Сучасні проблеми та перспективи розвитку грошового ринку в Україні

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Гроші та кредит”

 

на тему: «ГРОШОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ:

ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ  ТА РОЗВИТКУ»

 

 

 

Науковий керівник: доцент Гордієнко Л.А.   Результат рецензування: «На доопрацювання» «___»__________2013р. ___________  (підпис) Допущено до захисту «___»__________200__ р. ___________  (підпис)		Виконала: Студентка 3 курсу групи ФК-111 Харченко Алла Петрівна фінансово-економічного факультету денної  форми навчання № залікової книжки_______________ «___»______________2013р.   ______________________ (підпис студента) Робота доопрацьована  «___»______________200__ р.   ______________________(підпис студента)

 

Черкаси 2013 р.

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………. ... 3

РОЗДІЛ  1 СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОШОВОГО РИНКУ……………………………………………………………………………………. 5

1.1 Поняття грошового ринку……………………………………………………………5

1.2 Попит та пропозиція на гроші……………………………………………………6

1.3 Графічна  модель грошового ринку. Рівновага  на грошовому ринку………... 12

1.4 Грошова система  Франції………………………………………………………… 14

РОЗДІЛ  2 АНАЛІЗ ГРОШОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ…………………………….. 19

2.1 Особливості державного  регулювання грошового ринку в Україні……………. 19

 

2.2  Аналіз функціонування грошового ринку України на сучасному етапі……….. 20

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ  РИНКУ ГРОШЕЙ УКРАЇНИ……………………………………………………………………………….. 30

3.1 Сучасні проблеми та перспективи розвитку грошового ринку в Україні………30

ВИСНОВОК…………………………………………………………………………….. 35

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………….. 38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

На мій погляд, однією з актуальних тем є «грошовий  ринок». Грошовий ринок є і найдосконалішим ринком. Перш за все, тому, що забезпечує практично єдину ставку позичкового відсотка не тільки в кожній даній країні, але і на міжнародному рівні. На грошовому ринку існують розвинена інформаційна структура і мережа банків, широкий ринок позикових коштів і тим самим забезпечують головна умова існування конкурентного ринку в цілому - вільний "вхід" до нього і вільний "вихід" з нього. Очевидно, що грошовий ринок є ключовим елементом в ринковій системі. Без розвиненого грошового ринку ринкова система в цілому не може вважатися повноцінним. Тим не менш, грошовий ринок є знаряддям вдосконалення ринкової системи, своєрідним двигуном економіки країни до цієї системи.

Грошовий ринок - це особливий сектор ринку, на якому  здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар. Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі.

Вивченням даним питаням в різний час займалися вчені різних галузей. Проблеми розвитку і функціонування грошового ринку висвітлювали А.С. Гальчинський, М.І. Савлук, Б.С. Івасів, Кейнс, Дж. Тобін та інші.

Метою роботи є дослідження сутності та складових ринку грошей, факторів, що визначають їх функціонування.

Предметом дослідження виступають структурні елементи ринку грошей та взаємозв’язки між ними.

Об’єктом дослідження є ринок грошей.

Реалізація поставленої  мети передбачає аналіз, як офіційних документів, регламентуючих стан грошового ринку, так і навчальної та загальноекономічної літератури.

Методами, які застосовані в даній роботі є метод аналізу, статистичний, графічний та табличний.

         У першому розділі розглядається  поняття грошового ринку, його  особливостей і структури, а також попиту і пропозиції на ньому. У наступному розділі аналізуються аспекти сучасного грошового ринку України, а також шляхи його вдосконалення.У третьому розділі описуються перспективи розвитку грошового ринку України в сучасних умовах.

         Таким чином, метою даної роботи є розгляд грошового ринку. Для цього необхідно виконати наступні завдання:

         –   визначити поняття грошового  ринку;

         –   розкрити його сутність і структуру;

         –   охарактеризувати попит і пропозицію на грошовому ринку;

         –   провести огляд грошового ринку України;

         –  визначити проблеми становлення та перспективи розвитку грошового ринку України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  1 

СУТНІСТЬ  ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОШОВОГО  РИНКУ

 

1. Поняття грошового ринку

 

Як відомо, ринок  у найпростішому розумінні - система економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів. Він представляє сукупність товарного та грошового обороту.

У функціональному розумінні  сучасний ринок — поняття більш глибоко комплексне і представляє систему ринків, серед яких найважливіша роль належить грошовому (фінансовому) ринку.

Грошовий ринок — це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщаються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.[16]

Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщаються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів (рис. 1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 Потоки грошових коштів

В умовах ринкової економіки виникає дві протилежні ситуації:

1. Домашні господарства, як правило, витрачають щороку  менше, ніж утримують доходів,  тобто в них з'являються заощадження.

Заощадження —  це частина доходів домашніх господарств, яка не використовується на купівлю  товарів і послуг, сплату податків та інших боргових зобов'язань.

Найрозповсюдженішою формою заощаджень є: нагромадження у вигляді  готівки вклади в банки або придбання цінних паперів.

2. Як правило, протилежна  ситуація виникає з боку фірм. Вони позичають гроші, що пов'язано  з необхідністю здійснення прямих інвестицій.

Отже, якщо в сімейних господарств  існують надлишки грошових коштів (заощадження), а фірмам, навпаки, конче необхідні грошові кошти для інвестицій, то необхідний механізм їх передачі. Саме такий механізм утворюється завдяки функціонуванню фінансових ринків.

Грошовий ринок має  складний механізм функціонування. На нього застосовуються різноманітні інструменти та методи управління грошовими  потоками.[23]

Слід підкреслити, що гроші  не "продаються" і не "купуються" в тому ж розумінні, що продаються і купуються звичайні товари за відповідними цінами. Тут вкладено інший смисл - гроші обмінюються на інші ліквідні активи за альтернативною вартістю, яка вимірюється через норму позикового процента.

Об’єктом купівлі-продажу  на ринку є тимчасово вільні грошові  кошти. Економічні агенти купують гроші як капітал, тобто беруть у борг з виплатою процента. Отже, ціною "товару", що продається і купується на ринку, є позиковий процент.

Головною функцією грошового ринку є балансування попиту та пропозиції грошей і формування ринкового рівня процента як ціни грошей. У зв'язку з цим особливого значення набуває пізнання механізмів формування попиту та пропозиції грошей.

 

1.2 Попит  та пропозиція на гроші

 

Попит на гроші - одне з  ключових і найскладніших явищ ринку  грошей. Його вивчення виявилося центральною  проблемою сучасної теорії грошей, а успіхи в його пізнанні визначали розвиток цієї теорії в XX ст., відкривали можливості ефективного регулювання ринку грошей через механізми та інструменти грошово-кредитної політики. В Україні, де тільки формується цей ринок освоюються механізм та інструменти грошово-кредитної політики, вивчення попиту на гроші набуває особливого теоретичного та практичного значення.

На відміну від звичайного попиту на товарних ринках, який формується як потік куплених товарів за певний період, попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент. Якщо такий запас грошей розглядати як елемент багатства, котрим володіють економічні суб'єкти, то попит на гроші можна трактувати як їхнє бажання мати певну частину свого портфеля активів (багатства) в ліквідній формі. Якщо власники портфелів активів віддають перевагу ліквідній формі, то це означатиме зростання попиту на гроші, і навпаки. Такий (портфельний) підхід до вивчення попиту на гроші був застосований Дж. М. Кейнсом, котрий назвав своє трактування попиту на гроші теорією переваги ліквідності.

Попит на гроші тісно  пов'язаний зі швидкістю обігу грошей обернено пропорційною залежністю: у  міру зростання попиту на гроші кожна  грошова одиниця, що є в обороті, довше перебуватиме у розпорядженні окремого економічного суб'єкта, повільнішим буде її обіг, і навпаки. З цієї залежності випливають висновки, що мають важливе практичне значення:

• оскільки попит на гроші - явище динамічне, то і швидкість обігу грошей не

може бути постійною;

• зростання швидкості обігу грошей унаслідок падіння попиту на гроші може компенсувати дефіцит платіжних засобів при зниженні рівня монетизації валового національного продукту і послабити кризу неплатежів;
• падіння швидкості обігу грошей через зростання попиту на них послаблює вплив збільшення маси грошей в обороті на кон'юнктуру ринків, гальмує його інфляційні наслідки;
• у парі "попит - швидкість" визначальним є попит на гроші, а похідним - швидкість їх обігу. Тому фактори зміни попиту на гроші об'єктивно впливають і на швидкість їх обігу. Проте це не виключає зворотного впливу зміни швидкості обігу грошей на динаміку їх попиту. Наприклад, якщо суто організаційними заходами (збільшення частоти виплат доходів, підвищення дохідності короткострокових фінансових інструментів, удосконалення системи розрахунків тощо) забезпечується прискорення обігу грошей, то це вплине і на формування попиту на них, особливо на його трансактивну складову.

Непередбачувані потреби  в грошових витратах зумовлюються переважно надзвичайними подіями - хвороба членів сім'ї, поломка автомобіля чи інших дорогих предметів вжитку (холодильники, комп'ютери тощо), аварії на виробництві, необхідність запровадження новітніх вузлів чи деталей замість застарілих тощо. Задоволення подібних потреб економічних суб'єктів рівноцінне гарантії їх безпеки, має надзвичайно важливе значення для їх життєдіяльності і пояснює їх бажання мати в наявності певний запас грошей. Такий запас має переважно страхове призначення.

Після Кейнса його ідея спекулятивного попиту на гроші набула істотного  розвитку в працях Тобіна, Баумола та інших економістів. Зокрема, вони довели, що спекулятивний мотив впливає на весь обсяг попиту на гроші, тобто і на трансакційну, і на завбачливу його складові. Такий підхід істотно розширює роль процента як фактора формування попиту на гроші. Новим є також визнання фінансового ризику як мотиваційного чинника впливу на попит на гроші. Воно помітно послабило роль процента, оскільки зростання процентного доходу супроводжується зростанням ризику його одержання. Тому інтерес економічних суб'єктів до одержання доходів може нейтралізуватися зростаючою загрозою втрат від ризику і вони можуть віддати перевагу накопиченню грошей навіть при зростанні доходу від альтернативних активів.

Трактування Фрідмана пов'язане  з трактуванням Кейнса і є його подальшим розвитком у тому плані, що попит на гроші мотивується  не тільки зміною процентного доходу на облігації, як стверджував Кейнс, а й багатьма іншими чинниками (процентним доходом за вкладами, рівнем інфляції, доходом за акціями). Відмінність трактування Фрідмана полягає в основному у його висновках, згідно з якими вплив зміни процента на попит на гроші не настільки значний, як це вважав Кейнс, бо зростання процентної ставки зачіпає не лише альтернативну вартість грошей, а й очікувані доходи на грошові вклади та інші активи і співвідношення їх рівнів може істотно не змінитися. Тому і відповідний мотив до накопичення грошей істотно не змінюється.

Але це не означає, що мотив до накопичення запасу грошей, який зумовлюється процентним доходом, зовсім зникає. Представники всіх сучасних теорій грошей визнають альтернативну вартість зберігання грошей (готівки та поточних рахунках), її вплив на бажання мати такий запас грошей і на попит на гроші в цілому. У цьому мотиві істотно послаблений спекулятивний аспект і посилений аспект дохідності активів взагалі. Тому цей мотив краще назвати мотивом капіталізації. У міру зростання процента та інших доходів на активи бажання суб'єктів мати високодохідні активи буде посилюватися, а попит на високоліквідні форми грошей (попит на гроші), навпаки - послаблюватиметься.

Зміна обсягу валового національного  продукту, у свою чергу, визначається двома самостійними чинниками - динамікою  рівня цін та рівня реального обсягу виробництва, кожний з яких може діяти незалежно один від одного. Наприклад, абсолютний рівень цін може зростати при незмінному обсязі реального виробництва, і навпаки, останній може зростати при незмінному рівні цін чи обидва показники можуть зростати водночас, але різними темпами. Тому зміну абсолютного рівня цін та реального обсягу виробництва можна розглядати як самостійні чинники впливу на попит на гроші. Вплив кожного з цих чинників є прямо пропорційним - у міру зростання цін чи/та збільшення фізичного обсягу виробництва відповідно зростатиме попит на гроші, а при їх зниженні попит буде скорочуватися. Залежність МД від указаних двох чинників можна формалізувати як: