Стандарти та штрихове кодування

Перше згадування про штрихове кодування припадає на тридцяті роки – в Гарвардській школі бізнесу було захищено дисертацію на таку тему, а незабаром, після закінчення Другої світової війни отримано патент на штрихові коди. Але на практиці їх застосували лише в 60-х роках американські залізничники при виконанні чергової ідентифікації своїх вагонів. З розвитком мікропроцесорної техніки робота з кодами значно пришвидшилась, бо вже у 1973 році США прийняли Універсальний товарний код (UPC), придатний до використання як у промисловості, так і в торгівлі. В Європі в 1977 році під назвою Європейської системи кодування (EAN) утвердилась своя система кодування. Нині у світі існує немало інших кодів.

Вступ
1. Загальні принципи штрихового кодування
2. Штрихові коди, що застосовуються в світі
2.1 Коди EAN:
2.1.1 Структура кодів EAN
2.1.2 Структура та розміри штрихкодових позначок EAN-13 та EAN
2.1.3 Побудова штрихкодової позначки EAN-13
2.2 Код ITF
2.3 Код 39
2.4 Код 128
3. Особливості штрихового кодування товарів і послуг в Україні
3.1 Нормативно-правова база системи штрихового кодування
3.2 Стан системи штрихового кодування в Україні
3.3 Помилки, які допускають українські виробники при нанесенні штрихових кодів на товар
4. Кодування конкретних товарів
Висновки
Список використаних джерел
Додатки