Формирование активных читательских интересов

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП ..........................................................................................................3-7

 

 

РОЗДІЛ І. Читацькі уміння і навички. Сучасні вимоги............................8-18

 

 

1.1. Читання - важливий компонент у всебічному

          розвитку  особистості..........................................................................8-11

 

 

1.2. Мистецтво літературного читання......................................................11-18

 

 

РОЗДІЛ II. Психолого-педагогічні умови використання творчих

                 завдань у сучасній методиці  вивчення літератури. ................19-26

 

 

2.1. Найголовніші напрямки вдосконалення  уроку..................................19-23

 

 

2.2. Пошукові і творчі методи  викладання...............................................23-26

 

 

ВИСНОВКИ.................................................................................................27-28

 

 

ЛІТЕРАТУРА...............................................................................................29-30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

 

 

 

 

 

 

 

                                                                        Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

                                 та методики їх викладання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування читацьких інтересів учнів  5-х – 8-х класів у процесі вивчення   української літератури

 

 

 

 

 

 

                            ВИПУСКНА РОБОТА

                                    Хівренко Валентини Миколаївни,

                                                 слухача курсів підвищення кваліфікації

                                                  вчителів української мови та літератури,

                                                            вчителя Смолянинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

                        Новоайдарського району

            Луганської області

 

 

 

 

 

 

 

                                                          ЛУГАНСЬК

                                                                2014

       Вступ

 

  Стратегічним загальнодержавним завданням розбудови української освіти на початку нового тисячоліття є створення умов для особистісного зростання і творчого самовираження кожного громадянина нашої держави. Реалізація «Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті» спрямована на формування покоління, здатного «навчатися протягом життя, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти». Модернізація змісту освіти має відбуватися у контексті Болонського процесу, метою якого є створення єдиного європейського освітнього простору.

  Підтримка читання - це стратегічно   важливий  елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистостей та соціальної активності українського суспільства. Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня - суб'єкта культури і власної життєтворчості, Школа, учитель, класний керівник мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців мистецтву творити себе і своє життя.

Актуальність цієї проблеми випливає насамперед з мети освіти, яка полягає у формуванні особистості, активізації інтенційно притаманної кожній особистості потреби в розвиткові, що реалізується в процесі взаємодії з іншими особистостями. Читання - це спілкування з авторами художніх творів, самопізнання, збагачення знаннями про життя, це один із способів отримання нової інформації, розширення світогляду, пізнання світу і, звичайно, джерело естетичної насолоди й задоволення. Читання формує гуманістичний світогляд, збагачує духовний світ школяра, розширює його уявлення про загальнолюдські

 

                                                                                                                                       3

 

 

 

морально-етичні орієнтири,  сприяє   національному  самоусвідомленню      і стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти, розвиває навички самоосвіти, бажання і спроможність учитися.

Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно - бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток   пізнавальних  інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.   Наявність або відсутність інтересу до читання розглядалася  науковцями   як   основний  чинник ставлення дитини до книги. Підкреслювалося, що криза дитячого  читання полягає не в тому, що діти перестали читати, а в тому, що в них не розвинений або втрачений інтерес до цієї сфери занять.Читання без інтересу перетворюється у формальну діяльність, позбавлену для дитини будь-якої привабливості. Це стосується і підходів до вивчення літератури, яке не викликає в дітей особливого інтересу. Здавалося б, книга присутня в житті учня: книгою користуються, з нею працюють, з неї черпають знання, за нею вчаться, але задоволення від читання не виникає, прагнення перечитати відсутнє, бо немає інтересу. Дослідили, що дуже багато дітей серед книжок, які їм подобаються, назвали комікси, жахи, детективи і тому подібну літературу, зрозуміло, орієнтовану на розваги і бездумність. Це свідчить про те, що читання дітей пущене на самоплив. Це не тільки перешкода становленню особистості, а й величезний ризик для суспільства.

Окремі аспекти досліджуваної проблеми уже перебували в колі наукових інтересів, видатних українських та зарубіжних учених. Так, літературознавчою основою дослідження стали праці О. Потебні, І. Франка, О. Білецького, М. Бах-тіна, Ю. Лотмана, Ю. Борєва, Р. Барта, Р. Гром'яка, В. Прозорова, В. Ізера, Г. Яусса, У, Еко, Р, Інгардена та інших. Суттєво вплинули на розвиток читацької культури школярів дослідження відомих педагогів та психологів К.Ушинського А. Макаренка, В, Сухомлинського, П.Каптєрєва,

4

 

 

Виготського, Д. Ельконіна, С. Рубінштейна, О. Леонтьєва, О. Никифорової, Л. Жабицької, Р. Бамбергера, Л. Бєлєнької та інших,

Проблема розвитку читацької компетенції особистості в процесі вивчення літератури має глибокі традиції і в історії методики. Так, у XIX - на початку XX століття прогресивні педагоги Ф. Буслаєв, В. Водовозов, В. Острогорський, В. Стоюнін, І. Огієнко та інші запропонували своє бачення шляхів розвитку читацької діяльності школярів. На найкращих традиціях розвитку наукової думки розглядали зазначену проблему відомі методисти В. Голубков, Г. Гуковський, М. Рибникова. Вони вважали вдумливе читання тексту твору, єдність емоційного сприйняття та глибокого критичного аналізу запорукою успішної літературної освіти. У XX столітті проблема формування читацьких інтересів і потреб як засобів пізнання світу та самопізнання особистості залишається в центрі уваги методичної науки та практики. У працях Т. Бугайко, Ф. Бугайка, Л. Айзермана, Г. Бєлєнького, Є. Пасічника, В. Маранцмана, С. Гуревича, Л.Мірошниченко , Є. Квятковського, Н. Волошиної, І. Збарського та інших пропонуються ефективні шляхи вирішення поставленої проблеми. Водночас узагальнений аналіз результатів навчання школярів, теоретичні та емпіричні спостереження, соціологічні дослідження, численні матеріали фахової преси останніх років дають підстави констатувати загальне падіння читацької культури в суспільстві, зниження інтересу до літератури. Особливо гостро ця проблема постала при вивченні літератури у старших класах, коли процес читання школярів стає менш керованим з боку вчителя.

Серед причин, що спричинили розвиток негативної тенденції, можна виділити такі чинники об'єктивного та суб'єктивного характеру, як зниження економічного та морально-культурного рівня життя нашого суспільства; засилля мас-медійної культури; захоплення сучасної молоді комп'ютерними технологіями та Інтернетом; перевантаження навчальних програм, а звідси брак у школярів вільного часу для читання; відсутність комплексної програми

 

 

5

 

 

розвитку читацької культури особистості. Незважаючи на актуальність означеної проблеми для української школи, теоретичне обгрунтування і практичне впровадження методичної системи формування широкої читацької активності школярів у процесі вивчення літератури ще не знайшли свого необхідного висвітлення в концептуальних методичних розробках. Отже, аналіз реального стану вказаної проблеми дає змогу зробити висновок про те, що в сучасній українській школі постала потреба створення науково обґрунтованої та практично випробуваної технології розвитку читацької діяльності учнів у процесі вивчення літератури, що й зумовило вибір теми дослідження.

Об'єкт роботи - процес формування читацьких компетентностей у школярів.

Предмет роботи - читацькі уміння і навички школярів.

Мета роботи - теоретично обґрунтувати шляхи формування читацьких навичок і умінь учнів, прослідкувати проблему формувань читацьких компетентностей у школярів.

Концепція дослідження. Читацька культура - це складова частина загальної культури особистості, комплекс знань, умінь і почуттів читача, що передбачає свідомий вибір тематики читання, його системність з метою повноцінного і глибокого сприйняття та засвоєння літературного тексту. Оцінка впливу літератури на школярів проводиться з трьох аспектів: освітньо-змістового, практичного та ціннісно-орієнтаційного.

Загальна начитаність (літературна ерудиція, знання текстів прочитаних творів), фактичні знання з літератури (знання з теорії та історії літератури, літературної критики, оволодіння логікою аналізу творів) складають освітньо-змістовий аспект читацької культури. Вибір літератури, уміння опрацьовувати її* інтерпретувати, усно і письмово висловлювати свої роздуми стосовно того чи іншого літературного явища вказують на наявність читацької культури та її рівень  в  практичній  діяльності*   спрямованій  на  опанування  самостійним

б

 

читанням. Здатність сприймати конкретні художні твори, оцінка цих творів на основі власних почуттів, особисті читацькі інтереси, естетичний смак загалом складають   ціннісно - орієнтаційний аспект    читацької  культури.  Концепція розвитку    читацької    діяльності    особистості    вибудовується   на     основі технологічного підходу,виходячи із тенденцій розвитку знань, умінь і   почуттів читача.

Провідна   ідея дослідження полягає в   тому, що формування широкої компетенції читача в процесі вивчення української літератури має розглядатися як   важливий    компонент    системи    літературної   освіти   учнів   і   повинно здійснюватися з позицій особистісно - орієнтованого навчання комплексно та в логічній послідовності з   урахуванням  усіх   можливих   складових  розвитку читацької діяльності особистості.

Завдання роботи:

         Розкрити  проблему   формування   читацьких   умінь   і    навичок    учнів. Психолого - педагогічні   умови   використання творчих   завдань   у   сучасній методиці вивчення літератури. Розкрити проблему сучасного уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                   7

 

 

 

Розділ І. Читацькі уміння і навички. Сучасні вимоги

 

 

1.1. Читання - важливий  компонент у всебічному розвитку

Особистості

 

 

  В історії розвитку людства читання завжди відігравало важливу роль. Сьогодні читання пронизує всі сфери нашого життя. Воно покладене в основу інформаційної, освітньої, пізнавальної, професійної, а також щоденної діяльності людини. Важко уявити людину, яка б не послуговувалася читанням у повсякденному житті (читання газет, журналів, програми телепередач, розклад руху певного виду транспорту, керівництва з експлуатації будь-якого побутового приладу, кулінарних рецептів та ін.). Більшість сучасних професій передбачають читання інструкцій, факсів, угод, поштової кореспонденції, ділових паперів. Проблема читання - одна з найважливіших і в навчально-виховному процесі в школі. Читацькі вміння починають і фактично закінчують формуватися в учнів на уроках читання в початкових класах. На інших уроках в основній і старшій школах уміння читати не є об'єктом цілеспрямованого, систематичного опрацювання, тому спеціально в учнів не розвиваються (на відміну від розвинених країн світу* де роботі з текстами приділяють увагу на всіх рівнях освіти). Однак уміння, сформовані на уроках читання в початковій школі, не можуть повною мірою забезпечити необхідний рівень подальшої інформщійно-інтелектуальної діяльності сучасних учнів. Читання - це дуже важкий процес, який вимагає уваги, напруження, фізичних та розумових сил. Розрахунки і дослідження свідчать, що при читанні протягом 1 години в день дитина за період шкільного життя прочитає від 150-170 книжок обсягом 300 сторінок. На кожний рік припадає від 13 до 14 книг. Ці дані мають не тільки пізнавальне, а й практичне значення; вони допомагають визначити обсяг позакласного читання і програмної літератури для учнів кожного класу.

                                                                                                    

                                                                                                                                                                      8

 

Сьогодні світ комунікаційної техніки володіє великими можливостями, що інколи не укладаються в розумінні людини. Більшість людей відчувають себе неготовими впевнено користуватися новими інформаційними системами, які передбачають високий рівень розумових здібностей, організовану свідомість. Важливі кроки на шляху набуття необхідних якостей - це розвиток мовних можливостей, навичок читання. Ми зараз можемо стверджувати те, що суспільство, яке читає, є суспільством, що мислить. Для розвитку таких здібностей, як уміння бачити, говорити,читати здійснюють чутливі фази «вікна розвитку». Поки ці «вікна» відчинені, відповідним чином здібності можуть розвиватися. Для мовного розвитку «вікна» зачиняються приблизно в 10 років, для розвитку здібностей до читання в 13-14 років.