Аналіз відтворення стилістичних засобів тектсу в перкладі

Ставлення родини Дурслеїв до Гаррі яскраво передане у манері розмовляти з ним за допомогою  переважно коротких окличних речень:

• «Get in here! And walk on the newspaper!» [25, р. 20]
• Ходи їсти! І ступай по газетах! [24, с. 22]
• «Eat quickly! The Masons will be here soon!» [25, р. 29]
• Швиденько їж! Скоро прийдуть Мейсони! [24, с. 31]
• «Well, I've got news for you, boy... I'm locking you up... You're never going back to that school ... never ... and if you try and magic yourself out - they'll expel you!». [25, р. 43]
• Ну що ж, маю, хлопче, для тебе новину. Я замкну тебе, і ти ніколи не повернешся до тої школи! Ніколи, а якщо спробуєш звільнитися з допомогою магії — тебе виженуть! [24, с. 48]

Отже, яскравість образної системи твору досягається за рахунок використання стилістичних засобів, зокрема епітетів, порівнянь, метафор, фразеологічних зворотів. Як правило, В.Морозов передає їх за допомогою еквівалентних або близьких за формою стилістичних засобів українською мовою. Проте на стилістичному рівні перекладач вдається до замін частіше , аніж на рівні власне лексики. Причина цього – намагання надати текстові яскравості, стилістичної забарвленості, хоча це іноді і не відповідає авторському задуму.

Важливе значення у творі  має мовлення персонажів як засіб  творення образу. Слід відзначити досить вільну трактову перекладачем специфіки  мовлення окремих героїв, надання  їхньому мовленні рис окремих  шарів сучасної української мови (діалектні говірки, суржик і т. ін.)

Твір має досить простий  синтаксис, що викликано передусім  орієнтацією на дитячу аудиторію. Найпоширенішими  синтаксичними стилістичними засобами тут виступають повтори, анафори, нагромадження  запитань, заперечних або окличних речень. Ці засоби не зазнали відчутної трансформації при перекладі, було в основному збережено авторське синтаксичне членування мови твору та його інтонаційно-стилістичне забарвлення.

ВИСНОВКИ

Стилістичний аспект перекладу необхідний перекладачеві, без нього, не могло і не може вийти красивого перекладу. По-перше, саме стилістичний аспект мови відповідає не лише за переклад з мови оригіналу на мову перекладу, а й за особливості і майстерність перекладача. Адже від того, як перекладач здатний передати зміст стилістичних одиниць і залежить переклад оригіналу. Хороший перекладач користується способами передачі деяких стилістичних прийомів, використаних в оригіналі для того, щоб надати тексту велику яскравість і виразність. У перекладача є наступний вибір: або спробувати скопіювати прийом оригіналу, або, якщо це неможливо, створити в перекладі власне стилістичне засіб, що володіє аналогічним емоційним ефектом. Для перекладача важлива не стільки форма, скільки функція стилістичного прийому в тексті. У своєму розумінні перекладач прагнути «поліпшити» авторський текст, вдаючись до різних прийомів, і тим не менше це не завжди виходить. Однією з багатьох причин може є - особливість вихідного слововживання. Іншою причиною викликає труднощі у перекладача є національні особливості стилістичних систем різних мов.

По-друге, завданням перекладу є забезпечення такого типу міжмовної комунікації, при якому створюваний текст на мові перекладу міг би виступати як повноцінна комунікативна заміна оригінала.

По-треттє, згідно вимоги адекватності змісту та відтворення образної системи твору поряд із співставленням різних мовних систем в процесі художнього перекладу відбувається співставлення також і різних культур, яке часто вимагає адаптації текста перекладу, що допомагає сприймати предметний текст та маркери даної культури.

В четвертих, дослідження образних художніх засобів у мові твору «Гаррі Поттер і Таємна Кімната» Д.К. Роулінґ демонструє їх міцний взаємозв’язок та підпорядкованість загальному авторському задуму. Це диктує перекладачеві необхідність будувати мовну структуру перекладу з позиції, наближеної до авторської. Порівняльний аналіз прикладів образних засобів, які використовує автор виявив, що ступінь адекватності перекладу в різних випадках різна.

Наукова новизна здобутих результатів полягає в узагальненні аспектів щодо адекватності художнього перекладу прозових творів, а також  у виявленні особливостей втілення образного простору твору в українському перекладі, у прагненні до осмислення проблеми адекватної передачі мови автора художнього тексту.

В роботі проаналізовано адекватність перекладу художнього тексту, здійснено аналіз рівня експресивності оригіналу та перекладу.

Практична цінність данної роботи в тому, що результати дослідження можуть бути використані для розв’язання практичних проблем перекладу художніх творів, а також при розробці методичних посібників з проблем теорії перекладу та теорії художнього тексту.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

І. Наукові  праці

1. Антонов Н. Г. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. – М., 1978. – 340 с.
2. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка. – М., 1960.- 317 с.
3. Бархударов Л.С. Уровни языковой иерархии и перевод. – М., 1975. – 280 с.
4. Березинский В. Украинско-английские семантико-стилистические параллели на морфологическом уровне. – Львов, 1972. – 250 с.
5. Бреева Л. В., Бутенко А. А. Лексико-стилистические трансформации при переводе. – М., 1999. – 190 с.
6. В.Коптілов. Першотвір і переклад. – К., 1972. – 240 с.
7. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. – М., 1963. – 320 с.
8. Дюришин Д. Межлитературные формы художественного перевода // Проблемы особых межлитературных общностей. – М., 1993. – 170 с.
9. Казакова Т. А. Практические основы перевода. – М., 2000. – 230 с.
10. Николаева Е. Несколько вступительных слов. Поэтика перевода: Сборник. – М., 1998. – 150 с.
11. Полюжин М.М. Теорія і практика перекладу з англійської мови на українську. – К., 1991. – 230 с. 
12. Топер П. Перевод и литература: творческая личность переводчика // Вопросы литературы. – 1998. – №6.
13. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. – М., 2002. – 310 с.
14. Чужакин А.К. Мир перевода. – М., 2000. – 200 с.  

15. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974. – 380 с.

16. Эткинд Е. Поэзия и перевод. – М.-Л., 1963. -  250 с.
17. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М., 1986. – 280 с.
18. Чуковский К., Федоров А. Искусство перевода. – Л., 1930. – 179 с.

II. Джерела матеріалу дослідження

19. Дюришин Д. Посредническая функция художественного перевода // Перевод – средство взаимного сближения народов. – М., 1987. – 170 с.  
20. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы. – М., 1989. – 290 с.  
21. Дюришин Д. Художественный перевод в межлитературном процессе // Проблемы Особых межлитературных общностей. – М., 1993. – 310 
22. Мюллер В.К. Англо-русский словарь. – М., 1962. 1780 с.
23. Русско-английский словарь /Под ред. Ахмановой О.С. – М., 1965.- 985 с. 
24. Джоан К. Роулінґ. Гаррі Поттер і таємна кімната./ Пер. В.Морозова. – К., 2004. – 890 с.  
25. Joan K. Rowling. Harry Potter and the Chamber of Secrets // http://lib.aldebaran.ru/series/Harry_Potter

III. Довідкова література

26. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода. – М., 1999. 
27. Коптилов В. И вширь и вглубь // Мастерство перевода. – М., 1973.– Вип.9. – 58 с.  
28. Коптілов В. Першотвір і переклад. – К., 1972. – 70 с.  
29. Левик В.В. О точности и верности. // Перевод – средство взаимного сближения народов. – М., 1987. – 220 с. 
30. Лильева К. А. Введение в общую теорию перевода. – М., 1998. – 300с.  
31. Радчук В. На жертовнику мистецтва // “Хай слово мовлено інакше…”. Проблеми художнього перекладу. – К., 1982. – 170с.  
32. Россельс В. Перевод и национальное своеобразие подлинника/ Вопросы художественного перевода. – М., 1955. – 150с.
33. Семенец Р.В. История перевода. – М., 1989.- 340с.