Операції комерційних банків з цінними паперами

Актуальність теми. Провідне місце  у перехідному періоді економіки  України належить фінансово-кредитній  системі. Від ефективності й безперебійності  функціонування кредитно - фінансового  механізму залежить не лише своєчасне  отримання коштів окремими господарськими одиницями, а й темпи економічного розвитку країни в цілому.

Становлення національного  ринку цінних паперів України  відбувалося за активної участі комерційних  банків.Але дослідження ,пов’язані з функціонуванням цього ринку являються недосконалими. Тобто саме про стан діяльності комерційних банків України на ринку цінних паперів відомо не багато ,але потребує висвітлення й обгрунтування.Значної уваги вимагає дослідження проблем,які потребують наукового осмислення і практичного вирішення щодо підвищення ефективності банківської діяльності за допомогою операцій з цінними паперами. Важливість цих проблем і недостатній рівень їх вивчення істотно посилили важливість розробки концептуальних підходів до їх вирішення та наукового обгрунтування перспектив розвитку національного ринку цінних паперів.

Теоретичне та практичне  значення теми. Тема дослідження має  важливе теоретичне значення. Створення  нової банківської системи в  Україні на основі державних банків почалося у 1991 році з прийняттям Закону України “Про банки і банківську діяльність” [2], згідно з яким було закладено основи класичної дворівневої банківської системи, що включає верхній та нижній рівні, а також визначено, які банки належать до кожного з рівнів і яким буде механізм зв‘язків між ними. До найбільш складних і малорозроблених проблем з даної теми в нашій теорії відносяться:

оцінка операцій з цінними  паперами банку;

визначення класу емітента;

оцінка фінансового стану  емітента;

визначення ринкової вартості груп цінних паперів в портфелі банку.

Ці питання стосовно діяльності об’єкта дослідження розглядаються в роботі.

Мета і задачі роботи. Метою роботи є проведення операцій комерційних банків з цінними  паперами АБ “Експрес-банка” на основі використання відповідних методів  дослідження з урахуванням досвіду розвитку вітчизняних і зарубіжних суб’єктів господарської діяльності. Дослідження проводяться з метою розробки рекомендацій і пропозицій направлених на покращення фінансової діяльності банку. До основних задач дослідження відносяться:

Характеристика і оцінка операцій з цінними паперами банку.

Визначення класу емітента.

Оцінка фінансового стану  емітента.

Визначення ринкової вартості груп цінних паперів в портфелі банку.

Методи дослідження. До основних методів аналізу, що використовуються в роботі відносяться внутрішній та зовнішній аналіз, визначено клас емітента, дана оцінка фінансового стану емітента. Особлива увага звертається на визначення ринкової вартості цінних паперів АБ “Експрес-банка”.

Об’єкт дослідження. Акціонерний комерційний банк “Експрес-банку” надається право здійснювати придбання облігацій за рахунок власних та залучених коштів за умов дотримання економічних нормативів, встановлених Національним банком України. Він може на договірній основі здійснювати купівлю-продаж облігацій на вторинному ринку та кредитування юридичних осіб під заставу облігацій, в тому числі з використанням договорів Репо.

Огляд джерел, що використані  в роботі. У роботі використані  нормативні документи України, наукові  розробки, періодична література, а  також матеріали, що відображають господарську і фінансову діяльність об'єкта дослідження. У роботі використані наукові розробки наступних авторів: Василика О.Д., Егакова И.И., Жукова Э.Ф., Золотогорова В.Г., Индрисова А.Б., Ланового В.Т., Поддерегина В.Г. і ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

1.1 Сутність,значення та види цінних паперів

1.2 Операції комерційних банків з цінними паперами

1.3 Суть,значення та структура  ринку цінних паперів у комерційних  банках

2.ОРГАНІЗАЦІЯ ДЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

2.1 Операції комерційних банків  по емісії власних цінних паперів

2.2 Оцінка інвестиційної якості  портфелю цінних паперів комерційних  банків

2.3 Формування резервів для покриття  можливих збитків від операцій з цінними паперами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОПЕРАЦІЙ  КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ З ЦІННИМИ  ПАПЕРАМИ

 

 

Сутність,значення та види цінних паперів

 

В умовах ринкової економіки важливу  роль у фінансовій діяльності відіграють цінні папери. З їх використанням вирішуються питання щодо залучення коштів для фінансування програм, проектів, підприємств; забезпечення обігу ресурсів; створення умов для залучення та використання інвестицій; здійснення контролю за формуванням та впровадженням господарських проектів; управління ефективністю використання активів та ін. Проведення операцій з цінними паперами надає додаткові можливості суб'єктам в управлінні фінансовими активами. Такі інструменти застосовують в різних видах та формах, що дає змогу вирішувати різноманітні фінансові проблеми, які виникають за певних обставин.

Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння  та визначають взаємовідносини між  особою, яка їх емітувала, та їх власником  і передбачають, як правило, виплату  доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

         Цінні папери – це активи, що є свідченням майнових відносин між емітентами і власниками та відтворюють порядок їх реалізації в процесі проведення фінансових операцій. Використання цінних паперів передбачає:

– надання визначених умовами випуску  цінних паперів прав емітенту й інвестору;

– виконання визначених умовами  емісії зобов'язань (як емітентом, так  і власником);

– передавання таких прав (у певних випадках і зобов'язань) іншим особам в порядку, встановленому умовами випуску цінних паперів.

У Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок" (ст. 3) подано таке визначення: "Цінні папери – документи  встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам".

Цінні папери виконують важливі  функції. їх використання дає можливість вирішувати значну кількість проблем  інвестиційного розвитку, забезпечення обігу ресурсів, підприємницької  діяльності, залучення інвестиційного капіталу та ін. За допомогою цінних паперів здійснюються:

– мобілізація коштів з метою  фінансування цільових державних та місцевих програм;

– забезпечення руху капіталів між  галузями, сферами економіки, країнами;

– обслуговування обігу прав власності  на фінансові активи;

–   регулювання фінансового розвитку країни;

– надання інформації про діяльність емітента, розвиток галузей економіки, країни в цілому та міжнародних операцій;

– проведення державного регулювання  розвитку грошово-кредитних відносин;

– фінансування дефіциту державного бюджету;

– проведення операцій емітентів  на міжнародних ринках;

– інші операції.

Зокрема, фінансування дефіциту державного бюджету може відбуватися за допомогою  різних методів. Одним з них є  випуск і розміщення державних боргових цінних паперів. З метою залучення коштів органи державного управління (на загальнодержавному рівні – це Міністерство фінансів) проводять випуск облігацій державної позики. Вони можуть пропонуватися до розміщення як на внутрішньому, так і на зовнішньому фінансовому ринках. Продаж державних облігацій дає можливість залучити кошти, необхідні для фінансування бюджетного дефіциту. В Україні для вирішення таких задач проводиться емісія ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) і ОДЗП (облігації державної зовнішньої позики). Кожен з таких способів має певні переваги і недоліки. Вони враховуються при прийнятті рішень зі здійснення випусків таких державних цінних паперів.

Ще одним прикладом може бути випуск і розміщення акцій. Такий  вид цінних паперів мають право  використовувати акціонерні товариства (як відкриті, так і закриті). Акції емітуються з метою залучення капіталу для забезпечення господарської діяльності підприємства. Випуск акцій може здійснюватися як для формування капіталу акціонерних товариств, так і поповнення його в разі необхідності залучення додаткових внесків з метою збільшення його обсягів. У процесі такої діяльності можуть використовуватися різні види акцій, форми їх випуску та способи розміщення.

Цінні папери поділяються на дві  групи: емісійні та неемісійні. Емісійні цінні папери засвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). Неемісійні цінні папери відображають операції між суб'єктами з придбання та продажу емісійних цінних паперів. До емісійних цінних паперів належать: акції, облігації, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, сертифікати фондів операцій з нерухомістю, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов'язання України. До складу неемісійних цінних паперів входять похідні цінні папери.

Залежно від цільової спрямованості  випуску та змісту операцій, що проводяться  з використанням цінних паперів, всі вони поділяються на декілька видів. Кожен із видів цінних паперів  має певне призначення використовується з метою забезпечення визначених операцій. Основними критеріями класифікації видів цінних паперів є:

– умови одержання та погашення капіталу;

– надання прав інвесторам та емітентам;

– умови обігу цінних паперів.

До основних видів цінних паперів, що наявні в Україні сьогодні, зараховують:

– пайові;

– боргові;

– іпотечні;

– похідні;

– товаророзпорядчі;

– приватизаційні.

 

 

                                Рис.1.1. Види цінних паперів

 

Пайові цінні папери є свідченням пайової участі інвестора у власному капіталі емітента. На основі таких вкладів суб'єкти інвестування одержують права, передбачені установчими документами підприємства. З використанням пайових цінних паперів здійснюються:

– залучення капіталу;

– забезпечення переходу власності  на капітал від одних інвесторів до інших;

– забезпечення перетікання капіталу (в різні галузі, території, між  державами);

– проведення контролю за діяльністю акціонерного товариства;

– одержання доходів (дивідендів, приросту капіталу);

– проведення реорганізації підприємств.

Основні права, яких набувають після придбання пайових цінних паперів, – це права на:

– участь в управлінні справами емітента;

– одержання дивідендів;

– перепродаж своєї частки;

– участь в розподілі майна у  разі ліквідації емітента.

До пайових цінних паперів належать акції та інвестиційні сертифікати. Акція – це цінний папір, що є свідченням вкладів інвестора до статутного капіталу акціонерного товариства, на основі чого він одержує права, передбачені установчими документами. Інвестиційний сертифікат відображає частку активів його власника в капіталі інституту спільного інвестування.

Боргові цінні папери використовуються з метою забезпечення залучення  капіталу на умовах позики. Умовами  їх емісії є чітке визначення термінів обігу, обов'язковість погашення  та платність за користування залученими активами.

Боргові цінні папери – це цінні  папери, які засвідчують відносини  позики. Вони передбачають, що емітент  має зобов'язання сплатити їх власнику в установлений термін номінальну вартість цінного папера та виплатити дохід чи надати інші майнові права. Боргові цінні папери надають інвестору право участі не у власному капіталі, а в залученні активів за умов боргу. Вони відрізняються від пайових цінних паперів порядком погашення, обігом, виплатою доходів та іншими ознаками. В Україні до боргових цінних паперів належать:

– облігації (державні, місцевих позик, підприємств);

– казначейські зобов'язання України;

– ощадні (депозитні) сертифікати;

– векселі.

Облігація – це цінний папір, що засвідчує  внесення інвестором коштів емітенту на визначений термін на умовах повернення та платності. За складом ціни розміщення облігації можуть бути відсотковими, цільовими, дисконтними.

  В свою чергу, державні облігації можуть здійснювати обіг на внутрішньому (внутрішня позика) та на зовнішньому (зовнішня позика) ринках.

Казначейські зобов'язання України  виникають внаслідок внесення інвесторами  коштів до Державного бюджету на умовах позики.

Вексель – це цінний папір, за яким боржник має безумовне грошове  зобов'язання (векселедавця або платника) сплатити у певний період зазначену суму грошей власникові векселя.

Ощадний (депозитний) сертифікат відображає операції з депонування інвесторами  коштів до банку на умовах позики.

Іпотечними є цінні папери, випуск яких забезпечується іпотечним покриттям (іпотечним пулом). В Україні використовують такі види іпотечних цінних паперів: іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні, сертифікати ФОН (Фонд операцій з нерухомості).

Товаророзпорядчі цінні папери використовуються з метою надання  їх власнику права на передачу повноважень з розпорядження майном іншим особам. Прикладом можуть бути ордерні цінні папери, використання яких передбачає право власника призначати уповноважену особу виконувати функції, що випливають з їх володіння.