Спорт як суспільне та культурне явище

Круг інтересів спортивної журналістики складають не тільки спортивні досягнення. Навпаки, він дуже різноманітний і широкий. Сюди входить і здоров'я людини, і його відношення до різних сфер суспільного життя через спортивні захоплення і багато інших проблем. І тут  спортивна журналістика може дати фору будь-якому напрямку журналістики, тому що ці теми невичерпні. Візьмемо такий приклад. Бажання бути здоровим, зберегти працездатність на довгі роки є природним для кожної людини. І якщо тут є проблеми, то впоратися з ними допоможе спорт. А де спорт, там і спортивна журналістика, яка через свої матеріали, публікації, зустрічі, бесіди, консультації може і пояснити, і розповісти, і допомогти. Таким чином, у наявності освітня функція.

Якщо говорити про громадську сторону діяльності спортивних журналістів, то не можна не сказати про їх внесок у розвиток та проведення параолімпіад - змагань з участю людей, які отримали каліцтва, хворих, інвалідів. Саме спортивна журналістика зробила можливим висвітлення цих олімпіад на належному рівні і привернула увагу до них громадських і державних діячів. А це сприяє інвестиціям у розвиток інвалідного спорту в усіх країнах світу. Отже, спортивна журналістика допомогла людям з обмеженими можливостями відчути себе повноцінними, знову відчути смак до життя. Тут очевидна організаторська і  соціальна  функції журналістики.

Міжнародний день спортивного журналіста відзначається з 1995 року за ініціативою Міжнародної асоціації спортивної преси.

Дата для свята не випадкова: 1924 року в Парижі була утворена Міжнародна асоціація спортивної преси (АІПС), яка нині об'єднує близько півтори сотні національних спілок журналістів. Сталося це 2 липня, і цей день і став датою для цього міжнародного свята. У міжнародний день спортивного журналіста АІПС і національні асоціації спортивних журналістів проводять урочисті засідання. У багатьох країнах у цей день нагороджуються кращі представники засобів масової інформації в області спорту. В Україні в цей день у багатьох редакціях газет, журналів, телевізійних каналів, інформаційних агентств, радіостанцій вшановують кращих спортивних журналістів.

Ряд видань 2-го липня проводять спеціальні спортивні заходи, на яких журналісти не тільки словом, але і ділом можуть довести свою прихильність до пропаганди фізкультури, спорту та здорового способу життя.

 Отже, спорт  як соціальне і культурне явище  є мікромоделлю соціальної системи, економіки і культури країни, тому ставлення до спорту, його образи, сформовані в тому числі і в засобах масової інформації, знаходяться в прямій залежності від ідеологічних і соціокультурних конструкцій, що впроваджуються ЗМІ у масову свідомість. Особливо відзначимо роль спортивної журналістики як засобу виховання патріотизму. Високі досягнення спортсменів на міжнародних аренах викликають масовий ентузіазм,  об’єднання соціальних кіл,  гордість за країну,  прагнення бути схожим на спортсмена.

2.2 Жанри спортивної журналістики

Спортивна журналістика, як і публіцистика в цілому, взаємодіє з художньою літературою. Сприйняття змагань завжди емоційне. Факт, переломлений через сприйняття журналіста, набуває особливого, емоційного змісту, що і робить можливою його трансформацію в художній образ. Саме він допомагає відтворити в журналістиці дух змагання, передати враження від спортивного події. Спортивна журналістика, як ніякий інший вид публіцистики, характеризується різноманітністю своїх жанрів. Їх усі можна умовно поділити на три групи: інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні.

Для спортивної преси характерно переважання інформаційних та аналітичних жанрів. Щоб повідомити про важливу подію, факт, журналіст використовує звіт, замітку, інтерв'ю, рідше - репортаж. Щоб проаналізувати факти, зіставити з іншими, запропонувати своє бачення проблеми - коментар, статтю, прогноз.

Сьогодні зміст, характер, форма матеріалів збагачуються, змінюються. Інформаційні жанри супроводжуються коментарями, набувають більш аналітичного характеру. Елементи одних жанрів розширюють традиційну структуру інших, дозволяючи говорити про жанрову дифузію. Тенденція "розмивання" жанрів характерна для всієї системи ЗМІ. Проте спортивна преса (газети та журнали) є специфічним родом журналістики, що характеризується своїм предметно-тематичним набором, порівняно вузькою аудиторією, особливою жанровою структурою. Не завжди можна співвіднести наявні класифікації жанрів з текстами спортивних видань.

       Інформаційні жанри складають основну частину масових інформаційних потоків, де центральним компонентом є інформаційне повідомлення, що характеризується оперативністю, точністю і компактністю відображення реальних подій у світі спорту. У спортивній інформації істотну роль відіграють чотири основних інформаційних жанри: замітка (або новина на радіо та ТБ), репортаж, звіт і інтерв'ю.

       Замітка (новина) - матеріал, що відрізняється невеликим (з точки зору усталених у журналістиці уявлень про обсяг публікацій) розміром, в якому викладаються результати певної події (в нашому випадку спортивної). Головним фактором тут є короткий і оперативний виклад інформації. Таким жанром зазвичай користуються газети та інтернет-видання. І тут не грає істотної ролі, до яких типів видань відносяться спортивні примітки: тематичних (спортивних) або неспеціалізованих. З іншого боку, замітка є провідним жанром багатьох інтернет-видань, де публікуються матеріали про спорт. Насамперед, це сайти, що мають щоденне оновлення, а також електронні версії щоденних спортивних і неспеціалізованих видань ("Спорт-експрес", "Нові Вісті" та ін). В електронних ЗМІ (ТБ, радіо) замітка представлена вже у вигляді інформаційного повідомлення (новини). Новини про спорт мають своє постійне місце в сітці мовлення. Вони можуть входити в загальний блок теле- (радіо-) програм новин, представляючи собою три-чотири (іноді п'ять-шість) коротких, інформативно насичених спортивних сюжетів.

       Іншим інформаційним  жанром, що часто використовуєься у спортивній журнілістиці, є репортаж. Він дозволяє розкрити все емоційне напруження і динаміку спортивної події. Тут часто застосовується прийом оповідання в теперішньому часі, що посилює ефект присутності і співучасті. Є різні типи репортажу.

 Класичний спортивний репортаж. Коли репортер безпосередньо присутній на змаганнях  і "наживо" передає в ефір все, що відбувається в даний момент. За часом такий репортаж необмежений і закінчується лише після закінчення змагання. Сьогодні вони дуже рідкісні із-за дорожнечі ефірного часу і передаються в особливих випадках, таких як Олімпійські ігри та Чемпіонат Світу з футболу.

  Серія коротких репортажів. Коли радіостанція не має можливості транслювати повністю спортивне змагання (наприклад, півторагодинний футбольний матч), використовується серія коротких репортажів. Спортивний журналіст виходить в ефір два-три рази за один тайм, з короткими повідомленнями (близько 2-3 хвилин) про події, що відбуваються на полі події.  
З одного боку, він найбільш вигідний для самої радіостанції, так як під час матчу можна передавати й інші програми (музичні, інформаційні), але, з іншого боку, втрачається  головний фактор репортажу - оперативність. Скажімо, якщо забили гол на 14-й хвилині матчу, а журналіст про це розповів тільки на 30 хвилині.

Репортаж зі студії. Використовується, коли змагання проходять в інших містах. Спортивний журналіст, користуючись інформацією, отриманою з різних джерел (зв'язок по телефону, Інтернет, SMS-повідомлення), коментує події, перебуваючи в студії, але в деяких випадках ним створюється "ефект присутності". Наприклад, коли чути шум стадіону при включенні прямого зв'язку з кореспондентом, що перебуває у центрі спортивних подій.

"Переказаний" репортаж. Нова форма репортажу, суть якого полягає в наступному: спортивний  кореспондент передає "гарячу" інформацію протягом  усього матчу в студію діджею, і той щоразу, виходячи в ефір, оперативно вводить радіослухачів в курс подій, постійно випереджаючи репортерів, котрі дають серію коротких репортажів.

Серед інших нововведень в області спортивного репортажу необхідно виділити ще одну різновидність, особливо популярну останнім часом - "репортаж в режимі оnline", використовуваний на каналах радіо та на сайтах. 
Залежно від застосовуваних технологій даний репортаж може бути представлений як у текстовому, так і в звуковому вигляді. У першому випадку спортивні події (в основному, футбольні матчі) відображаються у короткій письмовій формі (одне-п'ять коротких речень), з включенням від двох до семи хвилин. У другому - online-репортаж представляє собою копію класичного репортажу на радіо. Ще однією важливою ознакою оnline-репортажу є те, що його можна почути (побачити) не тільки у режимі реального часу, але і через деякий час.

Третім інформаційним жанром, характерним для матеріалів про спорт, є звіт, що являє собою перш за все інформаційне повідомлення про спортивний захід. Жанр звіту активно використовується в сьогоднішній спортивній журналістиці. Переважно це друкарський жанр, що зустрічається як у щоденній пресі, так і в тижневиках і в журналах (тематичних або тих, що мають рубрику про спорт), що виходять 1-2 рази в місяць. За розміром (обсягом) спортивний звіт може бути різним. По-перше, це залежить від значимості події, а також участі в ньому тих або інших "зірок спорту", особливо коли мова йде про вітчизняних спортсменів. Якщо це велике змагання (Олімпійські ігри, Чемпіонати Світу (Європи), Національний чемпіонат), звіту відводиться більше місця - до смуги (якщо це газета) або до розвороту (якщо це журнал). Якщо змагання рангом нижчі, то звіт може становити 50 - 70 рядків. По-друге - від виду публікації. В пресі про спорт умовно можна виділити три види спортивного звіту:

• хронологічний звіт (докладний), де спортивні відомості докладно викладаються в порядку звершення подій;
• акцентований звіт (короткий), в якому основна увага приділяється найбільш значущих моментів чи подій спортивного дії;
• звіт з коментарями: виклад основних подій з точки зору спортивного журналіста, включаючи думки фахівців у тій чи іншій галузі спорту (звіт з футбольного матчу з коментарями тренерів обох команд). Якщо в перших двох випадках спортивний звіт постає як суто інформаційний жанр, то в останньому його можна віднести вже ближче до інформаційно-аналітичного жанру, так як тут відбувається не тільки інформування аудиторії про те чи інше спортивне змагання, але дається і деяка оцінка самим змаганням, а також виступам учасників.

       Четвертий інформаційний  жанр, що широко використовується  у спортивних матеріалах (фактично  і у всіх ЗМІ) - інтерв'ю. Він, як і попередні жанри, має свої особливості. З усіх існуючих різновидів інтерв'ю у спортивній інформації найбільш часто використовуються:

• інформаційне інтерв'ю, де предметом обговорення є різні спортивні теми: зокрема, плани на майбутній спортивний сезон або думку про минулі змагання, створення образу спортсмена і т.д., але без аналітичної оцінки ситуації або спортивної діяльності особистості;
• портретне інтерв'ю, розкриття діяльності спортивної особистості;
• експертне інтерв'ю, інтерв'ю зі спеціалістом у галузі спорту;
• проблемне інтерв'ю, де в ході бесіди розкриваються негативні або проблемні сторони спорту;
• бліц-інтерв'ю (коротке інтерв'ю), що складається з двох-п'яти питань;
• прес-конференція - один з видів масового інтерв'ю з великою кількістю інтерв'юерів. Вона часто використовується прес-службами спортивних клубів (федерацій) для зустрічі журналістів з керівниками, тренерами або спортсменами.

У багатьох з представлених видів спортивного інтерв'ю можуть використовуватися деякі елементи аналітики, такі як коментар, оцінка, порівняння, узагальнення та інші. В цілому, якщо говорити про роль інформаційних жанрів у спортивній інформації, то вони мають відображати реальні факти незалежно від часового чинника. Необхідно відзначити, що тут не виключена подача легкої оцінки спортивної події. Інформаційні жанри складають основну частину масових інформаційних потоків, де центральним компонентом є інформаційне повідомлення, що характеризується оперативністю, точністю і компактністю відображення реальних подій у світі спорту.

         Діаграми, схеми, таблиці вважаються традиційними формами подачі інформації; однак у спортивних виданнях вони коментуються і тим самим розширюються до окремого жанру.

        Аналітичні жанри, так само як і інформаційні, мають велике значення в розкритті характерних рис спортивної інформації. Одним з головних ознак тут є оцінка спортивної події. Найчастіше у спортивній журналістиці використовуються такі аналітичні жанри, як стаття, коментар і бесіда.

Стаття - жанр, що дозволяє глибоко і повно аналізувати актуальні, суспільно значимі масштабні явища і процеси, розкривати причинно-наслідкові зв'язки подій, виявляти механізм тих чи інших подій, в результаті - робити масштабні висновки, узагальнення, прогнозувати варіанти розвитку ситуації. Цей жанр властивий лише друкованим виданням (включаючи інтернет-видання). Він частіше зустрічається в журналах і тижневиках, рідше в газетах. У системі спортивної масової комунікації стаття дає можливість більш глибоко розкрити різні сторони подій, що відбуваються у світі спорту, конкретизуючи факти, роблячи акцент на істотних деталях, в деяких випадках розглядаючи їх з точки зору позитивних чи негативних моментів.

       Крім статті, величезне  значення при характеристиці  аналітичних особливостей спортивної  інформації має коментар. В даний час він широко використовується у всіх ЗМІ, що мають пряме і непряме відношення до спорту. З його допомогою автор виражає відношення до актуальних подій, формулює пов'язані з ними завдання і проблеми у формі стиснутого аналізу недоліків або досягнень, а також висловлює їх оцінку, прогноз розвитку тощо. Тому спортивні журналісти часто використовують його, як під час звершення спортивного дії (зокрема, під час телетрансляцій спортивних змагань), так і після, коли вже дається оцінка події. Він може бути як частиною (окремої публікації, сюжету), так і виходити як самостійний матеріал.

Якщо розглядати спортивний коментар з точки зору класифікації, то тут виділяються такі різновиди: