Характеристика та аналіз інноваційної діяльності підприємства ПАТ «Уртелеком»

 

З таблиці 2.4 в  якій наводяться данні про доходи ПАТ  “Укртелеком” від надання  послуг доступу до мережі Інтернет видно, що в 2011 році найбільші доходи приносили такі послуги як: ослуга доступу до мережі Інтернет по виділеній лінії – 78,3 млн. грн., послуга “Відкритий доступ” – 26,5 млн. грн. та послуги швидкісного доступу до мережі Інтернет (за технологіями ADSL2+ і хDSL) – 24,8 млн. грн.

В 2012 році ситуація трохи змінилась на перше місце  по величні отриманих доходів  вийшли послуги швидкісного доступу до мережі Інтернет (за технологіями ADSL2+ і хDSL) – 96,5 тис. грн. на другому місці послуга доступу до мережі Інтернет по виділеній лінії – 32,8 млн. грн., на третьому послуга “Відкритий доступ” – 27,2 млн. грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.

ХАРАКТЕРИСТИКА  ТА АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

3.1 Аналіз  інноваційного потенціалу ПАТ  «Укртелеком»

 

Умовозабезпечуючими чинниками (процедурами) інноваційного  потенціалу підприємства вважають сукупність умов, необхідних для оптимального викори-стання інноваційних ресурсів для отри-мання найкращих інноваційних результа-тів. Саме вони прискорюють трансформа-цію інноваційних ідей в інноваційні про-дукти (або процеси). Ос-новними стимуляторами інноваційних процедур є мотиваційний механізм, інно-ваційна культура підприємства та органі-заційно-управлінська структура. 
Інноваційні ресурси ПАТ "Укртелеком" : 
Науково-технічна політика орієнтована на впровадження новітніх телекомунікаційних технологій, на розвиток на їх базі телекомунікаційних мереж; розробку передових технологій експлуатації та технологічного обслуговування транспортних телекомунікаційних мереж; проведення науково-технічних розробок за перспективними напрямками розвитку телекомунікацій. 
Кадрова політика потребує удосконалення у напрямку мотивації інноваційної активності персоналу, підвищення кваліфікації ІТП, формування системи управління персоналом. 
Науково-технічний розвиток супроводжується накопиченням об’єктів інтелектуальної власності; отриманням нових ліцензій; патентів, дозволів на надання послуг спеціалізованого зв’язку; зростає кількість наукових публікацій провідних фахівців, участь у галузевих семінарах. З метою більш ефективного розвитку ПАТ "Укртелеком" тісно співпрацює з провідними галузевими та науково-дослідними інститутами (інститутом телекомунікацій та глобального Інформаційного простору НАН України, Українським науково-дослідним інститутом зв’язку, Одеським науково-дослідним інститутом зв’язку, Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій та ін.

Протягом 2009 звітного року у масштабах всього ПАТ "Укртелеком" було виділено на розробку науково-технічної  продукції для забезпечення розвитку і діяльності організації 950 тис. грн. , було подано 6220 рацпропозицій ефект  від впровадження яких склав більш ніж 4 млн. грн..

Процедурне  забезпечення інноваційного розвитку ПАТ "Укртелеком": 
Мотиваційний механізм потребує удосконалення та формування чіткої концепції інноваційного розвитку персоналу (система морального та матеріального заохочення працівників до інноваційної активності, рівень відповідної винагороди, та ін.). 
Необхідне підвищення рівня сприяння впровадженню нових підходів в управлінні організацією, підвищення рівня відкритості організації, лібералізація процесу обміну ідеями, першочерговість використання відкритих групових процесів генерування інноваційних ідей, застосування методу «мозкового штурму», сприяння творчому стану організації.

Необхідність  заміни жорсткої організаційної структури  більш гнучкою та адаптивною, використання гнучких новітніх ліберальних методів управління з метою сприяння інноваційній активності кадрового складу. Необхідна стратегічна орієнтованість організації на інноваційний розвиток. 
( - слабкий рівень фактору, - рівень вище середнього).

Розглянувши фактори  впливу на інноваційний потенціал досліджуваної організації, можемо дійти висновку про більшу забезпеченість ПАТ "Укртелеком" ресурсно ніж процедурно. Використовуючи матрицю розвитку інноваційного потенціалу визначимо рівень його використання ПАТ "Укртелеком". Результати такого теоретичного аналізу варто розглядати як орієнтовні. Так, приймемо рівень використання ресурсної складової інноваційного потенціалу за високий, у той час як процедурна складова потребує формування та розвитку.

Вітчизняні  науковці В. Верба та І. Новіков пропонують по-будувати матрицю розвитку інноваційного потенціалу (рис.1), що наочно ві-добразить ситуацію, в якій знаходиться підприємство, з позиції рівня викори-стання інноваційного потенціалу та до-поможе спрогнозувати подальші напрями його посилення та розвитку в залежності від характеру залучення підприємства до інноваційного процесу.

За результатами нашого теоретичного дослідження доходимо висновку про те, що ПАТ "Укртелеком" знаходиться у IV зоні матриці. 
   
 Рис.1..Матриця розвитку інноваційного потенціалу підприємства 
По горизонталі відображено рі-вень використання інноваційних ресур-сів (ІР), а по вертикалі — рівень застосу-вання інноваційних процедур (ІПр). 
В Україні у ході проведення відповідної оцінки було встановлено таку градацію рівнів використання інноваційних ресурсів, процедур: 
0-0,2—дуже изький; 
0,2-0,5— низький; 
0,5-0,75— середній; 
0,75-1— високий. 
Зона І — низькі рівні ІР та ІПр: 
Зона II — високий рівень ІПр за низького рівня ІР: 
Зона ІІІ — високі рівні ІР та ІПр: 
Зона IV — високий рівень ІР і низький рі-вень ІПр: 
У цій зоні, для підприємств, які працюють у циклі реалізації інновації, дана ситуація проблематична для нормаль-ної діяльності, необхідно застосовувати агресивну стратегію швидкого нарощу-вання ІПр, виявити "критичні зони" в ІПр та залучати інвестиції до проектів розвитку процедурної складової, що забезпечує оптимальні умови для мак-симального використання ІР підпри-ємства.

Як бачимо, процедурна складова інноваційного потенціалу потребує дослідження, формування та розвитку. Тому, запропонуємо деякі заходи, що спрямовані на розвиток чинників процедурного забезпечення інноваційного розвитку.

Для формування високого рівня процедурної складової  інноваційного потенціалу перш за все  необхідно створити систему управління, за якої творчий процес в організації був би безперервним та стосувався всієї вертикалі управління. Досягти цієї мети можливо лише шляхом перегляду системи мотивації та стимулювання персоналу. Мова йде про синергізм інноваційного менеджменту та управління персоналом. Оскільки ПАТ "Укртелеком" у своїй місії заявляє про прагнення «задовольняти потреби громадян та підприємств України у телекомунікаційних послугах високої якості», то вирішувати проблеми споживачів ця організація може виключно за рахунок нових ідей, адже ринок телекомунікацій досить динамічний.

Існує необхідність постійної зміни поглядів, прийняття  нових категорій, понять. Лише наявність  таких факторів дасть змогу діяти  швидше ніж конкуренти ПАТ"Укртелеком". Досліджувана організація повинна поєднувати свої технології з новими можливостями їх застосування і, якщо це не є можливим, вчасно змінювати технології. Зрозуміло, що це під силу лише таким організаціям, менеджмент яких орієнтований на постійну диверсифікацію. При чому доцільно використовувати диверсифікацію не лише на основі власних НДКР, а й шляхом злиття з іншими дрібнішими організаціями, з метою використання їх конкурентних переваг. 
Однак, запорукою ефективної реалізації обраної стратегії НДКР є персонал організації. Адже, всі ідеї належать працівникам організації, а не їй самій, як цілісному об’єкту.

Однією з  базисних задач менеджменту є  виявлення чинників, що блокують інноваційний потенціал організації. До них відносяться: 
недовіра вищестоящих менеджерів до ідей, що висуваються знизу; 
необхідність значної кількості узгоджень по нових ідеях; 
втручання інших підрозділів і відділів в оцінку новаторських пропозицій; 
загроза звільнення за допущені в процесі роботи помилки; надмірний контроль за процесом творчості персоналу; 
закулісне ухвалення рішень по впровадженню тієї або іншої новаторської пропозиції; 
виникнення у вищестоящих керівників «синдрому всезнаючих експертів». 
Нівелювати негативну дію цих чинників можна: 
надавши творцям ноу-хау необхідний ступінь свободи творчості; 
забезпечивши їх устаткуванням і матеріальними ресурсами, надаючи постійну підтримку з боку вищого керівництва; 
проводити відкриті дискусії в рамках інноваційного процесу, де свою критику і зауваження може виказати будь-яка зацікавлена особа незалежно від рангу; 
підтримуючи ефективні комунікації з горизонтальними підрозділами, вузами і зовнішніми науковими організаціями; 
постійно досягаючи глибшого взаєморозуміння між працівниками 
організації на всіх рівнях. 
Не варто забувати про те, що однієї підтримки інноваційного потенціалу співробітників для сучасного підприємства зв’язку мало — необхідна ціла система заходів, що підсилюють цей потенціал, що дозволяє вивести людський і інформаційний капітал організації на якісно новий рівень.

 

 

3.2. Інноваційні  проекти ПАТ «Укртелеком»

 

Географiчне положення України є дуже вигiдним з точки зору виходу на цифровi телекомунiкацiйнi мережi країн Європи, Азiї, Африки та Пiвнiчної Америки. Це обумовлює активну участь України у багатьох мiжнародних телекомунiкацiйних проектах. Укртелеком є спiввласником 14 мiжнародних пiдводних систем передачi APHRODITE-2, BALTICA, BSFOCS, CADMOS, CANTAT-3, COLUMBUS-3, FLAG, ITUR, ODIN, RIOJA, SEA-ME-WE 2, SEA-ME-WE 3, TAT-12/TAT-13, UGARIT та системи зв'язку TEL/TAE.

У двох пiдводних системах ITUR та BSFOCS ВАТ "Укртелеком" є кiнцевою стороною i вiдповiдає за експлуатацiйний стан обладнання на станцiї в Каролiно-Бугаз.

Система ITUR (Iталiя — Туреччини — Україна — Росiя) — мiжнародна пiдводна волоконо-оптична лiнiя зв'язку, протяжнiстю 3500км. Введена в експлуатацiю 26 серпня 1996 року. Ця система дозволяє Українi мати вихiд до середземноморських та трансатлантичних кабелiв, з'єднує Україну з Туреччиною, Iталiєю та через цi країни з усiм свiтом.

Система BSFOCS (Чорноморська волоконо-оптична кабельна система), довжина лiнiї якої близько 2000 км, з'єднує Болгарiю, Україну та Росiю. З 1 вересня 2001 року система перебуває в комерцiйнiй експлуатацiї. Система дозволяє Українi мати вихiд на країни Закавказзя та Європи.

Для обслуговування та ремонту систем ITUR та BSFOCS була пiдписана угода MECMA (Середземноморська угода з обслуговування кабелю).

Транс-Азiатсько-Європейська (надалi ТАЄ)-найдовша в свiтi мiжнародна наземна волоконно-оптична лiнiя  зв'язку довжиною близько 21 тисячi км. прокладена вiд м. Франкфурт-на-Майнi, Нiмеччина до м. Шанхай, Китай транзитом через Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменистан, Iран, Туреччину, Грузiю, Вiрменiю, Азербайджан, Україну, Польщу, Бiлорусь, Угорщину та Австрiю. Введена в дiю в листопадi 1998 р. На базi органiзованих цифрових трактiв i каналiв по ВОЛЗ ТАЄ, як i по пiдводним системам, сьогоднi надаються найрiзноманiтнiшi послуги: телефоннi розмови, швидкiсна передача даних, послуги ISDN, вихiд на мережу Iнтернет.

Українська  Сторона призначена Системним Адмiнiстратором ТАЄ та з 1 грудня 1999 р. виконує функцiї адмiнiстрування, контролю за технiчною експлуатацiєю та завантаженню лiнiї мiжнародним трафiком усiхдержав, що беруть участь в проектi ТАЄ.

У 2005 році розроблено проект "Інтеграція телефонних мереж ВАТ "Укртелеком" та дочірнього підприємства "Утел". Передбачено будівництво у 70% сільських адміністративних районах сучасних цифрових комутаційних систем з функціями центральної АТС чи СПВ. Планується впровадження єдиної системи нумерації. Подальший розвиток первинної магістральної мережі планується здійснювати на базі технології щільного хвильового мультиплексування DWDM, яка буде задовольняти усім потребам у послугах зв'язку (телефонія, пакетна мережа, Інтернет, телебачення та інші). Основним завданням розвитку первинної мережі є: - продовження будівництва оптичної мультисервісної транспортної мережі з використанням DWDM - технології; - подальша розбудова цифрової внутрішньозонової мережі; - розширення ємності існуючих міжнародних переходів та будівництво нових. Планується ввести в дію другий білорусько український перехід (BUFOL-2) та другий прикордонний перехід Україна-Румунія з використанням обладнання рівня STM-4. Основними напрямками розвитку мереж передачі даних також слід вважати: - реалізацію Національного проекту безпарольного доступу до мережі Інтернет по комутованим каналам зв'язку (до 50000 портів), що дозволить користуватися Інтернетом на малих швидкостях у всіх населених пунктах України ( у т.ч. в селах - 93% населених пунктів); - побудову Національної мережі широкосмугового доступу (до 70000 портів) у обласних та районних центрах України (xDSL - технологія) для доступу до мережі Інтернет на швидкостях, що дозволяють транслювати відеосигнал і надавати інші якісні послуги на базі існуючих мідних телефонних ліній; - нарощування потужних міжнародних IP- з'єднань, що здійснюють інтеграцію українського сегмента Інтернет у глобальну мережу; - реалізація додаткового спектру послуг IP- телефонії. У 2005 році з метою розвитку місцевого телефонного зв'язку було продовжено роботу з модернізації та технічного переоснащення засобів місцевого телефонного зв'язку. Пріоритетними будуть роботи з модернізації АТС типу "Квант", "Істок" та АТСК - 100/2000, АВН, кросового обладнання, впровадження центрів технічної експлуатації, заміна аналогових систем передачі та впровадження цифрових систем передачі, заміна повітряних ліній (ПЛЗ) абонентської мережі на кабельні.

Персональне телебачення - така послуга стане доступним  українцям за декілька місяців. Масштабний проект запускають компанія "Укртелеком" і медіа-група "Інтер". Йдеться про принципово новий телевізійний форма, добре відомий в країнах Європи і Азії - IP-телебачення. Глядач сам може форматувати телеефір, обираючи, що і коли йому дивитися.

Телеглядачеві запропонують для перегляду найпопулярніші українські і іноземні телеканали. Тим, хто втомився від реклами, підійде віртуальний кінозал. Тут можна обрати фільм, який сподобався, і подивитися його в зручний час. І все це у додаток до спілкування в інтернеті.

Протягом 2012 року основними напрямками науково-дослідних  робіт були:

• розвиток мереж  нового покоління (NGN), у тому числі розбудова мережі доступу за технологією FTTx;

• розвиток третьої  генерації мобільного зв’язку 3G на базі технологій UMTS;

• організація взаємодії ІР-сегмента мережі NGN з телефонною мережею загального користування (ТМЗК);

• підвищення ефективності технічної експлуатації лінійно-кабельних споруд, мереж передавання даних та телекомунікаційного обладнання;

• впровадження послуг IP-телебачення (IPTV).

З метою забезпечення подальшого ефективного розвитку компанії пріоритетні питання стратегії  розвитку Укртелекому розглядаються  на засіданнях Науково-технічної ради товариства, яка сприяє налагодженню більш тісних зв’язків між підрозділами, широкому залученню працівників до інноваційної діяльності. «Укртелеком» створює сучасні бази знань та інформаційних ресурсів. Під егідою фахівців ПАТ «Укртелеком» активно проводяться конференції, семінари та симпозіуми сфери телекомунікацій. Зокрема, компанія виступає співорганізатором науково-технічних заходів разом з журналами «Мережі та бізнес» і «Мережі та телекомунікації», наші фахівці беруть участь у засіданнях науково-технічних рад Держзв’язку та НКРЗ щодо розробки подальшої стратегії розвитку телекомунікаційних мереж України.

У своїй діяльності компанія використовує міжнародні, державні, галузеві стандарти, бере участь у їх розробці, співпрацює з дослідними комісіями Міжнародного союзу електрозв’язку.

Факти інтенсивного розвитку інтернет-послуг:

 Впроваджено  дві нові послуги:

– «ОГО!Телефонія» – телефонний зв’язок за технологієюVoIP з використанням національної системи нумерації, який дозволяє користувачу спілкуватись за вигідними тарифами з абонентами України незалежно від місця перебування (за умови наявності доступу до мережі Інтернет);