Класифікація журналів

Виробничо-практичний – журнал, який містить статті про технологію, техніку, економіку, організації виробництва або практичної діяльності, методичні розробки. Він призначений робітникам певної галузі діяльності. Структурно такий журнал відрізняється невеликим об'ємом публікації та їх більшим вкладенням, незалежно від типу, стилю, теми. У виданні його приймають участь відповідні їм профспілки.

Популярний – це журнал, який містить статті і матеріали по питанням культури, сорту побуту, він призначений широкому колу читачів. Структура і специфіка публікацій визначається конкретною тематикою журналу. Наприклад, журнал мод характеризується великою кількістю ілюстрацій: фотографій, рисунків, креслень, викрійок; широко ілюстровані журнали по питанням мистецтва, які містять статті про окремих артистів, театральних колективах, рецензії на спектаклі, інтерв'ю, розважальні матеріали. Популярні ілюстровані журнали представляють матеріали в формі, легко сприймаючій і запам'ятовуючій читачам [15, 271].

Літературно-художній – це журнал, який містить твори художньої літератури, а також публіцистичні і критичні статті і матеріали. Твори художньої літератури займають тут основну частину ("Дніпро", "Барвінок", "Вітчизна", "Дивосвіт").

Реферативний журнал – періодичне реферативне видання. Офіційно затверджене в якості журналу (РЖ "Информатика"). В реферативному журналі основний текст складається із переліку бібліографічних даних, які супроводжуються рефератами.

Висновки

Дослідивши журнал як вид періодичного видання можна зробити наступні висновки:

1. Періодичне видання – найбільш поширений вид серійного видання. Воно характеризується певними ознаками: актуальність тематики, різний характер змісту, оперативність і регулярність виходу в світ, відповідні назви характеру видання, які не змінюються протягом тривалого часу, наявність однієї або декількох організацій, органом якої виступає видання. Періодичне видання являється одним із основних засобів в системі масової комунікації.

2. Журнал (франц. journal від jour – день) – періодичне друковане видання, яке містить статті й матеріали з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших пишань, публікує літературні та публіцистичні твори, літературно-критичні праці, ілюстрації та фотоматеріали.

3. Газета – періодичне текстове видання, яке виходить через короткі проміжки часу і містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальними суспільно-політичними, науковими, виробничими та іншими питаннями, а також літературні видання і рекламу.

4. На відміну від газет, спрямованих на оперативну інформацію, журнали дають змогу більш детально й за більш значні терміни охопити події сучасного суспільного, політичного, культурного та наукового .життя, вміщують обширні наукові статті, художні твори великого обсягу. Журнал – носій аналітичної, фундаментальної інформації; у цьому його головна відмінність від газети.

5. Першим журналом у Європі став "Журчань де Саван" ("Журнал науковців ", Париж; 1665). Відтоді журнали поширилися і в інших країнах.

6. Перший журнал в Україні видавався у Львові з січня по червень 1795 року. Це був ілюстрований літературно-науковий місячник польською мовою, що мав довгу назву "Zbior pism ciekawych, shtzacy do poznania roznych narodow і hajow, wyjentyz dziennikow і innych dzielperyodycznych" ("Зібрання творів цікавих, що служать для пізнання різних народів і країв, вийнятих з щоденних та інших періодичних видань"). У шести числах журналу були подані матеріали з історії, географії, фізики, педагогіки; майже всі вони перекладалися з французьких часописів того часу. Журнал, отже, мав дайджестовий характер.

7. У Львові зародилася й галузева журналістика в Україні. У 1801 році тут почав виходити журнал з правознавства "Annales Jurisprudentliae" ("Правознавчі аннали"), що існував до 1811 року, а в 1803 році – журнал з воєнних наук "Militarische Zeitschhft" ("Військовий журнал").

8. За матеріальною конструкцією журнал – це журнальне видання. Типові риси для журналів великі формати, двох-колонна смуга, невеликі поля, набір шрифтом одного кегля і рисунка, рухомі колонтитули. Велика частина журналів – це ілюстровані видання. Титульний аркуш – необов'язковий для журналу елемент. В деяких журналах він відсутній, в інших журналах на титулках, крім вихідних даних, розміщується зміст. Всі журнали переплітаються в обкладинку. Допускаються різні оформлення вихідних даних.

9. Журнали розрізняють:

1) за періодичністю – тижневик, своєрідний тип видання, який в умовах бурхливого зростання засобів масової комунікації отримує переважаючий розвиток (тижнева періодичність дозволяє оперативніше, ніж щомісячна, відгукуватися на події, і разом з тим більш глибоко й докладно, ніж у щоденній газеті, аналізувати й оцінювати явища поточної дійсності); видання, що виходять раз в декаду, раз у 2 тижні, щомісячник, двомісячник, щоквартальник, піврічне видання;

2) за змістом – суспільно-політичні, літературно-художні, виробничо-технічні, наукові галузеві, науково-популярні, науково-інформаційні й рефера­тивні, бібліографічні журнали, сатиричні, спортивні, журнали змішаного змісту;

3) за читацькою адресою – призначені для певних категорій читачів (наприклад, дитячі та юнацькі журнали).

Список використаних джерел

1.             Закон України "Про інформацію" // Голос України. – 1992. – 13 листопада.

2.             ДСТУ 2392–94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – Чинний від 1995-01-01. – К.: Держстандарт України, 1994. – 53 с.

3.             ДСТУ 2395–94. Інформація та документація. Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів для індексування. Основні вимоги. – Чинний від 1995-01-01. – К.: Держстандарт України, 1994. – 10 с.

4.             Аналитические жанры газеты: Хрестоматия. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 437 с.

5.             Бакуменко В.П. Возрастание роли прессы как инструмента гласности. – К.: Знания, 1989. – 46 с.

6.             Барембаум И.Е. История книги: Учеб. для библиотеч. фак. ин-тов культуры и пед. вузов. 2-е изд., перераб. – М.: Книга, 1984. – 247 с.

7.             Большая советская энциклопедия.

8.             Борисенко Т.О. Перша українська періодика / Т.О. Борисенко // Бібліотечний вісник. – 1993. – № 1-2. – С. 56-57.

9.             Друк України (1997): Статистичний збірник / Уклад.: Г. Броніцька, О. Журба. – К.: Кн. палата України, 1999. – 44 с.

10.        Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: Навч. посіб. – Львів: ПАІС, 2000. – 180 с.

11.        Ильюшенко М.П., Кузнецова Т.В., Лившиц Я.З. Документоведение. Документ и системы документации. – М.: МГИАИ, 1997. – 132 с.

12.        Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети: Курс лекцій. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 222 с.

13.        Ісаєвич Я. Українське книговидання, витоки, розвиток, проблеми. – Львів: Ін-т українознавства ім. І. Кип'якевича НАН України, 2002. – 520 с.

14.        Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Підручник. – К.: Вікар, 2003. – 328с.

15.        Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. – 4-е изд., испр. – К.: О-во "Знання", КОО, 2003. – 459 с.

16.        Моисеев В.А. Журналистика и журналисты. К.: Дакор., 2002. – 400 с.

17.        Москаленко А. Теорія журналістики. Навчальний посібник. – К.: "Експрес-об'ява", 1998. – 336 с.

18.        Мысакова И.П. Тип газеты и стиль публикации: Опыт социолингвистического исследования. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1989. – 184 с.

19.        Накорякова К.М. Литературное редактирование материалов массовой информации: Учеб. пособие для вузов. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 189 с.

20.        Оформление периодических изданий / Под ред. А. П. Киселева. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 160 с.

21.        Потятиник Б.В. Медіа: ключ до розуміння. Серія: Медіакритика. – Львів: ПАІС, 2004. – 312 с.

22.        Сергазин Ж.Ф. Основы обеспечения сохранности документов: Учеб. для вузов. – М.: Высш. шк., 1986. – 239 с.

23.        Стандарты по издательскому делу / Сост.: А. А. Джиго, С.Ю. Калинин. – М.: Юристъ, 1998. – 376 с.

24.        Столяров Ю.Н. Классификация документа: решения и проблемы // Книга: Исслед. и материалы. – М., 1995. – С.24-40.

25.        Тертичный А.А. Жанры периодической печати: Учебное пособие / А.А. Тертичный. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 320 с.

26.        Українська періодика: Історія і сучасність: Наук. збірка: Матеріали ювілейної наукової конференції присвяченої 70-річчю багатотиражної газети "Харківський університет". – Харків: ХДУ, 1998. – 88 с.

27.        Функе Ф. Книговедение. Исторический обзор книжного дела / Пер. с нем. Боссара Б.П.; Под ред. Е.П. Немировича. – М.: Высшая школа, 1982. – 296 с.

28.        Хойнацький М. Основи стандартизації // Вісн. Кн. палати.–1996. – №4. – С.30-32.

29.        Хойнацький М. Основи стандартизації // Вісн. Кн. палати.–1997. – №3. – С. 20-24.

30.        Швецова-Водка Г.М. Типологія документа: Навч. посіб. – К.: Кн. палата України, 1998. – 80 с.

36