Функції грошей

 

О п е р а ц  і я  а) 5-го числа НБУ видав комерційному банку А позичку на суму 10,0 млн грн. за рахунок кредитної емісії; загальний резерв банку А збільшився на цю суму.

б) за рахунок вільного резерву банк А видав 6-го числа  позичку швейній фабриці на суму 8,8 млн грн., яку перерахував на її розрахунковий рахунок. Решта 1,2 млн грн. залишилась на коррахунку

 банку А для збільшення  обов'язкового резерву ((10,0 млн  грн*12%)/100);

в) за рахунок одержаної  позички швейна фабрика в той  самий день заплатила 8,8 млн грн. за тканину, куплену у торговельної організації, яка обслуговується банком Б.

Відобразимо операцію № 1 на балансі банку А.

Баланс комерційного банку А, млн грн.

Активи	Пасиви
1. Резерви                     + 10,0 (1а)                                        - 8,8 (1в)  2. Позички                    + 8,8 (1б)	1. Позичка НБУ             + 10,0 (1а) 2. Залучені кошти          + 8,8 (1б)                                           - 8,8 (1в)
Підсумок                        + 10,0 (1)	Підсумок                          + 10,0 (1)

 

Як видно з наведених  даних, після всіх змін баланс банку  А зріс на 10 млн грн. Це значить, що в його обороті осіли ті 10,0 млн грн., які були емітовані НБУ для кредитування цього банку. На цю суму зростає і загальна маса грошей в обороті. Банк А і сам створив безготівкових грошей в обсязі 8,8 млн грн. (за операцією 1б), але вони перейшли в оборот банку Б (за операцією 1в) і відобразяться на його балансі. Якби торговельна організація, якій ці гроші надійшли, мала свій рахунок у банку А, то балансовий підсумок в останнього, а отже і обсяг депозитних грошей в його обороті, зріс би на 18,8 млн грн.

 Перш ніж відобразити  зміну резервів на балансі  банку Б, опишемо подальший  рух коштів, які сплачені торговельній  організації.

 

О п е р а ц  і я    а) Сплачені торговельній організації 8,8 млн грн. зараховані на її рахунок у банку Б; на цю суму у нього збільшився загальний резерв;

 б) за рахунок  приросту резерву банк Б 9-го  числа надав позичку меблевій  фабриці на суму 7,75 млн грн. (вільний  резерв), яку переказав на її  розрахунковий рахунок. Решту  резерву (1,05 млн грн.) банк залишив  на своєму коррахунку для збільшення обов'язкового резерву ((+8,8*12%)/100)

 в) 10-го числа меблева  фабрика, використавши повну суму  одержаної позички, оплатила свої  борги деревообробному комбінату  (ДОК 1) за куплені раніше лісоматеріали.  ДОК 1 обслуговується банком В.

 Указана операція 2 так відобразиться на балансі  банку Б:

Баланс банку  Б, млн. грн.

Активи	Пасиви
1. Резерви                     + 8,8 (2а)                                        - 7,75 (2в)  2. Позички                     +7,75 (2б)	1. Залучені кошти          + 8,8 (2а)                                           - 7,75 (2в)                                           + 7,75 (2б)
Підсумок                        + 8,8 (2)	Підсумок                          + 8,8 (2)

 

З цієї таблиці можна зробити такі висновки:

* у балансі банку  Б утрачено видимий зв'язок  збільшення його резервів з  початковою кредитною емісією  центрального банку, яка й була  первісною причиною цього збільшення;

* тут підтверджується  та сама закономірність, що і  в балансі банку А: платіж клієнта банку Б своєму контрагенту - клієнту банку В призводить до зменшення на суму цього платежу поточних депозитів та резервів банку;

* незважаючи на втрату  більшої частини приросту резерву,  банк Б має приріст депозитів  на суму 8,8 млн грн., які зберігаються на рахунку торговельної організації.

 У результаті операції 2 в) рух резервів перемістився  на баланс банку В. Подальші  зміни резервів відбувалися на  основі операції 3.

 О п е р а ц і я   а) 13-го числа 7,75 млн грн. надійшли на рахунок ДОК № 1 у банку В, у якого на цю суму збільшився загальний резерв;

 б) за рахунок  приросту резерву банк В 14-го  числа видав торгівельній організації "Скіф" позичку на суму 6,85 млн грн. і переказав на її рахунок. Решта 0,9 млн грн. залишилися на рахунку банку для збільшення обов’ язкового резерву ((+7,75*12%)/100);

 в) торгівельна організація "Скіф" у той же день за рахунок одержаної позички сплатила свій борг оптовій організації на суму 6,85 млн грн. Оптова організація обслуговується банком Г.

 Операція 3 матиме такий вигляд на балансі банку В:

Баланс банку  В, млн. грн.

Активи	Пасиви
1. Резерви                     + 7,75 (3а)                                        - 6,85 (3в)  2. Позички                     +6,85 (3б)	1. Залучені кошти          + 7,75 (3а)                                           - 6,85 (3в)                                           + 6,85 (3б)
Підсумок                        + 7,75 (3)	Підсумок                          + 7,75 (2)

 

Рух резервів по балансу банку В повністю повторює рух їх по балансу банку Б, тільки в дещо менших розмірах змін, бо частина коштів вилучена в обов'язкові резерви. Загальна сума залучених коштів у банку В зросла на 7,75 млн грн., оскільки відповідне надходження грошей на рахунок ДОК № 1 залишалося без змін.

 Подібний рух резервів відбудеться також у банку Г та багатьох інших банках. Приріст депозитів на рахунках і приріст резервів у кожного наступного банку будуть меншими, ніж у попереднього на норму обов'язкового резервування. Це значить, що процес зростання банківських вкладів (депозитних грошей) продовжуватиметься доти, доки вся сума додаткового резерву (10,0 млн грн.), наданого НБУ комерційному банку А, не вичерпає себе в резервах цілого ряду банків.

 Розглянемо цей  процес з іншого боку: як він  відбувається в масштабах усієї банківської системи і впливає на загальну масу грошей в обороті.

 У результаті мультиплікації  додаткова маса грошей, що надійшла  в банківську систему, істотно  зростає завдяки приросту депозитів  у тих комерційних банках, через  які пройшла мультиплікаційна "хвиля". Висота і довжина цієї "хвилі" залежить від обсягу додатково введених у систему резервів та норми обов'язкового резервування.

 Розглянемо ці положення  на тих самих прикладах, які  було проаналізовано стосовно  руху резервів окремих банків, за умови, що норма обов'язкового резервування становить 12% (табл. 1).

Таблиця 1

Процес грошово-кредитної  мультиплікації, млн грн

Банк	Залучені кошти (пасиви)	Рух резервів			Надані позички (активи)
		Надходження		Витрачення
		Обов’язкові	Вільні
НБУ А Б В Г Д Е Інші банки (разом)	- +10,0 + 8,8 +7,75 +6,85 +6,05 +5,35   +38,5	- +1,2 +1,05 +0,93 +0,82 +0,75 +0,65   +4,6	- +8,8 +7,75 +6,82 +6,03 +5,3 +4,7   +33,9	- -8,8 -7,75 -6,82 -6,03 -5,3 -4,7   -33,9	+10,0 +8,8 +7,75 +6,82 +6,03 +5,3 +4,7   +33,9
Усього	+83,3	+10,0	+73,3	-73,3	+73,3

 

Як видно з наведених  даних, процес мультиплікації розпочався з надання НБУ позички банку  А на суму 10,0 млн грн. Одержання  цієї позички призвело до збільшення пасивів банку А, а отже і його резервів, на 10,0 млн грн. Частина приросту резервів (1,2 млн грн.) залишається на коррахунку банку А в центральному банку для збільшення обов'язкового резерву, а в межах вільного резерву банк надає позичку своєму клієнтові (8,8 млн грн.). Оскільки одержану позичку клієнт банку витратив на платежі контрагенту, що обслуговується банком Б, 8,8 млн грн. вийшли з обороту банку А і тому він втратив таку ж суму своїх резервів. Остаточно у банку А пасиви збільшилися на 10,0 млн грн., резерви - на 1,2 млн грн. і вимоги за наданими позичками - на 8,8 млн грн., тобто пасиви й активи збільшилися однаково.

Надходження грошей на суму 8,8 млн грн. з банку А в банк Б збільшили суму пасивів останнього. В його обороті відбудеться такий  же рух коштів, як і в банку  А: частина приросту резерву (1,05 млн  грн.) залишиться на рахунку банку Б у центральному банку; в обсязі вільного резерву видана позичка (7,75 млн грн.), що призвело до витрати банком такої самої суми резерву, бо позичка була використана для платежів клієнтові іншого банку і тому гроші перейшли в банк В. Отже, пасиви банку Б збільшилися на 8,8 млн грн., резерви - на 1,05 млн грн., вимоги за наданими позичками - на 7,75 млн грн., тобто пасиви й активи зросли на 8,8 млн грн.

 У всіх інших  банках рух пасивів і резервів  буде таким же, як у банках  А та Б. Загалом по комерційних банках пасиви зросли на 83,3 млн грн., резерви - на 10,0 млн грн., надані позички - на 73,3 млн грн. Із загальної суми приросту банківських пасивів 10,0 млн грн. забезпечено за рахунок позички, одержаної в центральному банку, а 73,3 млн грн. - приріст депозитів на рахунках клієнтів - забезпечено кредитуванням їх відповідними комерційними банками.

 Незважаючи на те, що кожний окремий банк надавав  додаткові позички тільки в  межах вільних резервів, що надійшли  в його оборот, у цілому система банків створила (приростила) депозитних грошей значно більше, ніж до неї надійшло ззовні - від центрального банку. У цьому наочно виявляється участь комерційних банків у збільшенні маси грошей, що обслуговує грошовий оборот.

 Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (r) і визначається за формулою m = 1/r Приріст грошової маси (∆M) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою ∆М = ∆R*1/r, де ∆R- початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації. Проте фактичний коефіцієнт мультиплікації може істотно відхилятися від розрахункового, бо на процес мультиплікації можуть впливати й інші чинники. Наприклад, використання клієнтами банків позичених коштів для готівкових платежів перериває процес мультиплікації і знижує його рівень. Такий же вплив має зниження попиту на позички та зростання позичкового процента. В обох цих випадках знизиться обсяг надання банками позичок, уповільняться розрахунки між їх клієнтами, внаслідок чого зменшиться формування у них депозитних вкладів.

Водночас чимало чинників прискорює процес мультиплікації. Грошово-кредитний  мультиплікатор може "спрацювати" не тільки при додатковому введенні грошей у банківський оборот центральним банком через кредитну емісію (у нашому прикладі - банку А). Такого самого ефекту буде досягнуто, якщо резерви одного з банків зростуть завдяки надходженню готівки на рахунок клієнта, або ж якщо певний банк збільшить свої резерви шляхом продажу частини активів на міжбанківському ринку, у тому числі і НБУ, наприклад цінних паперів.

З огляду на дію названих чинників фактичний рівень мультиплікатора, що склався на певний час (mm), доцільно визначати як співвідношення загальної  маси грошей в обороті (грошова пропозиція) до суми грошової бази за формулою: mm =( M0 +Д )/ ( M0 +R)

 де М0 - маса готівки  в обороті поза банками;

 Д - маса грошей  в депозитах комерційних банків;

R - сума резервів комерційних  банків (гроші на коррахунках  та в касах банків).

З цієї формули випливають такі висновки:

- рівень mm зростає в міру зростання депонування грошей у банках, тобто показника Д/М0;

- рівень mm зростає  в міру зниження резервування депозитів тобто показника R/Д.

ВИСНОВКИ

Розглядаючи сутність грошей ми можемо прийти до висновку, що гроші, як економічна категорія, обслуговують всі сфери ринкових відносин, що базуються на еквівалентному товарному обміні, виконуючи при цьому чотири функції. Сучасні гроші є засобом обміну й мірилом вартості, а також засобом збереження вартості і законним платіжним засобом. Цю останню властивість грошам надає держава, яка через своє законодавство та спеціальні інститути взагалі керує грошовим обігом країни. Гроші можуть мати свою власну цінність (товарні або металеві) і цінність похідну від функцій, що їх вони виконують ¾ кредитні гроші. Функцію нагромадження гроші можуть успішно виконувати тільки при збереженні їх вартості тобто при незмінному загальному рівні цін. Гроші мають свою специфічну форму прояву. Тому в господарській практиці назву грошей можуть носити: національні грошові знаки; іноземна валюта; запаси на банківських рахунках (депозитні та електронні гроші); кошти витраченні на придбання цінних паперів; боргові зобов¢язання, які використовуються для платежів тощо. Аналіз функцій грошей вимагає розгляду не тільки кожної функції зокрема, але і їх разом як єдиного цілого. У сукупності вони забезпечують реальний рух грошей тобто функціонування грошової маси.

Оскільки зміна маси грошей в обороті відчутно впливає  на основні економічні процеси,  важливо усвідомити сам механізм такої зміни - збільшення чи зменшення маси грошей в обороті.