Спорт як суспільне та культурне явище

• розширений коментар, який дає можливість детально розповісти про події спортивній події;
• коментар фахівця, коли змагання коментується «знавцем спорту», коли фахівець, виступає в ролі співведучого або після закінчення змагань, коли дається оцінка вже завершеним діям;
• полярний коментар - роз'яснення спортивної події з різних точок зору, фахівцями, компетентними у цій галузі;
• синхронний коментар - роз'яснення відбувається дії журналістом, використовуваний зазвичай при огляді декількох етапів в рамках одного змагання;
• докладний коментар - коментар з концентрацією на найдрібніших деталях події. Зазвичай використовується на телебаченні і радіо, при трансляції змагань.

Однак незалежно від такого розмаїття видів коментаря тут можна виділити загальну ознаку, що характеризує спортивний коментар в цілому: об'єктивно-суб'єктивне роз'яснення смислового призначення спортивної дії.

Третім аналітичним жанром, що часто використовується в спортивній інформації, є бесіда. Її основною функцією є виявлення думок по відношенню до того чи іншого спортивної події. Такий жанр найбільш характерний для теле- та радіопередач. Тут багато залежить і від журналіста, і від співрозмовника. В даний час існує стереотип, що "люди спорту" - закриті і малоговіркі особистості, з вузьким колом знань (обмежених тільки областю спорту). Однак це далеко не так - сьогодні багато представників спорту - високоосвічені люди, здатні цікаво розповісти про різні сфери життя. Багато в бесіді залежить від того, в якому засобі масової інформації вона представлена. Найбільш яскраво бесіда проявляється в теле - (радіо-) аналітичних програмах (особливо на радіостанції і в ток-шоу на телебаченні).

       Крім інформаційних  та аналітичних жанрів, велике  значення у спортивній журналістиці  мають художньо-публіцистичні жанри. Вони також включають факти, містять аналіз, але вже на іншому рівні, вирішуючи інші завдання. Їх головним завданням є показати факти, події, явища документально-художніми засобами. Якщо розглядати художньо-публіцистичні жанри з точки зору спортивної масової комунікації, то тут лідируючу позицію займає портретний нарис, що має складну і багатогранну природу. З одного боку, такий нарис будується за законами художньої літератури, а з іншого - за законами публіцистики. Суть публікації даного типу полягає в тому, щоб дати аудиторії певне уявлення про «героя спорту», так як справжній портретний нарис виникає в результаті художнього аналізу особистості героя, що спирається на дослідження різних її сторін (моральної, інтелектуальної, творчої та ін), тобто в результаті виявлення характеру героя.

Існує ще один жанр, але вже чисто телевізійний, який відображає публіцистичну сутність спортивної інформації. Це документальний телефільм. Цей жанр дозволяє глибоко проаналізувати проблеми спортивного життя, найбільш повно розкрити характер героя документального фільму. Головна мета тут - розповісти про важливі події зі світу спорту, про легенд спортивної епохи [4].

      Спортивна  журналістика має свою специфічну  аудиторію, звану любителями спорту. Цю аудиторію дослідники розділяють  на три частини: фахівці, тобто  люди безпосередньо зайняті у  спортивній індустрії (спортсмени, тренери, спортивні чиновники, журналісти), пасивні та активні вболівальники [3,с.197].  
     Саме для аудиторії у тексті спортивних видань використовуються специфічні спортивні терміни, зрозумілі лише людині, яка має відношення до спорту. Слід зазначити, що використовувані терміни не розтлумачуються і ніяким чином не пояснюються у тексті, тобто під час читання такого видання середньостатистичним громадянином, можуть виникнути проблеми із розумінням змісту публікації. 

Важлива особливість спортивної журналістики – робота зі статистикою. Спортивний журналіст видає безліч цифр, що відіграє важливу роль у його роботі. Це і дані протоколів матчів, і власні підрахунки за різними параметрами гри, таблиці і графіки. Жоден оперативний матеріал у серйозній спортивній пресі не обходиться без статистичної добірки. Спортивному журналісту, щоб проаналізувати ситуацію в конкретному матчі або змаганні, підтвердити свої думки фактами, доводиться оперувати цифрами. [3]. 

Вдало створений імідж масового спорту є життєвою необхідністю для кожної держави, оскільки популяризація фізичної культури, а також здорового способу життя – соціально важливе завдання, що, крім оздоровлення нації, служить джерелом збільшення потенційної аудиторії спортивних видовищ, а відтак спонукає спортсменів до вищих досягнень.

Таким чином, визначаючи в цілому значення аналітичних жанрів в спортивній інформації, ми робимо висновок про те, що їх функції полягають не тільки у коментуванні, поетапне розгляді причинно-наслідкових відносин, але і в розкритті їх змісту, встановленні значення, в оцінюванні, у формуванні висновків і передбаченні можливих варіантів розвитку ситуації в світі спорту.

2.3 Емотивний потенціал як основний  критерій формування лексики  сучасних спортивних ЗМІ

Трансляції спортивних змагань сьогодні ведуться чи не на увесь світ, підтримка улюблених команд являє собою ритуал, що став для багатьох життєво важливою необхідністю. Спорт виступає «одним із конструкторів культурної ідентичності нового часу, наряду з музикою, архітектурою, живописом, кінематографом» [2, с. 127]. Як окрема галузь людської діяльності, що стрімко розвивається, спорт формує і власну лексику, що й зумовлює актуальність даного дослідження. Загальна та спеціальна лексика, проникаючи до сфери спорту, проходить певну форму трансформації, яку ми схильні пов’язувати зі здатністю людини до метафоризації.

Аудиторія спортивних ЗМІ складається з людей, що прагнуть опинитися у вирі подій, відчути дух боротьби і змагань, тож завдання журналіста – надати своєму читачеві (глядачеві) таку можливість. Саме тому популярності набувають лише ті нові лексеми, які здатні якнайяскравіше відобразити емоційну картину змагань.

Метою даної статті є з’ясування особливостей функціонування лексики спортивних медіа та її емотивного потенціалу.

Завдання: розглянути основні способи утворення спортивних термінів; визначити напрямки запозичень у лексиці спортивних ЗМІ та з’ясувати особливості їхнього сприйняття реципієнтами.

Об’єкт – лексика вітчизняних спортивних медіа.

Предметом дослідження є емотивний потенціал лексики сучасних спортивних ЗМІ.

Коли ми говоримо про спортивну термінологію («спеціальні слова або словосполучення, що вживаються для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання» [4, с. 167]), то є декілька базових способів її творення. Більшість спортивних термінів утворені за допомогою таких способів, як запозичення з інших мов, термінологізація загальновживаних слів, транстермінологізація (інверсія), лексикалізація словосполучень, деривація всередині спортивної терміносистеми тощо [1, с. 9].

Однак, основним, на думку Л. Авакової, способом творення спортивних термінів виступає саме термінологізація – процес входження загальнолітературного слова в термінологію певної галузі знань шляхом відсікання його від значення загальномовного смислу, «різного роду конотацій, приписування чіткої дефініції та місця у відповідній терміносистемі» [1, с. 14]. Початкове значення слова у цьому випадку зазвичай звужується та конкретизується, а його семантичне ядро збагачується новим, специфічним змістом. Так, можна сказати, що закон економії мовних засобів проявляється в омонімії, а в полісемії можна чітко відслідкувати зміни у структурі та змісті наукових знань про певний предмет чи явище, позначувані терміном. Значна частина сучасної спортивної термінології є саме результатом термінологізації лексики загального вжитку. Розглядаючи її, ми розуміємо роль метафоризації в процесі їх утворення: «Росіянка Марія Шарапова, посіяна в Цинциннаті під четвертим номером, пробилась до фіналу американських змагань». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 21.08.11). «Посів» або «розсіювання», зокрема у тенісі, означає розведення учасників турніру перед жеребкуванням у різні групи з метою уникнення зустрічі фаворитів на ранніх етапах змагання. Відтак, «сіяні» - це спортсмени, що були заздалегідь розподілені по різних групах; «Позавчора в програмі континентального форуму фігуристів в англійському Шеффілді значилися два номери програми». («УМ», 27-28.01.12). В даному випадку термін «номер» вживається у значенні «виступ», «постановка». Коли йдеться про фігурне катання (як у даному прикладі), або будь-який інший вид спорту, орієнтований на естетичне задоволення глядача, аналогія зі сценічним мистецтвом (де найчастіше використовується цей термін) є цілком логічною.

Метафора, як відомо, являє собою перенесення назви з одного предмета на інший на основі їх подібності [4, с. 146]. Цю подібність слід розуміти максимально широко (подібність за формою, змістом тощо). Більшість спортивних термінів, утворених таким чином, являють собою стерті метафори.

Явищем, тісно пов’язаним із термінологізацією, є транстермінологізація – семантична трансформація терміну, використовуваного в одній галузі знань, для іншої. Принципова відмінність транстермінологізації від термінологізації, попри безперечну подібність цих процесів, полягає у тому, що для першої об’єктом трансформації є спеціальна або професійна лексика, а для другої – лексика загального вжитку.

З огляду на специфіку спорту як роду людської діяльності, що характеризується спрямованістю на змагання, конкуренцію, постійне підвищення результатів – закономірно, що найбільш поширеною у сучасній спортивній журналістиці є лексика військової сфери: «24-річна тернополянка могла замахнутися на срібну медаль в індивідуальній гонці, але єдиний промах (що прикро – на останньому вогневому рубежі) відкинув її на п’яту позицію». («УМ», 6.12.11) Словосполучення «вогневий рубіж» є вже своєрідним штампом, особливо серед коментаторів та журналістів, що коментують змагання з біатлону. Справді, сеанс стрільби в даному виді спорту означає завершення одного відрізка дистанції та початок іншого, через що таке порівняння є досить влучним, а відтак – популярним; «Порівняно з матчами першого-другого кіл цей поєдинок Долгополова тривав найдовше – 3 години 50 хвилин». («УМ», 24.01.12) Також часто вживаються такі синоніми, як «битва», «двобій», «протистояння», рідше – «сутичка», «зіткнення» тощо.

Явище, подібне до транстермінологізації, відбувається і зі словами загальновживаними: лексеми, що спочатку вживалися в одній галузі знань, поступово стають цілком типовими і для інших, в нашому випадку – для спорту. Підкреслимо, що їх не можна віднести до термінів, але так склалося, що вони закріпилися у мовленні спортивних журналістів, коментаторів, і, як наслідок, асоціюються з новою галуззю.

Найбільш семантично пов’язаною зі спортом є, безперечно військова сфера. Треба сказати, що ототожнення спортивної боротьби з війною наявне практично у всіх видах спорту: в індивідуальних дисциплінах меншою мірою, у командних – більшою.

Показовим у даному випадку є футбол, точніше спосіб його висвітлення у ЗМІ та, як наслідок, асоціації, пов’язані з цим видом спорту. Це зумовлено світовою популярністю гри, що, у свою чергу, викликала всебічне висвітлення її у ЗМІ, а також «багатство та різноманіття концепту «футбол», котрі обумовлюють найбільш значний набір метафоричних моделей, більшість із яких є універсальними для усього спортивного дискурсу» [2, с. 128]. Дослідник С. Кудрін виділяє ключові компоненти даної моделі, щоб зрозуміти, яким же чином, базова метафора «футбол – війна» проектує елементи сфери-джерела на спортивний дискурс. Наведемо деякі з них.

1. Суперник – ворог. Така трансформація  образу чужої команди активізує  націленість спортсменів на боротьбу, під якою розуміється захист  власних інтересів, честі та просто  спортивний азарт: «Київське "Динамо" в товариському матчі переграло  свого найзапеклішого ворога  з часів чемпіонату СРСР московський "Спартак"». (Інтернет-портал sportanalytic.com,13.02.12); «Коли я перейшов з "Кельна" в "Байєр", то відчув, що це - перейти у ворожий клуб». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 24.08.10).

2. Гра – битва, поєдинок, дуель. Перипетії гри нагадують події  епізоди воєнних баталій: «Поєдинок  хоч і вийшов бойовим, але голів  глядачі так і не побачили». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 7.02.13); «Ми знаємо, що на нас чекає жорстка битва, але налаштовані на поєдинок з "Базелем" оптимістично». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 22.02.13).

3. Виграш – приниження, знищення  суперника. Програш – поразка, засмучення, смерть: «До завершення протистояння  підопічні Маркевича ще двічі  засмутили кіпера гостей Лінднера, ставши найрезультативнішою командою групового етапу цьогорічної Ліги Європи»… («УМ», 2-3.12.13); «Начебто симпатична команда начебто перспективного тренера Сергія Коновальця "Оболонь", складена винятково з українців, програла десятий, "ювілейний" матч і ще глибше загрузла на дні турнірної таблиці». («УМ», 2.11.13).

4. Гра в атаці – наступ. Гра  в захисті – відступ, оборона. В даному випадку актуалізується  ключове протиставлення «вперед-назад»  у рамках ігрового простору: «Якось  подумалось про Хюбшмана в центрі оборони, але цей варіант Луческу, мабуть, і не розглядає». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 19.10.13); «Тренер особливо нічого не вигадує, тому використовує мене на моїх "рідних" позиціях – на флангах півзахисту, під нападаючими». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 26.02.14).

5. Ворота – мішень, ціль. Точка  удару – вогнева позиція, удар  – постріл: «Півзахисник швейцарського "Базеля" Джердан Шакірі сьогодні спробує вразити ворота мюнхенської "Баварії", в яку перейде вже після завершення поточного сезону». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 22.02.12); «Невідомо, чи досяг би мети постріл івуарійця, але в епізод втрутився Володимир Чеснаков, рикошетом від спини якого м'яч і пірнув у сітку повз дезорієнтованого Долганського». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 16.12.11).

6. І, нарешті, останнє порівняння: футболіст  – солдат (залежно від амплуа  та позиції на полі гравець  може називатися по-різному: «бомбардир», «снайпер», «руйнівник атак» тощо): «Проте, відсутність кращого бомбардира  не повинна вводити в оману  оборонців "Шахтаря"». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 19.10.11); «Відзначимо лінію нападу миколаївців: Роман Тормозов є одним з найкращих снайперів чемпіонату ААФУ, у той час як Іван Шелест вже сім разів відзначився у обласній першості». (Інтернет-портал sportanalytic.com,12.09.11).