Запозичення в сучасній англійській мові

 

 

ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

Кафедра англійської філології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з англійської мови

 

на тему: «Запозичення в сучасній англійській мові»

 

 

 

Студентки 2 курсу ІПОДН

напряму підготовки 6.020303

„Мова та література (англійська)”

Рязанцевої М.Ю.

 

Керівник: Кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології Грищенко О.В.

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: ___Оцінка:  ECTS _____

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Старобільск – 2015 рік

 

 

 

Зміст

 

Вступ……………………………………………..3

Розділ 1. Словниковий склад сучасної англійської мови…….

1. Шляхи збагачення словникового складу англійської мови
2. Роль запозичень у розвитку словникового складу англійської мови та джерела запозичень
3. Причини запозичень
4. Класифікація запозичень

Розділ 2. Запозичення в сучасній англійській мові

2.1.    Історія розвитку запозичень

2.2.    Арабські запозичення  в сучасній англійській мові

2.3.    Запозичення із скандинавських  мов

2.4.    Запозичення із кельтських  мов

2.5.    Запозичення із латинської  мови

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

         Англійська мова є феноменальним явищем з точки зору її словникового складу та специфіки його формування. Її основу сформували діалекти однієї мовної групи, а саме, старогерманської. У процесі історичного розвитку народу мова розвивалася і збагачувалася як завдяки внутрішнім ресурсам, так і зовнішнім. Під зовнішніми ресурсами слід перш за все вважати запозичення іншомовних одиниць.

      Термін "запозичення" означає процес надходження і засвоєння слів внаслідок різних соціальних причин - війни, торгівлі, подорожей, технічного співробітництва, культурних зв'язків, включаючи літературу, філософію, релігію, освіту, мистецтво, тощо. Запозичуються, як правило, окремі слова; рідше це можуть бути словосполучення(у тому числі сталі) чи навіть граматичні структури та словотворчі афікси.

        Процес запозичення слів іншомовного походження був наслідком різних суспільно-політичних та культурних подій. Збагачення вокабуляру відбувалося у багатьох сферах життя та діяльності, а саме у військовій, побутовій, освітній, науковій, культурній та інших сферах. Серед стародавніх мов найбільшого значення як джерела запозичень мали латинська та грецька мови. Щодо кельтської мови, то вона дала найбільше власних (географічних назв).

       Актуальність даної роботи зумовлена тим, що мова, як специфічне явище, постійно знаходиться у процесі розвитку: приходить щось нове, зникає непотрібне. Для вчених, що працюють в області лексикології, залишається багато питань, які вимагають вирішення. В процесі тривалої історії свого розвитку англійська мова перейняла значну кількість іншомовних слів, які потребують комплексного вивчення.

         Мета дослідження полягає у встановленні походження запозичень за їхнім тематичним прошаком. Поставлена нами мета передбачає вирішення ряду наступних завдань:

1) визначити сутність лексичного складу сучасної англійської мови;

2) дослідити походження лексичних одиниць;

3) проаналізувати запозичення з різних мов.

         Об'єктом дослідження є запозичення в сучасній англійській мові.

       Предметом роботи є процес запозичення слів іншомовного походження.

             Для досягнення поставленої мети й  розв’язання конкретних завдань     було використано низку методів лінгвістичного аналізу:

  1. Теоретичний  аналіз наукових джерел;

  2.Узагальнення  та систематизація отриманих  результатів;

  3.Дескриптивний  метод;

   Теоретична та практична цінність роботи полягає в тому, що результати та матеріали даного дослідження можна використовувати при вивченні та навчанні англійської мови на різних етапах навчання.

     Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

СЛОВНИКОВИЙ СКЛАД СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

      1.1. Шляхи збагачення словникового складу англійської мови

      

       Існує багато способів збагачення словникового складу будь-якої мови. Для англійської мови характерні такі шляхи:

      1. Деривація (derivation), до складу якої входять скорочення (shortening) та конверсія (conversion).

2. Композиція (composition).
3. Семантична зміна (semantic change), що поділяється на розширення (extension) та звуження (narrowing) значення, покращення (elevation) та погіршення (degradation) значення; зміна значення з буквального (literal) у фігуральне (figurative).
4. Неологізми.
5. Запозичення з інших мов.

      Якщо ж розглянути процес збагачення мови згідно історичних періодів на які поділяється історія розвитку англійської мови, то можна побачити, що словниковий склад давньоанглійської мови поповнювався з двох джерел:

• шляхом утворення нових слів із елементів, існуючих у самій мові;
• шляхом запозичення слів із інших мов.

      З двох способів домінуюче значення мав перший. Різноманітні способи словотворення в давньоанглійській мові можна згрупувати за трьома основними типами:

      1) Морфологічне словотворення;

      2) Синтаксичне словотворення;

      3) Семантичне словотворення.

        Розвиток словникового складу в середньо-англійський період відбувається як за рахунок внутрішніх ресурсів мови, так і шляхом запозичення слів та морфем з інших мов [5, с. 163]. У зв'язку з тим, що в цей період з'являється велика кількість запозичень із скандинавських діалектів та французької мови, ця сторона справи протягом багатьох років приваблювала увагу дослідників значно більше, ніж розвиток словникового складу за рахунок внутрішніх ресурсів.

       В галузі внутрішнього розвитку словникового складу можна виділити такі явища, як утворення нових слів шляхом афіксації та переосмислення слів у зв'язку з розвитком відносин: наприклад, давньоанглійський іменник ctiiht, який означав "хлопчик", "слуга", отримує в середньоанглійський (з написанням knight) значення "лицар"; давньоанглійське дієслово sellan "давати" отримає в середньоанглійський період (sellen) значення "продавати", тобто "віддавати за гроші".

     Що стосується  новоанглійського періоду, то найбільш значущими тут є запозичення з цілого ряду мов. Це пов'язано з активним культурним обміном, торгівлею, колонізацією нових земель. Можна виділити збагачення англійської лексики в епоху Відродження за рахунок італійських та іспанських слів, латинських та грецьких слів, латинізації французьких слів; запозичення колоніальних та французьких слів у 18 столітті; запозичення 18-20 століть.

Отже, зрозуміло, що в усі періоди історії англійської мови ключову роль у процесі збагачення словника грали як запозичення, так і слова утворені із елементів існуючих у самій мові, хоча їх питома вага у кожному періоді неоднакова.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. − М.: Высшая школа, 1973. − 303 с.

2. Ахманова О. С. Словарь лингвистическихтерминов. − М.: Советская 
   энциклопедия, 1966. − 607 с.

3. Иванова И. П. История английского языка. Учебник. Хрестоматия. Словарь. − С.-П: Издательство "Лань", 2001. − 512с.

4. Ильиш Б. А. История английского языка. − М., 1958. − 366 с.
5. Раевская Н. М. Лексикология.  − К.: Вища школа, 1971. − 341 с.
6. Расторгуева Т.А. История английского языка. −  М.: Высшая школа, 1983. − 256 с.

7. Смирницкий А. И. Лекции по истории английского языка. − М.: Добросвет, 2000. − 238 с.

8. Смирницкий А. И. Лексикология английского языка. −  М.: 1956. − 271с.

9. Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики как системы. − М.: 1962. − 243 с.

10. Akhmatova O. Lexikology: Theory and Method. − М.: 1972. − 284 р.

11. Вгаdley J. The making of English. − L.: 1937. − 412 р.

12. Саrrol J. B. The study of language. − Cambridge: 1955. − 347 р.

ІЗ. Ginzburg R. S. A course of English lexicology. − М., 1966. − 276 р.

14. Hockett. Ch. F. A course in modern linguistics. – N.У.: 1960. − 417 р.

15. Jesperson O. Growth and strukture of the English language. − Leipzig. .: 1958. −

356р.

16. Мalmberry B. New trends of linguistics. − Stockholm: 1964. − 284 р.

17. Potter S. Modern linguistics. − L.: 1952. − 303 р.

18. Reznik R.V. A history of the English language. − М.: Наука, 2001. − 476 с.

19. Serjentson M. S. A history of foreign word in English. − L.: 1955. − 425 р.

20. Smith L. P. The English language. − L.: 159. − 312 р.

21. Stenton F. M. Anglo-Saxon England. − Oxford University Press: 1947.  − 323 р.

22. Partridge E., Clarck J.W. British and Amеrican English Sience 1900. − L.-1951. − 480p.

23. Radford E. Unusial words and how they cam about. − Л.,М.:        Просвещение, 1964. − 857 с.

24. Selected stories by Agatha Christie. − M: Progress Publishers, 1976. − 336p.

25. Webster’s Seventh New Collegiate Dictionary. − Toronto, Ontario: 1972. − 930 p.

 

 

 

1.2. Роль запозичень в розвитку  словникового складу англійської мови

Роль запозичень (borrowings, loan words) в різних мовах неоднакова і залежить від конкретно-історичних умов розвитку кожної мови. В англійській мові відсоток запозичень значно вищий ніж в багатьох інших мовах, тому що за історичних обставин він є дуже проникливим. Англійська мова більш ніж будь-яка інша мова мала можливість запозичувати іншомовні слова в умовах прямого безпосереднього контакту: спочатку в середині сторіччя від загарбників, що змінювали один одного на Британських островах, а пізніше – в умовах торгівельної експансії і колонізаторської активності самих англійців. Підраховано, що число передвічних слів в англійському словнику складає всього 30%.

Не можна вважати ,що роль слів в мові визначається тим, чи є воно запозиченим, чи передвічним. Тим паче, що найбільше вживані прислівники, прийменники, сполучники, прислівники часу та місця, всі допоміжні і модальні слова, всі сильні дієслова і займенники, всі числівники, включаючи second, million, billion є в сучасній англійській мові передвічними словами.

Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними причинами: війни, завоювання, мандри, торгівля і т.і., - призвело до тісної взаємодії різних мов. Інтенсивність притоку нових запозичених слів, в різні періоди різноманітна. В залежності від конкретних історичних умов, вона то збільшується то падає. Ступінь впливу однієї мови на іншу при цьому залежить здебільшого від мовного фактора.

Помилкові уявлення, які переважали в лінгвістиці відносно проблеми запозичень, не зводились лише до перебільшення їх ролі в розвитку мови. Сам підхід до теми був одностороннім і формальним. Дослідників цікавили здебільшого джерела та дати запозичення.

Треба приділяти увагу не тільки питанню від кого запозичення, а й тому що додалося та було створене в результаті діяльності при запозиченні слова від іншого народу. Треба творчо підходити до питання і тим самим створювати можливість виявити закономірності, що ним підпорядковується розвиток словникового складу мови, пояснити явища, які відбуваються в ньому і виявити їх причини. Це можна пояснити прикладами.

Досліджуючи розвиток слова sport, ми не будемо зупинятися на тому, що це слово запозичене в середньо-англійський період із старо-французької мови, де воно було desport і походило з латинської desportus. Desport та desportus значили відволікання ,відхилення ,при запозиченні відбулася спеціалізація значення і в середньо-англійській мові ці слова мали більш загальне значення, ніж у сучасній, де означає спорт, розвагу. З тим словом в той же період із французької мови в англійську запозичувалися інші слова, які були пов’язані з розвагами заможних людей, це пояснюється тим, як в XI столітті нормандські барони стали власниками країни, англосаксонська верхівка завоювала їх звичаї і нормандський діалект старо-французької мови. Слово sport підкорюється англійській системі граматичних змін іменників, отримуючи можливість в множині закінчення –s. В ньому не тільки замінюються всі звуки англійськими, але й відпадає перший склад (аферезис). В ново-англійській мові це слово має ще деякі зміни в семантиці і означає фізичні вправи, у вигляді ігор та змагань.

В словниковому складі англійської мови паралельно зберігається дієслово disport – розважатися, яке називається маловживаним.

Зараз в сучасну англійську мову були запозичені слова з різних мов, які зберегли своє значення. Наприклад, aiki-jutsu, boutique, kelim, kletten prinrip. Ці слова здебільшого мають теж значення яке вони мали в похідній мові, але деякі з них приймають більше значень ніж вони мали.

Таким чином, ніяке нове поповнення словника запозиченими словами не може пройти безслідно для словникового складу. Запозичене слово приймає на себе одне або декілька значень семантично близьких до нього слів, що вже раніше існували в мові.