Сучасні інформаційні технології в філологічній діяльності

1.6 Загальне поняття операційної  системи .

 

Щоб розпочати роботу з будь-якою прикладною программою, її необхідно запустити на виконання, тобто вказати процесору, що ця програма має бути виконана. Зважаючи на те, що людина не знає мови машинних команд, а процесор не розуміє людської мови, повинен існувати посередник-перекладач між ПК і людиною. Роль такого посередника відіграє ОС.  
З іншого боку, коли прикладні програми взаємодіють з пристроями, їм потрібен посередник-командувач. Ним також є ОС.  Вона повністю контролює потоки даних, що йдуть від користувачів і прикладних програм до апаратних засобів і у зворотному напрямі. ОС запускається першою після завантаження ПК, а відтак решта програм працюють на платформі ОС. Тобто у створеному нею середовищі та за встановленими нею правилами. 

  ОС – це програмний комплекс, що забезпечує керування апаратними засобами комп’ютера, а також надає середовище для виконання прикладних програм. 

Основні функції ОС:

 
Створення середовища, в якому виконуються  та взаємодіють прикладні програми; 
Розподіл апаратних ресурсів комп’ютера між прикладними програмами; 
Надання прикладним програмам засобів для ефективного використання пристроїв та виконання типових операцій з введення-виведення даних; 
Організація зберігання даних на запам’ятовуючих пристоях; 
Надання інтерфейсу, за допомогою якого користувачі керуватимуть виконанням прикладних програм; 
Забезпечення взаємодії комп’ютерів у мережі.

1.7 Операційна система Windows.

 

Microsoft Windows — узагальнююча назва операційних систем для ЕОМ, розроблених корпорацією Microsoft. Перші версії були не повноцінними операційними системами, а лише оболонками до ОС MS DOS. Наразі, Microsoft Windows встановлена більш як на 90% персональних комп'ютерів світу

 

В даний час Microsoft Windows встановлена на більшості персональних комп'ютерів і робочих станцій. Багато користувачів зробили вибір на користь Microsoft Windows, але дуже велика кількість зовсім не знайомі з альтернативами, такими як Mac OS X x86, GNU/Linux, BSD і іншими системами. В Україні до початку 2000-х років майже всі персональні комп'ютери продавалися з передвстановленою системою Windows. Боротьба з розповсюдженням нелегальних копій програмних продуктів привела до появи інтересу до вільних операційних систем. Так, наприклад, стало можливим придбати персональний комп'ютер з передвстановленою безкоштовною операційною системою GNU/Linux, FreeBSD і іншими.

1.8 Адаптери і драйвери. 

 

 

Драйвер (driver) - комп'ютерна програма, за допомогою якої операційна система отримує доступ до керування апаратним забезпеченням. У загальному випадку для використання кожного пристрою, підключеного до комп'ютера, необхідний спеціальний драйвер. Зазвичай операційна система вже містить драйвери для ключових компонентів апаратного забезпечення, без яких система не зможе працювати. Однак для більш специфічних пристроїв (таких, як графічна плата або принтер) можуть знадобитися спеціальні драйвери, які надає виробник пристрою.

 

 

 

Ідеологія побудови драйверів .

 

Операційна система  керує деяким "віртуальним пристроєм", який розуміє стандартний набір  команд. Драйвер переводить ці команди в команди, які розуміє безпосередньо пристрій. Ця ідеологія називається "абстрагування від апаратного забезпечення". Драйвер складається з декількох функцій, які обробляють певні події операційної системи. Зазвичай це 7 основних подій:

• завантаження драйвера. Драйвер реєструється в системі, робить первинну ініціалізацію й т.п. ;
• вивантаження. Драйвер звільняє захоплені ресурси - пам'ять, файли, пристрої й т.п. ;
• відкриття драйвера. Початок основної роботи. Зазвичай драйвер відкривається програмою як файл, функціями CreateFile() в Win32 або fopen() в UNIX-подібних системах;
• читання;
• запис: програма читає або записує дані з/у пристрій, що обслуговується драйвером;
• закриття: операція, зворотна відкриттю, звільняє зайняті при відкритті ресурси й знищує дескриптор файлу;
• керування вводом-виводом-IO Control-IOCTL. Найчастіше драйвер підтримує інтерфейс вводу-виводу, специфічний для даного пристрою. За допомогою цього інтерфейсу програма може послати спеціальну команду, що підтримує даний пристрій. Наприклад, для SCSI пристроїв можна послати команду GET_INQUIRY, щоб одержати опис пристрою. В Win32 системах керування здійснюється через API-функцію DeviceIoControl(). В UNIX-подібних — ioctl()

 

Ада́птер (англ. adapter) — пристрій, який з'єднує між собою інші пристрої з різними способами подання даних, узгоджуючи ці способи шляхом використання відповідних програмних і технічних засобів.

1.9 Робочий стіл.

 

 

Робочий стіл (стільниця) - це метафора інтерфейсу , яка представляє набір уніфікованих понять , що використовуються в графічному інтерфейсі користувача , щоб спростити взаємодію користувачів з комп’ютером . Метафора стільниці трактує монітор комп’ютера , як стільницю користувача , на якій зберігаються об’єкти , наприклад документи та теки.

Існують також невеличкі програми , що звуться аксесуарами стільниці ,що додають додаткові можливості ,наприклад калькулятор , нотатка і т.д.

 

Не слід перевантажувати  робочий стіл перенавантажувати  робочий стіл великою кількістю  зайвих об’єктів , бо це може суттєво уповільнити роботу комп’ютера  ( тому на стільниці ми бачимо такі елементи , як смітник).

1.10 Програма «Провідник».

 

Провідни́к Windows (англ. Windows Explorer) — програма Explorer.exe, яка знаходиться у каталозі операційної системи Windows. Вперше з'явився у Windows 95. Для перегляду файлів, тек, периферійних пристроїв можна використовувати Провідник, який відображає ієрархічну структуру файлів, тек і дисків на комп'ютері. У нім також відображаються підключені диски. За допомогою Провідника можна копіювати, переміщати і перейменовувати файли, теки, а також виконувати їх пошук. Наприклад, можна відкрити теку, що містить файл, який вимагається скопіювати або перемістити, а потім перетягнути його в іншу теку або помістити на інший диск.

1.11 Програма «Мій комп’ютер».

 

Вікно Мій комп'ютер відкриває доступ до пристроїв, що працюють з дисками і флеш-пам'яттю. Кожен з них має своє ім'я. Для імен пристроїв використовуються літери латлнского алфавіту. 
 
Більша частина інформації зберігається на вінчестері. Вінчестер має ім'я С:. Якщо па комп'ютері встановлено кілька вінчестерів, або один вінчестер поділений на частини, то їхніми іменами будуть D:, Е:, F:,...

 
Літери А: та В: призначені для імен дисководів - пристроїв, що працюють з  дискетами. Такий пристрій, як правило, на комп ютері один, і відгювідно використовується лише літера А:.

 
Крім того, комп'ютер має СD-дисковод, призначений для роботи з СD-дисками. Сучасні комп'ютери можуть мати пристрій для роботи з DVD-дисками.

 
Також до сучасних комп'ютерів може бути під'єднана спеціальна «швидка» зовнішня пам'ять - флеш-пам'ять. Крім звичайної флеш-пам'яті, до комп'ютера можна під'єднати пам'ять цифрового фотоапарата, відеокамери, цифрового плейера тощо.

 
Вибравши вказівником миші значок пристрою і двічі клацнувши ліву кнопку, ми маємо змогу відкрити його вміст і переглянути наявні папки та файли. Аналогічно можна переглянути зміст папок. Кожна папка і кожний файл мають своє ім'я.

 
Для виходу з папки користуються кнопкою ↑.

 

Для зручності перегляду  інформації про панки і файли використовується меню Вигляд. В ньому можна встановити режими показу значків, папок і файлів: Ескіз сторінок, Плитка, Значки, Список, Таблиця.

 
Меню Упорядкувати значки дозволяє вибрати один з наступних методів  упорядкування: Ім'я, Розмір, Тип, Змінено. 
 
Це означає упорядкування за алфавітом, розмірами, типам и, або датою створення чи поновлення. 
 
Тип файлу вказує, що є вмістом цього файлу. Це може бути текстовий документ, малюнок, електронна таблиця тощо.

1.12 Вірус й антивірус .

 

Комп'ютерний  вірус  — комп'ютерна програма, яка має здатність до прихованого саморозмноження. Одночасно зі створенням власних копій віруси можуть завдавати шкоди: знищувати, пошкоджувати, викрадати дані, знижувати або й зовсім унеможливлювати подальшу працездатність операційної системи комп'ютера. Розрізняють файлові, завантажувальні та макро-віруси. Можливі також комбінації цих типів. Нині відомі десятки тисяч комп'ютерних вірусів, які поширюються через мережу Інтернет по всьому світу.

Малообізнані користувачі  ПК помилково відносять до комп'ютерних  вірусів також інші види шкідливих програм — програми-шпигуни чи навіть спам.

За створення та поширення  шкідливих програм (в тому числі  вірусів) у багатьох країнах передбачена  кримінальна відповідальність. Зокрема, в Україні створення і поширення  комп'ютерних вірусів переслідується і карається відповідно до Кримінального кодексу (статті 361, 362, 363).

 

Назва програми "комп'ютерний вірус" походить від однойменного терміну з біології за її здатність до саморозмноження. Саме поняття "комп'ютерного вірусу" з'явилося на початку 1970-тих і використовувалося у програмуванні та літературі, зокрема, у фантастичному оповіданні "Людина в рубцях" Грегорі Белфорда. Проте, автором терміну вважається Ф. Коен, який у 1984-тому році опублікував одну з перших академічніх статей, що були присвячені вірусам, де і було використано цю назву.

 

Ознаки  зараження вірусом :

• Зменшення вільної пам'яті
• Уповільнення роботи комп'ютера
• Затримки при виконанні програм
• Незрозумілі зміни в файлах
• Зміна дати модифікації файлів без причини
• Незрозумілі помилки Write-protection
• Помилки при інсталяції і запуску Windows
• Відключення 32-розрядного допуску до диску
• Неспроможність зберігати документи Word в інші каталоги, крім Template
• Погана робота дисків
• Файли невідомого походження

 

Антивірусна програма (антивірус) — програма для знаходження і лікування програм, що заражені комп'ютерним вірусом, а також для запобігання зараження файлу вірусом.

 

Перші, найпростіші антивірусні  програми з'явилися майже одразу після появи вірусів. Зараз розробкою  антивірусів займаються великі компанії. Як і в творців вірусів, у цій  сфері також сформувались оригінальні засоби;— але вже для пошуку і боротьби з вірусами. Сучасні антивірусні програми можуть знаходити десятки тисяч вірусів.

 

Антивірусне програмне забезпечення зазвичай використовує два різних методи для виконання  своїх задач:

• Перегляд (сканування) файлів для пошуку відомих вірусів, що відповідають визначенню в словнику вірусів.
• Знаходження підозрілої поведінки будь-якої з програм, що схожа на поведінку зараженої програми.

 

Розділ 2.  Базові елементарні локальні засоби редагування і форматування текстового процесора МС Word.

2.1 Лист.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Привіт , Тетяно. Я дуже рада тебе чути , як твої справи?

Я хочу привітати тебе з новорічними святами !

Бажаю тобі і твоїй родині добробуту , здоров’я та в загалом – всього найкращого! 

 

Чекаю на тебе в Києві найближчим часом ,а  на тебе чекають багато новин  та приємних несподіванок!

  Від щирого серця , Анастасія.

 

2.2 Введення і редагування тексту.

 

 

Текстовий редактор – це програма , призначена для створення  та обробки тексту.

Текстовий редактор – це програма , призначена для створення та обробки тексту.

Текстовий редактор – це програма , призначена для створення та обробки тексту.

Текстовий редактор – це програма , призначена для створення  та обробки тексту.

Текстовий редактор – це програма , призначена для створення та обробки тексту.

 

2.3  Змінювати форматів шрифту .

 

 

Текстовий редактор –  це програма , призначена для створення  та обробки тексту.

Текстовий редактор – це програма , призначена для створення та обробки тексту.

Текстовий редактор – це програма , призначена для створення та обробки тексту.

2.4 Використання різних стилів  абзаців .

 

Текстовий редактор –  це програма , призначена для створення  та обробки тексту.

Текстовий редактор – це програма , призначена для створення та обробки тексту.

Текстовий редактор –  це програма , призначена для створення  та обробки тексту.

 

Текстовий редактор –  це програма , призначена для створення  та обробки тексту.

Текстовий редактор – це програма , призначена для створення та обробки тексту.

Текстовий редактор –  це програма , призначена для створення  та обробки тексту.

 

Текстовий редактор –  це програма , призначена для створення  та обробки тексту.

Текстовий редактор – це програма , призначена для створення та обробки тексту.

Текстовий редактор – це програма , призначена для створення та обробки тексту.

 

2.5 Створення і форматування  таблиць .

 

 

2.6 Вміння вставляти в документ  малюнки .