Пареміологія у складі фразеології

1. Працьовитість:

Як сіно косять, то дощів  не просять, — самі йдуть.

Печені голуби не летять до губи.

Щоб рибу їсти, треба в  воду лізти.

Як ручки зароблять, так  ніжки сходять.

Ясла до коней не ходять.

2. Лінь:

Любиш кататись, люби й санчата  возить.

За водою підеш, то й  не вернешся.

Під лежачий камінь вода не тече.

Робота не вовк, в ліс  не втече. 

3. Сміливість:

Не той козак, що за водою  пливе, а той, що проти води.

Вовків боятися – в  ліс не ходити.

4. Поспіх, нестриманість:

Не кажи гоп, поки не перескочиш.  

Не лізь поперед батька в пекло.  

Помалу їдь, то далі будеш. 

Поспішиш -людей насмішиш. 

Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.

За малим поженешся  — велике загубиш.

На двох весіллях зразу  не танцюють.

Слово - не горобець, як вилетить, то вже його не спіймати.

5.Повчання:

В закритий рот муха не влізе.

Не вчи рибу плавати.  

Як ідеш, дивись під ноги: хоч грошей не найдеш, так носа не наб'єш.

Не копай іншому ями, бо сам упадеш.  

6. Гордість, зарозумілість:

Високо літає, та низько сідає. 

Вище себе не підскочиш. 

Не вчи рибу плавати.  

7. Доброта:

Вода і камінь довба.

Добро не лихо, ходить у світі  тихо.

8. Амбіціозність, ініціативність:

На ловця і звір біжить.

Язик до києва доведе.

9. Нікчемність:

Між трьома деревами заблукав.

 

Зробивши вібірку англійських  та українських прислів’їв на позначення руху, у кількості 55 одиниць, беручи за основу моральні якості, та таким чином виявляючи пареміологічний портрет англійського та українського народу, весь спектр паремій ми зіставляємо у процентному співвідношенні, відповідно зменшенню їх кількістного показника:

Моральні якості англійців – 24 паремії (100%)

Обережність, поступовість кроків – 5 (21%)

Корисливість, жадібність – 4 (17%)

Лінь, бездійство – 4 (17%)

Цілеспрямованість, впертість, амбіціозність, рішучість – 4 (17%)

Нестриманість, поспіх, цікавість – 3 (12%)

Гордість, зарозумілість – 2 (8%)

Боягузтво, нікчемність – 1 (4%)

Нерішучість – 1 (4%)

Моральні якості українців – 31 паремія (100%)

Поспіх, нестриманість – 8 (26%)

Працьовитість – 5 (16%)

Повчання – 4 (13%)

Лінь – 4 (13%)

Гордість, зарозумілість  – 3 (10%)

Сміливість – 2 (6%)

Доброта – 2 (6%)

Амбіціозність, ініціативність – 2 (6%)

Нікчемність – 1 (4%)

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО  РОЗДІЛУ

 

З процентного співвідношення паремій на позначення руху ми бачимо, що найхарактернішими рисами характеру  англійців, згідно нашого дослідження, є обережність та поступовість кроків. Це пояснюється особливістю менталітету, який сформувався на основі змішання різних етнічних груп. Англійці стриманий  та дисциплінований народ, тому обережність, поступовість є дуже їм притаманною  рисою, у той час як в їх менталітеті  майже відсутні такі негативні риси, як боягузтво, нестриманість, нерішучість  та нікчемність.

Щодо українського народу, ми бачимо, що найпритаманнішими рисами для них є поспіх, нестриманість а також працьовитість. Україна розташована на надзвичайно плодючій землі, тому кожна українська сім'я могла повністю забезпечити себе і селитись окремо. Від землі залежала людська доля, тому працьовитість змалку виховувалася в кожній людині, Поспіх та нестриманість є результатом емоційності та експресивності народу. Менш притаманними рисами характеру для українців є лінь, нікчемність та зарозумілість[10].

Загалом, українцям як і  англійцям, притаманні всі риси, які властиві всім націям, що здавна перебувають на високому ступені соціально-культурного розвитку, але серед інших народів українці виділяються своєю неповторною особливістю емоційного світосприймання,а англійці стриманістю та поступовістю кроків, що зумовлено як географічним положенням, так і власною неповторною історичної долі. Це протягом багатьох років знаходило своє відображення у такому виді фольклору, як паремії, що є скарбницею культурної спадщини народу. Але на відміну від англійських паремій, характерною рисою українських прислівїв є значна кількість повчальних елементів,  атмосфера жартівливості та гіперболізація [11].

 Існує багато паремій  в англійській та українській  мовах, що є абсолютно еквівалентними. Однак, найчастіше еквівалентні паремії є не простим збігом етнічних цінностей, а спільним древнім запозиченням із однієї із класичних мов, переважно з латині [16].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Дослідивши спочатку фразеологію  ми дізнались, що предмет фразеології  – це сполучення слів, що не утворюються  спонтанно у мовленні. А входять  у нього як готові блоки з певними  значеннями. Фразеологізмам властива метафоричність та образність, вони можуть належати до стилістично забарвленої  лексики

Існують різні підходи щодо принципів класифікації фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільш поширеною є структурно-семантична класифікація В.В. Виноградова: фразеологізми – зрощення ;фразеологічні єдності; фразеологічні сполуки

Враховуючи те, як класифікував фразеологізми Л.А. Булаховський, а саме: 1) прислів’я і приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати з Біблії; 5) переклади іншомовних висловів; 6) крилаті вислови письменників; 7) влучні вирази видатних людей; ми винаходимо яку роль відіграє наука пареміологія у фразеології.

Слід зазначити, що багато вчених досліджували приналежність  прислів’їв до фразеології.

Досліджуючи паремійні одиниці, О.О. Потебня, прийшов до висновку, що прислів'я і приказки не є чимсь навіки застиглим. Багато з них за певних історичних умов зазнають і структурних і семантичних змін. За думкою О.В.Куніна, прислів’я повинні вивчатися у двох площинах: як у фразеології, так і у фольклорі. Тож ми дійшли висновку, що пареміологія є складовою частиною фразеології, але формується як окремий клас.

Традиційно у вітчизняній фольклористиці утвердилось кілька принципів класифікації паремій: алфавітний, розроблений І. Снєгирьовим, тематичний, вперше застосований М. Номисом, опорно-гасловий (опорно-стрижневий), за яким упорядкована праця І. Франка, історико-тематичний та структурний,  але саме наше дослідження вимагає аналізу прислів'їв за тематичним принципом, тобто за їх семантикою.

Паремії відображають спосіб мислення народу, його матеріалістичні погляди на явища природи і виняткову спостережливість та допитливість. Ми проаналізували, яке місце займала категорія руху в українській та англійській пареміології, а також виявили філософське поняття руху. Ми прийшли висновку, що рух  - це поняття, яке охоплює в загальному сенсі будь які зміни та перетворення, які відбуваються у Всесвіті, процес переміщення, зміна положення тіла відносно інших тіл у просторі, спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього сущого і виявляється в безпосередній єдності перервності й неперервності простору і часу та з давніх давен люди помічали безперервний рух речей у світі, скаладючи велику кількість прислів'їв та приказок, які мають у своєму змісті тий чи інший компонент руху.

Для порівняльного аналізу  англійських та українських прислів’їв на позначення руху ми ввели загальне базове понятте для усіх паремій  в обох мовах – моральні якості, таким чином створили пареміологічний  портрет людини.

В розгорнуту класифікацію паремій на основі моральних якостей  війшли наступні пласти: 1) цілеспрямованість, впертість, амбіціозність, рішучість, 2) нестриманість, поспіх, цікавість, 3) лінь, без дійство, 4) корисливість, жадібність, 5) гордість, зарозумілість, 6) обережність, поступовість кроків, 7) боягузтво, нікчемність, 8) нерішучість – в англійській мові; 1) поспіх, нестриманість, 2) працьовитість, 3) лінь, 4) гордість, зарозумілість, 5) сміливість, 6) доброта, 7) амбіціозність, ініціативність, 8) нікчемність, 9) повчання  - в українській мові.

Результати дослідження  представлені у процентному співвідношенні усього спектра паремій, відповідно зменшенню їх кількістного показника окремо в кожній мові. Ми бачимо, що за допомогою компонента руху в пареміологічному портреті, англійцям більш притаманні таки риси характеру,  як обережність, стриманість та поступовість, а, українцям,  більш емоційні – поспіх, нестриманість, цілеспрямованість та працьовитість.

Перспектива даного дослідження полягає у подальшому поглибленному порівняльному аналізі семантики прислів'їв на позначення руху шляхом пареміологічного портрету людини та виявлення моральних якостей різних народів, не тільки на прикладі української та англійської мов, але й ще з додаванням новогрецької або німецької мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Алефіренко М. Ф. Проблема фразеологічного рівня мови / М. Ф. Алефіренко. – К.: Мовознавство, 1984. – 386 с.

2. Булаховський Л. А. Вибрані праці в п’яти томах / Л. А. Булаховський . – К., 1978. – 657 c.

3. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов / Л. Г. Верба. – К.: Нова книга, 2000. – 387 с.

4. Виноградов В. В. Лексикология и лексикография / В. В. Виноградов . – М., 1987. – 452 с.

5. Виноградов В.С. Общие лексические вопроси / В.С. Виноградов. – М., 2004. – 325 с.

6. Карабан В. I. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову / В. I. Карабан . – Вінниця, 2003. – 364 c.

7. Кунін А. В. Английская фразеологія / А. В. Кунін . – М.1990. – 456 c.

8. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти / М. П. Кочерган. – К.1999. – 239 c.

9. Мезеника М.В. Поговорим о поговорках  / М.В. Мезеника. – М.:Иностранные языки в школе,1993. – 196 с.

10. Мокиєнко В.М. Славянская фразеология  / В.М. Мокиєнко.– М. 1989. – 315 с.

11. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови / М. І. Мостовий. – Харків, 1993. – 298 с.

12. Раєвська Н.М. English lexicology / Н.М. Раєвська. – К.1991. – 254 с.

13. Редін П.О. Типи системних зв’язків фразеологічних одиниці у мові / П.О. Редін .–К.: Мовознавство,1993. – 392 с.

14. Сміт Л.П. Фразеология английского язика / Л.П. Сміт.– Пер. с англ. – 211 с.

15. Соссюр Ф. Курс общей лингвистики / Ф. Соссюр.– Екатеринбург, 1999. – 452 с.

16. Стефанович Т.А. Английский язык в пословицах и поговорках. Сборник упражнений для учащихся 8–10 классов средней школы / Т.А. Стефанович  – М.:Просвещение, 1990. – 234 с.

17. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць. Іноземна філологія / П.Г. Єрченко – К.1994. – 367 с.

18. Художня природа, жанрові різновиди та класифікація народних паремій [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://www.info-library.com.ua/books-text-4182.html.

19. Українські прислів'я та приказки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/ukrlit/part1/007.htm.

 

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

 

20. Баранцев К.Т. Англо-український фразеологічний словник / К.Т. Баранцев. – К.: Знання, 2005. – 658 с.

21. Бєленькова Н. Нема приповідки без правди. Російські прислів'я та приказки з українськими відповідниками /  Н. Бєленькова. – К.: Дніпро, 1969. – 729 с.

22. Manser Martin. H. The fact on file dictionary of proverbs /  Martin H. Manser. – NY, 2002. – 513 c. 

23. Маргуліс. А. Russian – English dictionary of proverbs and sayings /  A. Маргуліс.–London,1974.–495c. 
24. Номис М. Українські приказки, прислів'я і таке інше / М. Номис. – С-П. 1864. – 769 с.