Контрольная работа по " Доклінічні методи дослідження"

Мета та методи використання безхребетних тварин як лабораторних дуже різноманітні. У фармакології їх використовують для вивчення гострої токсичності, кумулятивних властивостей препаратів, дослідження різних фармакокінетичних параметрів. Найбільш широко для лабораторних досліджень використовують найпростіших (тип Protozoa). Швидкість їх розмноження, малі розміри, порівняна простота і зручність утримання в умовах лабораторії роблять найпростіших найдешевшими експериментальними моделями. Розроблено методи заморожування і тривалого зберігання у рідкому азоті деяких видів найпростіших (трипаносом, лейшманій, токсоплазм та ін.). Ці методи дозволяють створювати кріобанки штамів найпростіших, що зручно при використанні їх як лабораторних тварин. Здатність багатьох найпростіших розмножуватися безстатевим шляхом є передумовою отримання чистих ліній найпростіших організмів — клонів, які використовують як об’єкти для генетичних, імунологічних та інших досліджень. У публікаціях та протоколах досліджень, які проводились на лабораторних тваринах, необхідно зазначати їх вид, лінію, вік, стать, джерело надходження, умови утримання та годування.

3. IV-а фаза клінічних випробувань, її завдання, які пацієнти беруть участь, їх кількість. Характеристики лікарських засобів, які оцінюються на IV-ій фазі клінічних випробувань.

IV Фаза клінічних  досліджень проводиться вже після  того , як лікарський препарат отримав схвалення. Ці дослідження часто називають постмаркетинговий ( післяреєстраційного ) дослідженнями. Метою даних досліджень є виявлення відмінностей нового лікарського препарату від інших препаратів в даній фармгрупі , порівняння його ефективності по відношенню до аналогів , вже реалізованим на ринку і демонстрація користі нового препарату з точки зору економіки охорони здоров'я , а також виявлення і визначення раніше невідомих або неправильно визначених побічних ефектів лікарського засобу та факторів ризику. В результаті безпеку та ефективність ліки можуть періодично переглядатися у відповідності з новими клінічними даними щодо його застосування.

Після дозволу до медичного застосування нового лікарського засобу і його впровадження в медичну практику де вивчається дія лікарського засобу в різних умовах. При цьому, як правило, особлива увага звертається на збір і аналіз інформації про побічну дію досліджуваного лікарського засобу.

Дослідження IV фази - це післяреєстраційне дослідження лікарського засобу, що проводяться після реєстрації препарату і необхідне для оптимізації його застосування. Вимоги про проведення цих досліджень можуть надходити як від регуляторних органів, так і від компанії-спонсора.

Фаза ІV клінічного дослідження проводяться з метою одержати більш докладну інформацію про безпечність та ефективність різних лікарських форм і доз, більш тривале застосування в різних групах пацієнтів, при різних факторах ризику і т.д., і, таким чином, більш повно оцінити стратегію застосування лікарського засобу. У дослідженнях бере участь велика кількість пацієнтів, що дозволяє виявити раніше невідомі небажані явища, що рідко зустрічаються.

IV Фаза клінічних  випробувань проводиться, після того як препарат був зареєстрований за певними показниками й стає доступним широкому колу пацієнтів через аптечну мережу. Такі постмаркетингові випробування, проводяться на дуже великій кількості учасників і використовуються для визначення нових режимів прийому препарату, виявлення нових побічних ефектів і т.д, що дозволяє одержати більш докладну інформацію про його безпечність та ефективність.

Мета дослідження IV фази:

- дослідження за новим  призначенням препарату;

- удосконалення схеми  дозування;

- збір додаткової інформації  про безпечність препарату у  досить великої популяції населення  протягом тривалого часу;

- оцінка таких параметрів, як різні терміни лікування, взаємодія  з іншими препаратами або продуктами  харчування, порівняльний аналіз  інших стандартних курсів лікування, аналіз застосування у хворих  різних вікових категорій, економічні  показники лікування та віддалені  ефекти лікування (зниження або  підвищення рівня смертності  серед пацієнтів, що довгостроково  приймають даний препарат).

IV фаза досліджень може  бути використана для оцінки  наступних параметрів лікування:

• Різні дозування лікарського препарату.

• Терміни лікування.

• Взаємодія з харчовими продуктами та / або іншими ліками

• Порівняльний аналіз стандартних курсів лікування

• Аналіз застосування в різних вікових групах, включаючи типи пацієнтів

• Економічні показники лікування та рівня якості життя.

• Віддалені результати лікування (зниження або збільшення рівня смертності у пацієнтів, які тривалий час одержують даний препарат)

Крім таких досліджень, на IV фазі можуть проводитися післяреєстраційних наглядові дослідження, в яких збирається інформація від лікарів про застосовання препарату в повсякденній клінічній практиці, що дає можливість оцінити ефективність і безпечність препарату в умовах реального життя.

Якщо в ході досліджень IV фази або післяреєстраційних спостережннях виявлються рідкісні але небезпечні побічні ефекти, то препарат може бути знятий з продажу, а застосування може бути обмежене.

Після реєстрації лікарського засобу починається IV фаза - постмаркетингові клінічні дослідження. У них беруть участь десятки тисяч пацієнтів. Протягом усього часу перебування препарату на ринку проводиться фармакологічний нагляд - поточна оцінка співвідношення ризик / користь від його застосування. З метою забезпечення додаткової патентного захисту оригінального препарату компанії можуть використовувати режим ексклюзивності - передбачає ексклюзивне право на використання результатів доклінічних і клінічних досліджень оригінальних лікарських засобів , а також визначає період, протягом якого розробнику відповідного генеричного препарату заборонено використовувати ці дані для отримання реєстраційного свідоцтва

Розробка генеричних лікарських засобів у порівнянні з оригінальним генеричний препарат характеризується аналогічним якісним і кількісним складом активної речовини , лікарською формою , біодоступністю . Його розробка значно відрізняється від такої оригінального лікарського засобу в першу чергу способом відбору кандидатів і масштабами досліджень. Розробка генеричних препаратів починається з пошуку мети - оригінального лікарського засобу, генерична версія якого може розширити номенклатуру препаратів з однаковою формулою. При цьому первинна інформація надходить від маркетингових служб. Крім того , визначають наявність патентного захисту оригінального лікарського засобу , її слабкі сторони. Велике значення в цьому випадку мають 2 фактори захисту інтелектуальної власності: базовий патент на речовину — може захищати як саму молекулу, так і спосіб її отримання (синтез);

Патент на готову лікарську форму - може захищати склад в широких межах: матрицю в препаратах модифікованого вивільнення, певна допоміжна речовина для зміни біодоступності і т.д. Слід зазначити, що розробка, дослідження та виробництво діючої речовини не є порушенням патенту. Порушенням в такому випадку вважають комерційне використання такої речовини. Необхідно також враховувати період ексклюзивності реєстраційних даних оригінального препарату.

Розробка генеричних препаратів починається з пошуку мети - оригінального лікарського засобу , генерична версія якого може розширити номенклатуру препаратів з однаковою формулою.

Після знаходження відповідного оригінального лікарського засобу починається розробка складу і технології виробництва генеричного препарату. У разі використання іншої солі , ефіру тощо проводяться доклінічні дослідження в обмеженому обсязі. Вивчається можливість терапевтичної взаємозамінності , визначається біоеквівалентність. По закінченні розробки генеричних лікарських засобів починається процес їх реєстрації, який займає 3-12 міс. При цьому реєстраційне свідоцтво буде отримано тільки після закінчення періоду ексклюзивності оригінального препарату.

Слід також відзначити, що поява на ринку низьковартісних генеричних препаратів, змушує деяких великих виробників оригінальних лікарських засобів згортати їх подальше виробництво і концентрувати свою на розробці нових перспективних продуктів. В цілому розробка та реєстрація генеричного препарату займають від 2 до 5 років, тому доцільно починати займатися цим питанням за 4 роки до закінчення патентного захисту оригінального лікарського засобу. Комбіновані лікарські засоби - це фіксовані комбінації кількох діючих речовин. Вони займають проміжне місце між оригінальними і генеричними препаратами. Це пояснюється тим, що не можливо достовірно передбачити поєднане дію фіксованих комбінацій на організм. Цілі створення комбінованих лікарських засобів : комбінація діючих речовин , що застосовуються в одній схемі лікування - ефект «призначено все в 1 таблетці » (комбіновані антигіпертензивні препарати) ; одна діюча речовина підсилює дію іншого (наприклад комбінація нестероїдних протизапальних препаратів з кофеїном ); одна діюча речовина знижує побічну дію іншого ( наприклад комбінація діуретиків з донорами калію). Від мети створення комбінованих лікарських засобів залежить тривалість, а також вартість їх розробки та реєстрації.

Як і при розробці генеричних препаратів , у разі використання оригінальних діючих речовин визначають наявність патентного захисту таких. Використання молекули, що знаходиться під патентним захистом, є неприпустимим і в разі генеричного препарату, і у випадку комбінованого. Потім готується огляд літературних даних по діючим речовинам і прогноз їх поєднаної дії, складається фармакологічне обгрунтування можливості об'єднання молекул в одній лікарській формі. При цьому обсяг доклінічного вивчення менше, ніж у випадку оригінальних лікарських засобів. Він залежить від мети створення комбінації і вивченості діючих речовин. Наприклад, при комбінації діючих речовин, що застосовуються в одній схемі лікування, доклінічні дослідження можуть являти собою порівняльне вивчення їх гострої і хронічної токсичності.

Використання молекули, що знаходиться під патентним захистом, є неприпустимим і в разі генеричного препарату, і у випадку комбінованого.

Використання молекули, що знаходится під патентним ЗАХИСТ, є неприпустимим і в разі генеричного препарату, і у випадку комбінованого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Доклінічні дослідження лікарських засобів: методичні рекомендації /за ред. О.В.  Стефанова. – К. : Авіцена, 2001.- 527 с.

2. Коваленко, В.М. Доклінічні дослідження лікарських засобів в Україні/ В.М. Коваленко // Фармакологія та лікарська токсикологія.- 2009.- № 5.- С.52-65

3. Оценка биоэквивалентности  лекарственных средств: методические указания / под ред. Р.А. Хальфин. - М.: Медицина, 2008.- 32 с.

4. Про порядок  проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань: (Наказ МОЗ України від 23 вересня 2009, № 690).-  79 c.    

5. Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых  фармакологических веществ/ Д.В. Рейхарт, В.П. Фисенко, Р.У. Хабриев и др. - М.: Медицина, 2005. - 832 с.

6. Гіммельфарб Г. М. Анестезія в експериментальних тварин. Ташкент: ФАН, 1984. 144 с.