Криміналогічне дослідження

ЗМІСТ

 

Вступ 3

Розділ 1. Поняття криміналістичного дослідження 5

1.1. Поняття кримінологічного дослідження 5

1.2. Види кримінологічних досліджень 6

Розділ 2. Мета й завдання кримінологічного дослідження 8

2.1. Визначення мети і завдання кримінологічного дослідження 8

2.2. Характеристика основних завдань кримінологічного дослідження 9

2.3. Підсумки і висновки кримінологічного дослідження. 19

Розділ 3. Методи кримінологічного дослідження 21

3.1. Класифікація методів збору кримінологічної інформації 21

3.2. Метод анкетування 22

3.3. Метод інтерв'ювання 25

3.4. Метод спостереження 27

3.5. Метод експертних оцінок 30

3.6. Документальний метод 31

3.7. Соціальний експеримент 32

3.8. Психологічні методи, що використовуються в кримінологічних дослідженнях 33

Висновки 36

Список використаних джерел 38

 

 

Вступ

 

Актуальність теми. Кримінологія вивчає злочинність, види злочинності, злочину; їх причини, інші види їх взаємозв'язків з різними явищами і процесами;результативність приймалися заходів по боротьбі зі злочинністю. На цій базі кримінологи виробляють рекомендації щодо вдосконалення боротьби з злочинністю.

Злочинність в різних її проявах  включає: злочин або індивідуальне злочинну поведінку; окремі види злочинності,виділяються за об'єктом посягань (державна, господарська), форм вини (умисна і необережна); злочинність представників різних соціальних груп (неповнолітніх, жінок, підприємців); злочинність у різних регіонах; в різних сферах життєдіяльності суспільства (економічної, політичної, духовної); злочинність в державі в цілому; злочинність людського суспільства на конкретних етапах його існування.

Зміст кримінології як науки - це дослідження та оцінка злочинності, її змін, регіональних та соціально-групових відмінностей, їх оцінка; дослідження та оцінка процесів детермінації і причинності відповідності злочинності, її змін і відмінностей; розробка рекомендацій по боротьбі зі злочинністю, а також методології та методики кримінологічних досліджень.

Методологія та методика будь-якої науки має важливе значення, тому що вони завжди прив'язуються до предмета дослідження і визначають надійність і достовірність його результатів.

У більшості кримінологічних  досліджень саме при регіональному  аналізі злочинності розглядається  інтеграційний результат взаємодії  всіх соціальних процесів і явищ, які протікають не тільки в суспільстві в цілому, але й які мають лише територіальні специфічні ознаки.

Проблема регіональної злочинності  почала привертати увагу вчених-юристів  ще більше ста років тому. У своїх  наукових працях відомі юристи минулих  років – А. А. Герцензон, М. Н. Гернет, Е. Н. Тарковский та інші, розглядаючи це питання, зазначили, що вивчення злочинності в територіальному розрізі має велике наукове та практичне значення.

Мета і завдання дослідження.

Метою дослідження є кримінологічне вивчення мети і завдання кримінологічного дослідження.

Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

– визначити поняття кримінологічного дослідження;

– здійснити аналіз мети і завдання кримінологічного дослідження;

– розглянути методологію кримінологічного дослідження;

Об’єктом дослідження  є кримінологічне дослідження.

Предметом дослідження є  мети і завдання кримінологічного дослідження.

Методи дослідження.

Методологічною основою  дослідження стали такі загальнонаукові  та спеціальні методи пізнання, як діалектичний, історичний,порівняльно-правовий, логіко-семантичний, конкретно-соціологічний, статистичний та інші методи.

Теоретичну основу дослідження  становлять наукові праці з кримінології, кримінального права, кримінально-виконавчого  права.

 

 

Розділ 1. Поняття  криміналістичного дослідження

1.1. Поняття кримінологічного  дослідження

Кримінологічний аналіз злочинності дає можливість розробляти конкретні заходи, спрямовані па боротьбу з нею, будувати цю роботу цілеспрямовано та планомірно, правильно  координувати діяльність правоохоронних органів і громадських організацій. Тож вивчення злочинності, виявлення  її детермінант дає змогу згодом проводити ефективний комплекс економічних, соціальних, ідейно-виховних, організаційно-управлінських, правових заходів запобігання злочинності.

Отже, кримінологічні дослідження  дають змогу на основі комплексного вивчення стану злочинності розробити  та втілити в правоохоронну практику ефективні заходи запобіжної діяльності.

Наукове дослідження в  кримінології - це процес отримання  нових знань про злочинність, причини й умови, що її зумовлюють, особу злочинця для розробки та реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи з метою запобігання  злочинним проявам.

У проведенні соціологічних  досліджень виділяють чотири послідовних, логічно і змістовно взаємопов'язаних етапи:

• підготовчий;
• збір первинної кримінологічної інформації;
• упорядкування й обробка зібраної інформації;
• аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.

Отож підготовка кримінологічного дослідження охоплює:

• добір методології дослідження;
• обґрунтування теоретичних засад і логічної послідовності дослідження;
• вироблення інструментарію (анкети, бланки інтерв'ю тощо);
• розробка методичних документів для збирання первинної інформації (поради інтерв'юерові, спостерігачеві тощо);
• формування дослідницької групи відповідно до мети та завдань дослідження (розробників програми й інструментарію, виконавців досліджень, аналітиків для підготовки підсумкового звіту);
• навчання спеціалістів досліджень (інтерв'юерів, спостерігачів та ін.);
• розробка програми обробки даних.

1.2. Види кримінологічних  досліджень

Кримінологічні  дослідження заведено класифікувати  за кількома підставами:

• метою;
• системою вибору одиниць сукупності;
• методами;
• принципом охоплення об'єктів вивчення;
• масштабом;
• видами злочинів, які вивчаються.

1. За метою (за цільовою спрямованістю) кримінологічні дослідження поділяються на:

• теоретичні - спрямовані на розвиток кримінологічної теорії;
• прикладні - спрямовані на вдосконалення практики боротьби зі злочинністю.

2. За системою вибору одиниць сукупності розрізняють дослідження:

• суцільні - охоплюють вивчення всіх одиниць генеральної сукупності (наприклад, всі злочини, здійснені на території обслуговування);
• монографічні - спрямовані на поглиблене вивчення одного виду злочинності чи явища, що пов'язане зі злочинністю;
• вибіркові - вивчають певну частину генеральної сукупності

(використовуються для економії  сил і засобів, вибірка робиться  за допомогою спеціальних методів).

3. За методами (пізнавальним інструментарієм) виділяють дослідження:

• монодисциплінарні - проблема, що досліджується, належить до предмета кримінології та вивчається за допомогою суто кримінологічних засобів і методів;

• комплексні - використовують засоби й методи інших наук (скажімо, психології, педагогіки тощо).

4. За принципом охоплення об'єктів вивчення кримінологічні дослідження поділяють на:

• територіальні - злочинність вивчається на визначеній території (район, місто, область, держава загалом);
• галузеві - злочинність вивчається у визначених галузях народного господарства чи визначеного міністерства, відомства (торгівля, побутове обслуговування, будівництво тощо).

5. За масштабами кримінологічні дослідження поділяються на:

• республіканські;
• регіональні (економічні райони);
• місцеві (місто, мікрорайон, сільська рада, адміністративна ділянка);
• об'єктові (підприємство, установа тощо).

6. За видами злочинності кримінологічні дослідження вивчають: первинну, рецидивну, міську, сільську, вуличну, побутову злочинність, злочинність неповнолітніх, молоді, чоловічу, жіночу, групову, організовану та професійну злочинність тощо.

 

 

 

 

Розділ 2. Мета й завдання кримінологічного дослідження

2.1. Визначення мети і  завдання кримінологічного дослідження

Як і при  будь-якому дослідженні, при вивченні злочинності важлива роль відводиться  визначенню мети та завдань дослідження.

Мета визначає загальну орієнтацію дослідження. Кримінологічне дослідження  проводиться, щоб отримати нові знання: про рівень, структуру, динаміку, характер злочинності в регіоні за визначений відрізок часу, про осіб, винних у  вчиненні злочинів, розробити наукові  рекомендації щодо усунення чи нейтралізації  криміногенних факторів, підвищення ефективності запобігання їй.

Завдання дослідження  злочинності витікають з поставленої  мети. До них належать:

• вивчення кількісних і якісних показників злочинності (рівень, структура, динаміка, характер, географія);
• вивчення причин й умов злочинності;
• дослідження тих обставин, які формують особу злочинця;
• дослідження системи заходів, що здійснюються правоохоронними органами з метою встановлення ефективності їхньої діяльності.

Наукове дослідження в  кримінології виконує чотири основних функції: описову, пояснювальну, прогностичну й регулятивну.

Описова функція - це повна й об'єктивна фіксація характеристик об'єктів дослідження та наявних між ними зв'язків і відносин.

Пояснювальна функція - це теоретичний аналіз причинно-наслідкових зв'язків, виявлення закономірностей виникнення, розвитку й функціонування злочинності.

Прогностична функція - це наукове передбачення розвитку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірностей її розвитку в перспективі.

2.2. Характеристика основних  завдань кримінологічного дослідження

Вивчення, аналіз злочинності уявляють собою єдність  пізнання і оцінки.

У процесі пізнання дослідник отримує фактичні дані про злочинність, як би її фотографію. Правда, йдеться про специфічну фотографії, відображеної в системі показників (загальна кількість злочинів, число виявлених злочинців, число потерпілих і т. д.).

Оцінка означає співвідношення нових відомостей з колишніми знаннями, уявленнями, гіпотезами. Тут істотні цілі аналізу злочинності і відповідно до мети оцінки.

При вирішенні питання, зросла або збільшилася злочинність  протягом певного періоду, дані за досліджуваний  період порівнюються з даними за попередній, і в цьому випадку виникає  ряд завдань. Наприклад, з яким періодом можна і необхідно проводити  порівняння, можна порівняти чи дані про злочинність за два періоди  та інші, не вплинуло на динаміку злочинності  зміна закону.

Або може бути поставлено інше завдання: встановити відмінності злочинності  в різних державах або суб'єктах  Федерації. Тоді порівнюється злочинність  різних держав або суб'єктів Федерації. Якщо необхідно оцінити ефективність вжитих заходів по боротьбі зі злочинністю, то вичленяються група злочинів, з  попередження, припинення яких приймалися заходи, і відповідно досліджуються  зміни їх кількісних і якісних  характеристик, на які повинно було здійснювати скоригований вплив.

На підставі оцінки, таким  чином, роблять висновки про правильність попередніх уявлень, вносяться корективи  в плани заходів щодо попередження злочинності.

Дані про злочинність  завжди зіставляються до потреб того, хто робить аналіз, з тим, яку мету він при цьому переслідує і  яку інформацію бажає отримати. Якщо мова йде про підвищення ефективності попередження злочинності, то в першу  чергу аналізуються ті її характеристики, які відображають особливості породження злочинності соціальним середовищем. У той же час дані про найбільш поширені способи вчинення злочинів набувають особливого значення в процесі вдосконалення діяльності з розкриття злочинів.

Взагалі пізнання та оцінку можна розмежувати хіба що тільки в абстракції. На практиці вони діалектично взаємопов'язані. Не можна давати оцінку злочинності без попереднього отримання її «фотографії», тобто її пізнання, і практично неможливо її пізнавати, діючи безцільно, не маючи ніяких гіпотез і завдань. Навіть перед фотографом ставлять завдання створити привабливий вигляд фотографованого або зафіксувати його в стані задумі, який-то діяльності і т. п.

Зміст оцінки злочинності (кримінологічна, криміналістична, публіцистична тощо) задає мета пізнання, його спрямованість, визначає межі вивчення. У той же час сама оцінка залежить від результатів  пізнання на попередніх етапах, його повноти  і всебічності.

Підставою оцінки стану справ  зі злочинністю при порівнянні різних регіонів чи злочинності різних періодів служить комплекс характеристик злочинності, а не тільки дані про її поширеність.

Злочинність аналізується одночасно  з її наслідками.

При цьому беруться до уваги  наступні найбільш явні:

• число жертв злочини;
• розмір матеріального збитку, включаючи й упущену вигоду;
• кримінальна ураженість різних соціальних груп (питома вага серед них осіб, що роблять і робили злочину);
• соціальна занедбаність певної частини населення (розповсюдження наркотизму в різних його проявах; проституції; бездоглядності і безпритульності, у тому числі дітей з родин злочинців, тіньової економіки, юстиції тіньовий, а також інших негативних соціальних відхилень, з якими взаємопов'язана злочинність);
• кримінальна ураженість різних сфер життєдіяльності (наприклад, зазначалося, що в період реформ у Росії 55% капіталу в економіці та 80% голосуючих акцій перейшло в руки злочинних кланів. За відомостями бізнесменів самих, від 30 до 50% підприємців безпосередньо працюють на злочинні формування;
• міра кримінального впливу на державні структури та інститути громадянського суспільства, на право, використання в інтересах останніх злочинної діяльності (наприклад, багато викриті організовані злочинні формування діяли під прикриттям працівників правоохоронних органів різного рангу; лідери злочинного середовища проникають у вищі ешелони влади);
• розхитування цивілізованої, що захищається правом ціннісно-нормативної системи суспільства, поширення злочинної ідеології та психології;
• зниження активності населення в протистоянні злочинності і пристосовування до неї певного числа фізичних, юридичні осіб;
• злочинне реагування на скоєння злочинів - відстоювання законних інтересів і прав з порушенням кримінальної заборони.