Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Ноября 2013 в 12:58, отчет по практике
Історія нашого народу, а саме історія мого рідного села має дуже велике значення для мене, бо як казав великий геній української держави Тарас Григорович Шевченко : “Хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Адже людина, яка не усвідомлює важкого минулого своїх предків, не може з захопленням і повагою читати сторінки своєї історії, або ж вважати неоціненним скарбом ті пісні, які складали наші попередники протягом багатьох десятиліть, які передавалися із уст в уста і які збереглися до нашого часу.
Нарис;
Матеріали фольклорної практики;
Висновок;
Зміст;
Молодих реб’ят у солдати приймають.
За багатим сином батько й мати плаче,
А за сиротою чорний ворон кряче.
Ой у лузі, при березі там калина стояла
Ой там мати свого сина в солдати виряжала:
Дадуть тобі, мій синочку, коня вороного.
А як мені, моя мати, на коні розїзджати.
Дадуть тобі, мій синочку, та й шаблю новеньку.
А як мені, моя мамо, цю шаблю носити.
Дадуть тобі, мій синочку, по казармі походити.
Пісні про панщину:
Ой бодай, бодай неранося світало
Ой бодай, бодай неранося світало,
А щоб моє дитя хоч до обіда спало.
Ой вставай, дитя, пора тобі вставати,
Ой та підемо та й на панщину жати.
Як прийшла на лан, стала дитя кормити,
З’їхав економ та й начав мене бити.
Рецепієнт: Овчарук Марія Михайлівна;
Народилась 10.12.1943 року;
Твори побутують у селі Довжок
Запис зроблено 09. 07. 2011.
Спи, дитино, бо покину
Спи, дитино, бо покину,
Сама піду по калину,
Сама піду по калину,
Наламаю калиноньки
Та й покладу в головоньки.
А калина буде цвісти,
А дитина буде рости.
Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плота.
Питається сон дрімоти:
Де ж ми будем ночувати?
Там, де хата теплесенька,
Де дитина малесенька.
Там ми будем ночувати,
І дитинку колихати, а-а-а….
А-а, люлі,
Чужим дітям дулі,
А Яринці калачі,
Щоб спала вдень і вночі
У куточку на печі.
Киця Мура, де ти була
-Киця мура, де ти була?
Котику сіренький
Котику сіренький,
Котику біленький,
Котку волохатиий,
Не ходи по хаті.
Не збуди дитяті.
Дитя буде спати,
І щестячко мати, а-а, а-а,
Котик воркотати,
Дитя присипляти.
Ой спи
‘Ой спи’- дитя колишуть.
Як заснеш, то лишуть.
Сумна піду на роботу,
А прийду аж у суботу.
Колискова
Котик спати ліг на піч,
Бо настала темна ніч.
Скоріш ти спати лягай,
Спи, малятко, баю-бай.
Усі спати вже лягають,
Бо вставати рано мають.
Та ти очі закривай,
Спи, дитинко, баю-бай.
Спати лягло сонце,
Ніч глядить в віконце
Біля тебе я лягаю,
Тихо-тихо, баю-баю.
Спить і цуцик й пташенятко,
Спать лягло уже дитятко.
Спи скоріше засипай,
Я співаю баю-бай.
Хай присняться тобі мрії,
Феї добрі й чародії,
А раненько ти вставай,
Ну а зараз баю-бай!
Іди, іди дощику
Іди, іди дощику,
Зварю тобі борщику
В полов’янім горщику
Іди, іди дощику,
Буде й вам, буде й нам,
Буде й усім комарам.
Гойда, гойда
Гойда, гойда, гойдаса,
Де коняка, там лоша,
А коняка в лісі,
А лошатко а стрісі.
Я лисичка, я сестричка
Я лисичка, я сестричка,
Не сижу без діла,
Я гусята пасла,
Полювать ходила,
А тепер в неділю
Треба відпочити,
Свою хату гарнесеньку
Треба чепурити.
А щоб краща, а щоб краща
Була моя хатка,
Треба піти у лісочок
Нарвати квіточок.
Печу, печу хлібчик
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик,
Більшому – більший,
Меншому – менший,
шур у піч!
Я маленька дівонька
Я маленька дівонька,
Як у полі квітонька,
На сопілку граю,
Пісеньку співаю,
Всіх вас розважаю.
Тосі, тосі, свині в горосі
Тосі, тосі, свині в горосі,
А телята у пшениці,
Пече Марійка паляниці.
Котилася торба
Котилася торба
З великого горба,
А в тій торбі хліб, паляниця,
Кому доведеться,
Той буде жмурить.
Ладки, ладки, ладусі
-Ладки, ладки, ладусі,
Де ви були?
- В бабусі.
Плила качка по воді
Плила качка по воді,
Несла яйці золоті.
По одному,по одному:
Іди, качко, ти до дому.
Жартівливі, сатиричні і танцювальні пісні:
Рецепієнт: Овчарук Марія Михайлівна;
Народилась 10.12.1943 року;
-Нащо ж мене зачіпаєш,
Коли іншу милу маєш?
Я не така, як то ти,
Щоб разом двох любити.
В корчмі з іншими гуляєш,
А за мене забуваєш.
Я не така, як то ти,
Щоб разом двох любити.
Грицька, Стицька ще й Кіндрата,
На зальоти, що ходили,
Мед-горілку в тебе пили,
А ти кажеш, що то ти
Двох не вмієш любити.
Назад тому неділь кілька
На весіллі в дядька Гілька,
На весіллі в дядька Гілька
Було в тебе хлопців кілька:
Ти з Панасом танцювала,
Прокопові перстень дала,
А ти кажеш, що то ти
Двох не вмієш любити.
Дай же ручку, свар не гоже,
Да поможе святий боже,
богом бог”ся присягала,
Що люблю тя і коха,
А там будем я і ти
По двох разом любити.
Була на риночку,
Пила горівочку,
Напилася дуже,
А за дім байдуже.
Ой пяна я, пяна
На порозі впала:
Бо йду п”яна дуже.
Милий відчиняє,
Та й милу питає:
Що за дім забула?
Пила горівочку,
З родом ізійшлася,
Медку напилася.
Якби милий добрий
Та взяв батіг довгий,
Та став милу бити:
Візьми кватирочку,
Збери родиночку,
Та в дома напийся
Та й не волочися.
Коли б мені такий вік довгий,
Як у мене чоловік добрий,
Він мене з корчми не гонить,
Він мене гулять не боронить.
- Гуляй, гуляй, моя чорноброва,
Поки моя головка здорова,
А як моя головка схибнеться,
Тоді твоє гуляння минеться.
Не забере роботоньки дідько,
А як моя головка схибнеться,
Тоді твоє гуляння минеться.
Старий свою стару хвалить
Старий свою стару хвалить,
Що добренький борщик варить,
А молодий свою гудить,
Що не зварить, то спаскудить.
А я свому старенькому
Картопельки дрібненької,
І без сира, і без масла.
Літом, літом, літом полька,
А зимою хліба колька,
Ходе полька, ходе дід,
Ходе полька без чобіт.
Аби полька робила,
То би боса не ходила.
Танцюй, танцюй до плота,
Поки бере охота,
Які грають, такі й скачуть,
Ще то добре, що не плачуть.
Танцювала баба з дідом,
Загубила торбу з хлібом,
Оце мені танцювання,
Що пропало харчування.
Пішов дід на обід, баба на хрестини,
Прийшов дід без чобіт, баба без хустини.
Звіт
Фольклорна практика проходила з 02.07.2011 по10.07.11. у селі Довжку Вінницької області.
Записи було зроблено від п’ятьох жінок, віком від 35 до 84-х років. Всього зібрала 103 твори.
Репертуар виконавців старшого
покоління здебільшого
Ставлення різних вікових груп до фольклору також різне. Старше покоління ставиться з повагою, стараються відновити втрачені традиції. А молоде покоління майже не звертається до фольклору, вони вважають це в минулому, тому що все змінилося, відбувається технічна революція, стає більш поширеним телебачення.
Джерелом фольклорних творів є місцева традиція.
Побутують такі жанри фольклорних творів як колядки, щедрівки, весільні пісні, родинно-побутові, суспільно-побутові, а веснянки, жниварські та петрівчані пісні записані з пам’яті.
Фольклор виконують для власного задоволення.
Обрядові свята не відбуваються.
В цій місцевості не має фольклорних колективів. Не має творів таких творів, виникнення яких пов’язують із місцевою історією чи побутом.
Телебачення, радіо та клуб згубно впливають на фольклорні традиції, тому що там немає місця для народних пісень, а якщо є, то дуже мало.
У художній самодіяльності беруть участь здебільшого молоде покоління до 30 років. Виконують здебільшого родинно-побутову та соціально-побутову лірику. Свій репертуар вони черпають із місцевої фольклорної творчості.
У цій місцевості не має масової пропаганди фольклорних традицій, але у сільській школі це питання стоїть на високому рівні, адже український фольклор це наше національне, наше рідне, тому нам не потрібно про це забувати.
У молодіжних пісенниках традиційний фольклор займає зовсім мало місця, якщо він там є, і майже не виконується власниками.
Мені дуже сподобалось збирати фольклорні матеріали, і цим самим зберігати, а інколи навіть відтворювати фольклорну традицію. Я робила записи від людей більш старшого та похилого віку, з метою відновити якомога більше забутих пісень, яких вже мабуть крім них ніхто не пам’ятає. І це було чудово коли 84-хлітня бабуся пола згадувати свої молоді роки,а ці спогади їй навіяла пісня, яку вона мені співала. І я зрозуміла, що старість це лише оболонка, тому що в душі вона залишилась молодою та енергійною дівчиною.
«Хто не знає свого минулого, той не має майбутнього.» Я закликаю, щоб для кожного цей вислів став девізом їхнього життя, символом їхнього успіху. Минуле для мене це наші українські традиції, це наш український фольклор.
Для чого забувати пісні із таким чудовим змістом. Ми, українці пісенний народ, для чого втрачати цей статус.
Нажаль, у наш час
національне, українське, насправді
дуже мало значать для 40% населення
нашої держави. Це пояснюється
тим, що мало пропаганди, справжньої
пропаганди національного,
Зміст
Нарис…………………………………………………………………
Легенди та перекази…………………………………………………..4
Календарно-обрядова творчість…………………………………….6
Колядки та щедрівки…………………………………………………6
Прийшла Божа мати…………………………………………………… 6
Щедрий вечір, пане господарю………………………………………..7
Прилетіла ластівонька……………………………………………….
В сінях, сінях місяць ходить…………………………………………...8
Наша Меланка не сама ходить………………………………………...9
Веснянки…………………………………………………………
Володар, Володар……………………………………………………...
Ой на горі льон………………………………………………………...10
Подоляночка…………………………………………………
Ой на горі сидить зайчик……………………………………………...11
Кличе мене мати……………………………………………………….12
Літній цикл…………………………………………………
Ой летіло помело через наше село……………………………………13
Ой Петре, Петре, Іване………………………………………………...14
Ой вишенька, черешенька, білий цвіт……………………………......14
Осінній цикл…………………………………………………………..15
Нумо, нумо до роботи…………………………………………………15
Родинно-обрядова творчість………………………………………..16
Весільні пісні…………………………………………
Благослови Боже і батько, і мати……………………………………..17
Рости, короваю……………………………………………………...
А йде Петро до дівки………………………………………………….18
До тещі йдемо…………………………………………………………18
До свекрухи йдемо……………………………………………………19
Просила Оксана дружечок…………………………………………....19
Сіла Оксана на посадочку…………………………………………….20