Українські політичні партії в Галичині на поч. ХХ ст

У напруженій боротьбі методом спроб та помилок українські політики здобували парламентський досвід. Діяльність парламентської та сеймової фракцій викликала дискусію в УНДП щодо координації дій між проводом партії та депутатами, можливості критикувати дії фракцій у партійному органі "Діло". Так, сеймовій фракції у 1908 р. було заборонено брати участь у переговорах, укладати союзи з поляками щодо принципових питань, оскільки такі дії дискредитували б політику УНДП. У газеті було заборонено критикувати дії фракції і навіть усунуто з посади її редактора (влітку 1908 p.).

 

6. Українські партії Галичини під час Першої світової війни.

3 початком Першої світової  війни майже всі українські  партії Західної України вирішили, що нарешті настав сприятливий  момент для практичного здійснення  ідеалу самостійної України. Вони свідомо стали на бік Австро-Угорщини і Німеччини, виходячи з того, що визволення України можливе тільки внаслідок воєнної поразки Росії, після чого держави-переможці допоможуть українцям створити самостійну українську державу.

Головна Українська Рада (ГУР). 1 серпня 1914 р. у Львові було створено Головну Українську Раду (ГУР), яку очолив К. Левицький. Це був міжпартійний блок за участю Української національно-демократичної партії (УНДП), Русько-української радикальної партії (РУРП), Української соціал-демократичної партії (УСДП). ГУР була покликана захищати інтереси українців в Австро-Угорщині. Маніфестом від 3 серпня 1914 р. ГУР закликала український народ стати на боці Австро-Угорщини й Німеччини для боротьби проти Росії за визволення України. У травні 1915 р. ГУР було перетворено на Загальну Українську Раду (ЗУР). Вона почала сміливіше висувати ідеї української державності: проголосила своєю метою незалежність Східної України після очікуваної поразки Росії, а також широкої автономії для Галичини. Проте подальші поступки Відня полякам у Галичині підштовхнули її в 1916 р. до саморозпуску.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

На початку ХХ ст. відбулося пожвавлення діяльності українських партій Східної Галичини і посилення їхнього політичного впливу на громадське життя краю. Національні партійні угруповання в Наддністрянщині були організаторами у зазначений період широкого аграрного страйкового руху, багатолюдних народних віч та маніфестацій. Українські партії Східної Галичини взяли активну  участь у виборах до австрійського парламенту та краєвого сейму й досягли певних політичних успіхів. У період Першої світової війни українські партії продовжили курс на відстоювання ідей української самостійності, орієнтуючись на Австрійську імперію. Агітаційно-пропагандистська і практична діяльність провідних галицьких партій сприяла поглибленню процесів національно-політичного відродження Австрійської України й своїм вістрям була спрямована проти шовінізму польських консервативних сил та їхніх прибічників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРАСТИНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. В.Я. Білоцерківський.  Історія України: навч. посіб  . — Вид. 2-е, випр. і доп. — Харкiв: «ОВС», 2007. — 576 с.
2. Верига, В. Нариси з історії України (кінець ХVIII – поч. XX ст.) [Текст]. – Львів: Світ, 1996. – 446 с.
3. Гусєв В. І., Калінцев Ю. О., Кульчицький С. В. Історія України: Навч. посіб. для уч. старш. кл. загальноосвіт. навч. зал. / За ред. С. В. Кульчицького. – К.: Вища шк., 2003. – 431 с.
4. Історія України: нове бачення / В.Ф.Верстюк, О.В.Гарань, О.І.Гуржій та ін.; під ред. В.А. Смолія. - К: "Альтернативи", 2000. - 464 с.
5. Павко А. Становлення та діяльність поліьтчних партій і організацій в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХст.: автореф. дис.. на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / А.І. Павко – Длнецьк, 2001 – 38с.
6. Політична історія України [Текст] : навчальний посібник / За ред. В.І. Танцюри. - 2-ге вид., доповн. - К. : Академвидав, 2008. - 552 с. - (Альма-матер).
7. Хімяк О. Українська соціал-демократична партія: періодичні видання та діяльність (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2008. – №20.