Аграрна революція як складова промислового перевороту в Англії

 Права селян безжально  порушувалися. Тільки деякі домагалися  узаконення встановлених звичаєм  прав на сільський загальний вигін, і тільки одиниці отримували відповідну винагороду за втрату цих прав. Ті хто боровся проти обгородження і зносив огорожі, засуджувалися до смертної кари. У результаті безліч дрібних селян, наймитів, ремісників розорялися, і ставали волоцюгами, - шукачами заробітку в містах.[30, 126 c.]

 Раніше селяни заробляли  собі на існування тим, що одночасно  займалися домашньої промисловістю, тримали будь-яку дрібну худобу або домашню птицю і наймалися на постійну чи тимчасову роботу. Коли почався період обгородженні, вони могли заробляти собі на життя тільки роботою за наймом. Це був період руйнування домашньої промисловості через що виникає конкуренції нових фабрик.

 Приблизно до середини XVIII ст. завдяки прогресу в сільськогосподарській  техніці стало можливим скорочення витрат на оплату праці. Заробітна плата сільського пролетаріату швидко знижувалася у зв'язку з падінням цін. У багатьох районах житла безземельних селян або руйнувалися зовсім, або життя в них ставала нестерпним.

 Це призвело як до зменшення сільського населення, так і до зниження його рівня життя в більшій частині Англії. Так, якщо в 1811 р. сільське населення становило 35% від загальної чисельності, то в 1831 р. - 28%. Одночасно центр щільності населення перемістився з середніх графств на північ. [13, 327 c.]

 Англійське селянство - йоменрі - зникло зовсім, а у фермера  був стійкий ринок, йому більше  не доводилося "очікувати достатку". Результати цього були особливо  відчутні в східних і південно-східних  графствах, де методи ведення сільського господарства сильно відрізнялися від методів, які застосовувалися на ще не обгороджених орних землях східного узбережжя.

В результаті огородження велика кількість селян опинилися на вулицях та без засобів існування, їм залишалося тільки працювати в наймах, а умови цієї праці були жахливими. З вдосконаленням техніки, машини могли замінити декілька людей, це призвело до зменшення заробітної плати та масового безробіття. Але з іншого боку можна говорити, що в процесі обгороджування велика кількість земель опинилася в руках одного власника, який намагався використати ці землі раціонально. З концентрацією земель збільшилося виробництво сільськогосподарської продукції, яке давало поштовх подальшому огороджуванні так як воно приносило великий прибуток в казну країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІV Наслідки аграрної революції в Англії

Важливу роль у господарському піднесенні Англії відіграв аграрний переворот, який проходив у ХVІ - ХVIІІ ст. Товарно-грошові відносини, зростаючий попит на текстильні вироби спричинили розвиток вівчарства, перетворення орних угідь на пасовища. Широко застосовувалося огороджування земель. Почала формуватися земельна власність буржуазного типу. З метою створення великих пасовищ для овець і використовуючи право власності на землю, великі землевласники виганяли селян із своїх наділів, перетворювали їх на орендарів-фермерів. Фермерські скотарські господарства ставали товарними, ринковими, підприємницькими.[31,435 c.]

Розвиток океанської торгівлі та перші морські перемоги створили сприятливі умови для господарського поступу Англії. Королева Єлизавета вела цілеспрямовану політику підтримки землеробства, заборонила заміну орних ґрунтів на пасовища, до чого прагнули сільські землевласники.

Збільшилися площі орних земель. Протеговані королевою текстильні майстерні почали швидко розвиватися, збільшився вивіз англійського сукна, яке успішно конкурувало із фландрійським. В Англії знайшли притулок емігранти із Нідерландів, які втікали через релігійні переслідування. Королева здійснила реформу цехів, надавала великого значення якості ремісничих виробів, особливу увагу звертала на ремісничу молодь. Все це позитивно вплинуло на розвиток англійської промисловості.[18, 376 c.]

У результаті Реформації в країні було закрито понад 3 тис. католицьких монастирів, їх землі підлягали конфіскації на користь держави і продавались на комерційній основі дворянам. Монастирські приміщення часто використовувались для створення ткацьких мануфактур. Розорені селяни, рядові монахи та інші категорії населення стали основним джерелом найманої робочої сили для масово створюваних мануфактур.

У процесі реформації, аграрного перевороту, інших перетворень, які мали місце в XVI - на початку XVII ст. в Англії сформувався клас нових власників - дворян-джентрі, підприємців, купців-торговельників, заможних фермерів, які володіли значними капіталами, але з ряду причин були позбавлені політичної влади. На середину XVII ст. в Англії загострилися релігійні суперечності. Саме вони й стали основним приводом для революції 1640-1660 рр.[22, 316 c.]

Внаслідок революції було ліквідовано феодальну власність на землю. Нові класи та стани отримали доступ до державної влади. Було проголошено свободу промислового й торгового підприємництва, усунено основні перепони для господарського піднесення.

Почав зростати обсяг багатогалузевого мануфактурного виробництва, яке стало панівним у промисловості Англії, Третина промислового населення була зайнята у сукновиробництві. Успішно розвивалися бавовняні, паперові, скляні, металургійні, кораблебудівні мануфактури. За темпами і масштабами англійська промисловість у кінці XVIII ст. зайняла перше місце в Європі.[15, 546 c.]

В ході аграрного перевороту було ліквідовано дрібні селянські господарства, утверджувалась велика земельна власність лендлордів і фермерів. Сільське господарство досягло значних успіхів в агрокультурі та агротехніці, зросла врожайність зернових культур. У XVIII ст. Великобританія вивозила 20% урожаю. Вона стала країною класичного фермерського господарства.[6, 75 c.]

У мануфактурний період торговельний капітал переважав над промисловим. Головними сферами вкладення капіталів у Великобританії залишалися зовнішня торгівля і морські перевезення. Велику роль в економічному зростанні Англії відіграв Навігаційний акт (1651 р.), згідно з яким зовнішньоторгові операції країни могли здійснюватися лише англійськими кораблями, або кораблями тієї країни, звідки імпортувався товар.

Цей закон підірвав посередницьку торгівлю і мореплавство найбільшого супротивника Англії - Голландії. Він сприяв розвитку англійського суднобудування і мореплавства.[19, 428 c.]

Англія обігнала за масштабами колоніальної і торгової експансії Нідерланди, відвоювала у Франції її найважливіші володіння, захопила Індію і перетворилася на світову колоніальну імперію.

Внаслідок революції було ліквідовано феодальну власність на землю. Нові класи та стани отримали доступ до державної влади. Було проголошено свободу промислового й торгового підприємництва, усунено основні перепони для господарського піднесення.

Революція призвела до того, що збільшилася продуктивність землі і стало можливим прогодувати велику промислове населення в нових містах. Створилася резервна армія пролетарів, повністю "звільнених" від усякого зв'язку з землею, людей, не прив'язаних ні до місця, ні до власності. Виник загін вільних робочих, відповідних вільному капіталу. Сильно виріс внутрішній ринок збуту для промислових товарів. Селянин періоду натурального сільського господарства, зі своєю домашньою промисловістю і відірваністю від зовнішнього світу, міг купити дуже мало. Пролетареві зазвичай доводилося споживати набагато менше, але все, що він споживав, він повинен був купувати, що сприяло створенню таємного внутрішнього ринку.[ 24, 93 c.]

Але семирічна війна з наполеонівською Францією перетворила Англію з країни-експортера в імпортера. Оскільки дві антифранцузькі коаліції «харчувалися кров'ю солдатів континентальних країн і британським золотом», джерело останнього як виявилося згодом був далеко не невичерпний. Державний борг перевалив за 450 млн.ф.стерл. Прем'єр міністр Вільям Піт молодший, ввів прогресуючий податок на будь-які доходи перевищують 60 фунтів стерлінгів на рік. До того ж, літо за літом, приносило рясні дощі, що перетворило Англії з країни-експортера в імпортуючу, і це в той час, коли лише небагато країн мали великі надлишки зерна. Ціни швидко росли і почали сильно коливатися. У період з 1764 по 1850 р. ціна на пшеницю тільки 4 рази опускалася нижче 40 шилінгів за квартер, а протягом ряду років, особливо в період 1800 -1813 рр.., Вона перевищувала 100 шилінгів. Якщо у XVIII ст. можна було отримувати великі бариші, то тепер стало можливим наживати великі статки. Коли внаслідок війни з Францією припинилися поставки зерна з Європи, почалося ще більше коливання цін. Це призвело до того, що капіталісти почали скуповувати землі, а положення дрібних фермерів значно погіршився.[14, 417 c.]

Отже, однозначної думки про наслідки аграрної революції немає. Це явище потрібно розглядати з різних сторін. Але сказати остаточно чи вони була негативні чи позитивні ми не можемо, так що це питання залишається відкритим для подальшого вивчення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 Останній період середньовіччя  характеризується перш за все подоланням феодальної роздробленості і утворенням централізованих держав. Сталося це в результаті посилення міст і освіти союзу між містами і королівською владою. Королі змогли створити і утримувати постійну найману армію для боротьби з непокірними феодалами. Солдати цих армій служили вже не в силу феодальних звичаїв, а за платню.

В цих умовах почалося активне реформування основних галузей економіки європейських країн, такою країною була Англія. В даній роботі ми провели дослідження процесів котрі були притаманні Англії у ХVIII ст. це ряд перетворень в сільському господарстві, промисловості та інших галузях економіки. В досліджені по-черзі були висвітлені причини, хід та наслідки аграрної революції, що дало змогу в повному обсязі відтворити картину аграрних перетворень в країні.

Аграрна революція являла собою складову промислового перевороту, який позитивно впливав на її хід. Так , як завдяки технічному вдосконаленні аграрного оснащення та впровадженні нових форм господарювання значно підвищилася продуктивність в сільському господарстві, вводилися нові культури та методи обробки землі. Тому  можна говорити, о завдяки промисловому перевороту відбувалася аграрна революція в Англії.

Перетворення які були здійсненні в результаті революції позитивно вплинули на розвиток господарства та економіки в цілому. Було введено сівозміни та збільшилося поголів’я худоби. Вдосконалилася техніка яка застосовувалася в обробці землі.

Щодо проблеми огородження можна дійти до висновків, що вона займала основне місце в період аграрної революції. Тому, що в процесі огородження велика кількість селян була зігнана зі своїх законних земель, вони не мали засобів на життя, це призвело до масового безробіття та погіршення умов праці. Через велику кількість безробітних на ринку праці підвищилася конкуренція, яка зумовила зниження заробітної плати та погіршення умов праці. В результаті огородження земля сконцентрувалася в руках великих землевласників, з якими малі фермерські господарства не могли конкурувати. Ці землевласники використовували землю задля власного збагачення і не хотіли її втрачати. А влада заохочувала це, так ,як вони вносили великі кошти в економіку країни, і розвивали її аграрний профіль.

В наслідок аграрної революції збільшилися площі орних земель,покращилася промисловість та торгівля за рахунок збільшення продуктивності виробництва. Почали масово створюватися мануфактури. Селянство як клас зникло. Створився клас нових землевласників джентрі, фермерів які володіли значним капіталом. Були ліквідовані дрібні селянські господарства, зросла врожайність зернових культур. З росло значення міст. Виріс внутрішній ринок збуту.

Отже,  в результаті дослідження було доведено, що дана тема є досить цікавою та заслуговує на подальше вивчення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

Джерела

1. Хрестоматия по новой истории / под. ред. А. Губера и А. Єфимова. – М.,1963. – Т.1. - 586 с.
2. Хрестоматия по новой истории /под.ред. А.В.Ефимова. – М., изд-во институт истории АН СССР, 1941. – 368 с.
3. Лавровский В. История в источниках. Промышленный переворот в Англии/В. Лавровский. – М.,гос., изд-во,1953. – 80 с.

Монографії та статті

4. Винокурова М.В. Нерешенные проблемы аграрной истории Англии  ХVI – XVIII вв./М.В. Винокурова//Новая и новейшая история. – 1985. - №1. – С 153-161.
5. Вплив ідей Просвітництва на аграрне життя англійців / А.І. Легкоступ // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 2. — С. 27-33
6. Легкоступ А.І. Вплив ідей просвітників на розвиток промисловості другої  половини XVIII ст./А.І. Легкоступ// Історичні і політологічні дослідження. - 2010.- № 3-4. – 278 с.
7. Семенов В.Ф. Раннее капиталистическое фермерство в Англии XVI – первой половины XVII века // Генезис капитализма в промышленности и сельском хозяйстве. – М.: Просвещение, 1965. – 208 с.
8. Сказкин С.Д. Очерки по истории западноевропейского крестьянства в Средние века/ C.Д. Сказкин. – М., Изд-во Московского Университета,1968. – 378 с.
9. Тревельян Дж. М. История Англии от Чосера до королевы Виктории/ Дж. М. Травельян, пер. с англ. А. А. Крушинской и К. Н. Татариновой. - Смоленск: Русич, 2005 — 624 с.
10. Травельян Дж. М. Социальная история Англии/Дж. М. Травельян. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1959. — 608 с.
11. Хобсбаум Э. Век революции. Европа 1789 – 1848 гг. // Хобсбаум Э. Век революции: Европа  1789 – 1848. - Ростов н/Д, 1999.  С. 48 – 75.
12. Штокмар В.В. Английское крестьянство в XVI–XVII вв. // История крестьянства в Европе. – М.: Просвещение, 1986. – Т. 3. – 402 с.