Використання комп’ютерних технологій у навчанні

С.Е. Полат (42-8) пропонує таку класифікацію програм:

• лінійні програми;
• розгалужені;
• генеративні, математичної моделі навчання;
• моделювання й імітації;
• гри;
• рішення проблем;
• вільного вибору;

Й. Янович (42-9) розрізняє програми:

• демонстраційні;
• симулятивні;
• тренувальні;
• для індивідуальної роботи;
• проблемного й програмованого навчання;
• для рішення фізичних завдань;
• діагностичні;
• для діяльності, що обирає учнями по інтересах.

Загальні принципи організації  навчання із застосуванням ПК.

Ефективне навчання із застосуванням  комп'ютерної техніки базується  на наступних загальних принципах  і висновках по них:

 

Загальні принципи	Висновки
Активна участь учня в навчальному процесі	Максимально сприяти  активізації що навчається
Постійне проведення особистого аналізу ситуації, що навчаються в процесі навчання	Уникати використання стандартних схем аналізу, міняти завдання й ситуації на різних стадіях навчання
Наявність сигналів зворотного зв'язку в навчальному  процесі	Повідомляти учня про результати його дій у кожній конкретній ситуації
Наявність швидкого зворотного зв'язку в навчальному процесі	Забезпечувати по можливості миттєвий зворотний зв'язок
Відмова від поводження, що не дає позитивного результату	Придушувати небажані варіанти дії, не підтверджуючи їх.
Постійне повторення пройденого матеріалу.	Практикувати  й підтверджувати способи дій, навіть якщо вони вже були продемонстровані один раз.
Індивідуалізація  кількості й послідовності підтверджень дій у процесі навчання.	Підбирати способи  підтвердження індивідуально.
Наявність напруженої обстановки в процесі навчання.	Не викликати  антипатій до мети навчання й не знижувати успіхи навчання, збільшуючи натиск на що навчається.
Облік індивідуальних особливостей, що навчається до сприйняття зовнішніх умов залежно від його станів і настрою.	Застосовувати наведені вище принципи не жорстко й однозначно, а гнучко.

 

  5. Переваги та недоліки використання ПК у навчанні.

Останні технічні досягнення часто знаходили застосування в  навчальному процесі, і ПК у цьому  змісті не є виключенням. Уже перші  досвіди застосування ПК у навчальному  процесі показали, що використання обчислювальної техніки дозволяє істотно  підвищити ефективність процесу  навчання, поліпшити облік й оцінку знань, забезпечити можливість індивідуальної допомоги викладача кожному учневі в рішенні окремих завдань, полегшити  створення й постановку нових  курсів.

ПК є потужним засобом  для обробки інформації, що представляє  у вигляді слів, чисел, зображень, звуків і т.п. Поряд з іншими відомими інструментами ПК розширюють людські  можливості. Однак у відмінність, наприклад, "від молотка, що розширює фізичні можливості, або телефону, що розширює можливості органів почуттів, ПК розширює розумові можливості людини"(23-4). Головною особливістю ПК як інструмента є можливість його настроювання (програмування) на виконання різного роду робіт, пов'язаних з одержанням і переробки інформації.

Застосування обчислювальної техніки в навчальному процесі  відкриває нові шляхи в розвитку навичок мислення й уміння вирішувати складні проблеми, надає принципово нові можливості для активізації  навчання. ПК дозволяє зробити аудиторні  й самостійні заняття більше цікавими, динамічні й переконливими, а  величезний потік досліджуваної  інформації легко доступним.

Головними перевагами ПК перед  іншими технічними засобами навчання є гнучкість, можливість настроювання на різні методи й алгоритми навчання, а також індивідуальної реакції  на дії кожного окремого навчальні. Застосування ЕОМ дає можливість зробити процес навчання більше активним, додати йому характер дослідження й  пошуку. На відміну від підручників, телебачення й кінофільмів ПК забезпечує можливість негайного відгуку  на дії того, якого навчають,, повторення, роз'яснення матеріалу для більше слабких, переходу до більше складного  й надскладного матеріалу для  найбільш підготовлених. При цьому  легко й природно реалізується навчання в індивідуальному темпі.

У літературі дуже часто  рівняються книга й ПК як джерела  інформації. Типовий зміст таких  міркувань приводиться в наступній  таблиці:

 

ПОРІВНЯЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ КНИГИ  Й ПК

	КОМП'ЮТЕР	КНИГА
Доступність	Часткова	Повна
Транспортабельність	Відсутній	Повна
Характер інформаційної  системи	Відкритий	Закритий
Обсяг інформації	Кількісно нестабільний і тяжіє до необмеженості	Однозначно обмежений
Рівень оперативності  обробки інформації	Високий (можливо, автоматизований)	Невисокий, залежить від суб'єктивних факторів
Якісний рівень	Допускає можливість поверхневого ознайомлення.	Детальний
Суспільна оцінка	Не устояна	Однозначно висока.

 

Від викладачів ПК вигідно  відрізняють абсолютна об'єктивність в оцінці знань, а також те, що машини не дратуються, не піддані впливу настрою й самопочуття, не випробовує розчарування зі слабкими учнями.

Разом з тим варто  пам'ятати, що ПК ніколи НЕ ЗАМІНЯТЬ викладача, але можуть бути надзвичайно корисними його помічниками.

З використанням КІП, з  одного боку, ті, яких навчають, одержують  можливість працювати у своєму власному ритмі у відповідності зі своїм  рівнем підготовки. Це впливає на процес навчання, тому що той, якого навчають, одержує більшу волю у виборі рішень, у ході процесу навчання присутнє елемент змагання із ПК і т.д.

З іншого боку, така індивідуалізація навчання накладає свій відбиток на роботу викладача. Викладач ризикує виявитися  або в ролі "човника", що снує між тими, яких навчають,, або в  ролі "стовпа Вселеної", до якого  ті, яких навчають, повинні ходити по одному або невеликих групах (23-5). При кожному із цих варіантів  викладач не має змоги активно  впливати на процес навчання й реально  оцінювати рівень підготовки тих, яких навчають,, тому що він не має можливості контролювати в динаміку протікання процесу навчання хоча б у більшості.

Звідси виникає проблема організації навчального процесу, що полегшила б взаємодію викладача  з тими, яких навчають, без зниження ефективності процесу навчання.

У більшості публікацій автори рекомендують розбити навчальний процес у комп'ютерних класах на 2 етапи:

1) засвоєння теоретичного  матеріалу,

2) застосування теоретичних  знань на практиці.

     Порівняльні емпіричні дослідження ефективності комп'ютерного й "традиційного" навчання, як правило, некоректні. У кожному із цих досліджень автор має справу не з новими інформаційними технологіями навчання (НИТО) у цілому, а з окремими навчальними системами. У результаті навчання виступає певною проекцією переваг і насамперед недоліків даної системи, а не НИТО, які охоплюють різноманітні технології. До того ж так називане традиційне навчання теж відбувається за допомогою різних технологій, які значною мірою відрізняються своєю сформованістю.

 Кожен тип навчальних  систем має певні обмеження.  Наприклад, системи, які забезпечують  керування тільки за результатами, мають більші обмеження, чим  ті, що можуть ураховувати особливості  учнів або просто адаптаційні.

3) У більшості комп'ютерних  навчальних систем недоліки обумовлені  насамперед тим, що їхні розроблювачі  не дотримуються певних психолого-педагогічних  вимог до вибору основних і  додаткових навчальних впливів,  організації діалогу, розміщення  інформації.

4) Більшість недоліків  має певний тимчасовий характер  й обумовлений рівнем розвитку  технічних і програмних засобів.

5) Значна кількість недоліків  НИТО обумовлено недостатнім  рівнем розробки відповідних  психолого-педагогічних проблем.

6) Переваги й недоліки  НИТО необхідно аналізувати, взявши  за основу кращі зразки навчальних  систем.

Психолого-педагогічні  проблеми комп'ютерного навчання не повинні  розглядатися у відриві від соціально-історичного  контексту, від актуальних завдань, які поставив перед наукою новий  етап НТП.

1. Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки й широке її застосування в різних сферах привели до появи нової області психологічної науки - психології комп'ютеризації. (Скрипченко О. В. та ін. Питання й проблемні ситуації з психології та педагогіки. К.,1997, Маргуліс Е. Д. Психолого-педагогічні основи комп'ютеризації навчання. К., 1987).

2) Її  предмет - породження, функціонування  й структура психологічного відбиття  в процесі діяльності, пов'язаної  зі змістом і використанням  комп'ютерної техніки і її програмного  забезпечення. Роль комп'ютера в  навчальному процесі абсолютизується,  часом висловлюється думка, що  комп'ютер може повністю замінити  вчителі, і що це веде до  повного відмирання традиційних  форм організації навчання й  навіть самої школи (альтернативний  варіант - заочне навчання за  допомогою комп'ютера); наявні навчальні  програми нерідко реалізують  опорні з наукового погляду  подання про процес навчання; основна увага приділяється демонстрації  можливостей комп'ютера, тиражуванню  програм, розширенню сервісних  можливостей, зниженню вартості  ПК і т. д.

Проблеми комп'ютеризації навчання можна розглянути з боку об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Об'єктивні фактори.

До цієї групи проблем  можна віднести:

• недолік необхідного комфорту при роботі із ПК (тверда прихильність до місця, робочій позі й розміру екрана). У цей час це недолік компенсується використанням портативних ПК і застосуванням настільних плоских жидкокристалічних моніторів, але поки що поширенню цих технологій перешкоджає їхня висока ціна;
• прихильність до незмінного розміру екрана викликає незадоволеність естетичного порядку (враження від великого зображення значно сильніше і яскравіше, ніж від стандартної 14-17 дюймової картинки);

Це частково компенсується  використанням проекційної техніки, але через високу вартість вона також  не може стати масової.

• сприйняття тексту з екрана не дає можливості охопити поглядом всю сторінку повністю, а іноді - навіть рядок, і змушує при читанні постійно пересувати екран униз і вправо - вліво;
• не всіх користувачів улаштовує типове тло текстового поля (яскраво-білий або густо-синій).
• негативний вплив на "взаємини" людини із ПК може робити підсвідомо сприйманий фактор техніцизму, тобто розуміння того, що людина має справу з машиною, а не з виробом іншої живої людини;
• трохи легковаге відношення до комп'ютерної продукції може викликати розуміння разючої легкості процедур копіювання й тиражування комп'ютерної продукції [у цьому випадку цінність представляє інформації, що, плутається у свідомості користувача із собівартістю її носія (дискета!) і процедурою виготовлення копій].

На противагу перерахованим  недолікам можна відзначити наступні моменти роботи із ПК, які звичайно розцінюються як позитивні:

• розуміння документальності, точності фіксації зображуваних явищ; гадана "досяжність" першоджерел, що викликає в глядача своєрідний ефект особистої причетності до зображуваного;
• практичну доступність культурно-художньої інформації будь-якого регіону й розуміння своєї власної, особистої причетності до глобальної загальнолюдської художньої спадщини;
• зручність маніпулювання зображеннями, можливість їхнього перегрупування, довільного компонування й технічного редагування.

Вплив наведених раніше негативних факторів якоюсь мірою послабляється  підвищеним інтересом, що може викликати  та або інша конкретна програма.

Безсумнівно, перераховані проблеми впливають на різних людей  залежно від їх індивідуально-фізіологічних  й особистісних якостей. Облік цих  якостей ускладнюється тим, що багато аспектів роботи людини із ПК не одержали достатнього наукового розгляду.

Так, психологія не проводила  спеціальних досліджень по сприйняттю специфічних екранних квітів, що мають, у силу пристрою монітора, сильне внутрішньо світіння. Одержувані при цьому яскравість фарб і багатство колірної палітри  в багатьох випадках перевершують такі ж показники реальних фарб на папері або полотні, однак, чи не так це добре? Яким образом це відбивається на фізіології зорового сприйняття й естетичних реакціях, нам фактично ще не відомо.