Розвиток здібностей у дошкільників

♦ Знайдіть публікації про творчість видатних українських ілюстраторів (В. Голозубова, Є. Криги, М. Баликіна, В. Мельниченко та ін.*. Підготуйте виставку книжок з ілюстраціями цих художників та розробку конкурсу або 
вікторини «Про що розповідають малюнки у книжках для дітей?»

Використовуючи ілюстрації художників, вихователь навчає дітей створювати свої ілюстрації до літературних творів, казок, пісень, байок, оповідань, разом складати з них свої маленькі книжечки. Ілюстрації допомагають дитині збагатити свій задум, створити свої образи, виявити творчість 
у пошуках засобів передачі художнього задуму малюнка. Діти краще уявляють казкових тварин, птахів, чарівні замки, казкові космічні кораблі, коли вони побачать їх на ілюстраціях. Розглядаючи з дітьми такі картини, вихователь спрямовує їхню увагу на деталі, які передають казковість образу, навчає складати розповіді за ілюстраціями.

У житті дітям також трапляються твори скульптури різних видів (монументальної, станкової,монументально-декоративної, малих форм*. У сприйманні пластичного образу важливо навчити дитину розуміти специфіку «мови» скульптури, оскільки вона дає тривимірне зображення предмета в реальному просторі, збагачує новими способами художнього бачення об'ємного зображення

♦ Доберіть ілюстративний матеріал до теми «Види скульптури». На його ос 
нові складіть для дітей розповідь про види скульптури.

У ряді досліджень розглядалися деякі питання, які торкалися проблеми сприймання дітьми скульптури. Це розвиток художньо-творчих здібностей дошкільнят в ліпленні на основі сприймання скульптури

(Н. Халезова*; формування естетичного сприймання скульптури малих форм (Г. Вишньова*. Автори відзначають, що діти у процесі сприймання скульптури самостійно характеризують її з допомогою сенсорних еталонів форми, кольору, фактури, величини. Зв'язок видимих ознак з образним задумом діти встановлюють не часто. Деякі діти плутають скульптуру з іграшкою, виділяючи у процесі розглядання окремі деталі форми, несуттєві ознаки образу. Більшість дітей правильно розуміють призначення скульптури, впізнають скульптурні зображення. Інтерес до скульптури у них виявляється в міміці, активних, але нецілеспрямованих діях обстеження. Дослідники визначають вимоги до добору скульптури малих форм для дітей: анімалістичний або антропоморфний зміст, реалістичність зображення, цікава декоративність матеріалу й кольору, виразні об'ємні силуети і рухи.

У дослідженні Г. Вишньової логічно визначено етапи ознайомлення дошкільнят зі скульптурою:

• початкові знання про скульптуру — творча робота скульптора, засвоєння способу колового огляду, порівняння скульптури і графічного зображення;

• ознайомлення з особливостями «мови» скульптури — усвідомлення ролі скульптурного матеріалу у створенні образу, пластика рухів, статичністьзображення, особливості силуету;

• усвідомлення окремих виражальних засобів як частини цілого, вміння давати їм естетичні оцінки, складання творчих розповідей про скульптуру.

З особливим зацікавленням діти сприймають скульптуру малих форм малу скульптурну пластику, призначену Для прикрашання інтер'єру У дрібній скульптурній пластиці працювали обдаровані художники: Б. Кустодієв, Н. Данько, В. Кузнецов, О. Сотников, В. Ватагін. Нею захоплювалися відомі ілюстратори дитячої книжки Н. Кочергін, О. Пахомов, скульптори-монументалісти В. Мухіна, Є. Балашова, С. Коньонков.

У роботі з дітьми середньої групи можна використати скульптуру малих форм, виконану з різних матеріалів, близьку за змістом яка відтворює сюжети з життя дітей. Скульптуру діти розглядають на заняттях з малювання, ліплення, аплікаті. Можна виставляти зразу дві скульптури близькі за змістом. Це дасть можливість навчити дітей знаходити спільне і різницю між ними. Скульптуру діти повинні розглядати з усіх боків (за допомогою поворотного круга*. Вихователь дає можливість висловити

свою думку, поділитися враженнями, доторкнутися до виробів. Ознайомлення зі скульптурою можна проводити у формі виставки для цього добирають скульптури різні за змістом чи з певної теми.

При ознайомленні дітей старшого дошкільного віку зі скульптурою малих форм важливо дати початкові знання про скульптуру як вид образотворчого мистецтва, викликати у них інтерес до її образів. Такі знання допоможуть розширити уявлення дітей про скульптуру, дадуть можливість зрозуміти, що її пластичні форми взяті з життя, що це результат творчої праці скульптора.

Ознайомлення з різноманітністю скульптурних матеріалів (камінь, дерево, метал, кераміка* значно збагачує сенсорний досвід дітей, а невеликі розміри скульптури малих форм роблять її доступною для сприймання кожної дитини, Скульптура малих форм анімалістичного жанру не тільки естетично збагачує старших дошкільнят, а й дає їм можливість одержати нові знання про будову тварин, у дітей формуються гуманні почуття до них.

Ознайомленню дітей зі скульптурою малихформ в старшій групі можна повністю присвятити окремі заняття. Демонструються вироби з різних матеріалів. Діти дізнаються, що скульптура малих форм може бути виконана з фарфору, глини, каменю, металу. Для наочності можна показати репродукцію картини М. Нестерова «Портрет скульптора В. Мухіної за роботою». Корисною в цьому плані буде екскурсія в майстерню скульптора, дитячу художню школу.

Ефективним прийомом є розглядання кількох скульптур, близьких за змістом, наприклад, різних ведмедиків, зайчиків, собачок. Метод полегшує розуміння індивідуальності кожного персонажу. Педагог повинен так продумати запитання, щоб вони націлювали увагу дітей на виразні засоби, які використав скульптор.

Під час прогулянок чи спеціально організованих екскурс старших дошкільнят ознайомлюють із творами паркової чи монументальної скульптури. У кожному місті є скульптури, доступні для дитячого розуміння. Важливо пояснити, на честь яких знаменитих подій поставлені монументальні скульптури чи меморіальні комплекси. Все це сприяє морально-патріотичному вихованню дітей. Як правило, такі екскурсії приурочують до пам'ятних дат. Перед цим з дітьми проводять бесіду, пояснюють, на честь якої події або людини художник-скульптор створив з мармуру чи іншого матеріалу скульптуру. Вихователь звертає увагу на виражальні засоби: форму, композиційне розміщення фігур, і те, як виконані деталі, які допомагають зрозуміти зміст образу. Дітям пропонують розглянути скульптуру з усіх боків, обійти її, якщо це можливо.

Таким чином, діти старшого дошкільного віку повинні знати і розрізняти скульптуру малих форм, станкову, паркову і монументальну; впізнати 2—3 монументальні твори, які є в місті, знати, що скульптуру створює з різних матеріалів художник-скульптор і що до неї потрібно ставитися так само дбайливо, як і до інших творів мистецтва.

Декоративно-ужиткове мистецтво — важливий засіб художньо-естетичного виховання, джерело змісту декоративного малювання, розвитку навиків художнього дизайну у дітей в дошкільному навчальному закладі і вдома.

Декоративно-ужиткове мистецтво демонструє національну своєрідність предметного світу, особливості сприймання та відображення навколишньої дійсності народним майстром, традиційні естетичні концепції народної творчості. У ході тривалого історичного процесу формування національних традицій орнаментування предметів побуту були створені способи обробки природних матеріалів, мотиви візерунків, їхня композиційна та кольорова побудова. Зміст орнаментів народні митці знаходять в навколишньому середовищі, але вони не копіюють природні образи, а творчо трансформують їх у декоративні форми. Орнаментальні образи здебільшого передають площинно й уже це змінює їхню реальну призму, пропорції. Суттєвою особливістю орнаменту є колір. Народні майстри через багатовікові спроби знайшли ідеальні кольорові сполучення, асоціацію кольору з певним станом людини, її настроєм, переважаннями. У виробах народних майстрів часто використовується кольоровий фон, що підсилює звучність орнаменту і створює цілісну кольорову палітру. Народне декоративно-ужиткове мистецтво гармонійно поєднує красу окремого предмета з композиційно-колористичною будовою візерунка і гармонізує всі предмети життєвого середовища людей певної місцевості. Це досягається завдяки великим можливостям варіативного трактування композицій, колориту, змісту зображень.

Методику впровадження декоративно-ужиткового мистецтва в пелагічний процес дитячого садка містять роботи 3. Богатєєвої, Н. Халезової, Т. Шпикалової, Л. Скиданової, Л. Сірченко. У дослідженнях визначено вимоги до добору творів декоративно-ужиткового мистецтва, доступних дітям дошкільного віку (Н. Сакуліна*; характеристику основних видів українського декоративно-ужиткового мистецтва та їх використання в декоративній діяльності дітей (Л. Скиданова, Л. Сірченко*; методику надання площинного та об'ємного декоративного ліплення (Н. Халезова*; характеристику елементів декоративного мистецтва різних народів, які можна використати в аплікаціях дітей (3. Богатєєва*. Народне декоративно-ужиткове мистецтво — невід'ємна частина культури народу. Педагоги, що вивчали виховний вплив народного мистецтва на дитину, відзначають формування таких рис, як повага до людей праці, любов до Батьківщини й народів, що її населяють.

Без сумніву, головне завдання дошкільного навчального закладу в галузі естетичного виховання полягає у формуванні цілісної естетичної культури дитини. Декоративне мистецтво дає змогу дитині оволодіти мовою декорування і завдяки цьому перейти на вищий щабель художньо-естетичного сприймання. Утилітарний характер декоративного мистецтва збагачує дитину засобами дизайну середовища, в якому вона живе. У декоративній образотворчій діяльності в дитини формуються почуття кольору, ритму, композиції.

Н. Сакуліна визначила вимоги до добору творів декоративно-ужиткового мистецтва для дітей:

• реалістичний зміст зображення;

• поширення в побуті тієї місцевості, в якій проживає дитина;

• площинне зображення елементів візерунків, доступне для перенесення в дитячий малюнок;

• широка, вільна манера передачі деталей візерунків, що залишає можливість для варіювання і творчої діяльності дітей дошкільного віку.

Основні завдання ознайомлення з декоративно-ужитковим мистецтвом полягають в наступному:

• ознайомлення з народним промислом або авторським мистецтвом, колом речей, що виготовляються, матеріалами, способами їх обробки ідекорування, практичним застосуванням у побуті;

• формування навичок декоративної діяльності, розвиток почуттів та художніх умінь дитини;

• творча декоративна образотворча діяльність;

• інтеграція знань та вмінь дітей в дизайнерській художній діяльності. 
Ознайомити дітей з декоративним мистецтвом допоможуть такі методи і прийоми:

• мистецтвознавча розповідь педагога;

• читання художньої літератури;

• виставки виробів народних майстрів;

• спостереження за роботою майстра;

• виставки декоративних виробів батьків та спільні виставки виробів батьків і дітей;

• екскурсії в музей.

Отримана дошкільнятами мистецька інформація, естетичні оцінки і художній досвід закріплюються за використання:

• дидактичних і графічних ігор;

• бесід;

• сюжетно-рольових ігор (магазин народних промислів*;

• складання таблиць: кольорів і колірних сполучень, композиції, мотивів візерунків, характерних для промислу або групи авторських виробів;

• хвилинок краси.