Логічні помилки в засобах масової інформації

«За хороше навчання і виховання дітей батьки 20 учнів одержали подяки адміністрації школи.» ("Євроленд"). Амфіболія, обумовлена змішуванням несумісних понять. Виходить, що батьків нагородили за навчання. Щоб уникнути двозначності, треба було написати так: За хороше навчання дітей і правильне їх виховання батьки 20 учнів отримали подяки від адміністрації школи.

2.2.4 Плеоназм

«На цьому занятті ми знайомились із народним фольклором, на наступному будемо знайомитись з етикетом…» ("Євроленд"). Плеоназм, фольклор - народне мистецтво; помилка викликана незнанням точного значення слова.

2.2.5 "Ламана  метафора"

«Радість життя так і світиться у його очах, і зрозуміти неможливо, скільки ж йому минуло років». ("Євроленд"). "Ламана метафора", викликана неправильним вживанням форми слова. Краще було б уникнути слова минуло: «Радість життя так і світиться у його очах, і зрозуміти неможливо, скільки йому років».

2.2.6 Розповідний  алогізм

«Якщо присмоктування кліща попередити не вдалося, необхідно його обережно видалити і обстежити безкоштовно на зараженість вірусом кліщового енцефаліту в бактеріологічній лабораторії…» ("Родина"). Однорідні присудки видалити і обстежити повинні мати один підмет, але той, хто повинен видалити кліща - скоріш за все, його носій, - не зможе його дослідити - це повинен зробити спеціаліст. Це розповідний алогізм. Слово безкоштовно - зайве у цьому контексті. Крім того, дієслово попередити означає "відвести раніше, видалити", тобто попередити можна те, що реально очікується, але не можна попередити укус кліща - його можна уникнути. Краще було б написати так: «Якщо ви виявили на собі кліща, обережно видаліть його і здайте на обстеження на зараженість вірусом кліщового енцефаліту в бактеріологічну лабораторію… Аналіз проводиться безкоштовно».

 

Таким чином, у текстах  місцевої шкільної газети "Євроленд" ,а також у журналі "Родина" зустрічаються як первинні, так і вторинні логічні помилки. Для їх уникнення, вважаємо, редактору і автору слід уважніше працювати з текстами статей, ретельніше підбирати слова, щоб правильно і точно висловити думку.

 

 

 Висновки

 

Метою моєї роботи було дослідити  логічні помилки в засобах  масової інформації.

У теоретичній частині  стисло викладена інформація про  загальні логічні положення, в яких необхідно орієнтуватися працівникам  видавничої галузі, зокрема ЗМІ.

Проаналізувавши логічні  порушення у ЗМІ за допомогою  методів виділення логічних зв’язків, я дійшла висновку, що найчастіше в  мас-медіа зустрічаються помилки  трьох типів: амфіболія, розмовний  алогізм та неправильне слововживання. Амфіболія в текстах найчастіше зустрічається у реченнях складної конструкції, де нерідко спостерігається  порушення порядку слів. Найбільш розповсюджені вторинні логічні помилки в ЗМІ - амфіболія і логічний стрибок. Логічний стрибок виникає в основному через неправильне вживання конструкцій з прийменниками. Нагромадження логічних стрибків в одній фразі робить її нечіткою. Амфіболія, обумовлена змішуванням несумісних понять, двозначністю.

Логічні стрибки в текстах  ЗМІ зустрічаються доволі рідко  і виникають в основному через  емоційність автора, що призводить до неорганізованого викладу інформації.

Щоб запобігти логічним порушенням у текстах, автор і редактор повинні  плідно співпрацювати й розвивати  свою логічну культуру задля виховання  логічної культури читача. Проводячи дослідження, ми дослідили типи логічних помилок у засобах масової інформації, познайомилися з їх класифікаціями, які пропонували різні автори, виявили помилки в публікаціях київської шкільної газети "Євроленд", а також у журналах "Родина" ,"Шукаю роботу" та "Мистецтво для Вас".

Серед первинних логічних помилок найчастіше зустрічаються логічні помилки з порушенням закону тотожності і закону достатньої підстави. Такі помилки здебільшого, виявляються у великих фрагментах тексту. Причини допущених помилок, на мою думку, були недостатня інформованість, неточність термінології, що робить роздум розпливчатим, неконкретним. У будь-якому роздумі думки повинні бути внутрішньо пов'язані, витікати одна з одної. Основні причини порушення чотирьох законів логіки виявлених мною в ЗМІ можна сформулювати так:

1. Причина порушення закону  тотожності - пропуск смислового  слова у висловлюванні.

2. Причина появи алогічних  висловлювань - поєднання слів, одне  з яких суперечить іншому.

3. Часто порушення закону  виключення третього виявляється  в альтернативних ситуаціях, коли  висловлювання будується з опорою  на модель "або - або".

4. Закон достатньої підстави  стосується зазвичай встановлення  причинно-наслідкових відносин між  частинами висловлювання. За неможливості  співвіднести частини як причину  і наслідок виникає алогізм.

Отже, кожен редактор повинен  знати закони логіки і володіти навичками  логічної правки тексту. Володіння  логічними прийомами аналізу  в ході редагування й авторедагування - це не просто дотримання законів і правил формальної логіки, а творчий процес, який припускає у кожному випадку встановлення й оцінку зв'язків між логічним правилом - логікою думки - логікою події, що описується, - можливостями мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Абдуллин Р.Г. К определению понятия "редактирование" // Книга. Исследования и материалы. Сб. 37. - М.: Книга, 1978. - С. 39 - 41.

2. Беззубов А.Н. Введение в литературное редактирование. СПб., 1997.

3. Бельчиков Ю.А. Стилистика и культура речи. - М., 2000. - 462 с.

4. Галь Н. Слово живое и мертвое: Из опыта переводчика и редактора. - М., 1987. - 167 с.

5 .Накорякова К. М. Литературное редактирование : учеб. пособие  / К. М. Накорякова. – М. : ИКАР, 2004. – 432 с. – ISBN 5–7974–0036–7

6. Мильчин А. Э. Методика редактирования текста / А. Э. Мильчин. – Изд. 3–е, перераб. и доп. – М. : Логос, 2005. – 524 с. – ISBN 5–98704–033–7
7. Лащук Ольга Ростиславовна. Редактирование информационных сообщений : учеб. пособие / Ольга Ростиславовна Лащук. – М. : Аспект Пресс, 2004. – 160 с. – ISBN 7567–0352–7  

8. Мильчин А.Э. Издательский словарь-справочник. - М., 1998. - 511 с.

9. Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. - М., 1980. - 493 с.

10. Мильчин А.Э. Памятная книга редактора. - М., 1988. - 436 с.

11. Сізова К. Л. Практикум з редагування : навч. посіб. / К. Л. Сізова, Н. М. Алексеєнко, Л. В. Бутко. – К. : Наша культура і наука, 2007. – 112 с. – ISBN 978–966–8931–97–0
12. Чернякова В. В. Логика : учеб. пособие / В. В. Чернякова. – М. : Соврем. гуманитар. ун-т, 1999. – 109 с.

13. Тофтул М. Г. Логіка : підручник / М. Г. Тофтул. – Вид. 2-ге, виправ. і допов. – К. : Вид. центр «Академія», 2006. – 400 с. – ISBN 966-580-214-3.

14. Розенталь Д. Э. Справочник по правописанию, произношению, литературному редактированию / Д. Э. Розенталь, Е. В. Джанджакова, Н. П. Кабанова. – М. : ЧеРо, 1999. – 400 с. – ISBN 5–88711–124–0

15. Партико З. В. Загальне редагування : нормативні основи : навч. посіб. / З. В. Партико. – Л. : ВФ Афіша, 2006. – 416 с. – ISBN 966–7760–07–3