Розвиток здібностей у дошкільників

Сприймання дошкільнятами портретного жанру базується на враженні від спілкування з людьми. У портреті діти передусім сприймають зовнішній бік: красивий одяг, динаміку, іноді розуміють настрій героя — радісний, сумний, задумливий. Звідси й педагогічне завдання: дібрати твори портретного жанру для ознайомлення з ними дошкільнят: портрет має бути динамічний, вписаний в пейзаж чи нескладний сюжет.

Портрети краще виставляти в групі за 1—2 дні до заняття, щоб діти змогли добре розглянути твір. Так вони швидше відчують і висловлять своєставлення до нього. Розглядання дошкільнятами картин портретного жанру допоможе їм побачити риси прекрасного в близьких людях.

Уміння сприймати картини портретного і пейзажного жанру становитимуть основу для сприймання старшими дошкільнятами картин казково-билинного та побутового жанру. У сприйманні картин цього жанру дошкільнята спираються на безпосередні враження від прочитаних казок тільки не словами, як у книжках, а фарбами. Художники пишуть різні картини: веселі, радісні, смішні, задумливі, сумні. Те, що найголовніше в картині, художник виділяє: чи малює збільшено, розміщує попереду або посередині, чи бере найяскравіші фарби. Можна запропонувати дітям розглянути натюрморт і сказати, про що художник хотів нам розповісти. На занятті, спрямовуючи сприймання дітей запитаннями і репліками, одночасно будемо навчати їх дивитися та бачити картину, помічати в ній красу і неповторність речей.

Далі можна запропонувати дітям розглянути дві картини на одну й ту саму тему (П. Кончаловського «Яблука», виконані в теплій і холодній гамі тонів*, підводити до сприймання різних виражальних засобів, якими користуються художники (світло, колір, композиція*. Дві картини написав один і той самий художник, але вони різні. На одній картині зображені яблука на зеленому капустяному листі. Картина пронизана сонцем. Яблука виділені теплим кольором, контрастом світла і тіні. Розклавши їх на столі, художник намагався розповісти, які вони стиглі, соковиті, рум'яні. Картина радісна. Інша картина написана в холодній гамі. Від неї віє смутком. Зобразивши наповнений яблуками кошик і розкладені біля нього яблука, художник розповідає про щедрий урожай осені.

Навесні знову можна розглянути з дітьми картини на одну й ту саму тему (П. Кончаловський. «Бузок», «Бузок у вікні»; І. Левітан. «Бузок»*,підкресливши виразні засоби, якими користуються різні художники. Кожен з них писав бузок по-своєму. При зіставленні картин діти наочно сприймуть гаму кольорів, різні постановки натюрмортів.

Дуже цінні зустрічі дітей з художниками. Розповіді про процес творчості, наочна демонстрація прийомів написання картин залишають сильне враження в пам'яті дітей.

Ознайомлення дошкільнят з пейзажним жанром можна здійснювати майже паралельно 3 ознайомленням з натюрмортом, оскільки основою для сприймання дошкільнятами творів цих жанрів є безпосередні враження від сприйняття краси природи. Добираючи пейзажні картини, слід враховувати пори року, певні сезонні зміни у природі. Так, восени ознайомлюємо дошкільнят з картиною І. Левітана «Золота осінь». Вчимо дітей сприймати художньо-образний зміст картини, використовуємо паралельно читання уривків поезії. Поєднуємо сприймання пейзажу зі знайомою мелодією П. Чайковського («Жовтень» з альбому «Пори року»*. Про осінь можна розглянути з дітьми картини: І. Шишкіна «Парк у Павловську», С. Шишка «Осінь», О. Сльоти «Щедра осінь» та ін.

Взимку можна запропонувати для розгляду з дітьми такі картини: Л. Бродська. «Морозний ранок», «Ліс взимку»; І. Шишкін. «Зима»; М. Глу-щенко. «Зимовий день» та ін. Так, розглядаючи картину Л. Бродської «Морозний ранок», вихователь ставить завдання: вчити дітей повніше сприймати і глибше переживати конкретно-чуттєвий образ певного моменту природи. Використавши ігровий прийом, вихователь повідомляє дітям: «Сьогодні ми з вами підемо на прогулянку в ось цей куточок природи. Ще раз подивіться сюди, щоб знати, як одягнутися... Тепер підемо подорожувати. Йдемо, йдемо, йдемо. Навкруги кущі, дерева, галявина — все в снігу, сніг піл ногами поскрипує, морозець пощипує. Прийшли, зупинилися на галявинці ось тут (показує місце на картині* і давайте роздивимося навколо... Що ж ви тут побачили?».

На наступному занятті можна розглянути кілька картин із зображенням зимового лісу: І. Шишкін. «Зима»; Л. Бродська. «Ліс взимку»; М. Глу-шенко. «Зимовий день». Завдання: вчити бачити засоби виразності, за допомогою яких художник передає характеристику лісу «сплячого», «пробудженого» і «в денних турботах».

Відповідно до сезонних змін в природі можна розглянути картину К. Юона «Кінець зими», поставивши завдання вчити дітей бачити, що цікавого помітив художник у природі кінця зими, якими виразними засобами він про це розповідає. Початок весни найяскравіше представлено у творах Л. Бродської «Березень», І. Левітана «Березень», В. Бакшеєва «Блакитна весна».

Сприйняти образ квітучої весни в природі, зрозуміти індивідуальні виражальні засоби, якими користуються художники для передачі свого задуму, допоможе розглядання картин І. Левітана та А. Куїнджі «Березовий гай». Обидві картини про березовий гай, але написані по-різному. А. Куїнджі використав у своєму творі узагальнені контури беріз і контрастні зіставлення світла і тіні, а І. Левіган — конкретні форми і м'які переливи світла й тіні. А. Куїнджі милується в березовому гаю світлом, сонцем, барвами. Він побачив, які красиві білі стовбури берізок на тлі блакитного неба і залитої сонцем галявини. І. Левітан також милується сонцем, світлом і фарбами, але зображає це по-іншому. Під сонцем переливаються, іскряться стовбури берізок, їхнє смарагдово-зелене листя, густа зелень трави, золотаві полиски світла. Основний колір картини — зелений. Проте скільки нюансів і відтінків. Дзвінкими акордами сяють стовбури берізок. Вони білі, але написані не самою білою фарбою: тут і фіолетові, і блакитні, і коричневі відтінки. В картині відтворений лише невеликий куточок березового гаю. Але ми знаємо, що небо блакитне, літо лише починається, можна довго йти гаєм і не буде йому кінця.

Сприймання дошкільнятами портретного жанру базується на враженні від спілкування з людьми. У портреті діти передусім сприймають зовнішній бік: красивий одяг, динаміку, іноді розуміють настрій героя — радісний, сумний, задумливий. Звідси й педагогічне завдання: дібрати твори портретного жанру для ознайомлення з ними дошкільнят: портрет має бути динамічний, вписаний в пейзаж чи нескладний сюжет. Цій вимозі відповідають такі портрети: В. Сєров, «Міка Морозов»; М. Жуков. «Веселазима»; К. Маковський. «Діти тікають від грози»; П. Сингаївський. «Літом. Діти в Карпатах».

Портрети краще виставляти в групі за 1—2 дні до заняття, щоб діти змогли добре розглянути твір. Так вони швидше відчують і висловлять своєставлення до нього. Розглядання дошкільнятами картин портретного жанру допоможе їм побачити риси прекрасного в близьких людях

Відповідно до сезонних змін в природі можна розглянути картину К.. Юона «Кінець зими», поставивши завдання вчити дітей бачити, що цікавого помітив художник у природі кінця зими, якими виразними засобами він про це розповідає. Початок весни найяскравіше представлено у творах Л. Бродської «Березень», І. Левітана «Березень», В. Бакшеєва «Блакитна весна».

Сприйняти образ квітучої весни в природі, зрозуміти індивідуальні виражальні засоби, якими користуються художники для передачі свого задуму, допоможе розглядання картин 1. Левітана та А. Куїнджі «Березовий гай». Обидві картини про березовий гай, але написані по-різному. А. Куїнджі використав у своєму творі узагальнені контури беріз і контрастні зіставлення світла і тіні, а І. Левітан — конкретні форми і м'які переливи світла й тіні. А. Куїнджі милується в березовому гаю світлом, сонцем, барвами. Він побачив, які красиві білі стовбури берізок на тлі блакитного неба і залитої сонцем галявини. 1. Левітан також милується сонцем, світлом і фарбами, але зображає це по-іншому. Під сонцем переливаються, іскряться стовбури берізок, їхнє смарагдово-зелене листя, густа зелень трави, золотаві полиски світла. Основний колір картини — зелений. Проте скільки нюансів і відтінків. Дзвінкими акордами сяють стовбури берізок. Вони білі, але написані не самою білою фарбою: тут і фіолетові, і блакитні, і коричневі відтінки. В картині відтворений лише невеликий куточок березового гаю. Але ми знаємо, що небо блакитне, літо лише починається, можна довго йти гаєм і не буде йому кінця.

Портрети краще виставляти в групі за 1—2 дні до заняття, щоб діти змогли добре розглянути твір. Так вони швидше відчують і висловлять своєставлення до нього. Розглядання дошкільнятами картин портретного жанру допоможе їм побачити риси прекрасного в близьких людях.

Уміння сприймати картини портретного і пейзажного жанру становитимуть основу для сприймання старшими дошкільнятами картин казково-билинного та побутового жанру. У сприйманні картин цього жанру дошкільнята спираються на безпосередні враження від прочитаних казок спостережень побуту людей. Слід зазначити, що неабияке місце в ролі посідає ознайомлення їх із творчістю художника В. Васнецова. Дітям можна розповісти проте, що в дитинстві він дуже любив казки, які розповідала йому няня, а коли виріс і навчився малювати, то у своїх картинах найбільше зображав казкових героїв такими, якими уявляв їх іще в дитинстві. Може бути використана картина «Альонушка». Зображаючи дівчинку-сироту, художник показує, як разом з нею сумує вся природа, листівки над нею зібралися в коло, ніби радяться, як їй допомогти.

У картині «Іван Царевич на сірому вовкові» художник з любов'ю описав героїв. Густий дрімучий ліс і розквітла гілочка на передньому плані картини символізують боротьбу добра і зла. Художник вірить, що добро переможе.

У роботі зі старшими дошкільнятами щодо ознайомлення їх із творами в опису використовуються такі методи і прийоми:

• ігрові: ефект сюрпризу; хто більше побачить в картині; хто назве більше кольорів; відгадай назву картини; уявне входження в картину; дидактичні ігри: «Художній салон», «Виставка картин»;

• словесні: розповідь про художника і його творчість; вікторини; читання творів художньої літератури, сюжет яких співзвучний з темою картин; мистецтвознавча розповідь; розповідь — зразок особистісного ставлення педагога до змісту картини, відтворених подій;

• практичні: знаходження парних картин; оформлення виставок; оформлення куточка картини, оформлення картинами групи дитячого садка; створення альбомів, картинної галереї.

У процесі залучення дітей до живопису важливо синтезувати на занятті різні види мистецтва, особливо на початковому етапі. Вміле використання музики, виразного читання посилює інтерес до живопису, загострює естетичні почуття дітей, підвищує їхнє емоційне сприймання, поглиблює розуміння художнього образу.

Складіть методичну розробку спеціального заняття з ознайомлення дітей з живописом. Орієнтовні теми: «Золота осінь», «Зимонька-снігуронька», «Рання весна», «Квітуча весна", «Тепле літо», «Радісне дитинство », «Ласкава мама» та ін.

Живопис і графіка як види образотворчого мистецтва характеризують-тим. що образи їх мають просторовий характер, передані на двомірній площині і сприймаються безпосередньо тільки за допомогою зору. Для створення образу живопис і графіка використовують дещо різні засоби, графіці основне —лінія, світлотіньові плями. Колір використовується обмежено. У живопису основними засобами є колір і колорит. Діти дошкільного віку по-різному сприймають твори живопису і графіки. Багатоплановість, багатофігурність композицій, складність сюжету живописних робіт відразу не сприймаються дітьми, виділяється лише колір, коло-т. За ними дитина відчуває настрій картини. Твори графіки характеризуються простотою і лаконічністю зображень. Це дає можливість навіть гям молодшого дошкільного віку сприймати основне, визначати сюжет -лінію. Живопис же потребує тривалого зосередження, розглядання деталей картини для того, щоб зрозуміти особливості образів. Тому графіка доступніша для сприймання дітьми й ознайомлення з образотворчим мистецтвом слід починати із творів графіки, насамперед ілюстративної, виконаної класиками В.Лебедєвим, Ю. Васнецовим,Є. Рачевим та сучасними художниками В. Голозубовим, М. Баликіним, В. Мельниченко та ін. (див. кольор. вкл., мат. 4—6*.

Сприйманню дітей дошкільного віку доступні й інші види графіки: прикладна, станкова, плакат.

Завдання сприймання творів графіки дітьми дошкільного віку передбачають:

• розуміння дитиною змісту, жанрових особливостей літературного твору і характеру ілюстрацій до нього;

• сприймання засобів художньої виразності (малюнок, поза, рух, колір, композиція, персоніфікація*;

• емоційне ставлення до зображеного, проникнення відповідними почуттями і настроями.

Твори графіки для ознайомлення дошкільнят мають відповідати таким вимогам:

• високохудожність;

• доступність;

• врахування життєвого досвіду й інтересів дітей;

• різноманітність творів графіки за темами, стилями, творчими манерами зображення.

Основне завдання, яке вирішує вихователь молодших груп — викликати у дітей інтерес та бажання розглядати картинки в книжках, називати зображені предмети. У середній групі стоїть завдання — підчас сприймання ілюстрацій сприяти виникненню позитивного ставлення до персонажа (красиве пухнасте кошеня в ілюстраціях В. Лебедєва до твору С. Маршака «Вусатий-смугастий», хоробрий півень в ілюстраціях Ю. Васнецова до казки «Лисиця, заєць і півень»*. Також треба розвивати вміння помічати характерні особливості персонажів (образи сміливого і боязкого хлопчика в ілюстраціях Ю. Коровіна до твору В. Маяковського «Що таке добре, а що таке погано»*, чванливого хлопчика («Вихваляка», худ. М. Ба-ликін*; взаємини між ними (зустріч Червоної Шапочки з Вовком*. У розгляданні ілюстрацій важливо підкріплювати, доповнювати виразність образу читанням уривків літературного твору, який ілюструє художник. Спеціальні заняття з ознайомлення дітей з графікою у молодшій і середній групах не плануються. Також графіка використовується як прийом навчання на заняттях з малювання, аплікації або ж діти просто розглядають ілюстрації у вільний від занять час.

У старших групах продовжується ознайомлення з ілюстративною графікою. Туї з дітьми проводяться спеціальні заняття, на яких вихователь може ознайомити дітей зі специфікою оформлення книжки (відповідність ілюстрацій змісту і жанру літературного твору, зокрема обкладинки, титульного аркуша, заставок, кінцівок*, виразними засобами, які використовує художник-ілюстратор до дитячих книжок. Розглядаючи з дітьми твори графіки, вихователь може розповісти про творчість художників-ілюстраторів дитячих книжок. Дітей цього віку можна ознайомити в доступній формі і ілюстраціями, виконаними в чорно-білих тонах, та іншими видами графіки (станкова, прикладна, плакатна*. З цією метою можна переглянути виставки творів графіки, ознайомитися з книжками про мистецтво графіки.