Фразеологізмів у прозових творах Євгена Гуцала

Увиразнюючи та оновлюючи фразеологічну семантику, Є. Гуцало змінює форму усталених висловів, обігрує зміст, конкретизує значення, прив’язує їх до неповторних контекстів. Використовує чималу кількість фразеологічних єдностей.

І зразу язик прикусив – навіщо ото говорити, справилися б чи не справилися б?[5,с.150].

Просто в голову не могло вкластись, що оце їхню корівчину одв’язують для того, щоб забрати[5,с.128].

Сьогодні так виробився, набігався, як бездомний пес, а в роті нічого не мав [5,с.150].

Вся наша вулиця згоріла, аж дивлюсь і очам своїм повірити не можу……[5,с.37].

Здається, цілу ніч так і не стулила повік, пролежала з розплющеними очима [5,с.163].

Звичайно, автор у свої творах використовує ще один різновид фразеологізмів -  фразеологічні сполучення.

Повно їх набилось, навіть кулемет втягнули, мене спровадили на піч і очей не спускають [5,с.26].

Інші зовсім не такі – як подивлюсь, аж верне [5,с.168].

На війні начеб не встиг побувати, щоб там йому одчикрижило, але хіба під лиху годину не загубиш там, де не сподіваєшся? [5,с.118].

Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць (за схемою акад. В. В.Виноградова), М. М.Шанський виділив четвертий тип – фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням. Ця група фразеологічних одиниць теж присутня в повістях збірки. Це прислів’я і приказки та крилаті вирази:

Світ не без горя, але й не без добрих людей [5,с.157].

За бабою діло не стане, - непевно мовила Христина [5,с.166].

Раниш мене , а потім ще й сіллю посипаєш [5,с.168].

Ні, видно, горбатого могила справить [5,с.189].

Бо горіти не горить, вітер односить полум’я і рук не нагрієш, бо димом крутить як чорт помелом [5,с.135].

В гостях добре, а вдома краще [5,с.98].

Наше життя як мотузок: зверху відірветься, то ми знизу рвемо й доточуємо [5, с. 107].

Для ідіостилю Є. Гуцала характерною рисою є використання загальновідомих фразеологізмів, зведення їх у синонімічний ряд (із головою, по вуха; дати дьору, податись за двері,  сліду не зостанеться, на зуб не встиг покласти; тримати язик за сімома замками, прикусити язик, тримати язик за зубами). Внаслідок такого нанизування стійких сполук повніше розкривається зміст конкретної ситуації, одночасно дається характеристика героя і його вчинків.

Фразеологізми-синоніми підсилюють значущість позначеного поняття страху, автор свідомо привертає увагу читача до цих вагомих експресивно-емоційних сполук. До комплексу фразеологічних синонімів, що виражають поняття «щось невиразне, невизначене, нічим не виділяється», автор додає евфонічний компонент, що посилює емоційність індивідуальної оцінки персонажа: « Юз так само закочував очі, дивлячись у стелю, і що тоді в їхній ясній дитячій блакиті так само тремтів чи то страх чи очікування».

Збірка «З вогню воскресли», а саме повісті «З вогню воскресли», «Мертва зона», «Біль і гнів»  вражають бурхливими почуттями, які переживають герої, що передається живою народною мовою. Одні і ті ж поняття тут висловлені по-різному, за допомогою фразеологізмів із позитивним чи негативним значенням (лютіший за скаженого пса, півнячою ходою, як курка стара,), часто залежно від того, який персонаж їх висловлює (що є одним із потужних засобів характероутворення).

Фразеологізми переважно несуть у собі пригнічений характер. Адже описується період війни. Багато негативних характеристик людей. Попри все. Присутні фразеологізми, які мають гумористичне забарвлення (пробурчала, березовою кашею нагодувати, хоч би тобі мишка писнула,півнячою ходою). Ці фразеологізми певним чином згладжують досить напружену обстановку у творі, «розбавляють» сумний тон. Дотепне вживання подібних фразеологізмів зумовлене не тільки чуттям автора, а й великим набором їх у загальнонародній фразеології, що уможливлює також і авторський відбір. Ірреальність їх змісту, "поєднане непоєднуване" іррадіює й на весь контекст їх уживання, гумористично його забарвлює.

Фразеологічні одиниці постають у художньому творі у традиційній формі та зміненій – трансформованій, перетвореній письменником з певною стилістичною метою, виступають новостворені фразеологізми як образотворчий засіб, засіб експресивності, комізму, мовної характеристики персонажа (З одного з тих сіл, що було знищене фашистами, а тепер постало з попелу, зацвіло новим життям, ось цією молоддю, що весело танцює….)[5,с.41].

Прийоми увиразнення загальновідомих фразеологізмів дозволяють зробити висновок про те, що Є. Гуцало має глибоке чуття рідної мови, володіє її безмежними скарбами.

Традиційні фразеологізми, введені в художній текст, оживляють авторську оповідь, наближають мову твору до народнорозмовної і є найефективнішим засобом образотворення, влучної мовної характеристики персонажів.

 

 

 

Висновки

Отже, предметом вивчення фразеології є стійкі сполучення двох і більше слів, що створюють семантичну цілість і відтворюються у процесі мовлення як готові словесні формули.

Фразеологізми існують в мові в тісному зв'язку з лексикою, їх вивчення допомагає краще пізнати їх будову, освіта у вживання в мові. Знайомство з російською фразеологією дозволяє нам глибше зрозуміти історію і характер нашого народу. В російських фразеологізмах відобразилися історичні події, виразилося народне відношення до них. ''Багатообразні людські відносини, які відобразилися в народних висловах і афоризмах. З безодні часу дійшли до нас в поєднаннях фразеологій радість і страждання людей, сміх і сльози, любов і гнів, чесність і обман, працьовитість і лінь, краса істин і потворність пересторог'', - писав М. Шолохов про народний характер фразеологізмів.

Фразеологія має пряме відношення до розвитку й збагачення мови. Її фразеологічна творчість виявляється перш за все в оновленні звичних для слова контекстів, в котрі це слово зазвичай вступає, а це тягне за собою процес смислової і стилістичної зміни.

Компонентами фразеологізмів для позначення фізичного, емоційного стану персонажів часто виступають назви частин тіла або внутрішніх органів людини. Такого типу фразеологічні одиниці використовує автор, оскільки вони дозволяють повно, виразно передати психічний, фізичний стан персонажа, не вдаючись до широких описів.

У курсовій роботі були теоретично дослідженні фразеологічні засоби мови та практично проаналізовані особливості функціонування фразеологізмів  у повістях Євгена Гуцала «З вогню воскресли», «Мертва зона», «Біль і гнів», засвідчило, що мова творів яскраво відтворює живе українське народне мовлення і основним засобом такого відтворення є фразеологізми, різноманітні за джерелами походження і класифікаційною належністю. Вони відбивають етнокультурні традиції народу, що відображено у багатстві їхніх лексичних значень. З’ясовано, що у цих повістях широко використано такі різновиди фразеологізмів як фразеологічні єдності, фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення та прислів’я та приказки і крилаті вислови.. Історична доба, зображена у творах, ілюструється вживанням історичних та архаїчних фразеологізмів. Багато в чому динаміка дії та яскравість образів творів залежить від емоційно забарвлених (експресивних) фразеологізмів, значною мірою представлених у творах.

Отже, значення фразеології для розвитку культури кожної нації. Кожного народу важко переоцінити. Прислів’я, приказки, крилаті слова та різноманітні ідіоматичні вислови, що є багатовіковим надбанням народу, виявом його глибокої мудрості, дорогоцінним скарбом, перлами, збагачують літературну мову, її виразові засоби, допомагають будувати культуру суспільства.

 

 

Додаток А

1. Очей не спускати - 1. пильно слідкувати за ким -, чим-небудь. 2.Доглядати кого-небудь.
2. Людина смертна, а народ безсмертний - Вічно живе, ніколи не вмирає. 2. Який назавжди лишається в пам'яті людей, завжди зберігає своє значення; незабутній.
3. Зліший за скаженого пса  - Надзвичайно лютий, хижий, кровожерний.
4. Горбом нажите  - Важкою працею, важкими власними зусиллями.
5. Очам не вірити  - Бути надзвичайно здивованим, враженим, побачивши що-небудь.
6. Не датись до рук  -  Не здаватися, чинити опір кому-небудь.
7. З порожніми руками - Нічого не маючи при собі;нічого не отримавши, нічого не добившись.
8. Постати з попелу  - Повернутися до життя, вiдновитися, "стати на ноги" пiсля важкої ситуації.
9. Канути в  небуття  - Зникнути безслідно.
10. Битком набито  – Переповнений;багато.
11. Плече в плече  - Зовсім поруч, дуже близько; у тісній єдності, разом, спільно.
12. Собаці собача смерть  -Про поганому людині, померлих (загиблих) без покаяння.
13. Наговоритись від душі  – Розповісти все, поговорити про все.
14. Жити та й жити  – Довго жити.
15. Перехопило подих  – Стає важко дихати кому-небудь; будь -хто відчуває сильне хвилювання і тому нерівно, насилу дихає.
16. Вилетіло з голови  – Не зберегтися в пам’яті; забути щось.
17. Хоч би тобі мишка писнула  –  Мовчати, нічого не говорити; дуже тихо.
18. Очі ріже  – Бути дуже примітним, різко виділятися серед чогось чим-небудь незвичайним;    неприємно вражати зір, викликати болючі відчуття в очах.
19. Хто смерті не пам’ятає, того  мука не минає –
20. П’яте через десяте  – Як-небудь; не послідовно.
21. Ісчадіє чрева  – Породження чогось.
22. Вчащати  – Часто бувати в кого-небудь, десь; ходити до когось, кудись.
23. Рік довгий, як вік – Досить довго.
24. На голках сидіти – Нервувати, нетерпеливитися, переживати за що-небудь
25. Вухом не повести  – Не звертати  уваги.
26. Не такий моцак  – Не такий міцний і справний.
27. Півнячою ходою  – Гордовида хода.
28. Втяти  – Зробити щось несподіване, незвичайне.
29. Копійку до копійки  -Складати, накопичувати.
30. Стояти на ногах  - Самостійність, незалежність
31. З заячий хвіст  – Зовсім мало, ледве-ледве.
32. Кілок тесати  – Хтось дуже впертий та неслухняний.
33. Човпіти над душею  – Надокучати кому-небудь.
34. На умі – Який вміє приховувати свої думки, настрої, неохоче спілкується з іншими; хитрий, скритний; думати про власні інтереси, мати свої плани.
35. Випив, то й  розум залив – Втрачати розум.
36. Все ніпочім – За дуже низьку ціну, дешево; дуже легко, без будь-яких труднощів.
37. Просто  неба – Не мати даху над головою; під відкритим небом.
38. Горобець не  сіє  і не жне, а їсть і п’є – Тільки відпочиває і нічого не робить.
39. Слід не зоставити  –  Зникнути , не залишити ніяких слідів.
40. На перших порах – Спочатку.
41. В гостях добре, а вдома краще – Свій дім завжди найкращий.
42. Що правда, то не гріх – Вірно, дійсно так; говорити правду.
43. Розум з голови  –  Ставати дурним.
44. Сам собі ворог –Той, хто сам собі добра не бажає.
45. Напереливки – Комусь буде дуже погано.
46. Під лиху годину –  Не в добрий час.
47. Мову одібрало – Не знати, що сказати  від подиву.
48. Ноги бити  – Йти довго й стомлюватись.
49. Дуля з маком  – Абсолютно, зовсім нічого; уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні.
50. У дівках сидіти – Не вийти заміж довго.
51. Ґедзь укусив  – У когось поганий настрій, хтось перебуває в неврівноваженому стані, нервує, сердитий і т. ін.
52. Очі муляти – Постійно потрапляти на очі будь-кому, опинятися в полі зору у кого-небудь.
53. Із хреста знята  – Дуже змучена, нещасна.
54. Без мого ока  – Без відома кого-небудь.
55. Хліб-сіль  – Хто-небудь виявляє невдячність.
56. В голові не вкладається  – Важко збагнути.
57. Щоб ноги твоєї туту не було – Не приходити, не з’являтись.
58. На зуб не встиг покласти  – Дуже швидко.
59. Урвати кусок  – Захопити частину якого-л. багатства; доходу, зірвати куш.
60. Не говорить, а медом маже – Говорити облесливо, нещиро; підлещуватися до когось.
61. В очі впадати – Бути примітним.
62. Попастися в руки  – Потрапити в пастку.
63. За вітром пішло  – Пропало все, що було нажито.
64. На кутні сміявся  – Заплакати, спіткати лихо; пропасти.
65. Землі під собою не чути  – Бігти, іти легко, швидко; бути переповненим радістю, щастям.
66. Очі у землю опустити  – Відчуваючи незручність, сором, збентеження і т. ін., дивитися вниз; засоромитися, знітитися.
67. Язик прикусити  – Мовчати.
68. В роті нічого не мати  – Нічого не їсти довгий час.
69. Кебетливий – Здібний.
70. Не обібратись лиха  – Будеш мати багато турбот, неприємностей через когось, щось.
71. Ноги несуть   – 1) хто-небудь рухається, не усвідомлюючи напрямку, 2) хто-небудь іде, рухається з відчуттям легкості.
72. Гризтись  – Сваритись, лаятись.
73. Як земля носить  – Зневажить. Чи можливо, щоб такий негідник жив на землі.
74. Застрягти у горлі  – Хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, переживання тощо.
75. Блискати очима  – Глянути на кого-небудь з певним виразом (злості, докору, радості).
76. Березовою кашею годувати  – Побити кого-небудь (перев. різками), суворо покаравши; дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь
77. Метнутись  – Швидко прийти або прибігти.
78. Розуму відбігти  – Стати божевільним; збожеволіти.
79. Присмоктатись  – Причепитись, пристати до когось.
80. Язик проковтнути – Мовчати.
81. Бубоніти  – Говорити.
82. Надибати – Знайти що-небудь.
83. Світ не без горя, але й не без добрих людей – Є ще добрі люди на світі.
84. Чесати язиками – Вести безпредметні, несерйозні, пусті, неправдиві розмови
85. Забити памороки – Притупляти розум, затуманювати свідомість; позбавляти кого-небудь розуму, притомності; дурманити, п'янити (про пахощі і т. ін.).
86. Не стулити повік  – Не спати, не засинати навіть на найкоротший час.
87. Приставити вухо – Дуже уважно слухати, насторожено.
88. .Як у воду канути – Зникнути, пропасти.
89. До пуття не вірячи  – Не повірити своїм  власним очам.
90. За бабою діло не стане – Дуже швидко.
91. Податися за двері  – Вийти, піти за двері.
92. Вагатись – Сумніватись.
93. Аж верне  – Дуже неприємно.
94. З -під лоба позирати  – Погляд  позначає невдоволення, незгоду, презирство чи недовіру.
95. Збавити крок  – Йти повільніше.
96. Прикусити язика – Мовчати
97. Нашорошити вуха  – Напружено, уважно прислухатися до чогось.
98. Дати раду  – Справитись із чимось, опанувати.
99. Мов кіт наплакав  – Дуже мало.

100.Хоч краєчком ока – (поглянути, подивитися, побачити і т.п.) - мигцем, побіжно; трохи, недовго.

101.Вчащати  –Часто заходити кудись.

102.Пробурчати –Неприязно висловлювати своє незадоволення

     103.Покотитись  – Піти.

     104.Без чужих вух  - Без будь-кого чужого.

     105.Гостра на язик  – у ролі означ. – дотепний, ущипливий (про людину).

     106.Вскочити у халепу  – Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту.

107. Прошмигнути  – Спритно, швидко пробратися куди-небудь, повз когось, щось

     108.Поманити пальцем  – Робити певні жести зігнутим пальцем (перев. вказівним), підзиваючи до себе кого-небудь.

      109.Зловити за руку – Спіймати на чомусь

      110.Дати дьору -  Втікати.

      111.Провалитись крізь землю -  Зникнути.

      112.Як мокре горить  – Щось дуже повільно відбувається.

      113.Горбатого могила справить – Дорослу, сформовану  людину вже ніщо не перевиховає і не виправить.

      114.Підвернутися під руку -  Потрапити в руки; випадково опинитися поблизу

     115.Опустити руки – Бути бездіяльним; зневіритись у власних силах.

     116.Закотити очі  – Звести очі догори так, щоб зіниці сховались під повіками.

    117.Не розмінюватись – Витрачати свої сили, життя, енергію на щось малозначиме, другорядне, не варте уваги.

    118.Покласти голову  – Гинути, вмирати в боротьбі, війні; померти.

    119.Тримати язик за сімома замками – Мовчати, зберігати таємницю.

    120.Як заквасити, то неодмінно вибродить – Як щось задумати, то все вийде.

   121.З розумом лиха ще наберешся – Від розуму багато бід.

   122.Розум без гордості не ходить, а гордість без честі не днює й не ночує –  Чесноти, які повинна мати людина.

   123.Все за вітром піде – Пропасти, зникнути.

   124.Стріляє-зиркає –  Дивитись, позирати,кидати погляд.

   125.Шаснути повз – пройти повз.

   126.Ти йому те, а воно тобі інше – Говорити про різні речі.

   127.Торочити – Говорити одне й те саме, повторювати щось кілька або багато разів.

   128.Куснути –  Комусь щось неприємне сказати.

    129.Подибав –  Пішов.

    130.То там, то сям –  То в одному місці, то в іншому.

    131.Ні толку, ні роботи –  Нема нічого.

    132.Визвіритися – Звертатися до кого-небудь або відповідати комусь із нестриманим роздратуванням, злістю.

    133.В пельку покласти –  В рот покласти.

    134.Зиркнути одним оком – Дивитися, поглядати і т. ін. Побіжно, мимохідь, між іншим і т. ін.

    135.Скакнути поглядом – Швидко подивитись і відвести погляд.

    136.Зареготати – Сміятися.

    137.Як реп’яхи до собачого хвоста – Пристава́ти, чіпля́тися, ли́пнути і т. ін., жарт.

    138.Життя як мотузок:  зверху відірветься, то ми знизу  рвемо й доточуємо –  Життя коротке, але людина намагається продовжити його.

    139.Блимнути чорносливом –  Глянути, подивитись сухими, старими очима.

   140.Заглядати в рот – Виявляти зайву, надмірну цікавість до кого-небудь.

   141.Де обпечешся, а де обморозишся –  Ніколи не знаєш, де тебе що чекає.

   142.Набрати в рот води – Мовчати.

   143.Грошей катма -  Немає грошей.

   144.Тицьнути – Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі.

   145.Копійчина між пальців крутиться – Мати деякі гроші.

   146.Перебирати ногами –  Йти швидко.

   147.На галоп переходити – Бігти.

   148.Хмарою сунути – Рухатися великою масою, безперервним потоком

   149.За язик смикати  – Спонукати кого-небудь до небажаного, необачного висловлювання.

   150.Живе тіло рвав, а й душу її  краяв –  Завдавати  тяжких мук, страждань.

   151.Лиха година  -Період з обставинами, що завдають нещастя.

   152.Самого чорта піддурити –  Хтось дуже хитрий.

   153.Відлягло від душі – Відчути полегшення, спокій.

   154.Камінь на грудях –   кому-небудь дуже важко, хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає.

   155.Глипнути –  поглядати, зиркнути,подивитись.

   156.Як на зло – 1. Начебто спеціально, ніби навмисно; як навмисне. 2. Вживається як вступне словосполучення, що виражає співчуття або засмучення і відповідне за значенням сл.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 1. Авксентьєв Л. Г. Сучасна українська мова. Фразеологія / Л. Г. Авксентьєв. – Х.: Вища шк., 1983. – 137 с.

2. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології / М. Ф. Алефіренко. – Х.: Вища шк., 1987. – 130 с.

3. Батюк Н. О. Фразеологічний словник. — К.: Рад. шк., 1966.— 235 с.

4. [Виноградов В. В. О языке художественной литературы / Виноградов В. В. – М. : Гослитиздат, 1959. – 654 с.