виконують комплекс заходів  з відправлення вантажів, що надійшли  у некондиційному стані, з браком, у пошкодженому, неміцному, нестандартному упакуванні або такому, що не відповідає вимогам перевізників;

10) страхують вантажі та свою відповідальність;

11) забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

12) забезпечують оптимізацію руху  матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

13) здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за  перевезення, перевалку, зберігання  вантажів;

14) оформляють документи та організовують  роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

15) надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;

16) надають інші допоміжні та  супутні перевезенням транспортно-експедиторські  послуги, що передбачені договором  транспортного експедирування і не суперечать законодавству[3].

Крім послуг, наведених у переліку, сторонами може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (ст. 316 ГКУ та ст. 929 ЦКУ), а саме:

— перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та розвантаження;

— сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта;

— одержання необхідних для експорту та імпорту документів;

— виконання митних формальностей тощо[5].

Отже, сторонами договору транспортного експедирування є експедитор який за дорученням клієнта та за його кошти виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування, а клієнт споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

2.2 Документи та  інша інформація, що надаються  експедиторові

Для договорів транспортного експедирування Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачена обов'язкова письмова форма. Оскільки такі договори можуть укладатися як для виконання послуг, пов'язаних з одноразовим перевезенням вантажу, так і численних замовлень, то для спрощення договірних відносин з клієнтом експедитори укладають довгострокові договори транспортного експедирування. При цьому вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу, маршрут, вид транспорту зазначаються у Заявці, що є невід'ємною частиною договору. Заявка може подаватися або на окремий вантаж, або на окремі послуги, залежно від домовленості сторін.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування[17].

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами є:

• авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
• міжнародна автомобільна накладна (CMR);
• накладна СМГС (накладна УМВС);
• коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ);
• вантажна відомість (Cargo Manifest);
• інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення[18].

Згідно зі ст.. 933 ЦКУ клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.

Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію.

У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі.

Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті[1].

Учасниками транспортного експедирування виступають експедитор (перевізник), клієнт. Експедитор за дорученням клієнта забезпечує доставку вантажу відповідно до умов договору транспортного експедирування (далі — ТЕ). Жодних спеціальних дозволів для здійснення такої діяльності Закон про транспортно-експедиторську діяльність від експедитора не вимагає.

Якщо експедитор сам виконує обов'язки перевізника (відповідно до ч. 2 ст. 929 ЦКУ), йому потрібна ліцензія, виходячи з норм ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який передбачає ліцензування таких видів діяльності як: