Лексика і фразеологія гімну України

Бій, бою, ч. 1. Дія за знач. битися 2; бійка. 2. Сутичка ворожих військ або військових з’єднань і т. ін [ 179, 10, т. І]

 Браття, збірн., заст.Товариство, братія ( в 1 знач.). [ 231, 11, т. І]

  Воля, і, ж. 1. тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. // Прагнення досягти своєї мети, рішучість. 2. Бажання, хотіння. [735, 11, т. І ]

Воріженьки, рідко вороженьки, ів, мн., пар. – поет. від вороги. [738, 11, т. І ]

Ворог, а, е. 1. Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким – небудь; недруг, супротивник. // чого. Примушовий противник чого – небудь.      [739, 11, т. І ]

Гімн, у, ч. 1. Урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності. 2. Урочиста хвалебна пісня або музичний твір на честь кого-, чог – небудь. 3. перен. Захоплена хвала кому-, чому – небудь. [ 70, 11, т. ІІ]

Дід, а, ч. 1. Батьків або материн батько. 2. Чоловік похилого віку// заст. Убогий, безпритульний чоловік похилого віку; старець. 3. заст. Сторож ( у садку, на баштані і т. ін.)// тільки мн. Люди минулих поколінь: предки. 5. перен., розм. Те саме, що тінь. [ 299, 11, т. ІІ]

Доленька, и, ж., нар. – поет. Пестл. до доля . [ 358, 11 т. ІІ]

Доля, і, ж. 1. Стан у якому перебуває або перебуватиме що – небудь: майбутнє чогось. 2. рідко. Частина чого – небудь. // Належна комусь частина; чого – небудь; пай. [ 360, 11, т. ІІ]

Душа, і, ж. 1. Внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварин. * Образно. Душа в душу: а) у повній згоді, дружно. Душею і тілом – повністю, цілком. Душею і тілом був ( Глухенький) відданий артілі ( Гончар, Новели, 1954, 139); Душею наложити ( накласти) – загинути, умерти. [ 445, 11, т. ІІ]

Завзяття, я, с.1. Запальна наполеглевість, енергійність, жадоба діяльності, якої – небудь дії , запал. // до чого. Захоплення чим – небудь, пристрасть до чого – небудь. 2. чого, рідко.Запал, напруження. [ 45, 11, т. IІІ ] 

Край, ю, ч. 1 . Лінія, що  обмежує поверхню чого – небудь, а також те, що прилягає до цієї лінії; кінець.  * Образно. // Верхній зріз стінок посудини, яких – небудь заглиблень і т. ін. // Найвіддаленіша від центру частина якої- небудь місцевості; околиця.  [ 320, 11, т. IV]

Пісня, і ж. 1. Словесно – музичний твір, признач. для співу. // Мелодійні звуки пташиного співу. [ 544, 11, т. VІ ]

Праця, і, ж. 1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд. // Трудовий процес, робота, на яку витрачається багато сил .// Корисна робота, виконувана тваринами, або її результат // Робота думки, пам’яті // чого. Про рух, перебування в дії чого – небудь. // перен. Уособлення суспільних класів, які створюють матеріальні й духовні цінності. [ 522, 11, т. VІІ ]

Рід, роду, ч. 1. Форма спільності людей за первісно – общинного ладу, господарське і соціальне об’єднання кровних родичів. 2. Ряд поколінь, що походить від одного предка. // збірн. Усі родичі, рідні; родина, рідня. // Уживається на позначення  належності за народженням до якої – небудь соціальної групи, національності і т. ін. // рідко. Яка – небудь порода. [ 554, 11,   т. VІІІ ] 

Роса, и, ж. Краплі води, що осідають на поверхні грунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. [ 881, 11, т. VІІІ]

Свобода, и, ж. 1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно – політичному житті якого – небудь класу або всього суспільства ; воля. // Державний суверенітет [ 98, 11, т. ІХ ]

Слава, и, ж. 1. Широка популярність як свідчення загального схвалення, визнання чиїхось заслуг, таланту, доблесті і т. ін. // кого. Відомість кого – небудь у певній сфері.; // Доблесні діла, героїчні подвиги. // чого, чия. Той, ким пишаються, хто своїми заслугами, талантом і т. ін. приніс широке визнання, відомість кому-,  чому – небудь. [ 344, 11, т. ІХ ]

Сонце, я, с. 1. Центральнее небесне світило сонячної системи, що має форму гігантської розжареної кулі, яка випромінює світло й тепло. [ 458, 11, т. ІХ ]

Степ, у, ч. Великий, безлісий, вкритий, трав’янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату. [ 686, 11, т. ІХ ]

Сторінка, и, ж. Пестл. до сторона 1, 3. [ 737, 11, т. ІХ ]

Сторона, и, ж. 1. Простір, місцевість, розташовані в якому – небудь напрямку від когось, чогось, а також цей напрямок [ 739, 11, т. ІХ ]

Тіло, а, с. 1. Матерія, речовина, що так чи інакше обмежена в просторі; окремий предмет у просторі. // мат. Частина простору, обмежена з усіх боків; те, що має довжину,  ширину і глибину. Геометричне тіло. 2. Організм людини або тварини в цілому з його зовнішніми і внутрішніми проявами. // тільк одн. Умовна назва матеріальної оболонки людини як протилежності її духовному, психічному світу; останки померлої людини; мрець. [138, 11, т. Х ]

 

 

 

 

2. прикметники:

Гучний, а, е. 1. Який дзвінко лунає, якого далеко чути, дзвінкий, голосний. // Який утворює або здатний утворювати голосні, дзвінкі звуки. 2. Те саме, що бучний. 3. Який став широко відомим; який набув великого розголосу. 4. перен. Пишномовний, багатообіцяючий. [ 200, 11, т. ІІ]

Козацький, а, е. Прикм. До козак 1-3. // Належний козакові, козакам. // Який походить із козаків. Козацький рід; // Який носили козаки ( у 1, 2 знач. ). //  Власт. Козакові, козакам. [ 210, 11, т. IV ]

         Кривавий, а, е. 1. Прикм. до кров 1.  // Змішаний з кров’ю //  З якого тече, виступає кров.  2. Залитий кров’ю, закривавлений.  3. перен. Який має колір крові; червоний, багряний.       4. Пов’язаний із пролиттям крові, жертвами; кровопролитний. // Який здійснив багато вбивств, заплямував себе пролиттям крові. // перен. Який відзначається нелюдською жорстокістю; жорстокий, теранічний, немилосердний. [ 337, 11, т. IV]

      Рідний, а, е. 1. Який має кровну спорідненість, кровний зв’язок із ким – небудь.             // Власт. людині, яка має кровну спорідненість, кровний зв’язок із ким – небудь. // Який належить тому, хто має таку спорідненість, такий зв’язок із ким – небудь. // Який перебуває у шлюбі з ким – небудь ( про чоловіка стосовно дружини і навпаки). // Який складається з кровно опоріднених осіб.  [ 557, 11, т. VІІІ ]

Щирий, а, е. 1 . Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. // Який  охоче приймає кого – небудь, наділяє чимсь від душі; приязний, гостинний. // Уживається у підписах для вираження сердечної прихильності до кого – небудь.   // Який є виявом доброго, сердечного ставлення ( про вітання, подяку і т. ін.). // Пройнятий сердечною теплотою, відвертістю. // Який виражає справжні, непідробні почуття, думки.           // Сповнений ласки, доброти, душевності; привітний. // Сповнений життєвої правди; правдивий. 2. Справжній, дійсний. // Який по – справжньому вірить, дотримується чого – небудь.                 // Безпосередній і глибокий ( перев. про почуття// Значний за ступенем вияву; щедрий. // Без домішок, непідробний, чистий. [ 585, 11, т. ХІ]

3. дієслова:

       Відбивати, аю, аєш, недок., відбити, відіб’ю відіб’єш;  мин. ч.відбив, била, ло ; 1. Ударами відокремлювати частину від цілого. // Ударами відокремлювати що – небудь прикріплене, прибите ; відкривати. //  чим безос. Віддаляти кого-, що небудь від певного. [ 554, 11, т. І]

Відбиватися, аюся, аєшся, недок., відбитися, відіб’юся, відіб’єшся; мин. ч. відбився, билася, лося; наказ. сп. відбийся; док. 1. Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2. Захищаючись від когось, завдавати ударів. // перен. Виправдуючись, наводячи докази, захищатися від чиїхось закидів, обвинувачень. 3. Відходити, віддалятися від товариства, гурту, стада. // Відставати від тих, з ким разом ішов, біг, летів і т. ін. // Утрачати зв’язок з товариством. // Віддалятися, відходити від певного місця. [ 554, 11, т. І]

Давати, даю, даєш; мин. ч. давав, давала, ло; наказ. сПп. давай; недок., Дати, дам, даси, дасть; дамо, дасте, дадуть; мин.ч. дав, дала, ло; наказ. сп. дай; док. 1. перех. Передавати від однієї особини до іншої// Надавати в чиєсь користування. // Платити, виплачувати. // Повідомляти, передавати ( адресу, телефон). // Пропонувати, звільняти ( місце). [ 202, 11, т. ІІ]

Доказувати, ую, уєш, недок., Доказати, ажу, ажеш, док. 1. перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що – небудь, доводити розповідь до певної межі.           2. перех. І неперех., з спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого – небудь фактами, незаперечними доводами; доводити. // перев. кому. Переконувати кого – небудь у чомусь. Свого доказувати – зробити по – своєму, довести свою правоту. 3. неперех. Повідомляти кому – небудь про щось. 4. тільки док., перех., розм., перев. з не. Змогти, зуміти розказати, пояснити. 5. неперех., на кого, заст. Доносити. 6. неперех., кому, діал. [ 350, 11, т. ІІ]

Запановувати, ую, уєш, недок., Запанувати, ую, уєш, док. 1. тільки док., перев. над чим. Почати правити, управляти ким, - чим – небудь, одержувати владу над кимсь, чимсь. // Стати самостійним, незалежним;  стати господарем.  2. перен. Наставати, наступати, встановлюватися. // Ставати переважаючим, витискувати, перекривати собою все інше.  3. над ким – чим. Підкоряти собі, своїй волі, владі. // ким, чим і над ким – чим. Повністю охоплювати, оволодівати ( перев. про почуття, думку і т. ін. ). [ 245, 11, т. IІІ ]

   Згинути і рідко ізгинути, ну, неш; наказ. сп. згинь; док. 1. Умерти, загинути. // Перестати існувати внаслідок реформи, знищення, руйнування і т. ін. 2. Стати невидимим, нечутим, сховатися, згинути. [ 512, 11, т.  ІІІ ]

Зрадіти, ію, ієш, док., без додатка, кому, чому, з кого – чого, розм. ким чим.Відчути радість. [ 697, 11, т. IІІ ]

Наспівати, аю, аєш, недок., наспіти, ію, ієш і діал.наспінути, ну, неш, док. 1. неперех. Ставати спілим, достиглим ( про плоди, злаки і т. ін.). 2. неперех. Надходити, наближатися, розпочинатися, наступати прочас, пору і т. ін. 3. неперех.,  розм. Приходити, прибувати куди – небудь, з’являтися десь ( перев. своєчасно, в потрібні момент). [ 195, 11, т. V ]

Панувати, ую, уєш, недок., над ким – чим, у кому – чому. 1. Мати владу над ким-, чим – небудь. // перен. Все охоплювати, заповнювати собою ( про пори року, сили, явища природи і т. ін.). // перен. Підкоряти собі ( природу, сили, стихії). // перен. Переважати в людській свідомості, суспільних стосунках і т. ін. // перен. Охоплювати,  володіти ( про людські почуття або відчуття). [ 52, 11, т. VІ ]

Показувати, ую, уєш, недок., Показати, ажу, ажеш, док. 1. перех. Давати можливість бачити , розглядати, роздивлятися кого -, що-небудь.// Виявляти перед кимсь своє вміння робити що – небудь. // Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін. // Домагатися певних результатів ( у змаганнях, спорті і т. ін.). // з ким – чим, над ким –чим. Витворяти, виробляти з кимсь, чимсь що – небудь. // Знайомити з чим – небудь, даючи пояснення. // Робити, виконувати що – небудь з метою навчати когось; наочно навчати. // заст. Давати вказівки, вказувати. // Переконувати кого – небудь у чомусь на прикладах: доводити щось. // Давати для перегляду, ознайомлення, перевірки, оцінки і т. ін. // Пред’являти які – небудь документи. // Знайомити кого – небудь з кимсь. // Давати можливість зробити медичний огляд. // Робити видним кого, - що – небудь, відкриваючи, освітлюючи і т. ін. // Являти кого,- що - небудь [ 11, 11, т. VІІ ]  

Положити, ложу, ложиш, док., перех. 1. у що. Помістити щось у що – небудь. // на, у що, на чому. Помістити кого – небудь десь у лежачому положенні. // на що, на чому. // Скласти, розмістити щось у повному порядку; аккуратно покласти. // Перестати користуватися чим – небудь, відкласти, залишити щось// Помістити щось біля чого – небудь; прикласти. // Додати у їжу якихсь інших продуктів для смаку. // Налити чи накласти їжі у посудину в якій кількості;  насипати. // Внести на збереження до ощадної каси, банку тощо ( гроші). Положити голову ( душу, життя) за кого – що і без додатка – загинути, умерти, віддати своє життя за кого- ,   що – небудь. Положити сили ( силу, здоров’я) – віддати свої сили, збавити здоров’я задля кого-, чого – небудь. 2. перен. Витратити на якісь потреби. 3. Надати місце для спання, відпочинку тощо. [ 91, 11, т. VІІ ]

Розлягатися, аюся, аєшся, недок., розлягтися. аажуся, яжишся; мин. ч. розлігся,  ляглася, лося; док. 1. Лягати вільно, невимушено, розкинувшись; зручно вмощуватися, лежати на чому – небудь// розм. Вільно, зручно сідати на що – небудь; розсідатися. 2. перен., розм. Розноситися внавколишньому просторі ( про дрібні частинки чогось, запахи і т. ін.). 3. перен. Голосно звучати, дзвінко лунати в навколишньому просторі. // Ставати широко відомим; поширюватися, розповсюджуватися ( про новини, чутки, ноголоски і т. ін.). [ 732, 11, т. VІІІ ]

Ставати, стаю, стаєш, недок., стати, стану, станеш, док. 1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги ( про людину, тварину); вставати. // Підніматися догори ( про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. [ 624, 10, т. ІХ ]

Умирати ( вмирати), аю, аєш, недок., Умерти ( вмерти), умру, умреш, док.1. Переставати жити, існувати; протилежне жити. // за кого – що.Гинути, захищаючи, відстоюючи кого-, що – небудь. [ 438, 11, т. Х]   

4) займенники:

Ми, нас, займ. особ. 1 ос. Мн. 1. Уживається дляназивання двох чи багатьох осіб разом з тим, хто говорить. // Уживається на позначення групи людей, звязаних спільним походженням, заняттями, поглядами і т. ін., до якої входить і мовець. [ 699, 11, т. IV ]

Наш, а, е, займ. присв. 1 . Який належить нам, яким ми користуємося. // Який перебуває в родинних, дружніх, близьких стосунках з нами. // у знач. ім. наші, ших, мн., розм. Близькі нам люди ( родичі, друзі). // Який належить до одного з нами коллективу, товариства; який складається з нас. // Який належить до однієї з нами держави, армії і т. ін.; радянський. // у знач. ім. наші, ших, мн. Ті, що належать до однієї з нами держави, армії і т. ін. // Який  належить до того ж середовища, що й ми, близький до нас своїми поглядами, переконаннями, уподобаннями. // Уживається в авторській мові – мій і моїх читачів, слухачів. // Власт. нам.       // Здійснюваний, виконуваний і т. ін. нами. [ 238, 11, т. V]

Ніхто, нікого, нікому ( з прийм. Ні з ким, ні до кого, ні про кого ), займ. запереч. Уживається для вираження повної відсутності предмета як суб’єкта або об’єкта дії.  [ 429, 11, т. V ]

Свій, своя, своє, займ., присв. 1. Який належить собі, який є у себе. // Стос. до себе. // у знач. ім. своє, свого, с. Те, що торкається безпосередньо себе,  стосується себе. // Власт. собі. // Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою, особисто, самостійно. // Який є особистим майном, власністю;  власний. [ 82, 11, т. ІХ ]

 

4. Типи фразеологізмів Гімну України;

Серед лексики Гімну  України можна виділити певну  групу стійких словосполучень, які  називаються фразеологізмами. Їх можна  поділити на власне фразеологізми і  фразеологічні вирази.

До власне фразеологізмів належить з усіх стійких сполучень слів лише душу й тіло положити, що означає «загинути» та свого ще докаже, що означає «довести свою правоту». Саме таке визначення дає тлумачний словник: «Положити голову ( душу, життя) за кого – що і без додатка – загинути, умерти, віддати своє життя за кого- , що-небудь. Чи він занедужав та вмер, чи на війні свою голову положив.., - так вона й досі нічого не знає ( Мирний, ІV, 1955, 355); - Хіба ти мене не знаєш, що я рад душу за тебе положити? ( Кв. – Осн., ІІ, 1956, 357); Ви любіть Свою окрадену родину. – Я за неї сили до загину І навіть душу положіть! ( Стар., Пост.Тв., 1958, 48); І всяк ту мить Готов був всі свої достатки,  Життя за волю положить ( Фр., Х, 1954, 308); - Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! Хотілось би чоловікові.. положити живот ( життя) за віру християнську, а лукавий підлізе та й уплутає не знать у які тенета ( П. Куліш, Вибр., 1969, 149)». [ 91, 11, т. VІІ ]