Інноваційний менеджмент

 «Третя хвиля» НТР почалась наприкінці XX ст. Особливість нового етапу полягає в тому, що було «знайдено» не один «пучок» технології, а декілька. Вони охоплюють усі форми комп'ютерних і телекомунікаційних систем, робототехніки, біогенетики, біоінженерії, космонавтики, створення матеріалів з новими якостями. Це зумовило величезні зміни в економіці. Стара індустріальна культура поступається новій культурі сервісу та комунікацій. Змінюється сфера бізнесу. Найприбутковішим стає розроблення програмного забезпечення, упровадження Інтернету, сервісне обслуговування, розвиток комунікацій, а не виробництво комп'ютерного обладнання. Ці галузі потребують працівників з вищою освітою, високим рівнем кваліфікації. Особлива складність цього процесу пов'язана з його динамічним характером. Прискорюється поширення (дифузія) нововведень, що викликає зміни в розвитку нових напрямів виробничих циклів: виробництво нової продукції і послуг, перебудова галузевої структури економіки, перерозподіл інвестицій у нові сфери виробництва.

Розробка нових технологій коштує все дорожче. Висока вартість розробок потребує великих ринків для  відшкодування витрат. Звідси — інтернаціоналізація, інтеграція, глобалізація, поява для багатьох компаній нового конкурентного середовища, нових форм конкуренції. Хвилі винаходів та життєві цикли нововведень мають тенденцію до прискорення, що спричиняє нерівномірність розвитку світу та небезпечність подій.

На думку голландського  економіста і підприємця Ханса Віссеми1, сучасні нові технології формують нову світову культуру, індивідуальні динамічні життєві стилі, стимулюють космополітичні відносини (тобто суспільство формується технологічними змінами і навпаки).

Як свідчать прогнози вчених, у п'ятому технологічному укладі, початок якого припадає на 90-ті роки XX ст., і ядром якого, як уже зазначалось, є електронна промисловість, волоконно-оптична техніка, біотехнологія, генна інженерія, космонавтика, передбачається індивідуалізація виробництва, задоволення потреб і бажань як окремої людини, так і суспільства в цілому, повне розуміння феномену духовного життя, яке буде контролюватися на базі так званої психонетики. Це все відчинить двері в нову епоху до «натурального, природного» неконтрольованого суспільства, де назавжди зникне боротьба за виживання та панування над собі подібними. Таке передбачення дає модель технологій під назвою SINIC2 [50], яка зображена на рис. 1.11. За своєю суттю ця модель показує історію розвитку людства у вигляді двох циклічних зв'язків між наукою, технологією і суспільством. Перший цикл починається з прориву в галузі наукових знань. У результаті «висіваються» зерна (насіння) нових технологій, що, у свою чергу, впливає на життя суспільства і є чинником соціальних трансформацій. Другий цикл спрямований у зворотному напрямі і випливає з потреби суспільства. Гостра необхідність у новій технології з часом задовольняється за допомогою технічних інновацій, які, у свою чергу, стимулюють подальшу наукову еволюцію. Таким чином, розвиток науки, технології і суспільства взаємопов'язаний. Зміна в одній із цих сфер є або причиною, або наслідком змін в іншій. А рушійною силою цих змін є закони еволюційного розвитку.

Згідно з теорією SINIC в історії людства з давніх часів до наших днів сталося 10 (десять) головних інноваційних зрушень. Це — перехід від примітивного до колективного суспільства, слідом за цим прийшли стадії землеробства і ремісничого суспільства, наступні три — індустріалізація, механізація й автоматизація — разом створили індустріальне суспільство. Наступна епоха інформатики, оптимізації й автономності є основою виникнення «натурального» суспільства.

Аналіз сучасного інноваційного  розвитку свідчить про прискорення  змін у промисловості — технології, структурі, масштабах, територіальному розміщенні й організації виробництва, а також у співробітництві країн світу, загальною формою якого стає міжнародний трансфер технологій. Країни обмінюються інноваціями в процесі проведення міжнародних конференцій, семінарів, виставок. Під час обговорення та обміну думками, досвідом між науковцями інновації набувають нового змісту, більшої сили і ваги в суспільстві, охоплюють більші території та галузі науки. Виникають умови створення єдиного світового ринку науково-технічних знань і новітніх технологій (завдяки Інтернету) як нового економічного ресурсу.

Слід зазначити, що в  цих умовах відбулась принципова переоцінка ролі «людського чинника». Саме сучасні інноваційні зміни  пов'язані з творчістю, інтелектом, знаннями, новаторством людини як основного носія інноваційних ідей.