Підвищення ефективності функціонування системи закупок ТОВ “Полекс”

• умови доставляння:

1. тривалість доставляння;
2. надійність доставляння;
3. обмеження щодо партії доставляння;

• додаткові послуги:

1. власне транспортування;
2. утримання запасів.

Така деталізація дає змогу уникнути необхідності встановлення “ваги” кожного критерію, оскільки цю функцію виконують показники структурованого критерію, які входять до загальної оцінки безпосередньо оцінюванням за 5-бальною шкалою.

Викладена деталізація дає змогу узагальнено оцінити джерело постачання графічним методом за допомогою кругової діаграми, в якій величина заштрихованої поверхні відповідає інтегральній оцінці постачальника (рис. 1.3) [5].

 

Рисунок. 1.3 - Графічна інтерпретація інтегральної оцінки джерела постачання за методом структуризації критеріїв оцінки

 

 

2 ТЕОРЕТИЧНІ  ДОСЛІДЖЕННЯ

 

2.1 Характеристика об’єкту дослідження

 

Організаційно-правова форма підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю «Полекс». Товариством з обмеженою відповідальністю визнається засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів; учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості внесених ними вкладів.

Підприємство зареєстроване 20 вересня 2003 року.

ТОВ «Полекс» виробляє металопластикові конструкції і огорожі. Це вимагає наявності наступних комплектуючих матеріалів:

• профіль пластиковий;
• скло;
• запірна арматура;
• фурнітура;
• витратні матеріали.

Підприємство ТОВ “Полекс” здійснює поповнення матеріалу 1 раз на тиждень. Тобто, відділ постачання планує обсяг замовлення такий, щоб вистачило матеріалу для виробництва продукції на один тиждень, з можливою покупкою додаткових партій матеріалу, в разі непередбачених замовлень на готову продукцію.

Вибір перспективного постачальника і в цілому вся закупівельна діяльність передбачає наявність спеціальних показників, розрахувавши які можна визначити: ефективно працює логістика на підприємстві чи ні, і вжити необхідних заходів.

 

 

2.2 Постанова задачі

 

Вибір перспективного постачальника з огляду на динаміку товарних ринків є основним завданням, при цьому треба керуватися вимогами змін у стратегії постачання в напрямку “концентрованого джерела” (“Single sourcing”, “Global sourcing”). Це означає, що придатність постачальника визначатиметься не тільки ціновими факторами, а й довготерміновістю постачання, перспективністю щодо гарантії кількісного і якісного розвитку частин і вузлів, їх наступного (якщо є потреба) перероблення (утилізації). Подібні вимоги існують і для постачальників сировини. Так, це стосується листової сталі, труб, ливарних заготовок тощо.

За цих умов для оцінки постачальників та їх подальшого вибору придатним може бути не типовий, а обгрунтований багатокритеріальний підхід. Його використання вимагає реалізації такого алгоритму:

• формування систем можливих суттєвих критеріїв (етап 1);
• формування безконфліктної системи критеріїв (етап 2);
• оцінювання важливості (“ваги”) кожного критерію (етап 3);
• оцінювання кожного постачальника за вибраними критеріями (етап 4);
• розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника (етап 5).

Зауважимо, що прийняття за основу лише типових критеріїв спрощує алгоритм вибору постачальника, охоплюючи лише етапи 3, 4 і 5.

Розглянемо прийняття логістичного рішення на прикладі, дотримуючись викладеного повного алгоритму:

• Необхідно здійснити вибір одного із чотирьох можливих постачальників А, В і С і D конкретного вузла чи частини. Для цього за допомогою якісного аналізу формуємо систему можливих критеріїв оцінки кожного постачальника:

1. К1 — ціна виробу;

2. К2 — відстань до кінцевого виробника;
3. К3 — транспортна гнучкість поставки;
4. К4 — якість виробу;
5. К5 — можливість постачання “точно, своєчасно”;
6. К6 — гнучкість щодо динаміки вимог до постачальника;
7. К7 — можливість подальшого розвитку виробу;
8. К8 — можливість подальшого перероблення (утилізації);
9. К9 — можливість під’єднання до внутрішньовиробничої системи транспортування, пакування, складування кінцевого виробника;
10. К10 — можливість об’єднання інформаційних систем;
11. К11 — можливість проміжного складування виробів у постачальника;
12. К12 — спільне виробниче планування й управління.

Очевидно, що формована система критеріїв оцінювання з огляду на прийняту до реалізації логістичну стратегію постачання повинна всебічно характеризувати ринок постачальників, зосереджуючи увагу на таких питаннях:

1. які технологічні зміни спостерігаються в оточенні;
2. хто є лідером на ринку;
3. який постачальник має вагомі переваги над конкурентами;
4. який постачальник пропонує найнижчі витрати;
5. хто з постачальників контролює структуру витрат.

• Для подальшого застосування цих критеріїв із метою формування безконфліктної системи незалежних критеріїв випробуємо їх на логічну свободу від протиріч та відносну незалежність. Попарне порівняння кожного критерію з іншими дає змогу виявити як взаємозалежні критерії між собою (один з критеріїв за змістом охоплює інший), так і критерії, які конфліктують (один критерій суперечить іншому). Так, наприклад, критерій К11 суперечить критерію К6, оскільки заперечує гнучкість постачальника до змін у вимогах до нього, тому критерій К11 виключається з оцінки. Аналогічно можна дійти висновку про виключення з оцінки критерію К12. Для спрощення розрахунків уважатимемо, що інші 10 критеріїв утворюють безконфліктну систему.

• Оцінювання важливості кожного критерію можна здійснити групою експертів, формуючи півматрицю, в клітинах якої стоять номери тих критеріїв, котрі є важливішими у попарному порівнянні з іншими. Отримана кількість переваг для кожного критерію нормалізується, що і визначає “вагу” кожного з них. Зауважимо, що попарне порівняння критеріїв є значною мірою суб’єктивним оцінюванням, однак є менш суб’єктивним порівняно із методом прямого (безпосереднього) оцінювання важливості, встановленого групою експертів (табл. 2.1).

 

Таблиця 2.1 - Півматриця для визначення важливості окремих критеріїв

К1

К2

К3

К4

К5

К6

К7

К8

К9

К10

Число переваг

Важливість, %

Ранжування за важливістю показника

К1

К1

К1

К4

К5

К1

К1

К8

К1

К1

6

13,3

2

К2

К3

К4

К5

К2

К7

К8

К9

К2

2

4,3

5

К3

К4

К5

К3

К3

К3

К9

К3

5

11,2

3

К4

К4

К4

К4

К4

К4

К4

9

20

1

К5

К5

К7

К5

К5

К10

6

13,3

2

К6

К6

К8

К6

К6

3

6,7

4

К7

К8

К7

К10

3

6,7

4

К8

К8

К8

6

13,3

2

К9

К10

2

4,4

5

К10

3

6,7

4

∑

45

100

-

 

Остання графа таблиці формує послідовність критеріїв на підставі їх важливості для загальної оцінки придатності постачальника Так, на першому місці стоїть якість виробу (К4) а ціна виробу (К1) — лише на четвертому.

• Оцінку кожного постачальника за обраними критеріями здійснимо експертним методом. Експертні оцінки даються за десятибальною шкалою так, що, наприклад, низька ціна оцінюється великою кількістю балів, а велика відстань до постачальника — малою кількістю балів. Експерти можуть оцінювати за трьома варіантами:
• однозначна (очікувана) оцінка;
• максимальна (оптимістична) Кmax та мінімальна (песимістична) Kmin оцінки та її очікуване Коч значення, розраховане за формулою

 

Коч= ;           (2.1)

 

• максимальна (оптимістична) Кmax, найбільш вірогідна Кn.b. та мінімальна(песимістична) Кmin оцінки та їх очікуване значення, розраховане за формулою [5]

 

Коч=           (2.2)

 

Таким чином, розглянувши прийняття логістичного рішення на прикладі, дотримуючись викладеного повного алгоритму, здійснення вибору одного з чотирьох можливих постачальників: формування безконфліктної системи незалежних критеріїв, оцінювання важливості кожного критерію, оцінку кожного постачальника за обраними критеріями - можемо обрати перспективного постачальника для підвищення ефективності функціонування системи закупок ТОВ “Полекс”.

 

ВИСНОВКИ

 

В першому розділі даної науково-дослідної роботи було визначено сутність й функції закупівельної логістики та її основні завдання. Обгрунтували вибір постачальників, а саме розглянуто: проблеми вибору постачальника, комплексне оцінювання джерел постачання, деталізацію окремих типових критеріїв.

У другому розділі роботи було проведено вибір перспективного постачальника з огляду на динаміку товарних ринків, розглянуто прийняття логістичного рішення на прикладі, дотримуючись викладеного повного алгоритму, а саме: здійснення вибору одного з чотирьох можливих постачальників, формування безконфліктної системи незалежних критеріїв, оцінювання важливості кожного критерію, оцінку кожного постачальника за обраними критеріями.

Розглянувши прийняття логістичного рішення на прикладі, дотримуючись викладеного повного алгоритму, можемо обрати перспективного постачальника для підвищення ефективності функціонування системи закупок ТОВ “Полекс”.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Гаджинский А.М. Основы логистики: Учеб. пособие. - М.: Маркетинг, 1995.
2. Основы логистики / Под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева. – М.: ИНФРА-М, 199. – 200 с.
3. Логистика: Учебное пособие/ под ред. Б. А. Аникина. – М.: ИНФРА- М, 1999 – 327с.
4. Пономарьова Ю. В. Логістика: Навч. Посібник.: Вид. 2-ге., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.- 328 с.
5. Крикавський Є.В. Логістика. Для економістів: Підручник. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004. - 448 с.