Новини в Інтернет та друкованих виданнях: порівняльний аспект

ЗМІСТ

 

АНОТАЦІЯ……………………………………………………………………3

ВСТУП………………………………………………………………………4-5

РОЗДІЛ 1. Поняття новин та їх основні характеристики………………6-10

1. Інтернет в системі ЗМІ. Місце новин в мережевих виданнях…………………………………………………....10-19

2. Газети в системі ЗМІ. Місце новин на сторінках друкованих видань………………………………………………………..19-23

РОЗДІЛ 2. Характеристика новинних матеріалів на прикладі видань «українська правда» та «Донецкие новости»……………………………24

1. Характеристика новинних матеріалів онлайнового видання «Українська правда»………………………………………..24-31

2. Характеристика новииних матеріалів друкованого видання «Донецкие новости»………………………………………31-36

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...37-39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………...40-43

 

АНОТАЦІЯ

 

Курсова робота «Новини в  Інтернет та друкованих виданнях: порівняльний аспект»: КІЛЬКІСТЬ СТОРІНОК І ДЖЕРЕЛ

Мета роботи: визначити основні особливості новинних матеріалів в друкованих та онлайнових засобах масової інформації.

Об’єкт дослідження: зразки новииних матерілів в друкованих та Інтернет-виданнях.

Предмет дослідження: виявлення спільних та відмінних рис новин в друкованих та Інтрент-ЗМІ.

Методи дослідження: порівняльно-описовий метод, текстологічний аналіз, теоретико-методологічне узагальнення результатів аналізу.

Наша робота складається  з двох частин. Перший розділ присвячений  теоретичним відомостям про новини та їх характеристики. Також ми розглядаємо  місце Інтернету та преси в  системі засобів масової інформації та місце новин в обох типах  видань. Другий розділ, практичний, присвячено аналізу новинних матеріалів на сторінках «Української правди» та «Донецких новостей».

Ключові слова: преса, мережеві видання, Інтернет, новинні матеріали, оперативність, порівняння.

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Головне місце в системі  розвитку сучасної журналістики зараз  належить повідомленням, які мають  інформаційний характер. В наш  час, головним завданням преси –  є поширення інформації, а не ідей. Коли кажуть про новинну (інформаційну) журналістику, то її особливість бачать, перш за все, в оперативності. Пригадаємо, що новина – це творчо перероблені  факти, які будуть легко сприйняті  аудиторією, тобто будуть побудовані так, щоб нове та сенсаційне добре  поєднувалося з важливим та значущим. 

В наш час Інтернет перетворився на основний канал поширення та отримання  інформації, випереджаючи  традиційні засоби масової інформації за оперативністю  викладення новин, інтерактивністю, мультимедійсністю. Популярність онлайнових видань зростає  з кожним днем, оскільки вони надають  можливість не тільки ознайомитися з  найсвіжішими новинами, а й взяти  участь у їх обговоренні або виправленні.

Тому метою нашої роботи є визначити основні особливості новинних матеріалів в друкованих та онлайнових засобах масової інформації.

Для виконання поставленої  мети ми ставимо перед собою та виконуємо такі завдання:

1. Визначити місце Інтернету та преси в системі засобів масової інформації;
2. Вивчити теоретичний матеріал присвячений новинам у друкованих та онлайнових ЗМІ;
3. Шляхом аналізу мережевого та друкованого видання встановити відмінні характеристики новинних матеріалів в обох типах ЗМІ.

Для аналізу ми обрали два  українських видання:

1. Інтернет – видання «Українська правда»;
2. Друкована газета «Донецкие новости».

За свою коротку, але дуже успішну діяльність, Інтернет –  видання зараз складають  достатньо високу конкуренцію традиційним друкованим виданням. Слід зазначити, що обидва типи ЗМІ ведуть боротьбу за одного й того ж читача. Отже, і друковані видання, і мережеві, роблять все, щоб саме їх інформація користувалася більшим попитом.

Отже, актуальність нашої роботи полягає в тому, щоб на основі відмінностей даних видів ЗМІ, виявити їх переваги.

Предметом дослідження є виявлення спільних та відмінних рис новин в друкованих та Інтрент-ЗМІ.

О’бєкт дослідження – зразки новииних матерілів в друкованих та Інтернет-виданнях.

Наша робота складається  з двох частин. Перший розділ присвячений  теоретичним відомостям про новини та їх характеристики. Також ми розглядаємо  місце Інтернету та преси в  системі засобів масової інформації та місце новин в обох типах  видань. Другий розділ, практичний, присвячено аналізу новинних матеріалів на сторінках  «Української правда» та «Донецких  новостей».

В нашому дослідженні ми спиралися на праці таких вчених: Джим Гол «Онлайнова журналістика», Анатолій Калмиков «Интернет журналистика», Кірія Ілля «Мультимедия и нове принципы новостей», Мирослава Чабаненко «Інтернет – ЗМІ як складова частина системи засобів масової інформації України» та інших.

 

 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ  НОВИН ТА ЇХ ОСНОВНІ ХАРАКТРИСТИКИ. Журналістика - це мистецтво  оперативної подачі та обробки інформації. Журналіст, який працює з новинами, повинен відрізнятися від інших  тим, що він подає інформацію чітко, правдиво, без будь-яких змін та вигадок. Він – транслятор інформації, новин. За Енциклопедичним словником  ЗМІ Князєва О. О., новини – це оперативні інформаційні повідомлення, які описують події, які сталися  за короткий проміжок часу. Розглянемо основні характеристики новин. 1. Своєчасність. Новини за своєю природою мають бути новими. Це означає, що події, які щойно сталися, мають для певного моменту набагато вищу інформаційну цінність, ніж ті, що сталися кілька днів або тижнів тому. Своєчасність як інформаційна цінність означає, що матеріали про останні події і оперативність їх опрацювання, особливо висвітлення окремих подій в "живому" режимі, цінуються дуже високо. Втім, це часом призводить до "висмикування" подій та проблем із контексту, тобто подія висвітлюється не як частина процесу чи одна з ланок ланцюжка, а просто як окремий ізольований факт; 2. Характер новини повинен узгоджуватися з періодичністю виходу певного засобу масової інформації: цей критерій пов'язаний з критерієм своєчасності і тривалістю події. Одні події, наприклад, убивство, тривають недовго і потребують небагато часу для опрацювання, оскільки їх значення цілком очевидне для всіх. Водночас економічні, соціальні й культурні процеси потребують чимало часу для розгортання і усвідомлення їх значення. Події першої групи узгоджуються з періодичністю випуску щоденних газет та радіо і телепрограм, натомість події другої групи, щоб стати "вартими публікації", мають бути "відзначені" іншими подіями, наприклад, виходом офіційного звіту або конференцією; 3. Пороговий рівень. Цей критерій пов'язаний із співвідношенням масштабів інформаційної організації (якою вона є - місцевою чи національною) і масштабів події. Значна подія має високий поріг драматичності і відтак забезпечує додатковий рівень драматичності впродовж тривалого часу. Прикладом може бути повідомлення з місця бойових дій. При цьому велика подія стає джерелом інших новин, іноді безпосередньо з нею не пов'язаних. Прикладом такої події є смерть принцеси Діани, яка спричинила появу численних матеріалів про події місцевого і локального рівня за участю осіб, причетних до цієї трагедії; 4. Недвозначність. Цей критерій пов'язаний з розумінням події. Новинні ЗМІ потребують "завершені" матеріали, з обмеженою кількістю можливих тлумачень, які мали б логічний початок і кінець та задовольняли загальним літературним вимогам, як от чітке визначення категорій правильного та хибного, доброго та поганог; 5. Значимість. Цей критерій пов'язаний з поняттям культурної близькості події, про яку йдеться у новинах. Події, що узгоджуються з культурними традиціями людей, які опрацьовують новини, та аудиторії, яка їх споживає, вважаються значимішими, ніж ті події, що пов'язані з іншими, менш поширеними культурами. Події, що сталися у своєму регіоні чи країні, або навіть в інших країнах зі схожими культурними традиціями висвітлюються частіше, ніж ті події, що відбуваються у решті світу. Це призводить до того, що у секторі закордонних новин події у країнах, що розвиваються, систематично замовчують; 6. Співзвучність. Ця цінність характеризує передбачуваність або бажаність події. "Коли ЗМІ сподіваються, що якась подія має трапитися, вона неодмінно трапляється". Часом це призводить до появи матеріалів про події, які в дійсності мали місце лише частково, або матеріалів, зосереджених на тому, що мало статися, а не на тому, що сталося насправді; 7. Несподіваність або новизна. Варті публікації новини повинні бути несподіваними і незвичайними. Згідно з класичною формулою, якщо собака покусав людину, це банальна подія, повідомлення про яку навряд чи зацікавить споживача новин. Якщо ж людина покусала собаку, таке повідомлення вважається вартим публікації, бо воно не є буденним. У такий спосіб новини не відображають звичайної, щоденної діяльності людей, а тяжіють до висвітлення надзвичайних, яскравих подій; 8. Рекурентність тем і продовження. ЗМІ схильні повертатися до тем та розповідей, що були опубліковані раніше. До того ж засоби масової інформації часто використовують стереотипи як короткий шлях до пояснення соціального значення або досягнення розуміння аудиторії, особливо коли ці стереотипи живлять рекурентну тему; 9. Композиція. Стосовно новин, що поширюються через ЗМІ, це означає необхідність додержуватися певного співвідношення між різними видами матеріалів. Наприклад, інформаційна організація, аби забезпечити баланс і різноманітність передач або друкованих матеріалів, змушена постійно здійснювати вибір серед матеріалів про місцеві та міжнародні події або між політичними і загальними новинами; 10. Персоналізація. Згідно з цією інформаційною цінністю новини та історію творять особистості, а не інституції чи організації, до яких вони належать, чи структури, в рамках яких вони діють. Події висвітлюються з точки зору їх впливу на окремих людей. Політичний конфлікт розглядається як боротьба окремих політиків, а не політичних напрямків; 11. Загальнолюдські інтереси. Цей критерій пов'язаний із критеріями персоналізації та новизни, проте його застосовують переважно до "м'яких" матеріалів, наприклад історій про собак, що були загубилися, але згодом знайшли своїх господарів, або інших епізодів "доброго настрою" з повсякденного життя. Часто блоки новин закінчуються матеріалами, що викликають загальнолюдський інтерес, аби пом'якшити вплив решти матеріалів; 13. Концентрація уваги на представниках еліти та розвинених країнах. Відомі особи, політики та найрозвиненіші в економічному відношенні нації частіше перебувають у фокусі уваги засобів масової інформації, ніж усі інші. Герберт Дженс зробив огляд американських телевізійних мереж CBS та NBC, журналів "Newsweek" та "Tіme" і дійшов висновку, що у новинах фігурують переважно відомі, видатні люди, а повідомлення за участю офіційних осіб складають три чверті всіх інформаційних ресурсів; 14. Сенсаційність: злочин, смерть, конфлікт та драма. Дослідження показали, що у новинах надто багато уваги приділяють насильству (з огляду на його справжній рівень у реальному житті), репрезентованому переважно повідомленнями про кримінальні злочини насильницького характеру. Смерть, що настала в результаті насильства, ймовірніше буде подана у новинах, ніж смерть від хвороби. Дослідження у Великобританії виявили, що частота повідомлень про злочини у засобах масової інформації не має жодного стосунку до реального рівня злочинності. Кількість повідомлень у ЗМІ виявилася явно перевищеною порівняно з реальною кількістю таких злочинів, як убивства, шахрайство, шантаж та злочини, пов'язані з наркотиками. Інші сенсаційні історії на зразок політичних секс-скандалів та збочень (порушення соціальних норм) також посідають чимало місця серед повідомлень; 15. Негативізм. Ця інформаційна цінність певною мірою пов'язана із схильністю до сенсацій, недвозначністю, періодичністю та співзвучністю. Ілюстрацією до неї може бути твердження, що "погані новини - це добрі новини". Повідомлення у засобах масової інформації зазвичай сконцентровано на конфліктах, порушеннях та відхиленнях від норми. Зрозуміло, що не всі інформаційні повідомлення і не завжди відображають всі зазначені цінності, деякі  з яких до того ж суперечать одна одній (наприклад, загальнолюдські  інтереси та концентрація уваги на еліті). Причини цього явища можна  пояснити, з'ясувавши, як ці цінності відображені  в різних типах інформаційних  повідомлень. Повідомлення про локальну пожежу зазвичай не відповідає критерію концентрації уваги на представниках еліти, якщо, звичайно, до неї не причетний начальник пожежної охорони або сама пожежа не настільки серйозна, щоб заслуговувати на коментар з боку котрогось із місцевих політиків. Крім того, ієрархія інформаційних цінностей змінюється залежно від типу інформаційної продукції. Газети та щоденні радіо і телепередачі вище цінують своєчасність, ніж щотижневі журнали новин. А бульварні видання більш схильні до персоналізації, ніж "елітні" газети. Проте більшість інформаційних цінностей можна спостерігати у дії практично в усіх різновидах інформаційних продуктів. Зазначені інформаційні цінності істотно впливають на спосіб подання  матеріалів про політичні інституції та політиків. Певні прийоми подання  політичної інформації можна спостерігати у будь-якому матеріалі з політичного  життя, проте найяскравіше вони виявляються  в процесі інтенсивних політичних дебатів: під час політичних кампаній та виборів.

1. Інтернет в системі ЗМІ. Місце новин в мережевих виданнях.

В умовах, коли медіа відіграють дедалі помітнішу роль у житті  суспільства, потреба вивчення нового сегменту медіа-ринку – Інтернету  – залишається дуже серйозною. Його поява принесла у сферу соціальним комунікацій багато зрушень: аудиторія  отримала змогу безперервного інтерактивного спілкування, самостійної масово –  комунікаційної діяльності в масштабах  планети; впровадження принципово нових  підходів до створення, презентації  та споживання медіа-продукту відбилось  на характері діяльності сучасного журналіста, спричинило появу нового напрямку в професії.

Звичайно, новий засіб  інформації, має власні принципи, які  відмінні від традиційних та звичних  для нас медіа. Принципи, за якими  функціонує інформаційне середовище Інтернету, прийнято вважати прогресивними, передовими. О. Вартанова наголошує: «Багатофункціональність  Інтернету, можливість поєднання в  Інтернет-діяльності роботи і відпочинку, комунікаційної та ділової активності дозволяють сприймати його як прообраз високотехнологічного і, можливо, навіть більш досконалого суспільства  майбутнього». [2, c. 50-56]

В результаті, Інтернет загострив  почуття єдності всього людства  та витер будь-які ознаки відстаней, для користувачів Інтернетом стала  доступна інформація з будь-якого  куточка нашої планети.

Новини в засобах масової  інформації покликані для того, щоб  читач володів усією необхідною  інформацію. Видання, в свою чергу, використовують різні підходи для того, щоб  забезпечити своїх користувачів тією самою інформацією: розповідають про те що трапилося, з ким і  коли, можуть нагадати про те, що трапилося  напередодні, можуть висловити свої припущення щодо наслідків тієї чи іншої події.

Поява та розвиток Інтернету  вплинула не тільки на зміни в роботі та вимог до журналістів, а й призвела до виникнення окремого, та цілком самостійного напряму в професії. Інформаційне середовище всесвітньої павутини дає нові багаті можливості для створення, відтворення, публікації та поширення медіа-продукту.

Якщо новинна журналістика – це мистецтво трансляції інформації буз жодних змін, що тоді ми розуміємо  під поняттям новинна інтернет-журналістика?

Новинна інтернет журналістика – це творча діяльність журналіста, метою якої є публікація матеріалу (новинного, оглядового) на інтернет-сайті. [2]

Новини в онлайнових-виданнях відрязнются від інформаційних  повідомлень в традиційних засобах  масової інформації.  Саме Інтернет дає журналісту нові можливості для  роботи з новинами. А саме:

• Подавати текст (коротку новину, більш аналітичний матеріал) без суворого обмеження та контролю стосовно його обсягу;
• Поміщати поруч з матеріалом фото, аудіо- та відеоматеріали;
• Робити посилання на інші тексти в мережі Інтернет, які доповнюють,роз’яснюють матеріал, пропонують прочитати першоджерело або схожі новини;
• Спостерігати за реакцією читачів на ту чи іншу новину, контактувати з ними;
• Відстежити популярність даного матеріалу, на основі якої, можна робити висновки про її актуальність чи значущість;
• Постійно оновлювати стрічку новин;
• Вести легкодоступний для користувачів сайту видання архів з новинами та минулими випусками. [7, с.28]

Інтернет-видання – найоперативніші  з усіх засобів масової інформації. Це, з одного оку, добре для користувачів мережі: зі свіжими новинами на веб-сайті  можна ознайомитися в будь-який час  протягом усього дня. Тоді як друковані  видання такими перевагами не відзначаються. З іншого боку, така оперативність  означає для журналіста – шалені темпи та обсяги роботи. Адже боротьба за право опублікувати новини першими  в мережі – досить велика.

Відомі он-лайнові видання  подають повідомлення про нові події  так швидко, як це взагалі можливо. Сайти, що є електронними версіями газет  або журналів, можуть оновлювати контент частіше, так і з такою ж регулярність як їх паперовий аналог. У другому випадку, конкурентність  Інтернет-версії значно зменшується. Інтернет-видання, які ж функціонують тільки в мережі, намагаються публікувати новини одразу ж після перевірки. «Найкращі Інтернет-видання, зазвичай,  розміщують короткі інформаційні повідомлення про гарячі події майже негайно, поглиблена інформація стає доступною приблизно протягом години». [7, с.152]

 Періодичність оновлення  стрічки новин залежить від  запитів аудиторії, професійності  журналістів та політики редакції. Редактори Інтернет-видань орієнтують  своїх працівників на найвищу  оперативність з двох причин. По-перше, публіка звикла звертатись  до Інтернету одразу ж , коли  в неї виникає необхідність  дістати інформацію про останні  події. По-друге, в мережі існує  дуже серйозна і велика конкурентність  серед Інтернет-видань.

Новини в Інтернеті  виступають однією з найбільш динамічніших складових, оскільки на новини в Інтернеті  існує великий попит. Написання  новинних повідомлень для Інтернету  ґрунтується на загальних правилах: «»Перевернута піраміда – провідний  стиль, переважно у репортажах, як у Інтернеті, так і в інших  типах видань. Поки це тісно пов’язано  з традиційними цінностями новин, ця структура багато у чому ідеально відповідає електронним засобам» [7, с.147]