Розробка конструкції моделі

 

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  МОДЕЛІ, ЩО РОЗРОБЛЯЄТЬСЯ

2.1 Характеристика вимог,  які висуваються до моделі

 Одяг – це виріб, який призначений для захисту тіла людини від зовнішнього впливу. Одяг несе утилітарні та естетичні функції. У перекладі з французької одяг – це покров, під яким існує людина і який захищає його від сторонніх очей, негоди та іншого. Одяг є своєрідною проявою індивідуальності людини. Кожна річ виконує свою функцію. Функція костюма складались відповідно розвитку історії суспільства. Спосіб життя суспільства відображався на характері застосування одягу. На перших ступенях розвитку людського суспільства одяг, насамперед виконував функцію захисту людини від несприятливих умов природи, клімату.

Одяг відіграє важливу  роль у формуванні зовнішнього вигляду  людини, її характеру, настрою. Тому одяг будь якого призначення має бути красивим, модним, зручним.

Проектуємий жакет – сучасний, багатофункціональний. Залежно від  умов застосування та призначення одягу  можна визначити різноманітні функції, які він виконує в той чи інший час.

Одяг створює навколо  тіла певний мікроклімат, який забезпечує оптимальні умови для підтримки  теплового балансу і постійної  температури, що є необхідною умовою нормальної життєдіяльності людини, збереження її здоров’я і працездатності на високому рівні. Тому до одягу висувають ряд відповідних вимог.

Вимоги до одягу залежать від кліматичних умов, сезону і  призначення одягу.

До споживчих вимог  можна віднести захисну, інформаційну функції тому, що одяг в цей час виконує роль соціальної належності чи професійної діяльності.

Так як більшість з нас  веде активний спосіб життя, це відображається і

на його одязі. В процесі  експлуатації одяг підлягає різноманітній деформації, зношуванню. При русі людини, особливо при його ходьбі, відбувається багатократне розтягування в різних напрямках. Тому великого значення для сучасного одягу набувають такі показники як: міцність виробу, термін служби, що відображає експлуатаційні вимоги.

Одяг, як і житло, сприяє зберіганню температури тіла і бере участь   у   регулюванні   теплового   обміну.   Отже,   основною гігієнічною  вимогою до одягу є забезпечення постійної температури тіла, запобігання  перегріву або охолодженню, відповідність  сезону і погоді. Одяг не повинен утруднювати дихання, кровообіг і рух людини. Бути достатньо міцним, легко чиститись від зовнішних і внутрішніх забруднень. Не мати токсичних хімічних домішок, що виділяються в зовнішнє середовище і негативно впливають на шкіру й організм людини. Вага одягу повинна становити не більше 8-10% маси тіла людини.

Функціональні вимоги - це вимоги відповідності виробів своєму призначенню. Виріб повинний задовольняти визначену  потребу чи служити засобом задоволення  її. Так, найважливіші функціональні  вимоги пропоновані до жакета - це його тепло і захист від вологи.

Ергономічні вимоги - це вимоги, обумовлені властивостями людини і  характеристиками середовища використання і пропоновані до виробу для підвищення ефективності взаємодії людини з  цим виробом. Вони характеризують зручності  і комфорт експлуатації.

Функцією, яка не менш важлива,є естетична. Оскільки несе в собі риси історичної епохи, національного характеру і розглядається не тільки як предмет повсякденного вжитку, але і як витвір прикладного мистецтва. Він повинен задовольняти естетичним смакам споживача, відповідати сучасним нормам художнього оформлення та законам зорового сприйняття. Це краса, витонченість, виразності зовнішньої форми, вигідно підкреслювати індивідуальні особливості.

Отже, до одягу висовується  ряд вимог: зручність у експлуатації, гігроскопічність, зносостійкість, формостійкість, здатність добре піддаватися  пранню та волого – тепловій обробці, відповідати напрямку сучасної моди, зовнішності свого власника, виду його діяльності, замаскувати недоліки статури, підкреслювати її переваги.

2.2 Конструктивні засоби  формоутворення виробу

Зовнішні ознаки (обриси) людини мають різноманітну форму, розміри, розташування і співвідношення. Форма людини залежить не лише від будови скелета, а також від ступеня розвитку мускулатури, величини та розподілу по ділянках тіла жирових відкладень.

Основні ділянки тіла, які  покриваються одягом, є: голова, шия, плечі, груди, живіт, спина, сідниці, передпліччя, стегна та гомілки.

В тілобудові людини можуть спостерігатися окремі аномалії. До них  належать порушення симетрії фігури, пропорцій та будови окремих ділянок тіла.

Створення форми одягу  – це складний творчий процес, який передбачає тісний взаємозв’язок матеріалу, конструкції виробу, методів його обробки.

На формоутворення великий  вплив має вибір конструктивного  рішення виробу, тобто визначення місця розташування кількості та форми конструктивних швів. Правельне поєднання конструкції з тканиною дає можливість отримати різні форми одягу.

Силует одягу характеризується приляганням виробу до статури по лінії грудей, стегон, кроєм рукава, висотою та шириною плечей, довжиною виробу та його шириною внизу.

Розвиток і удосконалення  різновидів одягу постійно вносять  корективи в його силуетні форми.

Силует може бути: скульптурним та декоративним. Одяг скульптурного  силуету повторює форму людського  тіла, а декоративного - відступає  від природних форм статури, часто  замасковує їх.

Для точнішого характеристики силуету використовують геометричні  фігури.

Силует одягу утворюється  силуетними, тобто контурними лініями.

Силуетні лінії визначають рамку виробу, в межах якої розробляється  фасон і форма одягу, вони дають  узагальнене представлення про  форму, не конкретизуючи частини  в середині самої форми.

За весь час розвитку одягу  було створено багато варіантів силуетів, але їх потрібно звести до основних видів.

Прямий силует - один з  самих популярних видів силуетів. По геометричному виду він близький до прямокутника або квадрата, в  залежності від співвідношення вертикальних та горизонтальних розмірів. Одяг прямого  силуету чудово підходить до всіх типів фігур, так як він добре маскує їх можливі недоліків такому одязі лінія талії не акцентується і горизонтальні розміри майже однаковий на всіх рівнях фігури.

Трапецевидний силует - характерний  для одягу типу „кльош”. По геометричному  виду цей силует відповідає трапеції, в якій верхня основа - лінія плечей, а нижня - лінія низу виробу. Чим  більша різниця між розмірами  основ, тим білша ступінь розклешування. В цій силуетній формі лінія  талії майже не підкреслюється.

Одяг трапецевидного силуету  з незначним розширенням до низу зорово робить фігуру більш стрункою, тому така форма може бути рекомендована людям повним та невисокого росту. Такий варіант ще має назву "силует - А".

Напівприлеглий силует - характеризується помірними пропорціями, наближеними до природних пропорцій  фігури людини. Цей одяг повторює форми  тіла людини, але не облягає його, володіє достатньою об’ємністю.

Лінія талії чітко виражена та розташована на природному місце. Така силуетна форма може бути рекомендована  людям з різними фігурами та типами тілобудови.

Прилеглий силует – чудово підходить для струнких людей, підкреслює переваги їх фігури, під поняттям "прилеглий  силует" мається на увазі дві  форми, які прийнято називати "силует - Х" та "пісочний годинник"».

Обидва ці різновиди мають  загальні риси: щільно облягають фігуру ліф, акцент - на тонку талію, підкреслену  конструкцію виробу або паском.

Одяг "силуету - X" добре  підходить високим струнким жінкам, саме тому розроблена модель плаща  цього силуету, оскільки замовник –  струнка та висока дівчина.

Силуетна форма "овал" зустрічається рідко. Вона являє  собою модифікацію прямого силуету, але на відміну від останнього має округлу форму плечей та завужену лінію низу виробу. Таким чином  найбільш широка частина одягу овального  силуету - це область талії та стегон.

Заокруглення плечової лінії  може бути досягнуто різними засобами - завдяки конструкції виробу (наприклад, покрій реглан або напівреглан), використання деталей певної форми (наприклад, округлий високий комір або широкий комір – стійка).

Звуження понизу можна  отримати за рахунок конструктивних деталей, наприклад виточок, пришивного пояса або ж стягуванням низу виробу шнуром або резинкою.

Одяг силуету "овал" не рекомендується для жінок невисокого зросту, так як візуально він "приземлює" фігуру.

В межах цих розглянутих  силуетів можливі різні модифікації.

Відповідно до зміни напрямків  моди відбувається й зміна силуету. Отже як і мода, силует мінливий.

Конструктивними елементами формоутворення одягу є: шви, виточки, зборки, м’які та фіксовані складки.

До технологічних елементів  формоутворення відносять такі операції волого – теплової обробки: спрасовування, відтягування, формування за рахунок зміни кутів ниток основи та утка та їх комбінування.

Кількість членувань, які  впливають на сприйняття форми визначаються не лише моделлю, а і характеристиками та властивостями матеріалів, що використовуються. Тому, для досягнення кращого прилягання по фігурі - обраний матеріал для  виготовлення жакета досить еластичний та формостійкий.

Заданої форми розробленої  моделі було досягнуто за допомогою  рельєфів, виточок, вибору додатків для бажаного силуету.

2.3 Характеристика моделі

Опис зовнішнього вигляду

   Жакет жіночий  напівприлеглого силуету з вшивними  рукавами повсякденного призначення.  Довжина виробу сягає лінії  стегон.

   Пілочка з тальовими  виточками та рельєфними швами,  які виходять з пройми та  йдуть до низу виробу. На пілочці  розташовані горизонтальні прорізні  кишені з клапаном та однією  обшивкою. На клапані знаходиться  застібка з одним ґудзиком. Підкладка  кишені настрочена на пілочку  двома паралельними строчками  з відстанню 5 мм, що імітує  накладну кишеню.

   Спинка з середнім  швом та двома рельєфами які  виходять з пройми та йдуть  до лінії низу. По лінії талії  між рельєфними швами вшитий  хлястик, який служить як оздоблення. В верхній частині спинки прокладена  оздоблювальна строчка по формі  обшивки спинки.

   Рукав двошовний  з переднім та ліктьовим швом. Низ рукава з відкритою шлицею  з одним оздоблювальним ґудзиком.

   Комір відкладний  з гострими кінцями, відрізною  стійкою.

   Застібка центральна  з відкладними лацканами на  дві обметані петлі з двома  ґудзиками.

   Жакет на підкладці.

   На виточках пілочки,  рельєфах пілочки та спинки, середньому  шві спинки, ліктьових швах рукавів  на відстані 5 мм проложені оздоблювальні  строчки. По низу виробу та  рукавів оздоблювальна строчка  проходить на відстані 30 мм від  підгину.

2.4 Обґрунтування вибору  матеріалів

Сучасний одяг – комплексний  багатошаровий виріб, в якому  вигляд та експлуатаційні властивості  залежать від матеріалів (основних, підкладкових та прокладкових), швацьких ниток, фурнітури. Щоб одяг відповідав ергономічним, естетичним вимогам та був надійним, потрібно правильно підібрати матеріали, з яких виріб буде виготовлятися.

При комплектуванні основних і допоміжних матеріалів в пакетах  швейних виробів необхідно:

• забезпечити єдність властивостей комплектуючих матеріалів та позитивний внесок кожного шару;
• створити необхідну формостійкість готового виробу під час його експлуатації;
• забезпечити безперебійну та продуктивну працю технологічного обладнання.

   При виборі матеріалів, перевагу надали саме матеріалам натурального сировинного складу, що дозволить шкірі вільно дихати, та обмежить надмірне потовиділення, оскільки даний жакет призначений не для холодних погодних умов, а для більш теплих. Отже, для виготовлення розробленої моделі жакета обрані наступні матеріали: за основну тканину обрана тканина тонкосуконна чистововняна, гладкофарбована, чорного кольору, тканина сильно увалена, з войлоковидним застилом на поверхні, вид переплетення – просте полотняне. Тканина пухка, м’яка, еластична, має красивий зовнішній вид та високі теплозахисні якості. Має високі показники зносостійкості, пілінгуємості, що впливає на естетичні характеристики моделі, добре піддається ВТО, добре прорубування голкою, тобто, тканина не руйнується, досить еластична та формостійка, має високий показник повітропроникності та гігроскопічності; підкладка гладкофарбована чорного кольору, сировинний склад якої: 100% поліестр,  сатинового переплетення, має низькі показники посадки, доволі зносостійка, не пілінгується, високий показник прорубування голкою та зминання; дублерин – трикотажне полотно чорного кольору. При дублюванні утворюють міцні еластичні з’єднання, що забезпечують достатню незминаємість виробів в процесі носки. Швейні нитки призначені для з’єднання деталей одягу з тканини та інших матеріалів. Для з’єднання тканини верху та підкладки використовують армовані нитки. Це нитка, яка складається з високоміцного поліефірного (лавсанового) стрижня, обвитого різною зовнішньою оплаткою (бавовняною ЛХ, лавсановою ЛЛ, силоновою ЛС). Стрижень з малоусадочної комплексної поліефірної (лавсанової) нитки забезпечує нитці високу міцність, а обплетання – еластичність і зносостійкість. Армовані нитки – гарантують без обривність швів, високу міцність з’єднання деталей, міцність забарвлення, стійкість до різних дій, рівно важність і малоусадочність при волого-тепловій обробці. Ця нитка універсальна, використовується як для з’єднання деталей, так і для оздоблення.