Контрольна робота з «Інтелектуальна власність»

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Донецький національний технічний університет

Кафедра історії та права  
 
 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота

з курсу

«Інтелектуальна власність»

Варіант №25 
 
 
 
 
 
 
 

Донецьк – 2011 

 

 

Варіант № 25 

1. Подача  заявки на винахід.

 

2. Захист  прав інтелектуальної власності  в межах угоди  TRIPS.

 

1. Подача заявки  на винахід. 

        Особа, яка бажає  одержати патент на винахід (корисну  модель) і має на це право, може подати заявку на його видачу до Державного департаменту інтелектуальної власності, який приймає, розглядає та проводить експертизу заявок.

        Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки, подання  заявки визначаються Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та Правилами  складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 22 від 22.01.2001 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 173/5364 від 27.02.2001.

        За дорученням заявника заявку можна подати через представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу.

        Іноземні особи  та особи без громадянства, які  проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права через представників у  справах інтелектуальної власності (патентних повірених).

        Заявка на винахід  повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).

        Заявка на корисну  модель повинна стосуватися однієї корисної моделі.

        Заявка складається  українською мовою й повинна  містити:

• заяву про видачу патенту на винахід (корисну модель);
• опис винаходу (корисної моделі);
• формулу винаходу (корисної моделі);
• креслення (якщо на них є посилання в описі);
• реферат.

        За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Укрпатенту разом із заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано клопотання про продовження строку надходження документа про сплату збору за подання заявки та сплачено відповідний збір.

        Строки та порядок  сплати зборів за подання заявки, а  також їх розміри зазначені в  Порядку сплати зборів за дії, пов’язані  з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1716 від 23 грудня 2004 року.

        Якщо заявник має  пільги щодо сплати збору за подання  заявки, то до заявки додаються клопотання про надання пільги та копія документа, який підтверджує право на звільнення чи часткове звільнення від сплати зазначеного збору.

        Порядок розгляду заявки на винахід (корисну модель) встановлений Правилами розгляду заявки на винахід  та заявки на корисну модель, затвердженими  наказом Мiнiстерства освiти i науки  України вiд 15 березня 2002 року № 197 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 364/6652 від 15.04.2002.

        Патент України  на винахід видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід, під час якої встановлюється відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).

        Патент України  на корисну модель видається за результатами формальної експертизи.

        Державна реєстрація патенту на винахід (корисну модель) здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його (її) видачу й збору за публікації про видачу патенту.

        Одночасно з державною  реєстрацією патенту на винахід  Держдепартамент публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність» визначені  в установленому порядку відомості про видачу патенту.  
Видача патенту проводиться в місячний строк після його державної реєстрації.

        Відповідно до частини  першої статті 37 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні  моделі» будь-яка особа має  право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах за умови попереднього подання заявки на винахід (корисну модель) до Держдепартаменту та ненадходження до цієї особи протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.

        Якщо протягом трьох  місяців від дати надходження  заявки до заявника не надійде повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, заявку на одержання патенту на винахід (корисну модель) може бути подано у відповідний орган іноземної держави.

        Якщо заявник бажає  подати заявку до іноземної держави  раніше зазначеного строку, він може подати до Укрпатенту клопотання про  надсилання повідомлення щодо можливості патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах раніше зазначеного в Законі України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" строку.

        Важливо звернути увагу  на таке: якщо національний заявник  подасть заявку на видачу патенту  на винахід (корисну модель) до відомства іноземної держави з порушенням положень статті 37 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", патент України на той самий винахід (корисну модель) може бути визнано в судовому порядку недійсним.  
Подання міжнародної заявки здійснюється відповідно до Договору про патентну кооперацію та Інструкції до нього, а також Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель.  
Відповідно до правила 19 Інструкції до Договору про патентну кооперацію міжнародна заявка подається до компетентного відомства-одержувача.

        Обов'язки відомства-одержувача щодо прийняття міжнародних заявок в Україні, передбачені Договором про патентну кооперацію, виконує Укрпатент.

        Укрпатент є компетентним відомством-одержувачем для прийняття та реєстрації міжнародних заявок, якщо хоча б один із заявників є громадянином України або особою, яка проживає на її території, незалежно від того, чи є він заявником для всіх чи лише для деяких держав.  
Фізична особа вважається громадянином України або особою, що проживає на її території, якщо вона є такою згідно із законодавством України. Будь-яку особу можна також уважати такою, що проживає в Україні, якщо вона є власником дійсного й ефективного промислового чи торгового підприємства в Україні.

        Заява подається на друкарському бланку та її слід заповнювати, користуючись поясненнями до кожної графи бланку.

        У заяві, зокрема, слід обов’язково вказати компетентний міжнародний пошуковий орган, у  якому заявник бажає проводити  міжнародний пошук. Для України компетентними міжнародними пошуковими органами є Федеральна служба з інтелектуальної власності, патентів та товарних знаків (Роспатент) та Європейське патентне відомство (ЄПВ).

        Відповідно до статті 11 Договору про патентну кооперацію відомство-одержувач встановлює дату міжнародного подання за датою одержання міжнародної заявки, якщо заявка відповідає таким умовам:

• хоча б один із заявників, вказаних у заяві, має право внаслідок громадянства або місце проживання подавати заявки до цього отримуючого відомства;
• складена встановленою отримуючим відомством мовою. В Україні міжнародна заявка для встановлення дати міжнародного подання може бути подана до відомства-одержувача російською або англійською мовами;
• містить згадку про те, що вона подається як міжнародна. Така згадка міститься у верхньому лівому кутку бланка заяви встановленого зразка: «Той, хто підписався нижче, просить розглядати цю міжнародну заявку відповідно до Договору про патентну кооперацію»;
• має зазначення принаймні однієї договірної держави;
• містить зазначене встановленим чином ім'я заявника;
• містить частину, яка зовні нагадує опис винаходу;
• містить частину, яка зовні нагадує формулу винаходу.

         Відповідно до статті 3(4) Договору про патентну кооперацію кожна міжнародна заявка має супроводжуватися сплатою встановлених мит: міжнародного мита за подання (на користь Міжнародного бюро ВОІВ), мита за пошук (на користь міжнародного пошукового органу) та мита за пересилання заявки. Зазначені мита сплачуються Укрпатенту. Крім того, якщо в заявці заявлено пріоритет і заявник у заяві висловлює прохання щодо підготовки та пересилання пріоритетного документа Укрпатентом, сплачується відповідний збір.

         Після одержання  міжнародної заявки Укрпатент здійснює розрахунок усіх мит та зборів і  надсилає відповідне повідомлення заявнику із зазначенням строків сплати, валюти, у якій може бути сплачено мита та збори, і реквізитів.

 

2. Захист прав інтелектуальної  власності в межах  угоди  TRIPS. 

        Угода ТРІПС є  складовою частиною Угоди COT (Світової організації торгівлі), яка набрала чинності з 1 січня 1995 р.

        Угода ТРІПС —  це угода про торговельні аспекти  інтелектуальної власності, об'єкти якої часто стають об'єктами торгівлі, у тому числі і міжнародної.

        Члени Угоди зобов'язані  дотримуватися її положень і застосовувати  режим, передбачений нею, до осіб інших держав, яких в Угоді прийнято називати «громадяни». Цим терміном позначаються фізичні і юридичні особи.

        До інтелектуальної  власності за Угодою належать усі  категорії інтелектуальної власності, що є предметом авторських і суміжних прав, товарних знаків, географічних зазначень, промислових зразків, патентів, компонування інтегральних мікросхем і закритої інформації. 
Основним принципом Угоди є принцип національного режиму, за яким громадяни однієї країни-члена користуються в іншій краї-ні-члені таким самим правовим режимом як і її громадяни щодо охорони права інтелектуальної власності. До уваги беруться лише ті винятки, що встановлені міжнародними угодами.

        Другим принципом Угоди є принцип найбільшого сприяння, який встановлює, що будь-які переваги, пільги, привілеї або імунітет, надані членом Угоди громадянам будь-якої іншої держави (незалежно від членства), надаються невідкладно і безумовно громадянам усіх країн-членів за можливими окремими винятками.

        Угода ТРІПС визначає конкретні параметри щодо восьми об'єктів інтелектуальної власності:

        1) авторського права  і суміжних прав;

        2) товарних знаків;

        3) географічних зазначень; 

        4) промислових зразків; 

        5) патентів;

        6) топологій інтегральних  мікросхем; 

        7) охорони закритої  інформації;

        8) контролю за  антиконкурентною практикою через  договірні ліцензії.

        У чому ж полягає  унікальність Угоди ТРІПС і чому її поява викликала величезну  кількість як позитивних, так і  негативних відгуків науковців та міжнародних  організацій? Розглянемо Угоду більш детально. Угода ТРІПС вимагає, щоб розвинуті країни-члени СОТ надавали технічну та фінансову допомогу країнам, що розвиваються. Про співпрацю країни домовляються на взаємовигідних умовах. А сприяння розвинутих країн може полягати також у допомозі в розробці національного законодавства та створенні національних відомств, що займаються питаннями охорони і захисту прав інтелектуальної власності.

        Водночас Угода  ТРІПС має сильний механізм захисту  і тиску порівняно з іншими міжнародними угодами. Країни-члени СОТ, що не адаптували систему захисту інтелектуальної власності за міжнародними нормами, можуть бути покарані згідно з правилами Світової Організації Торгівлі, і це може призвести навіть до торговельних санкцій.