Форми та методи роботи з формування полікультурної компетентності

Досить ефективним буде навчання при використанні інтерактив¬них технологій. Ці технології ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільного обміну думками, авансуванні успіху.

Застосовуючи такі форми  роботи маємо враховувати, що робота з дорослими людьми, зокрема вчителями, відрізняється від навчання дітей. Цей факт важливий, оскільки нам  треба не просто вдосконалити знання вчителів, а й збудити в них  прагнення ці знання здобувати й  передавати молодому поколінню. Педагоги мають певний досвід педагогічної діяльності, тому важливо проілюструвати, як набуті знання, вміння та навички можна  використати у практичній роботі.

Дорослі люди прагнуть, щоб  навчання:

- відповідало їхнім потребам на даний момент;

- було придатним для практичного використання та безпосередньо стосувалося їхньої роботи;

- давало справжні можливості для професійного зростання;

- враховувало їхній попередній досвід;

- приносило насолоду;

- давало змогу відчувати себе переможцем;

- орієнтувало на чітко визначені цілі.

Вищеперераховані запити задовольняються за допомогою інтерактивних  технологій, що посилюють мотивацію, розвивають творче мислення, удосконалюють  комунікативні навички (культуру спілкування).

Для здійснення полікультурної підготовки вчителів трудового навчання доречно використовувати такі методи: мозковий штурм, метод проектів, мікрофон, дебати, робота в мікрогрупах та ін.

Використовувати мозковий штурм  можна під час розв’язання  будь-якої ситуації, в роботі з термінологією. Він дає можливість всім учасникам  брати участь у розв’язанні проблеми, висловлюючи своє бачення. У процесі  такої роботи збирається багато пропозицій, це сприяє якнайточнішому вирішенню  складного питання, ідеї обговорюються  та оцінюються.

Інший інтерактивний метод  – “мікрофон” – близький до попереднього тим, що дає можливість висловлюватися кожному по черзі. Відмінність у  тому, що при мозковому штурмі спочатку збираємо ідеї, потім аналізуємо їх, приймаємо рішення, а при “мікрофоні”  особистість, що говорить зразу ж  обґрунтовує та аргументує своє бачення  рішення проблеми. Проводиться цей  метод таким чином: ставиться  питання/проблема, наприклад, “Чи доречно  здійснювати полікультурну освіту на уроках трудового навчання?”; особистість, яка бажає висловитися, уявляє, що в її руках мікрофон; в цей уявний мікрофон вона висловлюється. У цей  час інші уважно слухають. Далі мікрофон передається іншій людині. В кінці  підбиваються підсумки.

Робота в малих та великих  групах є досить поширеною у навчанні дорослих. Цей метод дозволяє набути навичок, які необхідні при спілкуванні  та співробітництві. Він стимулює роботу командою. Ідеї, які виробляються у  таких групах, допомагають педагогам  бути корисними один одному. Висловлюючи  думку, учасник відчуває власні можливості та зміцнює їх.

Робота в малих групах або парах – поширений метод, тому більшість завдань опрацьовуються саме завдяки цьому методові. Цей  метод дає можливість заощадити  час. Краще особистість висловлюється  у мікрогрупі.

Близьким до попереднього методу є метод аналізу відео-матеріалів (фотографій, карт, ілюстрацій, фрагментів з фільмів). Окрім знань, він дає вміння аналізувати. Цей метод сприяє збудженню у людини емоцій та почуттів, допомагає прийняти правильне рішення. Проводиться він так: подається заздалегідь підібрана фотографія. По ній ставимо питання (залежно від того, яку інформацію ми хочемо отримати). Аналізуємо відповіді, підбиваємо підсумки.

Ще один метод – метод  проектів. Він полягає у самостійній  роботі над темою або проблемою, зазначеною або обраною самостійно. Проекти можна створювати колективно та індивіду-аль¬но. Спочатку треба визначити чіткий план роботи, а для колективу ще й розподіл завдань. За часом проекти можуть бути короткі та тривалі (кількамісячні). Після написання проекту йде його презентація перед аудиторією. Наприклад, можна запропо-нувати такі теми: “Толерантність і українське суспільство”, “Сто-сунки в багатоетнічному суспільстві” тощо.

Зарає досить поширені проекти, складені за допомогою комп’ютерних технологій. Вони спонукають до самостійного пошуку інформації, до вироблення навичок  роботи на комп’ютері з певними  програмами, до аналізу та відбору  матеріалу, до вміння його розмістити в межах публікації, веб-сторінки, до цікавої його презентації. Використовувати даний метод варто при розгляді будь-якої проблеми, що стосується полікультурності.

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, полікультурне виховання  є важливим напрямком формування повноцінного члена суспільства  і рівень полікультурної вихованості  школярів зростає з кожним роком  навчання, хоча педагоги і недостатньо  займаються реалізацією цього напрямку цілеспрямовано. Орієнтуючись на полікультурне  виховання школярів слід особливу увагу  звертати на інформаційне збагачення учнів, розширення їх знань щодо своєї  та інших культур, а також на розвиток позитивної вмотивованості вивчення ними іноземних мов.

Вважаємо, що підвищенню рівня  полікультурної вихованості сприятимуть  уроки, які базуються на інтеграції природничих наук та англійської  мови. Саме перевірка цього припущення і стане наступним кроком нашого дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Агадуллін Р.Р. Полікультурна освіта: методолого-теоретичний аспект // Педагогіка і психологія.– 2004. – №3.– С.18-29.
2. Болгаріна В., Лощенова І. Культура і полікультурна освіта // Шлях освіти. – 2002. – №1. – С.2–6.
3. Заслюженюк В.С., Присакар В.В. Формування в школярів культури міжнаціонального спілкування // Педагогіка і психологія. – 1999. – №2.– С. 66-74.
4. Ильченко Л. Педагогика поликультурности и толерантности // Дошкольное воспитание. – 2004. – №8. – С. 52-54.
5. Кузьменко В.В. Полікультурна освіта та її вплив на формування у школярів наукової картини світу // Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі. Збірка матеріалів Міжнародного конгресу - ІV Слов’янські педагогічні читання. – Черкаси: Вид-во ЧНУ імені Богдана Хмельницького,  2005. - С. 194-195.
6. Лощенова І.Ф. Розвиток ідей полікультурного виховання у світовій педагогічній думці // Педагогіка і психологія. – 2002. – № 1-2. – С.68–77.
7. Юр’єва К. Зміст і шляхи формування полікультурної компетентності педагогів // Управління школою. – 2004. – №33.