Аналіз створення та перспективи розвитку земельних банків

 

 

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

“Національний гірничий університет”

 

 

 

 

 

 

Кафедра геодезії

 

 

 

 

 

 

Курсовиы проект

з дисципліни «Управління земельними ресурсами»

на тему «Аналіз створення та перспективи розвитку земельних банків»

 

 

 

 

Виконавець:

студент групи ГК-13-1с

Путятіна К.Л.

 

Керівник:

асистент кафедри геодезії

Трегуб М.В.

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

2013

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП          3 

1 Аналіз законодавчої  бази щодо створення Державного 

земельного банку в Україні        5

2 Загальні засади створення  та функціонування Державного 

земельного банку          14

3 Перспективи розвитку земельного банку в Україні   18

ВИСНОВКИ         22

ЛІТЕРАТУРА         24

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

На сьогодні понад сто банків України кредитують підприємства агропромислового комплексу, переважно на короткострокову перспективу на різних умовах та під різні відсотки.

Вартість кредитів сьогодні залишається доволі високою. Так, процентні ставки, під які залучалися кредити у 2013 році, в середньому в Україні, склали 22-24 % річних.

З метою створення сприятливих умов для сільгосптоваровиробників при залученні кредитів, було відкрито вітчизняний ринок банківських послуг для іноземних банків, які повинні були б надавати, в тому числі аграріям, дешеві кредити. Проте вартість кредитів іноземних банків виявилась всього на 2 процентних пункти нижчою, ніж вітчизняних.

З метою зменшення навантаження сільгосптоваровиробників при сплаті відсотків за користування кредитами, щорічно у державному бюджеті передбачаються видатки для здешевлення відсоткової ставки за залученими кредитами. За період дії програми, починаючи з 2000 року, вона зарекомендувала себе досить ефективною та діє як мультиплікатор для споріднених галузей економіки.

На 1 бюджетну гривню щорічно залучається, в середньому, від 15 до 20 грн. інвестиційних коштів.

Щорічна потреба в компенсаційних коштах для здешевлення кредитів, залучених у поточному році, та перехідних кредитів, залучених у минулі роки складає 1,5 млрд. гривень.

Проте, виділення бюджетних коштів для здешевлення кредитів є недостатнім та не дозволяє задовольнити потребу аграріїв в компенсаційних коштах в повному обсязі.

В середньому, потреба задовольняється лише на 30 %.

Враховуючи досвід країн світу щодо пошуку можливих шляхів зниження процентних ставок для аграріїв, Урядом було прийнято рішення створити Державний земельний банк.

Державний земельний банк був створений у 2012 році постановою уряду і мав виконувати дві основні функції:

- фінансової установи  для надання кредитів вітчизняним сільгосптоваровиробникам;

- спеціалізованої установи  при іпотечному кредитуванні  під заставу землі (Нідерланди, Словенія, Литва, Данія, Угорщина, Польща, Франція).

Функціонування Банку, як фінансової установи, дозволило аграріям залучати кредити за процентними ставками, які дорівнюються обліковій ставці Національного банку України плюс 2,5-4,5%.

Таким чином, загальний відсоток, під які кредитуються підприємства АПК складатиме 10-12 % річних.

Одним із інструментів, який дозволяє створити сприятливі умови для довгострокового кредитування виробників галузі є програма здешевлення кредитів, яка діє починаючи з 2000 року.

Відповідно до Порядку використання коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 794 передбачається можливість надання компенсації відсоткової ставки за кредитами в розмірі: у національній валюті – 15 % (подвійна облікова ставка НБУ) в іноземній валюті - 7 % річних.

Таким чином, при середньоринковій процентній ставці за користування кредитами в національній валюті 22-24% річних підприємства АПК сплачують 7-9% річних.

Середньо- та довгострокові кредити залучаються для придбання основних засобів сільськогосподарського призначення, техніки та обладнання, племінної худоби, будівництва та реконструкції виробничих приміщень.

 

1 Аналіз законодавчої бази щодо створення Державного земельного банку в Україні

 

 

Формально Держзембанк був створений ще в 2012 році постановою уряду  «Про створення Державного земельного банку». Основне завдання цієї фінустанови - надавати дешеві кредити для аграріїв.

Слід відмітити, що вперше ідея створення подібного банку була "зафіксована" на законодавчому рівні у ч.4 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України, введеного у дію 1 січня 2002 р. Кодекс містить доручення Кабінету Міністрів України протягом 6 місяців розробити і подати на затвердження Верховної Ради України проект Закону України "Про державний земельний (іпотечний) банк". Однак дане доручення протягом більше як 10 років виконане не було, хоча на розгляд Верховної Ради України відповідні законопроекти вносилися неодноразово.

До ідеї створення Державного земельного банку Кабінет Міністрів України знову звернувся при розробці у 2011 р. проекту Закону "Про ринок земель", в який були включені кілька статей про створення та діяльність Державного земельного банку. Однак прийняття Закону "Про ринок земель" з політичних причин було відкладено на період після парламентських виборів в Україні, призначених на 28 жовтня 2012 р.

Проте схоже, що уряд та урядова більшість у парламенті не стали очікувати закінчення парламентських виборів, призначених на 28 жовтня 2012 р., і почали проводити законодавчу роботу за новим планом. Оскільки не вдалося прийняти проект Закону України "Про ринок земель" у цілому, то було вирішено прийняти його частинами, розділивши на окремі законопроекти. Зокрема, протягом березня-травня 2012 р. у Верховній Раді України були зареєстровані і в червні-вересня того ж року розглянуті проекти законів України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" (набув чинності 19 серпня 2012 року), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (повторно прийнятий в цілому 6 вересня 2012 р.), "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" (щодо деяких обмежень оренди земель сільськогосподарського призначення)", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження обмежень на набуття у власність земель сільськогосподарського призначення" та інші.

Що стосується створення Державного земельного банку, то уряд України вжив щодо його створенню такі кроки:

1. У березні 2012 р. до бюджету  України були внесені зміни, які  дозволяють Кабінету Міністрів України використати 120 млн грн для формування статутного фонду Державного земельного банку;

2. 21 червня 2012 р. Верховна  Рада України прийняла Закон "Про  внесення змін до деяких законодавчих  актів України щодо розмежування  земель державної та комунальної  власності", яким передбачила  створення Державного земельного  банку та надала Кабінету Міністрів України право передавати до статутного капіталу землі державної власності. Через порушення регламенту при голосуванні за даний законопроект Верховна Рада України 6 вересня 2012 скасувала своє рішення від 21 червня 2012 р. про прийняття даного законопроекту і в той же день повторно прийняла його остаточно.

3. 2 липня 2012 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про створення Державного земельного банку", якою визначив, що державний земельний банк має бути створений відповідно до ст. 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Дана стаття Закону присвячена діяльності виключно державних банків.

4. Оскільки Закон "Про банки і банківську діяльність" не дозволяє передавати до статутного капіталу державних банків землю та інше майно, а також не дозволяє державним банкам здійснювати операції щодо придбання та продажу земельних ділянок та інші трансакції щодо землі, то 11 вересня 2012 р. народним депутатом України від Партії регіонів І.Прасоловим був внесений на розгляд Верховної Ради проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо державного земельного банку".

18 вересня 2012 р. проект Закону  України "Про внесення змін  до Закону України "Про банки  і банківську діяльність" щодо  Державного земельного банку" був розглянутий Верховною Радою  України у першому і другому  читанні з незначним інтервалом  у часі та прийнятий в цілому. Даний законопроект спрямований на легалізацію створення Державного земельного банку з точки зору вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність", який пред’являє дуже суворі вимоги щодо створення банківських установ. Зокрема, законопроектом, по-перше, передбачено надання Кабінету Міністрів України дозволу на формування статутного капіталу Державного земельного банку за рахунок грошових внесків та внесків у вигляді земельних ділянок. По-друге, Державному земельному банку надане право здійснювати операції із земельними ділянками та майновими правами щодо них відповідно до законодавства України в сфері земельних відносин та свого статуту. Тобто Державний земельний банк наділяється правом купувати і продавати земельні ділянки, передавати їх в оренду та інше користування. А якщо до цих повноважень додати ще й таке повноваження зі "стандартного пакету" банку, як надання кредитів під заставу землі, що передбачено Законом "Про банки і банківську діяльність", то можна цілком точно накреслити "юридичний портрет" Державного земельного банку як принципово нової банківської установи: вона поєднуватиме у собі функції іпотечного банку, який надаватиме кредити під заставу землі; буде державним торгівцем, який купуватиме та продаватиме землю та права на неї; вчинятиме інші правочини щодо землі (міна, оренда тощо).

Оскільки важливим напрямом зовнішньополітичного курсу України є приєднання до Європейського Союзу, то виникає питання, наскільки створення державного земельного банку з вищезазначеними функціями відповідає європейському досвіду. Слід відмітити, що в ряді європейських країн були створені державні установи для здійснення певних функцій управління земельними ресурсами. Так, у Угорщині створений Національний земельний фонд, у Чехії - Земельний фонд, у Польщі - Агентство сільськогосподарської нерухомості, у Литві - Національна земельна служба, у Латвії - державна земельна служба, у Данії - Департамент консолідації земель Дирекції продовольства, лісівництва та рибальства, у Нідерландах - Служба управління землями і водами, у Болгарії - Національна компанія "Земля". Завдання таких установ, як правило, полягають у забезпеченні приватизації земель, здійснення державного управління землями, консолідації подрібнених земельних ділянок, забезпеченні сільського розвитку та створення нових фермерських господарств. Однак операції щодо надання кредитів під заставу землі зазначені установи не здійснюють. Отже, Державний земельний банк буде унікальною установою, покликаною забезпечити розвиток ринку земель у сприятливому для суспільства напрямку. Прийнявши Закон "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо державного земельного банку", Верховна Рада України "перевиконала" передбачене Земельним кодексом України завдання щодо прийняття Закону України "Про Державний земельний (іпотечний) банк". Адже Державний земельний банк буде не тільки іпотечним, а й виконуватиме нетипові для звичайних банківських установ функції щодо здійснення операцій на земельному ринку.

Однак такого розвитку подій можна очікувати лише за умови, що законодавство України буде істотно "скориговане" під завдання діяльності цього банку. А масштаб коригування очікується чималий. По-перше, необхідно внести певні зміни до Конституції України. Адже, згідно зі ст. 13 Конституції України "земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією". А статтею частиною 5 ст. 116 Основного Закону країни встановлено, що управління об"єктами державної власності здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до закону. Отже, Конституція України передбачає, що розпорядження землями державної власності від імені держави-власника можуть здійснювати лише органи влади. А Державний земельний банк є державною юридичною особою, яка чинним земельним законодавством не наділена правомочностями щодо розпорядження землями. Тому діяльність банку зі здійснення земельних транзакцій суперечитиме перш за все Конституції України.

Крім того, незрозуміло, на якому праві держава передаватиме власні землі до статутного капіталу Державного земельного банку. Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України землі державної власності можуть надаватися державним юридичним особам, до яких відноситься і Державний земельний банк, виключно у постійне користування. Однак постійний землекористувач наділений лише двома правомочностями - щодо володіння і користування землею. А розпоряджатися нею шляхом продажу чи вчинення інших правочинів він не має права. Отже, за чинним земельним законодавством Державний земельний банк становить дорогу з одностороннім рухом: земельні можуть передаватися банку у постійне користування, але банк не зможе передати такі землі іншим особам.

З метою виходу з цього "глухого законодавчого кута" буде, мабуть, доцільним ввести у земельне законодавство України інститут права господарського відання майном, який закріплений у Господарському кодексі України. Так, згідно із ст. 136 Кодексу, право господарського відання є речовим правом суб"єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Якщо у Земельний кодекс України буде введений інститут права господарського відання землею, призначений для легалізації діяльності Державного земельного банку, то останній матиме право відчужувати земельні ділянки державної власності. При цьому відпаде потреба у передачі державою земельних ділянок до статутного капіталу цього банку. Водночас, якщо законодавець сприйме пропозицію щодо введення в Земельний кодекс України інституту права господарського відання землею, то з внесенням відповідних змін до законодавства варто поспішити. Адже, з 1 січня 2013 р. почалося ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому передбачена і реєстрація права господарського відання землею. Отже, створення належної правової бази для діяльності Державного земельного банку потребуватиме внесення змін до Закону України "Про державний земельний кадастр" та до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".