Основні суспільно-політичні передумови студентських рухів 80-90 років ХХ

популярність ідеї націонал-демократії потребували організаційних форм національного виховання підлітків. Звідси значна популярність “Пласту” та інших національних виховних організацій [4, c.103-104].      Друга половина 1991 р. була відзначена кризовими явищами як в соціально-економічному і політичному житті республіки, так і в середовищі молодіжного руху. Масові молодіжні структури знаходилися в стані пошуку нових форм та методів роботи, загострювалася ідеологічна дискусія між прихильниками поступового розвитку та революційної боротьби, вичерпувався ідеологічний багаж більшості молодіжних структур. Молодіжні організації вже не могли в короткі терміни змобілізувати молодь на акції протесту. Ентузіазм 90-го почав згасати. Після здобуття незалежності та референдуму 1 грудня 1991 р. від активної діяльності в молодіжних організаціях відійшов цілий пласт молодих людей.           Отже, молодь виявилася активним учасником демократизації суспільно-політичного життя в Україні. Її активісти – учасники різнопланових молодіжних організацій – сприяли демонтажу однопартійності в Україні, усуненню ДКНС від влади, здобуттю незалежності для України. В той же час несподіване здобуття державної незалежності призвело до поширення ейфорії в націонал-демократичному середовищі та серед політизованого молодіжного активу. Це ускладнювало тверезий аналіз ситуації та пошук нових форм і методів роботи.

 

Висновок

Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь із суспільством. У рамках молодіжного руху молода людина не лише проходить соціалізацію, здобуває необхідний досвід, але й самореалізується. За допомогою різноманітних рухів формується майбутнє держави, виховується стиль поведінки кожної особистості – в одязі, культурі, гігієні, спілкуванні тощо.

Помітну роль в молодіжному русі в досліджувальний період (89-91рр.) займало студентство. Глибше, ніж інші категорії молоді, розуміючи ситуацію, яка склалася в республіці, відчуваючи необхідність власних дій за демократичні перетворення в суспільстві студенти одні з перших в Україні почали створювати молодіжні групи і організації, проявляти активність в соціально- політичному житті, безпосередньо у навчальних закладах. В їх діях чітко проявлялося прагнення покінчити з старими формами управління вищими навчальними закладами, надати їм більше прав і свобод у вирішені проблем вищої школи, захисту інтересів студентів.

Студентський рух підняв на новий рівень політичну свідомість не тільки молодого покоління, але й людей старшого віку.

Молодіжний рух, як важливий чинник громадської активності молодих людей, участі їх в управлінні суспільними справами в 80-х - 90-х роках мав тенденцію до розвитку коливного характеру - від прояву активності молоді в кінці 80-х на початку 90-х років, кількісного збільшення молодіжних об´єднань в середині 90-х років до певного його затухання на кінець останнього десятиріччя XX століття. Враховуючи складності в економіці країни і як наслідок від цього погіршення життєвого рівня, значної частини населення, політичну боротьбу між різними гілками влади на вищому рівні, можна зпрогнозувати підвищення активності громадян, в тому числі і молоді, основна робота якої може бути зосереджена через діяльність молодіжних організацій.

Отже, молодь виявилася активним учасником демократизації суспільно-політичного життя в Україні. Її активісти – учасники різнопланових молодіжних організацій – сприяли демонтажу однопартійності в Україні, усуненню ДКНС від влади, здобуттю незалежності для України. В той же час несподіване здобуття державної незалежності призвело до поширення ейфорії в націонал-демократичному середовищі та серед політизованого молодіжного активу. Це ускладнювало тверезий аналіз ситуації та пошук нових форм і методів роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Андрусів І.О., Бородін Є.І., Головонько В.А., Тимків В.М. Генеза молодіжного руху України (особливості регіонального розвитку) // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання: Збірник наукових публікацій Українського інституту соціальних досліджень за підсумками виконаних наукових програм і проектів у 1997 році. – Вип.7. – Х.: НВФ “Студцентр”, 1998. – С.217-229. – С.221
2. Білоус А. Політичні об’єднання України. – К.: Украина, 1993. – 108с.
3. Доній О., Синельников О. Історія УСС мовою документів і фактів (1989- 1999). – К.: Смолоскип, 1999. – 324с. – С.127-128.
4. Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті (історико-політологічний аналіз основних періодів). - К., 1997. – 160 с.
5. Головатий М.Д. Молодіжна політика в Україні : проблеми оновлення. - К.,1993. – 237 с.
6. 13. Головатый Н.Ф. Социология молодёжи: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 224с.
7. Головаха Е.И., Панина Н.В., Чурилова Н.Н. Киев: 1990-1991: Социологические репортажи / АН Украины, Ин-т социологии. – К.: Наукова думка, 1992. – 139с.

 

8. Горбач О. Не забути Україну у бороні за булаву // Молодь України. – 1991. – 10 жовтня. – С.1
9. Закидальська О. Молоді політики на Україні: політик, інтелектуал і реформатор // Post-Поступ. – 1992. – № 3. – С.11
10. Заява секретаріату ЦК ЛКСМУ (МДС) про політичну ситуацію в країні //Молодь України. – 1991. – 22 серпня. – С.1.
11. Корнієвський О.А., Головенько В.А. Український молодіжний рух : історія та сьогодення. - К., 1994. – 111 с.
12. Корнієвський О.А., Безулик Т.В. До проблеми визначення механізму взаємодії державних структур та молодіжних громадських об’єднань у формуванні і реалізації молодіжної політики // Молодь України: Стан, проблеми, шляхи розв’язання: Збірник наукових публікацій Укр. НДІ проблем молоді за підсумками виконання наукових програм і проектів у 1993 році. – Вип. 3. – К.: А.Л.Д., 1994. – С. 99-106.
13. Корнієвський О.А., Якушик В.М. Молодіжний рух та політичні об’єднання в сучасній Україні. - К.,1997. – 132 с.
14. Коробов В.К. Економічна поведінка молоді в умовах трансформації суспільства // Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 11-12 жовтня 1995 року. – К.: Вид-во АЛД, 1996. – С.87-89. – С.43.
15. Кушнір Б. “Ситуація, що склалася…” // Молодь України. – 1991. – 27 лютого. – С.1
16. Литвин В.М., Слісаренко А.Т. На політичній арені України (90-ті рр.): Роздуми істориків // Український історичний журнал. – 1994. – №2-3. – С.28-54.
17. Литвин В.М. Про сучасні українські партії в Україні, їхніх прихильників та лідерів // Політологічні читання. – 1992. – №1. – С.62-102.
18. Маймистова К. Молодіжний дисидентський рух в Україні 60-80-х років //Молодий будівничий України. - (Матеріали п’ятої міжнародної студентської наукової конференції “Молодь і питання національного відродження та державного будівництва”, 20-21 травня 2000 року) . – К., 2000. – №9. – С.498-499.
19. 5. Михальченко М.І., Журавський В.С.,Танчер В.В. Соціально-політична трансформація України: Реальність, міфологеми, проблеми вибору. – К.: Логос, 1997. – 176с.
20. Молодіжні об’єднання України (збірник матеріалів). – К.: УкрНДІ проблем молоді, 1991. – 198с.
21. Політологія посткомунізму: Політичний аналіз посткомуністичних суспільств / В. Полохало та ін. (ред.) –К.: Політична думка,1995. – 363с.
22. Про поточний момент та основні напрямки діяльності ЛКСМ України (МДС). Доповідь Першого секретаря ЦК С. Вовченка на ІІІ республіканській комсомольській конференції // Молодь України. – 1991. – 18 травня. – С.1-2.
23. Старовойт Т. Студентський рух в Україні // Молодий будівничий України. - (Матеріали п’ятої міжнародної студентської наукової конференції “Молодь і питання національного відродження та державного будівництва”, 20-21 травня 2000 року) . – К., 2000. – №9. – С.559-564.
24. Чемерис В. Правий центр і “рожеві” зліва // Молодь України. – 1991. – 3 жовтня. – С. 2.