Ціноутворення на промислові товари

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у вересні 1998 р. становив 103,8%. Проте дізнавшись про такі дані, журналісти висунули протест з приводу необгрунтованого заниження індексу споживчих цін за цей місяць. Тому дану ситуацію детальніше пояснює перший заступник Голови Держкомстату В.Головко. Він пояснює, що індекс споживчих цін (ІСЦ) розраховують в Україні за методологією, що грунтується на міжнародних стандартах і є загальноприйнятою у світі. За його словами, набір товарів та послуг для розрахунку ІСЦ складається з 425 найменувань. Його обчислюють за товарами і послугами, які господарства - споживачі купують у продавців. Отже, якщо на будь-який із набору товарів 42 найменувань ціна зросла настільки, що господарства-споживачі відмовляються їх купувати, такий товар (послуга) участі у розрахунку індексу цін не бере.

Ціни й тарифи для розрахунку ІСЦ реєструвалися на 28 тис. Підприємств торгівлі усіх форм власності, сфери послуг та міських ринках 524 адміністративно-територіальних одиниць. Базою зважування для обчислення ІСЦ є структура витрат сімей на кожний товар (послугу) відносно загальної суми споживчих витрат, яка отримана за матеріалами обстеження бюджетів сімей. Дані регулярно збирають спеціально підготовлені штатні працівники (реєстратори) регіональних органів державної статистики. Їх нині в Україні близько 1000 чол. і обстежують вони понад 16 тис. бюджетів сімей. На підставі результатів обстежень розраховують спочатку середні ціни на кожний товар (послугу) у кожному місті за поточний і попередній період, потім розраховують середні ціни в областях та м. Києві і насамкінець-загальнодержавні індекси цін на кожен товар та послугу, кожну підгрупу й групу товарів (послуг) і загальний індекс. Отже, вважає В.Головко, помилки чи перекручування даних немає, ІСЦ у вересні дорівнював 103,8%.

Взагалі, в 1998 році інфляція в Україні склала 20%. А саме, зросли ціни на продовольчі товари в цілому на 4,0%. Найбільше (на 18,2-21,4%) подорожчала кава, чай, тютюнові вироби і яйця. На 12,4% зросли ціни на крупи й бобові, на 26,5-на рис, на 12,0-на фрукти, в тому числі цитрусові й субтропічні-на 35,3%. На 5,7-10,3% подорожчали оселедці, спирт, олія, цукор, масло вершкове, жири тваринні, риба й морепродукти. Водночас тривало здешевлення картоплі та овочів (відповідно на 9,6 і 7,2%).

Ціни на непродовольчі товари загалом зросли на 6,1%. Найбільше подорожчав бензин (на 36,5%). На 12,2-24,7% зросли ціни на синтетичні миючі засоби, телерадіатори, автомобілі та автотовари; на 5,9-9,0%--на електротовари, обчислювальну техніку, товари побутової хімії.

Темп приросту цін (тарифів) на платні послуги становив 1,9%. Найбільше (на 17%) зросла вартість послуг зв'язку, в тому числі міжміских телефонних переговорів (на 22,6%). На 6,8-10,4% зросла вартість туристсько-екскурсійних послуг, плата за навчання на курсах і в навчальних закладах та відвідування установ фізкультури і спорту. Серед побутових найбільше подорожчали послуги ремонту й будівництва житла (на 15,2%).

В 1999 році індекс інфляції склав 19,2%, тобто порівняно з попереднім роком дещо знизився (в 1998р.-20%). Проте в 2000р. ситуація знову змінилася у гірший бік. У січні інфляція в Україні становила 4,6%, в лютому- 3,3%, березні- 2%, квітні- 1,7%, травні- 2,1%, червні- 3,7%, у липні- дефляція 0,1%, у серпні- 0,0%, у вересні- 2,6%. За перше пів-річчя інфляція становила 18,7%. Проте планувалося, що за поточний період вона не перебільшить 15,9%. А прогноз інфляції на 2001 рік-19,5%.

Отже, ІСЦ за 9 місяців у 2000 році вже рівний 23,3% і реальний його прогноз до кінця року сягатиме близько 25-26%, що значно перевищить попередні показники.

Дана, далеко не радісна ситуація, що склалася в Україні, залежить від дії багатьох негативних та нестабільних факторів. Один із них-це проблематичне застосування класичного макроекономічного апарату для вирішення практичних задач в протидію наступних особливостей вітчизняної економіки. 1.В основу аналізу граничних витрат закладена імовірність можливості фірми гнучко та самостійно збільшувати об'єм випуску. В сучасних умовах така ситуація навряд чи мала б сенс. 2.Нестабільна ситуація на фінансовому ринку, дефіцит бюджету, безробіття, зниження платоспроможності населення, підлягання економіки інфляційним процесам завдає деформуючий вплив на економіку. В результаті виникають ситуації, що заперечують нормальному типу взаємодії попиту та ціни. Типовим стає явище "парадокса Гіффена", низької еластичності попиту по доходу, високої нестабільності споживчого попиту. 3.Відсутність на більшості вітчизняних підприємств спеціалістів в області макроекономічного аналізу ускладнює його застосування.

Щодо індексу цін виробників (січень-жовтень 2000року), то в цій ситуації також спостерігається значний його приріст у всіх видах промисловості. Дещо покращений вигляд мають показники металургійної промисловості, через значний експорт металу та металевих виробів за кордон (особливо кольорового металу), а також постійні закупівлі продукції різного призначення збоку самої держави та вітчизняних підприємств.

Спостерігаючи приріст індексу цін таких видів промисловості як електроенергетика, паливна, хімічна та нафтохімічна, можна пояснити дану ситуацію наступним чином. По-перше, значно зросло споживання газу, за 10 місяців 2000 року Україною використано 57,7 млрд. куб. м. Природного газу, що на 8 млрд. кубометрів більше, чим за відповідний період попереднього року. При цьому безпосередньо споживачами використано 51,4 млрд. кубометрів природнього газу (за аналогічний період минулого року-49,9 млрд. куб. м.), в тому числі промисловими споживачами-33,5 млрд. кубометрів. Нажаль, з приходом зими об'єми споживання природного газу мають тенденцію до ще більшого росту, а також, че-рез значні пошкодження системи опалювання в деяких областях України з приводу великих заметіль, населення використовує газ, як замінник для нагрівання.

Взагалі, якщо зачепити такий стратегічний ресурс як нафта, то ситуація виглядатиме зовсім по-іншому. Після невеликої економічної кризи на поч.1998 році в Азії, а потім і в Росії (17 серпня 1998р.), на всіх нових ринках країн що розвиваються різко скоротилося споживання всіх енергоносіїв та зокрема нафти. Воно тривало майже до кін.1999року, і в результаті пропозиція енергоносіїв значно стала перевищувати попит, що спричинило па-діння їхніх цін до мінімуму. Проте в 1999 році прийшла холодна зима, яка і спричинила різке споживання енергоносіїв, а відповідно і ціни виросли майже в три рази (зокрема світова ціна на Брент(стандартизований тип нафти) встановилася на рівні 23$/бар. і в майбутньому передбачається її подальший ріст майже до 30$/бар. до кін.2000р. В кінці кінців навіть виник дефіцит цього ресурсу, у відповідь на що ОПЕК було змушене збільшити виробництво нафти, що зробити відразу не дуже просто. З іншого боку, зараз триває напружена ситуація між країнами Ізраєлем і Палестиною, де проходить значний видобуток нафти.

Отже, беручи до уваги вище сказане, можна зробити висновок, що саме ця ситуація і спричинила ріст цін на продукцію вище перерахованих промисловостей, оскільки їхня продукція є ніби взаємозаміняючою одна одну, в результаті чого, подорожання одного продукту спричиняє відповідне збільшення цін інших.

 

 

 

 

 

 

Висновок

Незважаючи на зростання ролі нецінових факторів у сучасному маркетинговому процесі, ціна залишається важливим компонентом маркетингового комплексу. Тому, зважаючи на її надто велике значення та беручи до уваги велику актуальність проблеми ціноутворення промислових товарів, я і вибрав для написання саме цю тему. Існує багато внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на рішення ціноутворення. Їх я і намагався викласти в основній частині курсової роботи.

Внутрішні фактори включають маркетингові цілі фірми, стратегію маркетингового комплексу, витрати і організацію процесу ціноутворення. Стратегія ціноутворення визначається головним чином цільовим ринком та задачами позиціювання. Цілі ціноутворення частіше всього включають у себе виживання в ринкових умовах, максимізацію поточного прибутку, дольові переваги на ринку, і якісні переваги на ринку. Ціна-це лише один із інструментів маркетингового комплексу, що використовується компанією для досягнення своїх цілей. Ціна впливає на характеристики товару, методи його просування і канали розподілу, так як і всі ці фактори впливають на ціну. В процесі розробки маркетингової програми всі елементи маркетингового комплексу повинні бути доцільно зкоординованими.

Зовнішні фактори, що впливають на ціноутворення, включають у себе стан ринка та попит, ціни та пропозицію конкурентів, а також інші фактори, такі як економічна ситуація, інтереси торгових посередників та державне регулювання. Степінь свободи продавця при виборі ціни змінюється в залежності від типу ринка. Ціна відіграє особливу роль на ринках монополістичної і олігополістичної конкуренції.

В кінці кінців, саме споживач вирішує, чи вірно компанія сформулювала ціну. Споживач порівнює ціну і цінність товару: якщо ціна вище за суму сприймаючої цінності, споживачі не купуватимуть товар. Різні покупці встановлюють в різних якостях товару різну цінність, тому маркетологи часто проводять варіації цін на різних сегментах ринка. Оцінюючи ринок та попит, компанія спочатку вивчає криву попиту, яка відображає залежність між запрошеною ціною і рівнем попиту на товар при цій ціні. Чим більше нееластичний попит на товар, тим вище компанія може встановлювати ціну. Попит і сприймання споживачем цінності встановлюють "потолок" ціни товару.

Покупці також порівнюють ціну товара із цінами конкурентів. Виробники повинні доцільно слідкувати за цінами і характеристиками всіх товарів конкурентів і використовувати цю інформацію як базовий рівень при формуванні власних цін.

В останньому питанні реферату викладений короткий аналіз сучасного стану ціноутворення промислових товарів в Україні за 1997-2007 рр. Адже ця проблема є на даному етапі дуже важливою в нашій країні як на мікро- так і на макрорівнях. Оскільки по зміні індексу цін (індексу інфляції) можна судити про стан економіки країни вцілому. Хочу також зазначити, що теперішній стан ціноутворення в Україні виглядає ще далеко не кращим чином, беручи за рівень відліку 1997 рік. І хоча за останній період відбувалися деякі позитивні зрушення (особливо в таких промисловостях як електроенергетика, чорна та кольорова металургії, паливна), проте їхній вплив ще досить незначний для досягнення бажаних результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

Акимова И.М. Промышленный маркетинг.-К.:"Знання",КОО, 2000.-294с.

Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент.-К.:КНЕУ,1998.-268с.

Гаркавенко С.С. Маркетинг.-К.: Лібра, 1998,384с.

Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика.- К.: Вища шк., 1994.-327с.: іл.

Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика.-К.: КНЕУ, 1997.-156с.

Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика.-К.: КНЕУ, 2000.-124с.

Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ.- М.: "Ростинтэр", 1996.-704с.

Котлер Ф., Армстронг Гари. Основы маркетинга: Пер. с англ.-2-е европ. изд.- К.;М.; СПб.: Издат. Дом "Вильямс", 1998.- 1056с.

Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг.-К.: КНЕУ, 1999.-84с.

Панкрухин А.П. Маркетинг.-М.: Институт международного права и экономики им. А.С. Грибоедова, 1999.-398с.

П.Г. Перерва. Управление маркетингом на машиностроитель-ном предприятии. Издание "Основа", Х.: 1993.-285с.

Промисловий маркетинг. Теорія та господарські ситуації /Під ред. Старостіной Л.А.-К.: "Іван Федоров", 1997.-400с.:іл.

Цены и ценообразование /Под ред. В.Е. Есипова.- СПб: Изда-тельство "Питер", 1999.-464с.