Специфіка евфемістичної лексики англійської мови

                                                          ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ IЗагальні характеристики евфемізмів…………………………………

1.1 Поняття, історія виникнення, та дослідження евфемізмів………………..

1.2 . Теми та сфери евфемізації…………………………………………………

РОЗДІЛ  II Специфіка евфемістичної лексики англійської мови………………………………...……………………………………………..

 2.1 Функціонально-прагматичний аспект явища евфемізації…………………

 2.2 Віддзеркалення культурних цінностей в евфемістичній лексиці сучасної англійської мови………………………………………………………………….

ВИСНОВКИ......................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………………………..

 

 

 

 

 

                                                  

                                                  ВСТУП

З часів стародавніх греків евфемізми вживаються для позначення стилістичного стежка, виконуючого роль словесного пом'якшення. Евфемістична заміна входить в число прийомів і засобів, пов'язаних з виконанням або навмисним недотриманням так званих вимог до мови, які також мають назву якості мови. Список комунікативно значущих якостей мови сформувався ще в античності, про що свідчать праці Арістотеля, Цицерона, Квінтіліана та інших грецьких і римських учених VI ст. до н.е. Основними якостями в греко-римській традиції були правильність, логічність, милозвучність, краса, різноманітність,, стислість і доречність мовлення, а також  правдоподібність його змісту[12, с.353-354]. Різні варіанти таких  зразків мовлення можна знайти і в роботах учених більш пізнього періоду (наприклад, в роботах Л.В. Щерби, В.В. Виноградова, Г.П. Грайса, Л.Г. Павлової та ін.)[30, с 52].

Отже, евфемізми відіграють велику роль у спілкуванні людей. Вони використовуються задля пом`якшення грубих, некоректних слів і замінюють занадто категоричні визначення, їх менш категоричними варіантами. Необхідно зазначити, що на сьогодні в сучасній англійській мові з`явилася велика кількість евфемізмів. Це пояснюється тим, що вони здатні створити нові суспільні стандарти і саме це є одним із найбільш важливих факторів, який сприяє їх утворенню та закріпленню в мові. Саме тому евфемізми поширені в основному у суспільно-значущих сферах мовної діяльності.         

У зв'язку з тим, що почала рости кількість опублікованих робіт з даної проблематики, стали виявлятися розбіжності в трактуванні евфімії  і табу в цілому та їх аспектів. Зокрема, одні вчені (наприклад  В.І. Шувалов) розглядають приклади в лексиці сучасної німецької мови, розуміючи під ними «деяке родове поняття, що відображає тенденцію в мові та мовленні до свідомого оціночного завищення або маскування при позначенні певних об'єктів дійсності». Інші, наприклад  К. Баррідж, розглядають політкоректність як «евфемізм для евфемізму». І. Р. Гальперін,  вважає, що «евфемізми не можуть розглядатися як стилістичні засоби, оскільки вони занадто прямо позначають предмет»[3, с.128].    

В зв'язку з тим, що проблема недостатньо вивчена та висвітлена в сучасній лексиці, актуальність цієї проблеми, зумовили вибір теми  наукового дослідження: " Евфемістична лексика англійської мови як відображення цінностей англомовних культур."

Об'єкт дослідження – евфемістична лексика англійської мови з культурним компонентом.

Предмет дослідження – відбиття  цінностей англомовних культур  в евфемізмах.

Мета дослідження: визначення сфер життя, в яких найчастіше використовується евфемістична лексика, а також культурні цінності англомовних націй, які відображають дані евфемізми.   Відповідно до мети визначимо основні завдання дослідження :

1.  Провести якісний  і кількісний аналіз евфемістичній  лексики англійської мови;

2. Виявити найбільш заборонені  сфери евфемізаціі в англійській  мові;

3. Встановити зв'язок евфемізмів даної мови і системи цінностей того, що говорить мовою цього народу.        Наукова новизна дослідження полягає в тому що розглянуто вплив евфемістичної лексики на цінності англомовних культур.

Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, та списку джерел. У вступі обґрунтовується актуальність роботи, визначаються цілі, завдання і методи дослідження. В першому розділі розглядаються національні цінності культури англомовного народу. У другому розділі дається поняття евфемізму, наводиться класифікація одиниць евфемістичної лексики з різних сфер життя британців. У висновку узагальнюються результати навчально-наукової роботи.

 

 

 

 

                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I Загальні характеристики евфемізмів

          1.1 Поняття, історія виникнення та дослідження евфемізмів

В англійській мові досить широко застосовуються стилістично-нейтральні слова або вирази, що вживаються замість слів, які  автор тексту вважає непристойними, грубими, різкими чи нетактовними. У лінгвістичній літературі цьому процесу заміни надано термін «евфемізація». 

Евфемізмам, як особливим одиницям мови, присвячена велика кількість робіт як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Велика роль евфемізмів у сфері мовлення, сприяє їх активному дослідженню.   Проте, якщо раніше основна увага приділялась системним характеристикам евфемізмів, то останнім часом увага направлена на акценти, які змінили їх прагматичну спрямованість та особливості функціонування в різних типах дискурсу.[12, с.26]     У Словнику Лінгвістичних Термінів О.С. Ахманової надається таке тлумачення поняття: евфемізм - троп, що представляє собою непряме, прикрите, ввічливе, пом'якшувальне позначення якого-небудь предмета або явища та виникає за низкою прагматичних причин: ввічливість, делікатність, благопристойність, прагнення завуалювати негативну сутність окремих явищ дійсності [22, с.521].

Схоже визначення надає дослідник Д.Н. Шмельов, котрий характеризує евфемію як утримання від неналежних слів, помякшений вираз, що, при певних умовах, слугує для заміни таких визначень, що здаються мовцеві небажаними, не досить ввічливими або занадто різкими. Н.С. Арапова трактує евфемію як емоційно нейтральне слово або вираз, вживане замість синонімічних слів або виразів, що здаються непристойними.[4, с.143]

Проте, існують такі евфемізми, які  є неприйнятними в суспільстві, вони являються неприпустимо грубими, тому саме тому вони потребують чергової евфемістичної заміни. У кожній мові ми можемо знайти слова, вжитку яких людина уникає: вони можуть вважатися неприємними та грубими, або неввічливими та недоречними відносно комунікативної ситуації. Уникнення може відбуватися навмисно, або на інстинктивному рівні. Беручи до уваги той факт, що англійці достатньо стримана, консервативно налаштована нація, вони досить часто вдаються до евфемізмів під час мовлення.

У більшості випадків евфемізми представляють собою не звичайний стилістичний синонім чи замінник деякої мовної одинці, вони зменшують можливість виникнення конфліктних та стресових ситуацій у людей, шляхом заміни, грубих  та некоректних у тій чи іншій ситуації, слів. Евфемізми пропонують нове пояснення конкретного явища, новий спосіб його розглядання, містять у собі морально-етичну оцінку явища чи дії. Виходячи з цього, поява великої кількості евфемізмів свідчить про зміну суспільних цінностей у сферах людського життя, крім того вони являють собою результат появи та закріплення у суспільній свідомості нових соціальних та політичних явищ.

Поява нового слова завжди призводить до більш-менш помітних змін у лексичній системі. Евфемічна заміна представляє собою стилістичний прийом, мета якого - непряме найменування неприємної події або явища, надання помякшення грубому чи непристойному слову або виразу.[1, 204] Крім того евфемізація є досить помітним джерелом синонімії у мові в англійській мові:

- Використання евфемізмів призводить до створеня у  мові нових синонімічних слів. Наприклад: to lie, to tell lies (брехати), евфемізми: to invent, to make up, to fabricate, to tell stories (вигадувати, фабрикувати, розповідати байки) to eject, to oust, to expel (прогнати, виставити), евфемізм: to send out (of the room) (попросити покинути кімнату).

-Поява евфемізмів призводить  до утворення нової синонімічної  пари чи нового синонімічного  ряду.[3, с. 35] Наприклад: swelling, tumor, cancerous growth (пухлина), евфемізми: formation, neoplasm, new growth (новоутворення) louse (воша), евфемізми: insect, vermin (комаха, паразит).

Іноді взаємодія евфемізму з замінюваною одиницею лексичної системи призводить або до зникнення цієї одиниці, або до зниження частоти її вживання. Існує два види такої  взаємодії:

·Витіснення евфемізмом відповідної одиниці;

·Витіснення одним евфемізмом іншого з активної зони синонімічного ряду у пасивну.[8, с.67-68]

Через використання евфемізмів в структурі лексики мови, можуть виникати деякі зміни. Такі зміни перш за все стосуються парадигматики (протиставлення та зіставлення одиниць мови), в меншій мірі - епідигматичного (асоціативно-дериваційного зв'язку між словами за формою та змістом) вимірювання мовної системи та спостерігаються у лексичних мікросистемах двох типів: в межах словотвору та в межах синонімічного ряду [2, с.270].

  На мою думку, знання та правильне використання евфемізмів, може мати великий вплив на урегулювання суспільних відносин, формувати ефективне спілкування, допомагає уникненню різноманітних мовних конфліктів, викликаних неправильним та невідповідним ситуації підбором слів та виразів.  Також евфемізми формує покращене сприйняття окремих ситуацій суспільно-політичного життя держави, дозволяє досягти взаєморозуміння та компромісу з представниками різних культур. Кількість евфемічних замін слугує показником значущості певного явища у житті суспільства.

Евфемізми являють собою один з різновидів стилістичних засобів мови. Вони дозволяють змінювати своє мовлення залежно від умов спілкування, при необхідності приховувати свої наміри, а також використовуються задля уникнення комунікативних конфліктів, що можуть відбуватися при використанні занадто прямолінійної назви певних предметів, явищ, дій чи властивостей.

З огляду на складність самого феномену, а також зважаючи на рухомість даного прошарку лексики, у сучасній лінгвістичній науці немає загальноприйнятого визначення терміну «евфемізм».[2, с.57]

     Термін «евфемізм»  застосовувався античними авторами  і насамперед тлумачився як  промовляння слів, що мають добре  передвістя, утримання від слів, що мають лихе передвістя (особливо  при жертвоприношеннях) чи шанобливе  мовчання [24, с.562]. Подібне розуміння  евфемізму зближує його з табу, але вони не є однаковими.

Скоріше за все, евфемізми виникли з табу під дією забобонного остраху заклинань і магічної дії людського слова, що породили заборони на лексеми, промовляти які дозволялося лише жерцям та вождям. Евфемізація - це мовна риса, що властива різним культурним спільнотам, історичним та соціальним утворенням [11, с.75-76].

    В англійській  мові значне накопичення евфемізмів  відбулось ще у Вікторіанську  епоху. Найбільш відомими є евфемізми, що позначають «непристойні» частини людського тіла [4, с.23].

Загалом, враховуючи загальновідомі риси характеру англійської нації, стриманість та консерватизм, можна зазначити, що вони, частіше за інші нації вдаються до використання евфемізмів. Відомо, що мова тісно повязана з менталітетом, культурою та традиціями її носіїв, тому велика кількість процесів, що відбуваються у суспільстві, знаходять відображення також і в мовній системі. Англійська мова, що за останні десятиліття набула найбільш стрімкого розвитку, зазнала значних змін, що у багатьох випадках викликані змінами у суспільній сфері.

Політкоректність, як ідейна течія, виникла в 70-х роках минулого століття на Заході та найпомітніше виявила себе в США, ставши своєрідною відповіддю на расові, гендерні, соціальні та інші суспільні і державні проблеми, що хвилюють сучасне людство[9, с. 209]. Політично коректні слова та вирази виникли як евфемізми, що мали на меті уникнути лексичних одиниць, що підкреслюють ті чи інші випадки нерівності, фізичні чи психічні недоліки.

В лінгвістичному плані евфемізми почали вивчати з девятнадцятого століття. Значний внесок у вивчення даного лінгвістичного явища в кінці XIX століття зробив німецький лінгвіст Г. Пауль, виділивши евфемізми у розробленій ним схемі семантичних змін. Особливою популярністю проблеми евфемізації почали користуватись у 60-80рр. XX століття. У цей період зявились наукові праці С. Відлака, Дж. Лоуренса. Проблеми евфемічного перейменування на матеріалі різних мов розглядали І.Р.Гальперін, Л.П. Крисін, В.П. Москвін, О.І. Реупова, В.Н. Телій, та інші [19,с. 98-99].

В зв'язку з тим, що зросла кількість робіт, присвячених цій проблематиці, з'явилися суперечності між поняттями « евфемія» і «табу».

На сьогодні, спостерігається дуже високий рівень агресивності мовної поведінки людей. Починаючи з побутових розмов сусідів, скандалів у магазинах і на вулиці та закінчуючи мітингами на площах і парламентськими дебатами. Саме через це у 80-ті роки минулого століття зявився термін «синдром евфемії» [8]. Своєрідним «чемпіоном» даного феномену стала фраза - «economical with truth», під якою приховували слово «брехати», а у дослівному перекладі фраза означала«обачно поводитися з істиною», або простіше - «говорити неправду» [11, с.75-76].

Мовознавець В.П. Москвін зазначає, що необхідність вираження думок за допомогою евфемізмів може бути продиктована соціальними потребами або іншими причинами, що мають вплив на культуру людини. Мовці можуть вбачати «непристойність» там, де її, у чистому вигляді, не спостерігається [12, с.355]. У цьому випадку зазвичай знаходять використання красиві вислови, котрі можуть повністю змінити зміст повідомлення, перетворити його на його на щось безглузде та позбавлене будь-якого адекватного значення. Це відбувається через те, що «вишукані» вислови спотворюють сенс та значення слів і є недоречними в тому чи іншому контексті.

Передумовою до вивчення евфемізмів в першій половині XX століття стали фундаментальні дослідження вченими таких явищ як просторіччя (В.В. Виноградов), соціальні діалекти (В.М. Жирмунський, Л.П. Якубинський, Є.Д. Поливанов), міське просторіччя (Б.О. Ларін). Увага філологів до не літературних форм мови з новою силою виявилась у 90-х рр. XX століття, що було зумовлено змінами в мові на тлі політичних, економічних та соціальних перетворень [13,с.5-6]. У зв'язку з тим, що в публічне життя ввійшли представники різних соціальних груп – носіїв специфічних жаргонів, та інших форм не літературного мовлення,  відбувся вплив сленгової та просторічної лексики на літературну мову. Водночас змінюється й психологічне ставлення людей до мови. Мовна норма стає більш схильною до не літературних засобів.